Переваги та недоліки підшипників кочення

Класифікація підшипників кочення

Усі конструкції підшипників кочення класифікуються за ознаками, покладеними в основу ГОСТ 3395-89.

За напрямком дії сприйманого навантаження:

1) радіальні, що сприймають в основному радіальне навантаження F_r;

2) упорні, що сприймають тільки осьове навантаження F_а;

3) радіально-упорні, що сприймають одночасно радіальне F_r і осьове F_а навантаження;

4) упорно-радіальні, що сприймають в основному осьове навантаження F_а і значно менше радіальне F_r.

За формою тіл кочення:

1) кулькові;

2) роликові (рис. 4.13): а) з циліндричними роликами; б) з конічними роликами; в) з голчастими роликами; г) з бочкоподібними роликами; д) із витими роликами.

 

Рисунок 4.13 – Форми роликів

За числом рядів тіл кочення:

1) однорядні; 2) дворядні; 3) чотирирядні.

За розмірами (з одним і тим самим внутрішнім діаметром d):

1) радіальними: надлегкі; особливо легкі; легкі; середні; важкі;

2) шириною: особливо вузькі; вузькі; нормальні; широкі; особливо широкі.

За здатністю до самовстановлення:

1) несамовстановлювальні;

2) – самовстановлювальні (сферичні); в яких внутрішня поверхня зовнішнього кільця сферична (рис. 4.14), що дозволяє поворот внутрішнього кільця разом із тілами кочення відносно зовнішнього, не порушуючи працездатності підшипника, на кут θ = 2 – 4° (для підшипників інших типів θ ≤ 0,5°).

 

Рисунок 4.14 – Кульковий сферичний підшипник

За класом точності:

1) нормальної точності (клас 0); 2) підвищеної точності (класи 6, 5, 4, 2).

Класи точності підшипників характеризують точність основних розмірів (значення граничних відхилень розмірів, форми, розташування поверхонь) і точність обертання (радіальні й бокові биття доріжок, биття торців кілець). Точність зростає у міру зменшення номера класу. Із збільшенням точності зростає вартість підшипника.

Переваги та недоліки підшипників кочення

Основні переваги підшипників кочення порівняно з підшипниками ковзання:

1) малий коефіцієнт тертя f = 0,0015 – 0,006, а отже, менші моменти сил тертя і відповідно теплотворення в підшипнику;

2) малі габарити за шириною;

3) високий ступінь стандартизації;

4) низькі вимоги до матеріалу і термічної обробки валів;

5) незначна витрата кольорових металів і мастильних матеріалів;

6) простота обслуговування підшипників.

Недоліки:

1) низька довговічність при великих частотах обертання та вібраційних і ударних навантаженнях;

2) низька демпфірувальна здатність;

3) значні габарити за діаметром.

Шарикопідшипники швидкохідніші та дешевші від роликових, які мають вищу навантажувальну здатність, потребують жорстких валів і самі більш жорсткі, ніж шарикопідшипники.

Голчасті підшипники використовують при:

1) дуже стиснених радіальних габаритах;

2) колових швидкостях вала до 5 м/с;

3) коливальних рухах (муфти карданних валів, поршневі пальці).

Зовнішними ознаками, що свідчать про якесь пошкодження підшипника і необхідність його заміни, є:

1) втрата точності обертання;

2) підвищений шум;

3) підвищений опір обертанню;

4) нагрівання.

 

Питання

1. Що називають опорами валів та осей? Які функції вони виконують?

2. З чого складається підшипник кочення? Опишіть за схемою 4.11 конструкцію вузла опори кочення.

3. За якими ознаками класифікуються підшипники кочення?

4. Які переваги та недоліки мають підшипники кочення у порівнянні з підшипниками ковзання?

 

Лекція 22