Мета: дослідити історію становлення української мови як державної; опрацювати законодавчу базу, яка регулює статус і функціонування державної мови на території України; визначити роль державної мови у формуванні комунікативної компетентності майбутнього правознавця.
Основні поняття: мова, національна мова, літературна мова, ознаки літературної мови, державна мова, престиж мови, мовна політика, комунікативна компетентність.
Завдання: простежити етапи становлення української мови як державної з часів Київської Русі до ХХІ століття; з’ясувати суть поняття «мовна політика»; порівняти методи ведення мовної політики в різні історичні періоди та її особливості в Україні на сучасному етапі; опрацювати законодавчу базу з мовних питань в Україні; визначити чинники, що впливають на престиж мови, вказати способи його забезпечення; з’ясувати роль державної мови у формуванні комунікативної компетентності майбутнього юриста.
Література:
1. Закон УРСР «Про мови в УРСР». – К.,1989.
2. Конституція України /ст. 10/. – К., 1996.
3. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо? – К.,1994.
4. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова: Навч. посібник. – К., 2008.
5. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. – К., 2008.
2. Півторак Г. Українці: звідкими і наша мова? – К., І993.
Алгоритм роботи над проектом:
– визначення проблеми, теми, мети;
– формулювання завдань;
– формування груп;
– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;
– розподіл обов’язків;
– узагальнення результатів дослідження;
– підготовка презентації;
– презентація роботи;
– оцінювання;
– рефлексія.
Опис проекту
(Для виконання проекту студенти об’єднуються в три групи).
Група істориків: досліджує етапи становлення та розвитку української мови як державної в добу Київської Русі, Литовсько-Руського князівства, Хмельниччини, УНР, незалежної України.
Група лінгвістів: з’ясовує зміст понять «національна мова», «літературна мова», «державна мова», «престиж мови», «мовна політика», «мовне законодавство».
Група юристів: вивчає закони, Конституцію України, нормативно- правові акти, які регулюють функціонування української мови в Україні як державної.
Кінцевий продукт:
група істориків демонструє відеофільм за матеріалами досліджень;
група лінгвістів презентує словник термінів;
група юристів подає на розгляд збірник нормативно-правових актів щодо функціонування державної мови в Україні.
Тема. Офіційно-діловий стиль у фаховому мовленні працівників податкової сфери
Мета: дослідити особливості функціонування офіційно-ділового стилю у професійному мовленні; визначити жанрові різновиди підстилів, їх мовні засоби.
Основні поняття: стиль, функціональний стиль, підстиль, мовні засоби, ознаки стилю.
Завдання: простежити шляхи формування офіційно-ділового стилю української мови; з’ясувати сферу використання ОДС, призначення, характерні ознаки, різновиди стилю, жанри і форми їх реалізації; визначити мовні засоби ОДС; проаналізувати зв’язок офіційно-ділового, наукового, публіцистичного стилів у професійній діяльності.
Література:
1. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови. – Тернопіль, 2004.
2. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – Харків, 2003. – С. 18 –25.
3. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль, 2000.
4. Токарська А.С, Кочан І.М. Українська мова фахового спрямування для юристів. – К., 2008.
5. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2004. – С. 649–656.
Алгоритм роботи над проектом:
– визначення проблеми, теми, мети;
– формулювання завдань;
– формування груп;
– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;
– розподіл обов’язків;
– узагальнення результатів дослідження;
– підготовка презентації;
– презентація роботи;
– оцінювання;
– рефлексія.
Опис проекту
(Для виконання проекту студенти об’єднуються в дві групи).
Група істориків: опрацьовує історичні джерела; аналізує та систематизує інформацію з питання дослідження; підводить підсумки, формулює висновок, готує слайди.
Група дослідників: збирає інформацію з наукових, навчальних, фахових джерел, інтернет-ресурсів, засобів масової інформації з особливостей функціонування ОДС у фаховому мовленні; простежує зв’язок між офіційно-діловим, науковим та публіцистичним стилями української мови та їх роль у професійній діяльності; добирає зразки документів.
Кінцевий продукт:
група істориків: історичний коментар з демонстрацією слайдів за матеріалами пошукової роботи;
група дослідників: презентує портфоліо з питань дослідження.
Тема. Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ)
Мета: з’ясувати ознаки культури мовлення; охарактеризувати мовні норми; дослідити причини появи та функціонування суржику в українській мові; проаналізувати типові помилки в усному та писемному професійному мовленні.
Основні поняття: культура мови, культура мовлення, культура спілкування, мовна норма, суржик, ознаки культури мовлення.
Завдання: з’ясувати різницю між поняттями «культура мови» та «культура мовлення»; визначити ознаки культури мовлення; проаналізувати причини виникнення та функціонування суржику.
Література:
1. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навчальний посібник. – К., 2006.
2. Антоненко- Давидович Б. Як ми говоримо? – К., 1997.
3. Венжинович М.Ф. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. – К., 2008.
4. Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика. – К., 1994.
5. Мацько Л.І., Мацько О. М., Сидоренко О.М. Українська мова: Навчальний посібник. – К., 1998.
6. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990.
3. Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність, – К., 1998.
Алгоритм роботи над проектом:
– визначення проблеми, теми, мети;
– формулювання завдань;
– формування груп;
– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;
– розподіл обов’язків;
– узагальнення результатів дослідження;
– підготовка презентації;
– презентація роботи;
– оцінювання;
– рефлексія.
Опис проекту
(Для виконання проекту студенти об’єднуються в три групи).
Група істориків: опрацьовує історичні джерела; систематизує інформацію з проблем культури спілкування; готує слайди з висловами відомих філософів, риторів, мовознавців щодо культури мовлення; підводить підсумки, формулює висновок, готує презентацію за опрацьованим матеріалом.
Група дослідників: збирає інформацію з наукових, навчальних, фахових джерел, інтернет-ресурсів, засобів масової інформації з основних понять теми; простежує причини появи та функціонування суржику в українській мові; визначає ознаки культури мови та мовлення.
Група майстрів слова: досліджує складники мовленнєвої майстерності; визначає комунікативні якості мовлення; готує виставку книг з культури мовлення для офісних бібліотек; працює над презентацією підготовленого матеріалу дослідження.
Кінцевий продукт:
