УДК 141.319.8; 7
У навчально-методичному посібнику на допомогу студентам, вивчаючим курс Антропологія мистецтва, визначені тематика та плани семінарських занять з методичними вказівками, теми рефератів, а також подані ключові слова, поняття і терміни, вказана відповідна література до кожної теми.
Автор-укладач:
Шкіль Л.Л. – к. філос. н., доцент кафедри філософської антропології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Рецензенти:
Кириченко М.С. – кандидат філософських наук, доцент кафедри історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Кириченко В.Г. - кандидат філософських наук, доцент кафедри кафедри історії та філософії історії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
І. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
| Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | |
| денна форма навчання | заочна форма навчання | ||
| Кількість кредитів – 2 | Галузь знань 0203 – Гуманітарні науки | Нормативна (за вибором) | |
| Напрям підготовки 6.020301 – «Філософія» | |||
| Модулів – 2 | Спеціальність (професійне спрямування): Філософія | Рік підготовки: | |
| Змістових модулів – 2 | 3-й | 3-й | |
| Індивідуальне науково-дослідне завдання: есе та аналітична розвідка, реферативна довідка. | Семестр | ||
| Загальна кількість годин - 60 | 5-й | 5- 6 -й | |
| Лекції | |||
| Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 в т.ч. індивідуальна робота, самостійної роботи студента - 4 | Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр | 8 год. | 4 год. |
| Практичні, семінарські | |||
| 16 год. | 8 год. | ||
| Лабораторні | |||
| год. | год. | ||
| Індивідуальна робота | |||
| 12 год. | 0 год. | ||
| Самостійна робота | |||
| 26 год. | 48 год. | ||
| Індивідуальні завдання:год. | |||
| Вид контролю: залік |
ІІ. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Сучасний етап у розвитку суспільства характеризується поширенням гуманістичних тенденцій, що зумовлює зростання ролі філософсько-антропологічного знання в системі педагогічної освіти. Саме на цьому базується важливий у практичному відношенні висновок: для зміни людини недостатньо тільки доброї волі, моральності і прагнення до досконалості. Європейська цивілізація спромоглася зробити ривок уперед там і тоді, де і коли удавалося сполучити земне і небесне, тілесне і духовне, моральне і правове, економічне й етичне, де цінності перепліталися, а не виключали один одного. Необхідність людиномірної орієнтації навчального процесу продиктована як культурною спадщиною нашого народу, так і майбутніми задачами. Проблема людини за традицією займала в українському національному світогляді центральне місце і тому осягнення цієї проблеми саме по собі представляє найважливіше завдання. Воно є конче актуальним і з точки зору європейської орієнтації України. Як відомо, антропологічна спрямованість європейської культури має тривалу історію. Саме вивченню проблеми людини в європейському світогляді присвячений запропонований навчальний курс, який орієнтований на послідовне вивчення історії європейського мистецтва від античності до сьогодення.
Метою лекційних та семінарських занять є набуття та закріплення базових теоретичних знань з антропології мистецтва, набуття практичних умінь у роботі з першоджерелами та коментуючою літературою, а також навичок аналізу термінів та концептів антропології мистецтва у перспективі майбутнього використання засвоєного матеріалу у процесів вивчення історичних віх розвитку світової філософської думки. Вони передбачають засвоєння основних ідей антропології мистецтва, їх компаративний аналіз та критичне осмислення, а також формування навичок використання засвоєного матеріалу у майбутньому.
Мета курсу — сформувати у студентів розуміння глибокої цілісності і характерності кожної епохи в історії європейського мистецтва та уміння побачити цілісний світогляд епохи за розмаїтістю її художніх пам'яток, а також сприяння тому, щоб майбутні педагоги збагатили свій інтелектуальний потенціал світоглядним освоєнням феномену людини, розумінням того, що українська ментальність, національний світогляд органічно “вплетені” в загальноєвропейську світоглядну традицію. Запропонована програма складена з урахуванням міждисциплінарних зв’язків. Вона повинна допомогти студентській молоді в основному – сформувати світоглядне мислення як знарядді для пошуку та відкриття істини. Без світоглядних орієнтирів особистість не завершена у своєму інтелектуальному становленні.
У результаті опанування курсу студенти повинні сформувати компетенції з виявлення способів структурування творів мистецтва; організації процесу самостійної роботи з освітньою та науковою літературою; формування уміння аналізувати особливості розвитку історії західного та вітчизняного мистецтва та вирішення в умовах навчання творчих задач, а отже і вміння критично осмислювати основні ідеї в розвитку європейського мистецтва та формувати власну теоретичну позицію.
Підсумковий контроль за результатами вивчення курсу здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Головною складовою частиною такого контролю є регулярне виконання завдань викладача та накопичення студентами певної кількості балів за спеціально розробленими «Критеріями рейтингового оцінювання студентів», одне модульне тестування, а також підсумкове оцінювання укладеного кожним студентом власного конспекту першоджерел. За кількістю набраних балів наприкінці курсу студенти отримують оцінку за шкалою ECTS та національною шкалою.
Для студентів денної форми навчання спеціальності 6.020301 «філософія та суспільствознавство» дисципліна «Антропологія мистецтва» читається у 5 семестрі на 3 курсі у загальному обсязі 60 годин, з яких 34 години – аудиторні (8 години – лекції, 16 годин – семінарські заняття, 10 годин – індивідуальна робота) та 26 годин самостійна робота студентів. Формою контролю є залік у 5 семестрі.
Для студентів заочної форми навчання спеціальності 6.020301 «філософія та суспільствознавство» дисципліна «Антропологія мистецтва» читається у 5 і 6 семестрах на 3 курсі у загальному обсязі 60 годин, з яких 12 годин – аудиторні (4 годин – лекції, 8 годин – семінарські заняття) та 48 годин самостійна робота студентів. Формою контролю є залік у 5 семестрі.
ІІІ. Структура навчальної дисципліни
| Назви змістових модулів і тем | Кількість годин | ||||||||||||||||||||||
| денна форма | заочна форма | ||||||||||||||||||||||
| усього | у тому числі | усього | у тому числі | ||||||||||||||||||||
| л | п | лаб | інд | с.р. | л | п | лаб | інд | с.р. | ||||||||||||||
| Змістовий модуль 1. Антропологія мистецтва: історіографічний підхід | |||||||||||||||||||||||
| Тема 1. Антропологія мистецтва в контексті філософських дисциплін | |||||||||||||||||||||||
| Тема 2. Соціальні форми буття первісного мистецтва | |||||||||||||||||||||||
| Тема 3. Мистецтво та індивідуальне несвідоме | |||||||||||||||||||||||
| Тема 4. Мистецтво і колективне несвідоме | |||||||||||||||||||||||
| Разом за змістовим модулем 1 | |||||||||||||||||||||||
| Змістовий модуль 2. Мистецтво в соціальному бутті | |||||||||||||||||||||||
| Тема 1. Мистецтво як сукупність вищих досягнень генія | |||||||||||||||||||||||
| Тема 2. Мистецтво в його соціальному бутті | |||||||||||||||||||||||
| Тема 3. Формування нового змісту мистецтва. Людська особистість як естетичний ідеал | |||||||||||||||||||||||
| Тема 4. Мистецтво як спосіб вираження ірраціональної сутності людини | |||||||||||||||||||||||
| Разом за змістовим модулем 2 | |||||||||||||||||||||||
| Усього годин | |||||||||||||||||||||||
IV. Зміст програми
Змістовий модуль І. Антропологія мистецтва: історіографічний підхід
Тема 1. Антропологія мистецтва в контексті філософських дисциплін
Зміст теми. Естетичне відношення до світу і його відмінність від пізнавального і морального відношення. Історична обумовленість змісту і структури естетики. Естетичний смак як характеристика духовного розвитку особистості.. Мінливість етичного і естетичного ідеалу в історії. Виникнення мистецтва, його взаємозв'язок з релігією.
