Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Роль економічного аналізу в сучасних умовах господарювання.

2. Місце економічного аналізу в системі управління бюджетною установою.

3. Етапи розвитку економічного аналізу.

4. Фактори, які впливають на прийняття управлінських рішень.

5. Місце аналізу в пізнанні економічних явищ

 

Бібліографічний список до теми

 

[1,2,3,4,5,6,7,9,23,25,26,27,38,40,44,46,47,48,49,52,53,54,55,56,60,64,65,73,74,76,77,78,79,80,81,82,83,85,86,90,91,93,94,97,99,102,103,108,112,115,118,119,122,123,127,128,130,131,134]

Модуль I. Аналіз діяльності бюджетних установ

Змістовий модуль 1. Сутність і роль аналізу в управлінні бюджетними установами

Тема 2. Організація і техніка аналізу діяльності бюджетних установ

Мета:

поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів про організацію і техніку аналізу діяльності бюджетних установ

План вивчення теми

1. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками та дис­циплінами.

2. Організація проведення аналізу господарської діяльності.

3. Методи та прийоми здійснення фінансовогоаналізу бюджетних установ.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

Розглядаючи перше питання слід розуміти, що економічний аналіз тісно пов'язаний з багатьма еко­номічними та неекономічним дисциплінами: політичною еконо­мією, бухгалтерським обліком, аудитом, статистикою, плануван­ням, галузевими економіками, маркетингом, організацією вироб­ництва та управління, фінансування і кредитування підприємств, економіко-математичними методами.

В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних вис­новків. Основні принципи діалектики (рух, розвиток, саморозви­ток, взаємозумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість) є базовими в економічному аналізі.

Аналіз як метод пізнання реальної дійсності безпосередньо пов'язаний із мисленням, усвідомленим активним сприйняттям людиною реальної дійсності, що також передбачає використання синтезу та інших категорій і законів діалектики.

Економічний аналіз базується на політичній економії, яка роз­криває економічні закони розвитку суспільства, допомагає оціни­ти тенденції розвитку господарської діяльності.

Політична економія — загальнометодологічна наука, яка роз­криває основи суспільного виробництва, розподілу, обміну, спо­живання матеріальних благ, закони функціонування і розвитку виробництва за конкретних умов господарювання. Ці закони — специфічні, загальні, особливі — визначають економічні процеси господарювання в будь-якому суспільстві, виражаючи типові, стійкі причинно-наслідкові зв'язки та залежності.

Базис, яким є політична економія, озброює аналітиків відповід­ною системою економічних показників і понять, таких як ціна, прибуток, собівартість тощо.

Численні аналітичні дослідження нагромаджують статистичні дані про прояв різних економічних законів.

Найтісніші зв'язки існують між економічним аналізом і бухгалтерським обліком.

Значення бухгалтерського обліку для економічного аналізу випливає з його головної функції: відображати всі ресурси підприємств, господарські засоби, а також їхній рух, зміну, використання в процесі здійснення господарських операцій. Обсяг інформації, що отримується для економічного аналізу через систему бухгалтерського обліку, перевищує 70 %.

Зв'язок економічного аналізу зі статистикою виявляється у застосуванні методології визначення багатьох показників, певних статистичних прийомів і статистичної інформації для аналітичних розрахунків.

Економічний аналіз використовує середні та відносні величини, показники динамічного ряду, теоретичні основи яких розробляє статистика.

Зв'язок фінансових і кредитних дисциплін з економічним аналізом виявляється в застосуванні методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей, способів зміцнення фінансових позицій, обґрунтування сум кредитів.

Бухгалтерський облік, аудит, економічний аналіз перебувають у безперервному розвитку, є взаємозв'язаними в загальній інформації системи управління підприємством.

Економічний аналіз є важливою частиною науково обґрунтованого планування, регулювання та управління.

Планування є економічною наукою зі своїм специфічним предметом і методом.

На стадії виконання плану аналіз забезпечує визначення рівня цього виконання в кожний конкретний момент, виявлення вад і причин їх виникнення.

Отже, економічний аналіз можна назвати синтезованою наукою, яка сформувалася внаслідок інтеграції багатьох наук і об'єднала окремі їх елементи. У свою чергу, результати аналізу використову­ються іншими науками. Всі ці зв'язки є багатоплановими, реальни­ми, об'єктивними і сприяють розвитку діяльності установ, їхніх під­розділів.

При вивченні другого питання необхідно звернути увагу на те, що у системі управління економічним і соціальним розви­тком країни на всіх рівнях суспільного виробництва важливе зна­чення має економічний аналіз. Організаційна структура суспіль­ного виробництва, відносна розрізненість і самостійність основ­них господарських ланок — установ (малих, середніх, великих) у межах системи більш високого рівня зумовили виділення з еко­номічного аналізу (у широкому розумінні) аналізу господарської діяльності.

