Тема: Характеристика та юридичний аналіз давання хабара

І. Питання для з’ясування

1. Об’єктивні ознаки давання хабара. Поняття давання хабара та момент закінчення цього злочину.

2. Суб’єктивні ознаки давання хабара: суб’єкт давання хабара та значення встановлення вини, мотивів та мети вчинення злочину, передбаченого ст. 369 КК.

3. Кваліфікований вид давання хабара.

4. Звільнення від кримінальної відповідальності особи за давання хабара: порядок, підстави та умови.

 

ІІ. Література до теми

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

§ Кримінальний кодекс України. – Київ, 2005р.

§ Закон України „Про боротьбу з корупцією” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 42.

§ Про судову практику у справах про хабарництво: постанова Пленуму Верховного суду України від 26 квітня 2002р. № 5 //Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 3.

§ Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією: постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998р. № 13.

Спеціальна література:

§ Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С. 311.

§ Лукомский В.С. Уголовная ответственность за дачу взятки и посредничества во взяточничестве. Дис. к.ю.н. – Киев, 1996. – С. 72-73.

§ Светлов А.Я. ответственность за должностные преступления. – Киев, 1978. – С. 129-131.

§ Шалгунова С.А. Запобігання хабарництву: деякі міркування //Право України. – 1998. – № 5. – С. 55-59.

ІІІ. Контрольні питання і завдання

1. В чому полягає давання хабара?

2. Як вирішується питання про кваліфікацію вчинених дій, коли в якості хабара здійснюється одержання чи давання предметів, збут і придбання яких є самостійним складом злочину (вогнепальної, холодної зброї, бойових припасів або вибухових речовин, наркотичних засобів, отруйних чи сильнодіючих речовин тощо)?

3. Змоделюйте приклад завуальованої форми давання хабара.

4. Як слід оцінювати відмову прийняти запропоновані гроші, цінності, послуги, дії того, хто намагається дати хабар?

5. Які дії утворюють:

- готування до давання хабара;

- замах на давання хабара;

- закінчений злочин давання хабара?

6. Напишіть формули кваліфікації дій:

- пособника: а) у даванні хабара;

б) у одержанні хабара;

- організатора: а) у даванні хабара;

б) у одержанні хабара;

- підбурювача: а) у даванні хабара;

б) у одержанні хабара.

7. Ознайомтесь з абз. 2 п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26 квітня 2002р. Змоделюйте приклад, коли дії службової особи, яка дала підлеглому вказівку домагатись благ, пільг, переваг шляхом підкупу інших службових осіб, слід кваліфікувати як давання хабара.

8. В яких випадках давання (і одержання) хабара не можуть бути кваліфіковані як вчинені повторно? Назвіть ці випадки.

9. Як кваліфікують дії службової особи, яка одержала хабар без попередньої домовленості з іншою службовою особою і передала їй його частину? Обґрунтуйте відповідь.

10. Чи є склад злочину в діях особи, яка дала хабар і після цього добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органом, який наділений законом правом на порушення кримінальної справи? Чи може така особа визнаватись потерпілою і претендувати на повернення хабара?

11. На кого не поширюється дія ч. 3 ст. 369 КК України? Обґрунтуйте відповідь.

12. Як вирішується питання про відповідальність особи, яка у зв’язку з вимаганням у неї хабара, перш ніж його дати, звернулась до органів влади з метою викрити вимагача?

13. З якою метою суди зобов’язані, розглядаючи справи про хабарництво, з’ясовувати причини вчинення злочинів та умови, які сприяли цьому?

14. Як вирішується питання про позбавлення особи, яка дала хабар, незаконно одержаних за нього благ, пільг чи переваг?

Тема: Юридичний аналіз та характеристика одержання хабара

І. Питання для з’ясування

1. Об’єктивні ознаки одержання хабара: об’єкт, предмет та об’єктивна сторона кладу цього злочину. Значення розміру хабара для кваліфікації вчиненого діяння.

2. Момент закінчення складу одержання хабара.