Терміни та поняття: естетичне відношення, естетичний, духовний розвиток, естетичний ідеал, мистецтво.
Семінарське заняття на тему:
«Антропологія мистецтва: об’єкт, предмет, завдання».
План:
1. Антропологія мистецтва. Об’єкт, предмет, завдання
2. Місце антропології мистецтва в системі філософських дисциплін.
3. Естетичний смак як характеристика духовного розвитку особистості.
4. Виникнення мистецтва, його взаємозв'язок з релігією.
Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття
Метою розгляду першого питання є визначити об’єкт, предмет та завдання курсу «Антропологія мистецтва», проаналізувати сутність самого поняття мистецтво, коротко охарактеризувати історію мистецтва в різні істричні епохи. Також дати визначення такого поняття як візуальна антропологія та показати її вплив на розвиток антропології мистецтва. Також розкрити проблему змісту та форми мистецтва. Розкрити функції мистецтва. Охарактеризувати основні види мистецтв.
Оскільки Антропологія мистецтва є відносно самостійною дисципліною, то слід проаналізувати та показати її взаємозв’зок із суміжними дисциплінами, а саме: з естетикою, з мистецтвознавством, з історією мистецтва.
В третьому питанні слід визначити поняття естетичного смаку, проаналізувати висловлювання «про смаки не сперечаються», проаналізувати відмінності у поглядах на естетичний смак у представників Німецької класичної філософії (зокрема у Іммануїла Канта) та поглядах західноєвропейських мислителів. Проаналізувати відмінність між естетичним смаком та художнім. Викласти власні міркування щодо того чи можна застосовувати категорію естетичного смаку щодо зовнішності людини та щодо майстерності одягатися.
В четвертому питанні слід розкрити процес виникнення мистецтва, охарактеризувати функції, які виконувало мистецтво на перших етапах свого виникнення, розкрити роль релігії у процесі виникнення мистецтва.
Література:
Основна:
1. Борев Ю. / Эстетика / Юрий Борев. – М.: Мысль, 1988 – С. 3-17
2. Бычков В. / Эстетика. / В.В Бычков. - М.: Мысль, 2002 – С. 5 - 11
3. Каган М. С. / Эстетика как философская наука. / Михаил Каган. - СПб.: Деан, 1997. – С. 14 – 22
Допоміжна: [28, 32, 40]
Самостійна робота:
1. Естетичний смак як характеристика духовного розвитку особистості.
2. Прекрасне як відповідність явища естетичному ідеалу.
3. Мінливість етичного і естетичного ідеалу в історії.
4. Виникнення мистецтва, його взаємозв'язок з релігією.
Література: [17, 22, 27, 30].
Індивідуальне навчально-дослідне завдання:
1. Доповідь на тему: Естетичний смак як характеристика духовного розвитку особистості.
2. Есе: Прекрасне як відповідність явища естетичному ідеалу.
3. Аналітична розвідка на тему: Взаємозв’язок мистецтва та релігії.
4. Реферативна доповідь: Історичний розвиток естетичних понять і категорій.
Тема 2. Соціальні форми буття первісного мистецтва
Зміст теми. Відкриття пам’ятників первісного мистецтва та їх етнографічних аналогів. Етапи еволюції палеологічго мистецтва: шательперонський, оріньякський, граветтський, солютрейський, мадленський, їх особливості. Мистецтво мезоліту. Еволюція наскельного живопису епохи неоліту. Характеристика етнографічних аналогів первісного мистецтва. Закономірності синхронної і діахронної стилістичної еволюції. Поліфункціональний характер первісного мистецтва. Образотворче мистецтво і міф. Естетичні характеристики первісного мистецтва. Пластична піктограма і ідеограма. Роль соціальної антропології у вивченні соціальних форм буття первісного мистецтва.
Терміни та поняття: стилістична еволюція, міф, наскельний живопис, синхронна і діахронна стилістична еволюція, піктограма і ідеограма.
Семінарське заняття на тему:
«Еволюція первісного мистецтва».
План:
1. Соціокультурна антропологічна теорія «примітиву» як теорія первісного мистецтва.
2. Культурно-антропологічні дослідження символічної природи первісного мистецтва.
3. Етапи еволюції первісного мистецтва.
4. Поліфункціональний характер первісного мистецтва.
5. Непрофесійність первісного мистецтва. Поділ на чоловічу та жіночу сфери діяльності.
6. Мистецтво і езотеричні елітарні культи.
Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття
У першому питанні слід охарактеризувати так звану теорію «примітиву» як теорію первісного мистецтва. Проаналізувати віднайдені пам’ятники первісного мистецтва, провести паралель з їх етнографічними аналогами.
У другому питанні слід показати, яка символіка відображена у віднайдених пам’ятках первісного мистецтва, які культи відображують вони.
У третьому питанні слід дати коротку характеристику етапів еволюції первісного мистецтва: шательперонський, оріньякський, граветтський, солютрейський, мадленський, показати їх особливості. Особливу увагу слід приділити характеристиці еволюції наскельного живопису епохи неоліту.
В четвертому питанні слід показати, які функції виконували різні види мистецтв на перших етапах свого зародження та проаналізувати різні наукові версії щодо цього питання.
В п’ятому питанні показати чому первісне мистецтво є непрофесійним, показати чому в первісному мистецтві був поділ на чоловічу та жіночу сферу діяльності. Також слід порівняти із сучасністю та показати чи спостерігається такий поділ у діяльності різних видів мистецтв у наш час.
В шостому питанні слід показати взаємозв’язок мистецтва з різними містичними та езотеричними культами та ритуалами.
Література:
Основна:
1. Диденко В. / Искусство и философия. / В.Д. Диденко. – М.: Высшая школа, 1986.
– С. 3-19.
2. Панченко В. / Мистецтво в контексті культури. / В.І. Панченко – К.: Вища школа, 1998. -
С. 8 – 23.
3. Плеханов Г. / Искусство и общественная жизнь. / Г.В. Плеханов./ В кн. Эстетика и социология искусства. В 2-х т. – Т. 1. - М.: искусство, 1979. – С. 5 – 30.
Допоміжна: [7, 29, 31, 37, 41].
Самостійна робота:
1. Мистецтво та соціальний статус та престиж.
2. Декоративно-вжиткова функція первісного мистецтва.
3. Характеристика етнографічного мистецтва і культури
4. Мистецтво та релігійно-міфологічна обрядовість
5. Магічна і естетична концепції первісного мистецтва.
Література: [11, 23, 26, 31, 33, 39].
Індивідуальне навчально-дослідне завдання:
1. Доповідь на тему: Природна обдарованість і художня спеціалізація.
2. Есе: Мистецтво та релігійно-міфологічна обрядовість.
3. Аналітична розвідка на тему: Зв’язок первісного мистецтва і писемності.
4. Реферативна доповідь: Мистецтво та соціальний статус та престиж.
Тема 3. Мистецтво та символізм індивідуального несвідомого
Зміст теми. Питання про джерела значення в образотворчому мистецтві і його символічно-асоціативна природа. Психіка як один з витоків значення (уява) і способів його зберігання (пам'ять). Питання про детерміновану психічних процесів. Структура "психічного апарату" і рівні психіки. Біологічні корені нижчих рівнів душевної організації. Гіпотеза Фрейда про їх зміст. Свідомість як інстанція цензури і несвідоме як вмістище інстинктів (принцип реальності і принцип задоволення). Сновидіння як ключ до розуміння мови несвідомої, його символічна структура і алегоричні правила ("зміщення" і "згущування" як первинні форми метонімії і метафори). Теза про оманливість свідомості (віддання перевазі легшого шляху вироблення невротичних реакцій над складнішим і хворобливішим шляхом подолання напруги-фрустрації). Тлумачення як розшифровка і викриття свідомість. Об'єкт психоаналітичної інтерпретації (не лише сновидіння, але і свідома, денна активність психіки). Образотворче мистецтво як матеріал і інструмент тлумачення. Зображення як результат символічного перенесення внутрішніх процесів (процес "экстериоризации") і тлумачення як процес повернення до первинного і прихованого значення (тлумачення як викриття). Причини загальної негативної оцінки зображальності в ранньому психоаналізі (фантазування як невротичний прийом). Переоцінка ролі свідомості в постфрейдівському психоаналізі (перехід від інстинкт - до его-теорії). Об'єкт-теорія і первинні механізми креативности (побудова безпечного місця існування особи. Теза про непізнаваність справжньої (первинною) душевної організації. Проблема структуралістських коренів психоаналітичної парадигми (т.з. психоаналітична метатеорія і її аспекти).
Терміни та поняття: психоаналіз, несвідоме, З. Фрейд, Ж. Лакан, структуралізм, психоаналітична метатеорія, фантазія, свідомість, цензура.
Семінарське заняття на тему:
«Мистецтво та психоаналіз»
План:
1. Свідомість як один з аспектів психічної діяльності.
2. Способи блокування (захисту) свідомості від вторгнення несвідомого і символізм як тактика подолання опору свідомості.
3. Мистецтво як результат символічного перенесення внутрішніх процесів
4. "Стадія дзеркала" і загальна теорія мистецтва у Ж. Лакана.
5. Загальна теорія мистецтва у З. Фрейда і в подальшому психоаналізі.
Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття
В першому питанні слід загалом дати визначення свідомості та охарактеризувати основні позиції, в яких осмислюється свідомість: матеріалістичну, ідеологічну, дуалістичну.
В другому питанні слід проаналізувати структуру психіки, яку запропонував засновник психоаналізу З. Фрейд. На основі проаці Ж.-П. Сартра «Фрейд» показати приклади блокування (захисту) свідомості від вторгнення несвідомого.
В третьому питанні слід проаналізувати (на власний вибір) твори мистецтва та біографію автора і на їхніх прикладах показати застосування психоаналізу до трактування мистецьких творів.
В четвертому питанні слід охарактеризувати загальну теорію мистецтва у Ж. Лакана та зобразити схематично його теорію про «стадію дзеркала».
В п’ятому питанні слід показати причини загальної негативної оцінки зображальності в ранньому психоаналізі (фантазування як невротичний прийом). Розкрити переоцінку ролі свідомості в постфрейдівському психоаналізі (перехід від інстинкт - до его-теорії).
Література:
Основна:
1. Выготский Л.С. / Психология искусства. / Л.С. Выготский. - М.: Астрель, 1987. - С. 56 – 71.
2. Гальтон Ф. / Наследственность таланта. / Ф. Гальтон. – М.: Эксмо, 1990. - С. 34-51.
3. Юнг К., Найман Э. / Психоанализ и искусство. / Юнг К.Г., Найман Э.– М.: Психотерапия, 1996. – С. 43 – 64.
4. Юнг К. / Архетип и символ. / К. Юнг. - М.: Гелиос, 1991. – С. 67 – 80.
5. Ж П. Сартр / Фрейд. / Ж П. Сартр -
Допоміжна: [20, 28, 37, 39].
Самостійна робота:
1. Образотворче мистецтво як візуальна риторика.
2. Проблеми іносказання в образотворчому мистецтві. Метафора і метонімія.
3. Символ, алегорія і емблема в образотворчому мистецтві. Зображення як порівняння.
4. Людська психіка як джерело значення в образотворчому мистецтві. Концепція «психічного апарату» в психоаналізі.
5. Мистецтво і символізм індивідуального несвідомого (мистецтво як трансфер). Мистецтво і сновидіння.
6. Психоаналітичні принципи тлумачення і їх застосування до образотворчого мистецтва.
Література: [14, 16, 35, 38, 39].
Індивідуальне навчально-дослідне завдання:
1. Доповідь на тему: Зображення як мовне повідомлення. Види повідомлень.
2. Есе: Комунікативна природа мистецтва.
3. Аналітична розвідка на тему: Особливості естетичного повідомлення і проблеми його засвоєння і тлумачення.
4. Реферативна доповідь: Візуальна поетика зображення.
Тема 4. Мистецтво та колективне несвідоме
Зміст теми. Відмінність колективного несвідомого від індивідуального (принципова непізнаваність і можливість виключно непрямого свідчення про процеси, що відбуваються в нім). Структура колективного несвідомого. Поняття архетипів колективного несвідомого, їх класифікація, властивості і функції (Анима/Анимус, Тінь, Его, "Мудрий старик", "Вічна дитина", Мати, Трикстер і так далі). Процес індивідуалізації і надбання самозвеличання як мета психічного життя індивідуума ("трансцендентна функція"). Поняття активної уяви у Юнга і юнгіанская теорія образності (відмінність образу взагалі, символу). Образність як загальний зміст (субстанція) і спосіб функціонування психіки (дораціональный, метафоричний, поетичний характер психічної реальності). Образ як конденсоване вираження життєвої ситуації і вмістище противопложных психічних спрямувань. Активність образу і прагнення до самореалізації через залучення індивідуума (реакція на образи, діалог, розширення первинного образу). Символ як образ-посередник непізнаванної реальності. Предметно-речовий характер символу і його відносна незалежність від власного змісту. Пояснювально-алегорична функція символу (не лише посередник). Символ як "третій чинник" в перспективі вирішення внутрішнього конфлікту. Властивості і ознаки символу (загадковість, невиразність змісту і так далі). Символ як "тінь образу" (непряме свідчення про ті образи, які несвідомо володіють психікою). Архетипічні складові символу. Символи "об'єднують", "живі" (пов'язані з життєвою ситуацією індивідуума), "загальні". Відмінність символу від алегорії. Імаго як суб'єктивний, "неповноцінний" образ (эйдолон, симулякр і тому подібне) і його зв'язок з архетипом Персони (фальшива "упаковка" Его). Юнгіанская теорія інтерпретації як процес перекладу з мови образів на мову слів (опис і обговорення образного змісту сновидінь, видінь, фантазій, художніх творів і так далі на суб'єктивному і об'єктивному рівнях). Облік особового і соціального контексту (асоціація). Виявлення культурно-історичних і міфологічних зв'язків і аналогій (т.з. ампліфікація). Функції вищі, підпорядковані (нижчі) і допоміжні. Інтеграція протилежних функцій як процес складання повноцінного характеру.
Терміни та поняття: інтравертність, екстравертність, архетип, архетип трікстера, інтерпретація, діалог, інтуїція, міф, художній образ, символ, алегорія, імаго, експресивність.
Семінарське заняття на тему:
«Архетип в мистецтві».
План:
1. Юнгіанская теорія інтерпретації мистецьких творів.
2. Колективний вимір психіки і його зміст.
3. Архетипічні складові символу.
4. Юнгіанская психологічна типологія і її місце в аналізі художньої експерессії.
5. Мистецтво і міфологія (традиційна і сучасна).
Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття
В першому питанні слід проаналізувати Юнгіанску теорію інтерпретації як процес перекладу з мови образів на мову слів (опис і обговорення образного змісту сновидінь, видінь, фантазій, художніх творів і так далі на суб'єктивному і об'єктивному рівнях), облік особового і соціального контексту (асоціація).
В другому питанні слід показати відмінність колективного несвідомого від індивідуального (принципова непізнаваність і можливість виключно непрямого свідчення про процеси, що відбуваються в ньому). Розкрити та зобразити схематично структуру колективного несвідомого. Дати характеристику основним архетипам колективного несвідомого, показати їх класифікацію, властивості і функції (Анима/Анимус, Тінь, Его, "Мудрий старик", "Вічна дитина", Мати, Трикстер і так далі).
В третьому питанні слід розкрити поняття символу як образу-посередника непізнаванної реальності. Показати предметно-речовий характер символу і його відносну незалежність від власного змісту. Розкрити пояснювально-алегоричну функцію символу (не лише як посередника). Показати символ як "третій чинник" в перспективі вирішення внутрішнього конфлікту. Охарактеризувати властивості і ознаки символу (загадковість, невиразність змісту і так далі). Показати символ як "тінь образу" (непряме свідчення про ті образи, які несвідомо володіють психікою). Розкрити архетипічні складові символу. Показати відмінність символу від алегорії.
В четвертому питанні потрібно проаналізувати поняття активної уяви у Юнга і юнгіанску теорію образності (відмінність образу взагалі, символу). Розкрити образність як загальний зміст (субстанція) і спосіб функціонування психіки (дораціональный, метафоричний, поетичний характер психічної реальності). Показати образ як конденсоване вираження життєвої ситуації і вмістилище протилежних психічних спрямувань. Розкрити активність образу і прагнення до самореалізації через залучення індивідуума (реакція на образи, діалог, розширення первинного образу). Символ як образ-посередник непізнаванної реальності.
В п’ятому питанні слід показати виявлення культурно-історичних і міфологічних зв'язків і аналогій (т.з. ампліфікація). На основі теорій К. Юнга та З. Фрейда показати застосування міфології до психоаналізу
Література:
Основна:
1. Адорно Т. / Эстетическая теория. / Теодор Адорно. - М.: Искусство, 1999. – С. 35 – 47.
2. Диденко В. / Искусство и философия. / В.Д. Диденко – М.: Высшая школа, 1986. – С. 54 – 70.
3. Лебон Г. / Психология народов и масс. / Г.Лебон. - СПб.: Гиперион, 1995.– С. 65 – 83
4. Піхманаць Р. / Психологія художньої творчості. / Р.В. Піхманаць. – К.: Знання, 1991. - С. 37 – 48.
Допоміжна: [18, 27, 35, 40].
Самостійна робота:
1. Мистецтво і одержимість.
2. Два типи характерів (інтровертна і екстравертна установки). Вираження типу характеру у мистецтві.
3. Чотири функції психіки (раціональні: мислення, почуття; ірраціональні: відчуття, інтуїція).
4. Функція інтерпретації, додавання нового сенсу (компенсація).
5. Ознаки продуктивної (інтегруючої) інтерпретації (позитивне зрушення у свідомості).
Література: [3, 12, 17, 19, 23, 26, 30].
Індивідуальне навчально-дослідне завдання:
1. Доповідь на тему: Символічний процес як спосіб функціонування психіки.
2. Есе: Місце архетипів в психіці і житті людини, їхня роль у творчості.
3. Аналітична розвідка на тему: Юнгіанская теорія і практика інтерпретації і її застосування до образотворчого мистецтва.
4. Реферативна доповідь: Образ як функція спогаду і усвідомлення
Модульна контрольна робота: 10 балів (у формі тесту).
Варіант 1
І. Вирішити тестові завдання. Кожна правильна відповідь – 0, 5 балів
1. Зображення якого типу характерні для палеоліту?
А) людина; б) сюжетна композиція; в) тварини
2. Коли були побудовані класичні піраміди?
А) в період Нового царства; б) в армандський період; в) в період Давнього царства; г) в період Середнього царства
3. Основні зображення фараона в Єгипті
А) фараон сидить на троні; б) фараон стоїть, ліва ного злегка витягнута вперед; в) фараон лежить в саркофазі; г) фараон на охоті
4. Капітель – це
А) верхня частина колони; б) нижня частина колони
5. Який з ордерів має завитки у верхній частині колони:
А) доричний; б) іонічний
6. Викресліть зайве. Типи посуду в Давній Греції:
А) амфора; б) кілік; в) кратер; г) кружка; д) пеліка; є) гідрія
7. В який період був побудований Парфенон?
А) класичний; б) архаїчний
8. Ким була виготовлена статуя Афіни у храмі Парфенон?
А) Поліклет; б) Фідій; в) Мірон
9. Який тип в архітектурі Давнього Риму використовувся найчастіше?
А) доричний; б) іонічний); в) корінфський
10. Особливе місце в історії Світового мистецтва відводиться:
А) скульптурі Риму; б) портретній пластиці Риму
ІІ. Розкрийте тему « Від експресіонізму до абстрактного живопису: живопис як вираження суб'єктивного духовного світу художника. ». Максимальна кількість балів – 5.