Під аналізом господарської діяльності розуміють комплексне вивчення роботи міністерств, відомств, підприємств, установ, ор­ганізацій та їх структурних підрозділів з метою об'єктивного оці­нювання результатів їхньої діяльності та виявлення можливостей подальшого підвищення ефективності господарювання. Досягнуті результати оцінюються відповідно до вимог об'єктивних економіч­них законів розвитку суспільства, а також господарських і полі­тичних завдань, поставлених перед аналізованим об'єктом. Такий аналіз проводять статистичні органи та відділи мініс­терств і відомств.

Кредитні, фінансові та інші організації аналізують ті питання, які їх цікавлять. Предметом постійної уваги є платоспромож­ність, кредитоспроможність, ліквідність, своєчасність повернен­ня кредитів та ін.

Організація проведення економічного аналізу в установі пе­редбачає повне охоплення аналітичною роботою всіх її служб і дільниць. Вона починається з розподілу обов'язків між структур­ними підрозділами та спеціалістами: враховується кількість і те­риторіальна цілісність структурних підрозділів і систем управ­ління, структура виробництва, структура та технічна оснащеність управлінського апарату, організація планування та обліку тощо.

Відповідальність за організацію аналітичної роботи поклада­ється на служби головного економіста та головного бухгалтера установи. Ці служби є ініціаторами аналітичної роботи.

Керівник установи контролює проведення аналітичної роботи. Об'єктом такого контролю слугує цифровий матеріал, висновки та пропозиції, напрацьовані в результаті аналітичної роботи: уза­гальнюються результати аналізу, відпрацьовуються заходи щодо поліпшення стану економічної роботи та впровадження виявле­них резервів у виробництво.

Організація аналітичної роботи в установі має п'ять етапів і включає розроблення загальних планів і планів (програм) конк­ретних аналітичних робіт, встановлення порядку проведення ана­лізу, матеріальне, методичне і наукове забезпечення, загальне керівництво, визначення прийомів виконання аналітичних робіт, їх оформлення та контроль за впровадженням у процес створення послуг.

Перший етап аналізу передбачає: розроблення плану та програми аналізу; вибір і визначення загального стану об'єкта аналізу; перевірку джерел інформації, вивчення матеріалів попередніх обстежень і перевірок; формулювання мети аналізу та напрямів використання його результатів; розподіл роботи між аналітика­ми; визначення форм аналітичних таблиць, графіків і схем тощо.

Загальний план аналітичної роботи складається на рік. Його структура включає:

Ø розділи господарської діяльності;

Ø об'єкти, що вивчатимуться;

Ø періодичність і терміни проведення аналізу;

Ø коло виконавців та осіб, відповідальних за певні розділи аналізу;

Ø джерела інформації і способи поповнення недостатньої інформації.

Обсяг аналітичної роботи, терміни її проведення, склад виконавців визначають виходячи із завдань аналізу.

Плани конкретних робіт складаються відповідно до загально­го плану аналітичної роботи і передбачають:

Ø об'єкти та етапи аналізу;

Ø терміни виконання робіт;

Ø конкретизовані завдання;

Ø відповідальних технічних виконавців.

Програма аналізу містить:

Ø розгорнутий та деталізований перелік питань, які передба­чено вивчити;

Ø послідовність проведення аналізу;

Ø методику аналізу окремих факторів;

Ø комплект форм, схем, аналітичних таблиць і графіків, обо­в'язковий до опрацювання під час аналізу.

Якісно розроблена програма аналізу — запорука повноти та якості проведення аналітичного дослідження.

Визначаючи зміст аналітичної роботи та терміни її проведен­ня, необхідно зважати на наявність готового матеріалу для аналі­зу, трудомісткість збирання та опрацювання додаткової інформа­ції, а також на час, потрібний для виконання окремих робіт за етапами.

На всіх стадіях господарської діяльності установи виконання завдань економічного аналізу вимагає охоплення аналітичною роботою всіх служб і підрозділів, а отже, розподілу обов'язків і відповідальності між структурними підрозділами та окремими спеціалістами (виконавцями). При цьому мають бути враховані кількість, територіальна цілісність структурних підрозділів і сис­тем управління; структура установи, структура і технічна оснащеність управлінського апарату; організація планування та обліку.

Другий етап аналізу включає:

Ø збирання та оброблення матеріалів згідно із планом і програмою;

Ø визначення достовірності та повноти звітних даних;

Ø встановлення наявності підписів відповідальних осіб.

На цьому етапі здійснюється спрощення цифрового матеріалу (округлення цифр, заміна абсолютних величин на відносні), а та­кож арифметичне, логічне і балансове зведення показників.

Третій етап аналізу передбачає визначення загальних відхи­лень фактичних величин показників виконання планових завдань від базових. Основними завданнями цього етапу є:

Ø визначення повноти і достовірності звітних даних, арифметичне, логічне та балансове зведення показників;

Ø визначення відхилень величини показників від базових, відхилень від плану, групування показників;

Ø виявлення взаємодіючих факторів й обчислення їх впливу на зміну величини показників;

Ø виявлення втрат і невикористаних можливостей (перспективних резервів підвищення ефективності діяльності установи).