3. Суб’єктивні ознаки одержання хабара.: суб’єкт та суб’єктивна сторона одержання хабара.

4. Кваліфікуючі ознаки одержання хабара. Вимагання хабара та його відмежування від вимагання чужого майна, передбаченого ст. 189 КК України.

5. Одержання хабара та одержання винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації: порівняльний аналіз спільних та відмінних ознак.

ІІ. Література до теми

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

§ Кримінальний кодекс України. – Київ, 2005.

§ Закон України „Про боротьбу з корупцією” //Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 42.

§ Про судову практику у справах про хабарництво: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002. №3.

§ Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення пов’язані з корупцією: постанова пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1999 р. №13.

Спеціальна література:

§ Багрий-Шаматов Л.В. Уголовно-правовые и криминологические проблемы коррупции, теневой экономики и борьбы с ними. – Одесса: „Латетар”, 2001.

§ Бантишев А. Должностные преступления (вопросы квалификации). Учебное пособие. – Киев, 1996 – С. 84.

§ Зайкан Я постанова принята: проблем додалося: (Аналіз постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, що пов’язані з корупцією”)//Закон і бізнес, - 1998. – 9 вересня (№36) с.12.

§ Кузьменко О.Субъект получения взятки. //Юридическая практика. – 2002. - №48 (258).

§ Мельник М. Проблемні питання відповідальності за одержання хабара, залежно від його розмірів //Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія юридич. 2001. – Вип. 36. с. 488 – 496.

§ Прохоренко А. Г. Вимагання хабара.

 

ІІІ. Контрольні питання та завдання.

1. Що означає термін „хабарництво”?

2. Розкрийте зміст поняття „хабар у будь-якому вигляді”. Ознайомтесь з роз’ясненнями, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26 квітня 2002р. ”Про судову практику у справах про хабарництво” (п. 4, 5, 6, 7, 8).

3. Які послуги, пільги переваги можуть не мати майнового характеру, а визначатись предметом одержання хабара? Обґрунтуйте свою відповідь.

4. Як слід розуміти термін „одержання хабара”? Коли одержання хабара слід вважати закінченим?

5. Що означає давання хабара в завуальованій формі.

6. В чому особливості правової оцінки дій особи, яка з певних причин не усвідомлює, що дає хабар? Як вирішується питання щодо кваліфікації дій службової особи, яка приймає цінності від особи, яка не усвідомлює, що дає хабар? Змоделюйте ситуацію.

7. В яких випадках дії, які об’єктивно подібні до пособництва у даванні хабара, слід кваліфікувати як шахрайство (за ст. 190 КК).

8. Які критерії беруться до уваги при визначенні вартості предмета хабара?

Ознайомтесь з роз’ясненнями, що дається в п.п. 13, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26 квітня 2002 року „Про судову практику у справах про хабарництво”.

Яке кримінально-правове значення має встановлення розміру одержаного хабара? Який розмір хабара вважається:

-великим;

-особливо великим?

9. Що означає повторність одержання хабара? Як вирішується питання про кваліфікацію одержання хабара у разі, коли особа вчинила закінчений злочин, передбачений ст. 368 КК України і незакінчений злочин (готування чи замах) – передбачений ст. 369 КК України?

Напишіть формулу кваліфікації кожного із вказаних випадків.

10. Кого слід вважати співвиконавцями при вчиненні складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України? Обґрунтуйте свою відповідь.

11. Розкрийте зміст вимагання хабара. В чому суспільна небезпека такого виду одержання хабара?

12. Охарактеризуйте ознаки службових осіб, які:

-займають відповідальне становище;

-займають особливо відповідальне становище.

Чому вказані ознаки підвищують ступінь суспільної небезпеки одержання хабара? Обґрунтуйте відповідь.

13. Як вирішується питання щодо предмета хабара, якщо майно, передане як хабар, не знайдено?