Змістовий модуль ІІ. Мистецтво в його соціальному бутті
Тема 5. Мистецтво в його соціальному бутті
Зміст теми. Мистецтво і середовище (у тому числі і соціальне). Структура громадських зв'язків. (класи, стани, соціальні прошарки, соціальні групи) у їх взаємодії і критерії їх розрізнення. Міжособова комунікація і рівні соціальної активності індивідуума. Символізм і конвенціоналізм соціальних стосунків. Соціально-колективне функціонування мистецтва. Гендер як соціальне поняття. Мистецтво з феміністичної точки зору. Мистецтво як дія і творчість як поведінка. Практика і прагматика мистецтва. Мистецтво і його рецепція. Мистецтво і форми його використання. Проблема інтересів і мотивів в мистецтві (їх реалізація і задоволення або конфлікт). Художня діяльність як спосіб їх реалізації (у тому числі і неусвідомлений). Мистецтво і культура. "Життєвий простір" художника. Поняття художнього життя і художнього середовища. Форми навчання і організації художньої діяльності (цехи, майстерні, ательє і так далі). Відношення майстер і учень. Традиція і спадкоємність. Мистецтво і аудиторія (публіка). Замовники, донатори, покупці. Соціально-економічні аспекти художньої діяльності. Феномен аматорства. Збирач і колекціонування. Художній ринок і його вимоги. Поняття громадського смаку (соціальні конвенції і очікування) і взаимодейстьвие з ним індивідуальної творчості (пристосування і опір). Геній і суспільство. Музейна і виставкова діяльність як чинники художнього життя. Поняття "Музейного духу". Мистецтво, ідеологія, політика і пропаганда. Мистецтво і держава (у їх історичній різноманітності і з точки зору політичного устрою). Мистецтво і революція (авангард як форма радикалізму і асоціальності, естетика протесту і провокації). Консерватизм в мистецтві. Феномен тоталітарного мистецтва (його формальні і іконографічні параметри і питання про його художній статус). Мистецтво і структури повсякденного досвіду. Низові і популярні форми мистецтва.
Терміни та поняття: ідеологія, кіч, аматорство, тоталітарне мистецтво, художня діяльність, колекціонування.
Семінарське заняття на тему:
«Мистецтво, культура, політика»
План:
1. Мистецтво і середовище.
2. Мистецтво і аудиторія (публіка).
3. Мистецтво і культура.
4. Мистецтво і структури повсякденного досвіду.
5. Мистецтво, ідеологія, політика і пропаганда.
Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття
В першому питанні слід показати вплив мистецтва на середовище людини (у тому числі і соціальне). Зокрема слід показати вплив на кожну групу зі структури громадських зв'язків. (класи, стани, соціальні прошарки, соціальні групи.
В другому питанні слід показати взаємозв’язок між мистецтвом і аудиторією (публікою), а саме потрібно показати які твори мистецтва зараз користуються попитом серед різних соціальних верств населення. Розкрити соціально-економічні аспекти художньої діяльності. Показати яку роль відіграє аматорське мистецтво в сучасному житті людини. Охарактеризувати сучасний художній ринок та його вимоги. Розкрити поняття громадського смаку (соціальні конвенції і очікування) і взаємодію з ним індивідуальної творчості (пристосування і опір).
В третьому питанні потрібно проаналізувати музейну і виставкову діяльність як чинники художнього життя, розкрити поняття "Музейного духу". Проаналізувати останні сучасні виставки та культурні заходи, які проходили за останні 5 років в Україні.
В четвертому питанні слід дати визначення спочатку самого поняття «повсякденність», а потім і охарактеризувати і структури повсякденного досвіду. Охарактеризувати низові і популярні форми мистецтва. Проаналізувати вплив інтернету (а саме вільний доступ до візуального відображення та сприйняття творів мистецтва) на життя сучасної людини.
В п’ятому питанні слід показати взаємозв’язок мистецтва і революціяї (зокрема розкрити стиль авангард як форму радикалізму і асоціальності, як естетику протесту і провокації). Показати як впливає на розвиток мистецтва консерватизм в мистецтві. Розкрити феномен тоталітарного мистецтва (його формальні і іконографічні параметри і питання про його художній статус). Навести приклади ідеологічної, політичної та релігійної пропаганди за допомогою творів мистецтва.
Література:
Основна:
1. Выготский Л. / Психология искусства. / Л.С. Выготский. - М.: Астрель, 1987. – С. 23- 40
2. Юнг К., Найман Э. / Психоанализ и искусство. / Юнг К.Г., Найман Э. – М.: Психотерапия, 1996.
3. Каган М. / Эстетика как философская наука. / Михаил Каган. - СПб.: Деан, 1997. – С. 34 – 56.
4. Лебон Г. / Психология народов и масс. / Г.Лебон. - СПб.: Гиперион, 1995. – С. 39 – 58.
Допоміжна: [13, 17, 19, 24, 27].
Самостійна робота:
1. Форми буття мистецтва в різних соціально-культурних контекстах.
2. Консерватизм в мистецтві.
3. Поняття громадського смаку.
4. Мистецтво з феміністичної точки зору.
5. "Мистецтво для мистецтва", елітарне мистецтво і естетизм як соціально-ідеологічне явище.
6. Поняття "Дегенеративного мистецтва".
7. Мистецтво і аудиторія (публіка).
8. Мистецтво і ідеологія.
9. Мистецтво і повсякденність.
Література: [4, 6, 9, 10, 13, 17, 19, 21, 25, 29].
Індивідуальне навчально-дослідне завдання:
Доповідь на тему: Мистецтво і революція.
Есе: Мистецтво художників-любителів ("наївне мистецтво").
Аналітична розвідка на тему: Феномен моди. Кіч: його естетичний і етичний статус.
Реферативна доповідь: Феномен тоталітарного мистецтва.
Тема 6. Мистецтво як сукупність вищих досягнень генія
Зміст теми. Німецька класична філософія. Г. Гегель про фантазію та уяву. І. Кант про талант та геніальність. Геніальність як прояв природних дарувань в людині. Талант як уміння створювати щось таке, що не може визначатися ніякими правилами. Старанність та наслідування. Кант про розмежування мистецтва та науки. Метод роботи художника Характерною особливістю мистецтва в порівнянні з наукою Кант рахував природну обдарованість його творця. Мистецтво специфічне, засноване на природженій неповторній особливості художнього генія. Характер творчого процесу в мистецтві. Мистецтво та мова образів. Ч.Ломброзо та його книга "Геніальність і божевілля". Зв'язок безумства і натхнення, божевілля і пророцтва. Характерні ознаки генія.
Терміни та поняття: талант, геніальність, шизофренія, безумство, фантазія, уява, натхнення, обдарованість.
Семінарське заняття на тему:
«Талант та геніальність в мистецтві».
План:
1. Геній і суспільство.
2. І.Кант про талант в науці та геніїв в мистецтві.
3. Г.Гегель. Фантазія як найвища художня властивість людини.
4. Геніальність і хвороба. Теорія Ч.Ломброзо.
Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття
В першому питанні слід розкрити поняття геніальності як прояву природних дарувань в людині, а також талант як уміння створювати щось таке, що не може визначатися ніякими правилами. Навести приклади, коли талановиті люди випереджали свою епоху, даючи пророцтва на майбутнє у творах мистецтва.
В другому питанні розкрити розуміння І. Кантом таланту та геніальністі. Показати як І. Кант розмежовув мистецтво та науку, адже характерною особливістю мистецтва в порівнянні з наукою Кант рахував природну обдарованість його творця.
В третьому питанні розкрити розуміння Г.Гегелем фантазії як найвищої художньої властивості людини.