Четвертий етап аналізу полягає у проведенні підсумкового оцінювання діяльності підприємства. На цьому етапі розробля­ють висновки та пропозиції щодо прийняття оптимальних рішень за результатами аналізу.

Висновки та пропозиції залежать від мети і завдань аналізу. Їх оформляють у вигляді пояснювальної записки до звіту чи доповід­ної записки на ім'я керівника підприємства або особи, за дору­ченням якої проводився аналіз.

П'ятий етап аналізу включає відпрацювання організаційно-технічних заходів щодо усунення недоліків, підвищення ефектив­ності використання виявлених резервів, упровадження нових тех­нологій, підготовки розпорядчих актів, призначення осіб, відпо­відальних за виконання прийнятих рішень.

Під час аналітичної роботи окремі складові названих етапів можуть повторюватися. Зокрема така ситуація можлива, коли на якомусь з етапів дослідження виникає потреба у розширенні факторного поля аналізу, а для цього необхідно провести додаткову роботу.

Варто наголосити, що часові межі етапів є умовними і відзначаються своєю рухливістю. Так, за рахунок інтенсифікації робіт на одному з етапів відбувається його скорочення, а отже, вивільнюється час для наступного етапу.

Головна мета прийнятої регламентації — забезпечення дієвого поточного контролю за дотриманням термінів виконання етапів аналітичної роботи.

При вивченні третього питання слід знати, що термін «метод» (гр. methodos — шлях дослідження або пізнання) означає спосіб організації практичного або теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями об'єкта, що розглядається.

Всеохоплюючим методом вивчення законів природи і суспіль­ства є діалектичний метод пізнання процесів.

Діалектичний метод пізнання законів природи та суспільст­ва слугує теоретичною і методологічною основою всіх наукових методів, у тому числі й економічного аналізу.

Метод економічного аналізу — це науково обґрунтована сис­тема прийомів і способів комплексного, взаємопов'язаного та безперервного дослідження динамічного розвитку виробничих відносин у нерозривній єдності з продуктивними силами госпо­дарської діяльності бюджетних установ, розкриття факторів, тен­денцій і закономірностей цього розвитку, обґрунтування і прийн­яття оптимальних управлінських рішень, виявлення і мобілізації внутрішньогосподарських резервів.

Метод економічного аналізу базується на дедукції та індукції.

Дедукція (від лат. deductio — виведення) — це логічне висновування від загального до часткового, від загальних суджень до часткових або інших загальних висновків.

Індукція (від лат. inductio — збудження, наведення) — це логіч­не висновування від часткових, поодиноких випадків до загального висновку, від окремих фактів до узагальнення.

Метод економічною аналізу спрямований на:

Ø розчленування предметів і явищ на частини;

Ø вивчення і виявлення внутрішніх зв'язків;

Ø узагальнення і підбиття підсумків господарської діяльності.

В основі методу економічного аналізу лежить система спосо­бів і прийомів аналізу господарської діяльності як єдиного цілого та формалізованого опису результатів аналізу у вигляді системи показників.

Питання для самоконтролю

1.Характеристика економічного аналізу як методу.

2.Складові елементи економічного аналізу.

3.Склад робіт підготовчого етапу аналізу.

4.Склад робіт основного етапу аналізу.

5.Склад робіт заключного етапу аналізу.

6.На чому ґрунтується вимога безперервності ана­літичної роботи?

7.Сутність системного підходу. Як він виявляється в економічному аналізі?

Тестові завдання

1. Метою економічного аналізу є:

а) всебічне посилення впливу продуктивних сил і виробничих відносин на розвиток установи та поліпшення показників його роботи;

б) комплексне дослідження процесів та явищ в їх взаємозв'язку та взаємообумовленості;

в) підвищення ефек­тивності господарської діяльності, раціоналізація використання виробничого потенціалу, економія ресурсів, удосконалення сис­теми управління установою.

 

2. Порівняння це:

а) послідовна заміна ба­зової величини фактора фактичною з подальшим відніман­ням від результату кожного попереднього результату з такою заміною;

б) це зіставлення одного показника з іншим і ви­значення різниці між ними;

в) обчислення відхилень усіх фактичних показників від базових.

3. Прийом перерахунку показників використовується для:

а) оцінювання впливу факторів обчисленням добутку відносної величини відхи­лення фактора та планової абсолютної величини результативного показника;

б) системати­зації або класифікації первинних даних про явища, процеси, при­чини і фактори, що їх зумовили, та виявлення закономірностей їх впливу на результати господарської діяльності;

в) досягнення зіставності показників за обсягом, структурою, якістю тощо.

4. Спосіб аналітичних групувань використовується для:

а) системати­зації або класифікації первинних даних про явища, процеси, при­чини і фактори, що їх зумовили, та виявлення закономірностей їх впливу на результати господарської діяльності;

б) для вияв­лення співвідношення між фактичною та базовою величинами показника.

в) для визна­чення тісноти зв'язку між факторами, що вивчаються.

 

5. Метод економічного аналізу базується на:

а) дедукції;

б) індукції;

в) дедукції та індукції.