 

IV. Задачі

 

1. Референт генерального директора ВАТ „Єдельвейс” Сушко користувалась у свого начальника великою довірою і мала доступ до інформації, що складала комерційну таємницю. Її товариш, з яким вона навчалась в університеті, Маркуш – директор ТзОВ „Юнона” – звернувся до неї з проханням надати йому інформацію про виробничу і фінансову діяльність акціонерного товариства, в якому вона працювала, пообіцявши за це велику грошову винагороду. Сушко виконала цю пропозицію і отримала 10 тис. гривен.

Чи є в діях Сушко склад злочину?

Як кваліфікувати дії Маркуша?

2. Директор ТзОВ „Вина України” Подоляк погодилась прийняти без необхідних документів про якість продукції оптову партію коньяка з Молдови, яку поставляв Горгош. За це Горгош вручив Подоляк 10 тис. доларів. Більшу частину цієї суми вона витратила на особисті потреби, а на 2 тис. доларів придбала підручники і обладнання для школи, в якій вчився її син.

Кваліфікуйте дії Подоляк І Горбуш?

3. Приватний підприємець Савін, підшукував приміщення для майстерні по ремонту одягу і звернувся до голови благодійного фонду „Зелене поле” Борисюку з проханням передати йому в оренду підвальне приміщення будинку, в якому знаходився фонд. Борисик погодився, та зажадав від Савіна, щоб передав 2 тис. гривен, які отримав через 7 днів.

Але через те, що підвальне приміщення виявилось непридатним для розміщення майстерні (за рішенням санепідемстанції) Савін став вимагати повернення грошей, на що Борисик відповів, що всі гроші пішли наверх. Тоді Савін звернувся у прокуратуру з заявою, в якій повідомив обставини передачі грошей грошей Борисюку і просив повернути гроші.

Дайте кримінально-правову оцінку діям Савіна і Борисюка?

4. Гурко засуджений за ч. 2 ст. 368 КК України він визнаний винним у одержанні хабара повторно службовою особою, яка займає відповідальне становище, шляхом вимагання, за таких обставин. Працюючи завідувачем одного із відділів служби зайнятості, як службова особа, яка займає відповідальне становище, протягом 2004 року за сприяння громадянам у працевлаштуванні неодноразово одержував від них хабарі:

від Ільківа - за сприяння в направленні його на роботу у відділ кадрів на роботу хлібзаводу отримав 20 січня – три пляшки коньяку; від Маратова - за влаштування на роботу слюсарем механічного заводу – 1 березня – 50 грн. та пляшку горілки „Немирів” (1 л.)

від Косача – 17 вересня, 100 грн. шляхом вимагання за обіцянку влаштувати на роботу.

З матеріалів справи встановлено, що до обов’язків Гурка входило: збирання даних про потреби в кадрах від підприємців, організацій, установ, інформування населення про наявність робочих місць, інші питання, пов’язані з набором працівників і службовців для роботи. У підпорядкуванні Гурка знаходилось лише одна особа – технічний секретар. правом звільнення і прийому Гурко не був наділений.

Дайте правову оцінку діям Гурка.

5. Самохін засуджений за ч. 2 ст. 368 КК України. Він визнаний винним у одержанні хабара повторно і поєднаного з вимаганням хабара за таких обставин.

Самохін, працюючи в техцентрі „Львів автотехобслуговування 3” менеджером відділу по роботі з клієнтами, пізніше (по сумісництву) – менеджером сектора оформлення заказів, фактично виконав, обов’язки начальника зміни техцентра і здійснював керівництво по прийому автомобілів на ремонт.

Використовуючи своє службове становище Самохін одержав хабарі за прийом автомобілів на ремонт поза чергою і прискорене проведення ремонтних робіт. Так 23.10.04.р. він отримав 250 грн. від Шалоха, 15.03.04р. – від Семкова таку ж суму грошей.

Як встановлено по справі і визнано судом у вироці Шолох і Семков давали хабарі Самохіну за те, що він прийняв поза черги належні їм авто ремонт і за те, щоб ремонт був зроблений швидко.

Кваліфікуйте дії Самохіна, Шолоха і Семкова. Чи є діях Самохіна така ознака як вимагання хабара?