В четвертому питанні на основі книги Ч.Ломброзо "Геніальність і божевілля" показати зв'язок безумства і натхнення, божевілля і пророцтва, спробувати охарактеризувати ознаки генія.
Література:
Основна:
1. Гальтон Ф. / Наследственность таланта. / Ф. Гальтон. – М.: Эксмо, 1990.– С. 116 – 132.
2. Выготский Л. / Психология искусства. / Л.С. Выготский. - М.: Астрель, 1987. – С. 94 – 128.
3. Юнг К. / Феномен духа в искусстве и науке. / К.Г. Юнг. – М.: Психотерапия, 1992. – С. 78 – 96.
4. Еремеев А.Р. / Границы искусства. / А.Р. Еремеев. – М.: Университетская книга, 1987. – С. 48 – 56.
Додаткова: [7, 13, 14, 18, 22, 27, 31].
Самостійна робота:
1. Мистецтво і світ цінностей.
2. Мистецтво і мораль (мистецтво і виховання).
3. Проблема співвідношення техніки і духовної культури
Література: [2, 5, 8, 10, 16, 17,19].
Індивідуальне навчально-дослідне завдання:
Доповідь на тему: А. Бергсон про художню творчість.
Есе: Творчість психічно хворих.
Аналітична розвідка на тему: Протиріччя художника і суспільства.
Реферативна доповідь: Життєвий простір художника і його наповнення.
Тема 7. Формування нового змісту мистецтва. Людська особистість як естетичний ідеал
Зміст теми. Поняття особистість, індивідуальність, характер, їх походження. Відмінність відображення розуміння особистості в мистецтві. Мистецтво як ідеологія. Мистецтво і виховання. Особистість як відображення моделі світу в мистецтві. Академічне мистецтво. Зміна стосунків між публікою і художником.
Терміни та поняття: індивідуальний смак, живопис, деміург, креаціонізм, ментальність, ідеологія, дидактизм мистецтва.
Семінарське заняття на тему:
«Психологізація мистецтва».
План:
1. Внутрішній світ людини як новий предмет мистецтва.
2. Психологізація літератури і мистецтва.
3. Мистецтво як модель суспільних відносин.
4. Моралізація мистецтва.
Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття
В першому питанні спочатку слід дати характеристику поняття особистість, індивідуальність, характер, їх походження, а потім показати відмінність відображення розуміння особистості в мистецтві. Слід показати як особистість є відображенням моделі світу в мистецтві.
В другому питанні проаналізувати на основі сучасних творів відображення та зображення психологічних проблем людини.
В третьому питанні слід показати вплив мистецтва на суспільство, показати як мистецтво закликає та допомагає вирішувати глобальні проблеми людства (екологічні, політичні, моральні, економічні, соціальні тощо).
В четвертому питанні показати як мистецтво впливає на виховання особистості. Показати моральну та аморальну сторону сучасного мистецтва.
Література:
Основна:
1. Азархин А./ Мировоззрение и єстетическое развитие личности. / А.В. Азархин. – К.: Наукова думка, 1990. – с. 137 – 2013.
2. Акопян П. / О роли интуиции в художественном познании. / П. Акопян. - М.: Эксмо, 1971. – с. 114- 197.
3. Аристотель / Никомахова этика: Соч. в 4 т./ Аристотель - Т. 4. - М.: Астрель, 1984. – с. 23 – 56.
4. Диденко В./ Искусство и философия. / В.Д. Диденко. – М.: Высшая школа, 1986. – с. 87 – 100.
Допоміжна: [3, 9, 11, 13, 15, 19, 29, 38].
Самостійна робота:
1. Художня критика як орган суспільної оцінки художнього твору.
2. Винекнення нової парадигми мистецтва.
3. Естетика як філософія мистецтва
4. Ідея особистості як регулятивні координати відповідальності за себе і перед собою
Література: [14, 28, 33, 37, 40].
Індивідуальне навчально-дослідне завдання:
Доповідь на тему: Естетика як філософія мистецтва
Есе: Художник як творець.
Аналітична розвідка на тему: Мистецтво як відображення інтересу до особистості.
Реферативна доповідь: Художня критика як орган суспільної оцінки художнього твору.
Тема 8. Мистецтво як спосіб вираження ірраціональної сутності людини
Зміст теми. Філософські основи мистецтва кінця XIX — початку XX в. (А. Шопенгауер, Ф.Ніцше, А. Бергсон). Мистецтво як спосіб вираження ірраціональної сутності людини. Суб’єктивізація мистецтва і його цінностей. Протиставлення творчої інтуїції і розуму; антиреалістична тенденція в мистецтві. Стиль «модерн» у мистецтві другої половини XIX в. Віталізм як світоглядна основа модерну. Символізм. Відродження романтичних тем у поезії символізму. Постімпрессіонізм і його основні представники. Геометричні форми світу в живописі П. Сезанна і виникнення кубізму (П. Пікассо). Філософія фрейдизму і відображення ірраціональної «надреальності» у живописі сюрреалізму. Від експресіонізму до абстрактного живопису: живопис як вираження суб'єктивного духовного світу художника. Стирання грані між мистецтвом і повсякденним життям у поп-арті. А. Бергсон і філософські джерела літератури «потоку свідомості». Пам'ять як головний «вимір» людської особистості. Романи М. Пруста і Дж. Джойса і традиція психологічної прози в літературі XX в. Театр і література абсурду як втілення абсурдності людського буття. Проблема сутності і існування людини в сучасній літературі.
Терміни та поняття: ірраціональна сутність людини, суб’єктивізація мистецтва, творча інтуїція, антиреалістична тенденція в мистецтві, стиль «модерн», віталізм, символізм, постімпресіонізм, кубізм, філософія фрейдизму, сюрреалізм, експресіонізм, абстрактний живопис, поп-арт.
Семінарське заняття на тему:
«Мистецтво постмодернізму».
План:
1. Філософські основи мистецтва кінця XIX — початку XX в.(А. Шопенгауер, Ф.Ніцше, А. Бергсон).
2. Стиль «модерн» у мистецтві другої половини XIX в. Віталізм. Символізм.
3. Постімпрессіонізм і його основні представники.
4. Від експресіонізму до абстрактного живопису: живопис як вираження суб'єктивного духовного світу художника.
5. Театр і література абсурду як втілення абсурдності людського буття.
Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття
В першому питанні Філософські основи мистецтва кінця XIX — початку XX в. (А. Шопенгауер, Ф.Ніцше, А. Бергсон). Показати як за допомогою мистецтва виражається ірраціональна сутності людини. Показати протиставлення творчої інтуїції і розуму; розкрити антиреалістичну тенденцію в мистецтві. А. Бергсон і філософські джерела літератури «потоку свідомості». Пам'ять як головний «вимір» людської особистості.
В другому питанні слід розкрити стиль «модерн» у мистецтві другої половини XIX в. Показати, що віталізм та символізм є світоглядними основами модерну. Навести приклади відродження романтичних тем у поезії символізму.
В третьому питанні Постімпрессіонізм і його основні представники. Геометричні форми світу в живописі П. Сезанна і виникнення кубізму (П. Пікассо). В четвертому питанні Від експресіонізму до абстрактного живопису: живопис як вираження суб'єктивного духовного світу художника. Стирання грані між мистецтвом і повсякденним життям у поп-арті.
В п’ятому питанні Театр і література абсурду як втілення абсурдності людського буття. Проблема сутності і існування людини в сучасній літературі. Романи М. Пруста і Дж. Джойса і традиція психологічної прози в літературі XX в.
Література:
Основна:
1. Адамян А. / Вопросы эстетики и теории искусства./ А.А. Адамян. - М.: Искусство, 1978. – С. 37 – 54.
2. Бельтинг. Х. / Антропология образа (главы из книги). / Х.Бельтинг. – М.: Искусствознание, 1996. - С. 68 – 119.
3. Маньковская Н. / Эстетика постмодернизма. / Н. Маньковская. – Спб.: Демо, 2000. – С. 87 – 104.
4. Лук А. / Психология творчества. / А.Н. Лук. – М.: Эксмо, 1978. Лук А.Н. – С. 79 – 114.
Допоміжна: [5, 9, 13, 25, 29, 38].
Самостійна робота:
1. Мистецтво як спосіб вираження ірраціональної сутності людини.
2. Суб’єктивізація мистецтва і його цінностей.
3. Протиставлення творчої інтуїції і розуму; антиреалістична тенденція в мистецтві.
4. Віталізм як світоглядна основа модерну.
5. Символізм. Відродження романтичних тем у поезії символізму.
6. Геометричні форми світу в живописі та виникнення кубізму (П. Пікассо).
7. Філософія фрейдизму і відображення ірраціональної «надреальності» у живописі сюрреалізму.
Література: [9, 15, 19, 21, 26, 34, 38].
Індивідуальне навчально-дослідне завдання:
Доповідь на тему: Віталізм як світоглядна основа модерну.
Есе: Символізм. Відродження романтичних тем у поезії символізму.
Аналітична розвідка на тему: Проблема сутності і існування людини в сучасній літературі.
Реферативна доповідь: Суб’єктивізація мистецтва і його цінностей.
Модульна контрольна робота: 10 балів (у формі тесту).
Варіант 1
Відповісти на питання «Так» чи «Ні». Кожна правильна відповідь – 0,5 балів.
1. Наскельний живопис можна вважати мистецтвом?
2. Виникнення мистецтво пов’язано з виникненням релігії
3. Категорія прекрасного тотожна поняттю естетичного ідеалу?
4. Мистецтво виконує комунікативну функцію?
5. Кубізм є винаходом епохи модерну?
6. Засновником сюрреалізму є Сальвадор Далі?
7. Засновником кубізму є Пабло Пікассо?
8. Кіч є мистецтвом?
9. Архетипи відображаються у мистецтві?
10. Естетичний смак у людини є вродженим?
ІІ. Вирішити тестові завдання. Кожна правильна відповідь – 0, 5 балів
1. В чому полягає ціль художника в давньогрецькому мистецтві?
1) в наслідуванні природи
2) в зображенні природи
3) у втіленні свого ідеалу
2. На думку римських художників людина є:
1) недосконалою
2) досконалою
3) прекрасною
3. Назвіть найважливіший елемент художньої практики Середньовіччя.
1) портрет
2) живопис
3) іконопис
4. Народження європейського психологічного портрету було характерним для мистецтва:
1) Відродження
2) Барокко
3) Класицизму
5. Яка основна ознака архітектури давньогрецького храму?
1) антропоморфність
2) естетичність
3) досконалість
6. Світоглядний оптимізм був характерний для творчості:
1) Ф.Петрарки
2) Шекспіра
3) Ф.Рабле
7. Яку функцію виконують словесні жанри в період Просвітництва?
1) виховну
2) пізнавальну
3) методологічну
4) естетичну
8. Яку назву носить робота Ш.Бодлера?
1) „Квіти зла”
2) „Квіти добра”
3) „Пелюстки зла”
4) „Пелюстки добра”
9. Давньогрецьке мистецтво це –
1) – унікальний зразок гармонії, реалізованій в естетичному ідеалі.
2) – макрокосм і втілення ідеалу
3) – характеристика духовного розвитку особистості
10. Теорія „розумного егоїзму” з’явилась в період:
1) Відродження
2) Середньовіччя
3) Просвітництва
IV. Методи контролю
Навчальна дисципліна “Антропологія мистецтва” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з 2 модулів в 5-му семестрі для денної форми навчання
1 модуль проводиться на 11 тижні 5-го семестру
2 модуль – 17 тижні 5-го семестру
Оцінювання відбувається за такими формами контролю:
Поточний контроль, модульний контроль, залік.
Критерії оцінювання:
Поточний контроль:
за присутність – 0,5 балів;
доповідь – максимум 5 бал;
доповнення – максимум 0,5 балів;
проблемні запитання – максимум – 1 бал;
за самостійну роботу – максимум – 1 бал;
за індивідуальну роботу (навчально-дослідне завдання) – максимум – 2бали.
Модульний контроль:
Контрольна робота, колоквіум або тестові завдання – 2 змістовних модулі протягом семестру.
За кожен модульний контроль студент має можливість набрати до 10 балів.
V. Розподіл балів, що присвоюється студентам
Приклад розподілу балів, які отримують студенти (для заліку)
| Поточне тестування та самостійна робота | Підсумков ий залік (в усній формі) | Сума | |||||||||||
| Змістовний модуль 1 | Змістовний модуль 2 | ||||||||||||
| Т1 | Т2 | Т3 | Т4 | М-І | Т5 | Т6 | Т7 | Т8 | М-ІІ | ||||
Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS
| національна шкала | «5» відмінно | «4» добре | «3» задовільно | «2» незадовільно | «2» незадовільно | ||
| шкала університету | 90-100 | 80-89 | 70-79 | 65-69 | 60-64 | 35-59 | 0-34 |
| шкала ECTS | А | В | С | D | Е | FX | X |
| з можливістю повторного складання | з оов’язковим повторним курсом |
VII. Методи навчання
Метод проблемного викладу як метод чіткої постановки пізнавального завдання, що дозволяє сконцентрувати увагу студентів на основній меті лекційного заняття і утримувати її у процесі розгортання аргументації та порівняння точок зору та різних підходів до певної проблеми.
Дискусія як метод багатовекторного обговорення суперечливих питань з аудиторією, коли кожен студент має змогу висловити свою точку зору та запропонувати аргументи щодо її обґрунтування шляхом співставлення та критичного аналізу інформації.
Евристичний метод як метод організації активного пошуку варіантів розв’язання висунених у процесі навчання (або сформульованих самостійно) пізнавальних завдань, метод дозволяє активізувати аналітичне мислення студента та спрямувати інтелектуальну активність у напрямі формування креативних мисленнєвих настанов.
Дослідницький метод як метод, що ґрунтується на самостійному вивченні першоджерел та коментуючої літератури, а також сприяє розвиткові ініціативи та самостійності творчого пошуку і розкриває дослідницькі здібності студента.
VIІІ. Методичне забезпечення
1. Адорно Т. / Эстетическая теория. / Теодор Адорно. - М.: Мисль, 2001 – 396 с.
