Створення атмосфери творчості, яка стимулює пошук і освоєння нових ідей.

ТЕМА 2. КОНЦЕПЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

1. Предмет, мета та завдання інноваційного менеджменту

2. Наукові підходи до інноваційного менеджменту

3. Системний підхід в управлінні нововведеннями

4. Технологія інноваційного менеджменту

Предмет, мета та завдання інноваційного менеджменту

Інноваційний менеджмент можна розглядати в трьох аспектах: як науку і мистецтво управління інноваціями; як вид діяльності і процес прийняття управлінських рішень в інноваціях; як апарат управління інноваціями.

Якнаука і мистецтво управління інноваційний менеджмент базується на теоретичних положеннях загального менеджменту і на роботах присвячених проблемам управління НТП, розвитку науки і техніки а також управлінню науковими дослідженнями і розробками.

Як вид діяльності і процес прийняття управлінських рішень інноваційний менеджмент являє собою сукупність процедур, які складають загальну технологічну схему управління інноваціями у залежності від рівня інноваційної системи (національна економіка, галузь промисловості, інноваційне підприємство, окремий інноваційний проект або індивідуальна розробка).

Як апарат управління інноваціями інноваційний менеджмент передбачає структурне оформлення інноваційної сфери в систему управління інноваціями, яка володіє ієрархічною структурою і складається зі спеціалізованих органів управління різних рівнів, які виступають суб'єктами керування, і які наділені обмеженими повноваженнями в прийнятті і реалізації управлінських рішень і відповідальні за результати функціонування інноваційного підприємства.

На наш погляд, інноваційний менеджмент можна визначити, як систему програмно-цільового управління, поточного та перспективного планування та прогнозування науково-технічних розробок, організації інноваційного виробництва, реалізації інновацій з метою підвищення ефективності господарювання, задоволення потреб ринку та суспільства в цілому, збільшення прибутку.

Метою інноваційного менеджменту є забезпечення довгострокового функціонування організації на основі:

- визначення основних напрямків науково-технічної та виробничої діяльності організації;

- розробка і впровадження нової продукції і технології;

- модернізація та удосконалення продукції і технології;

- подальший розвиток виробництва традиційної продукції;

- зняття з виробництва застарілої продукції.

Інноваційний менеджмент ґрунтується на таких принципах:

Визначення пріоритетних напрямків інноваційних змін виходячи з цілей і завдання фірми.

Цілеспрямований пошук ідеї, що служить фундаментом для інновації.

створення атмосфери творчості, яка стимулює пошук і освоєння нових ідей.

4. „Дослідницький стиль прийняття рішень” реалізується у поєднанні власних досліджень і залучення з цією метою наукових організацій, вузів, консультаційних центрів.

5. Принцип підвищення оперативності управління – реалізується в реакції інноваційного управління на зміни в зовнішньому середовищі. Темпи цих змін не повинні перевищувати темпи інноваційних перетворень.

6. Здійснення цілісного організаційного і технічного комплексу робіт з перетворення ідеї в предмет, готовий для просування на фінансовому ринку і для продажу.

7. Творчий підхід та активні дії продавців в процесі просування і реалізації інновації на ринку.

Інноваційний менеджмент містить у собі стратегію і тактику керування.

Стратегія визначає загальний напрямок і спосіб використання засобів для досягнення поставленої мети.

Тактика — це конкретні методи і прийоми для досягнення поставленої мети в конкретних умовах.

Управління інноваційною діяльністю фірми, корпорації перед­бачає:

- розроблення інноваційних цілей розвитку;

- створення системи інноваційних стратегій;

- аналіз зовнішнього середовища з урахуванням невизначено­сті та ризику;

- аналіз інноваційного потенціалу фірми;

- оцінку ситуації на ринку; -

- пошук інноваційних ідей, ліцензій, ноу-хау;

- прогноз ситуації на ринку;

- формування інноваційного та інвестиційного портфеля, роз­роблення проектів;

- планування та організацію наукових розробок, їх упрова­дження у виробництво;

- удосконалення організаційних структур управління;

- управління персоналом;

- оцінку ефективності інноваційної діяльності;

- процедуру прийняття управлінських рішень;

- вивчення ринкової кон'юнктури, інноваційної діяльності конкурентів;

- дослідження ринку для нових продуктів і технологій (єм­ність ринку, умови й еластичність попиту тощо);

- прогнозування діяльності, характеру та стадій життєвого циклу нової продукції (на цій підставі приймаються рішення про розміри виробничих потужностей, обсяги капіталовкладень);

- дослідження ресурсів, необхідних для проведення іннова­ційних процесів;

- аналіз ризиків інновацій, визначення методів їх мінімізації;

- розробку варіантів кооперації в науково-дослідній сфері з конкурентом;

- вибір організаційної форми створення, освоєння й розмі­щення на ринку нових товарів (моніторинг інноваційного проек­ту, внутрішній або зовнішній венчур);

- оцінку ефективності інвестиційного проекту;

- дослідження доцільності та планування найадекватнішої форми передавання технології в процесі створення, освоєння, розміщення на ринку (ліцензії, трансфери, науково-технічне спів­робітництво).