2. Берковский Н. / Романтизм в Германии. / Н.Я Берковский. - Л.: Наука, 1974 – 206 с.
3. Борев Ю. / Эстетика. / Юрий Бореев. – М.: Мысль, 1988 – 192 с.
4. Бычков В. / Эстетика. / В.В Бычков. - М.: Мысль, 2002 – 130 с.
5. Ванслов В. / Эстетика романтизма. / В.В. Ванслов. - М.: Гардарики, 1966 – 400 с.
6. Вейдле В. / Умирание искусства. / В. Вейдле. - СПб.: Искусство, 1996 – 309 с.
7. Вощинина А. / Античное искусство. / А. И. Вощинина. - М.: Наука, 1962. – 234 с.
8. Дворжак М. / История итальянского искусства в эпоху Возрождения. В 2-х т. / М. Дворак. – Т. 2. - М.,1978. – 267 с.
ІХ Рекомендована література
Основна
1. Адамян А./ Вопросы эстетики и теории искусства. / А.А. Адамян. - М.: Искусство, 1978. – 403 с.
2. Адо И. / Свободные искусства и философия в античной мысли. / И. Адо. - М.: Наука, 2002. – 302 с.
3. Адорно Т. / Эстетическая теория. / Теодор Адорно. - М.: Искусство, 1999. – 300 с.
4. Азархин А. / Мировоззрение и єстетическое развитие личности. / А.В. Азархин. – К.: Наукова думка, 1990 – 200 с.
5. Азизян, И.А., Добрицына, И.А.Лебедева, Г.С. / Теория композиции как поэтика архитектуры. / И.А. Азизян., И.А. Добрицына, Г.С. Лебедева. - М.: Абрис, 2002. – 304 с.
6. Акопян П. / О роли интуиции в художественном познании. / П. Акопян. - М.: Эксмо, 1971. – 149 с.
7. Алпатов М. / Истолкование живописных произведений. / М. Алпатов. – М.: Творчество, 1980, № 10. – 29 с.
8. Аникст А. / Теория драмы от Аристотеля до Лессинга. / Аникст А.А. – М.: Наука, 1967 – 206 с.
9. Аристотель / Никомахова этика: Соч. в 4 т. / Аристотель. - Т. 4. - М.: Астрель, 1984. -
10. Баксендолл. М. / Узоры интенции. Об историческом толковании картин./ М. Баксендолл. - М.: Астрель, 2003. – 309 с.
11. Бакушинский А. / Линейная перспектива в искусстве и зрительном восприятии реального пространства. / А.В. Бакушинский. - М.: Эксмо, 1981 – 136 с.
12. Баткин Л. / Итальянские гуманисты: стиль жизни и стиль мышления. / Баткин Л. - М.: Искусство, 1975.
13. Бахтин М./ М.М. Бахтин // Творчество Ф. Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. - М.: Творчество, 1965. – 199 с.
14. Бахтин М./ Философская культура ХХ века / Отв.ред. К.Г. Юсупов. / Бахтин М.М. - СПб., 1991. – 202 с.
15. Бачаник В. / Искусство и мифология. / В.А. Бачаник. - М.: Искусство, 1987. – 299 с.
16. Бельтинг. Х. / Антропология образа (главы из книги). / Х.Бельтинг. – М.: Искусствознание, 1996. – 106 с.
17. Беньямин. В. / Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости. Избранные эссе. / В. Беньямин. - М., 1996.
18. Бергсон. А. / Творческая эволюция. / Анри Бергсон. - М.: Искусство, 1998. – 130 с.
19. Бердяев Н. / Кризис искусства. / Николай Бердяєв. - М.: Искусство, 1918. – 180 с.
20. Бодлер Ш. / Об искусстве. / Шарль Бодлер. - М.: Искусство, 1986. – 209 с.
21. Бородай Ю. / От реальности к фантазии. / Юрий Бородай. - М.: Высшая школа, 1995. – 190 с.
22. Буркхард Я. / Культура Возрождения в Италии. / Якоб Буркхард. - М.: Искусство, 1996. - 107 с.
23. Бычков В. / Эстетическое значение цвета в восточно-христианском искусстве. //сб. “Вопросы истории и теории эстетики”. / В.В. Бычков. - М.: Творчество, 1975. – 209 с.
24. Бычков В./ Византийская эстетика: теоретические проблемы. / В.В. Бычков. – М.: Таворчество, 1977. – 301 с.
Допоміжна
1. Буркхардт. Т. / Сакральное искусство Востока и Запада. Принципы и методы. / Т.Буркхардт. - М.: Искусство, 1998. – 321 с.
2. Валери П. / Об искусстве. / Поль Валерии. - М.: Искусство, 1977. – 311 с.
3. Ванслов В. / Проблема синтеза искусств. / “Эстетика романтизма”. / В.В. Ванслов. – М.: Искусство, 1966. – 201 с.
4. Виппер Б./ Введение в историческое изучение искусства. / Б.Р. Виппер. – М.: Искусство, 1985. – 273 с.
5. Выготский Л. / Психология искусства. / Л.С. Выготский. - М.: Астрель, 1987. – 182 с.
6. Г.Юнг, Э.Нойман / Психоанализ и искусство. / Г.Юнг, Э.Нойман. – М.: Мысль, 1966. – 206 с.
7. Гадамер Г.-Г. / Актуальность прекрасного. / Гадамер Г.-Г. – М.: Наука, 1991. – 180 с.
8. Гальтон Ф. / Наследственность таланта. / Ф. Гальтон. – М.: Эксмо, 1990. – 107 с.
9. Диденко В. / Искусство и философия. / В.Д. Диденко. – М.: Высшая школа, 1986. – 402 с.
10. Дизраэли Исаак. / История гения. / Дизраэли Исаак. - Вильнюс.: Дубно, 2000. – 140 с.
11. Дмитриева Н. / Краткая история искусств. Вып. II. Северное Возрождение; страны Западной Европы XVII и XVIII веков; Россия XVIII века. / Н. А. Дмитриева. - М.: Гелиос, 1991. – 390 с.
12. Дюбо Ж.Б. / Критические размышления о поэзии и о живописи. / Ж.Б. Дюбо. - М.: Астрель, 1976. – 182 с.
13. Еремеев А. / Границы искусства. / А.Р. Еремеев. – М.: Университетская книга, 1987. – 203 с.
14. Ильин И. / Одинокий художник. / Ильин И.А. - М.: Академ-книга, 1993. – 167 с.
15. Каган М. / Эстетика как философская наука. / Михаил Каган. - СПб.: Деан, 1997. – 205 с.
16. Кант И. / Критика способности суждения. Соч. В 6-томах. / Иманнуил Кант. -Т.5. - М.: Генезис, 1994. – 459 с.
17. Колпинский Ю. /Великое наследие античной Эллады и его значение для современности. / Ю. Д. Колпинский. - М.: Астрель, 1977. – 384 с.
18. Куликова И./ Философия и искусство модернизма. / И.С. Куликова. -М.: Академ-книга, 1974. – 208 с.
19. Лебон Г. / Психология народов и масс. / Г.Лебон. - СПб.: Гиперион, 1995. – 239 с.
