Дефіс став тоді, коли пишеш слова

КАЗНА-, ХТОЗНА-, БУДЬ-, НЕБУДЬ-.Наприклад: хтозна-як, коли-небудь.

Дефіс постав у прикметниках, які утворюються від поєднання двох слів, що знаходяться на компасі.

 

північ + схід = північно-східний

північ + захід = північно-західний

По-перше, по-друге, по-третє, по четверте тощо пишуться через дефіс.

5. Дефіс постав між словами, які означають будь-які кольори, або відтінки кольорів:

жовто-блакитний, чорно-білий, світло-рожевий, темно-зелений

 

Відмінювання числівників.

1. Кількісні числівники один, одна, одно (одне) відмінюються, як займенники той, та, те. У родовому та орудному відмінках однини виступають дві паралельні форми жіночого роду: однієї, однією (подібно до тієї, тією) та одної, одною (подібно до нової, новою, доброї, доброю). Форми середнього роду одно, одне — паралельні. 2. Числівники два (дві), три, чотири відмінюються так: родовий — двох, трьох, чотирьох, давальний — двом, трьом, чотирьом, орудний — двома, трьома, чотирма.

 

До цього ж типу словозміни належать: а) збірні числівники двоє, обидва, обидві, обоє, троє, четверо; б) неозначено-кількісні та займенникові числівники багато, небагато, кілька, скільки, стільки.

 

3. Числівники п’ять — двадцять, тридцять — вісімдесят мають у непрямих відмінках однакові закінчення. Наприклад: родовий — п’яти, п’ятьох, семи, сімох, шістдесяти, шістдесятьох; давальний — п’яти, п’ятьом, семи, сімом, шістдесяти, шістдесятьом; орудний — п’ятьма, п’ятьома, сьома, сімома, шістдесятьма, шістдесятьома. Як бачимо, всім числівникам цього типу відмінювання у непрямих відмінках властиві паралельні (стилістично нейтральні) форми.

 

Сюди також відносять збірні числівники п’ятеро, шестеро (і далі). Їхні вторинні (паралельні) форми розвинулися під впливом два, три, чотири (дев’ятеро учнів, дев’ятьох учнів, дев’ятьом учням, дев’ятьма (дев’ятьома) учнями). Неозначено-кількісні числівники кільканадцять, кількадесят відмінюються за зразком п’ять — десять, одинадцять, п’ятдесят і, отже, мають варіантні відмінкові форми.

 

Вживання форми знахідного відмінка регулюється іменниковою лексико-граматичною категорією істот-неістот, приміром: зустрів (двох, трьох, вісьмох) однокурсників, прочитав (дві, три) книжки, шість книжок. У числівниках — назвах десятків (п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят) в українській мові на відміну від російської перший компонент складного слова не змінюється. Порівняймо: шестидесяти — шістдесяти (шістдесятьох), шестьюдесятью — шістдесятьма (шістдесятьома).

 

4. Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх непрямих відмінках (крім знахідного, що збігається з називним) мають закінчення -а: сорока, дев’яноста, ста.

 

5. У числівниках, які позначають сотні, відмінюються обидві частини: називний — триста, сімсот, родовий — трьохсот, семисот, давальний — трьомстам, семистам, орудний — трьомастами, сьомастами (сімомастами), місцевий — (на) трьохстах, (на) семистах.

 

Не мають форм словозміни дробові числівники пів, півтора (півтори), півтораста, неозначено-кількісні мало, немало, чимало, а також рідковживані збірні двійко, трійко, четвірко, п’ятірко.

 

Як числівник два відмінюються обидва, обидві, обоє.

 

Збірні троє, четверо в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: трьох, трьом... чотирьох, чотирьом...

 

У складених числівниках відмінюються всі частини:

 

Н. триста п’ятдесят вісім

 

Р. трьохсот п’ятдесяти (п’ятдесятьох) восьми (вісьмох)

 

Д. трьомстам п’ятдесяти (п’ятдесятьом) восьми (вісьмом)

 

З. триста (трьохсот) п’ятдесят (п’ятдесятьох) вісім (вісьмох)

 

О. трьомастами п’ятдесятьма (п’ятдесятьома) вісьма (вісьмома)

 

М. (на) трьохстах п’ятдесяти (п’ятдесятьох) восьми (вісьмох).

 

6. Дробові числівники мають мішаний тип відмінювання. Чисельник відмінюється як власне кількісний числівник, а знаменник — як прикметник у множині.

 

Н. дві третіх три цілих п’ять сьомих

 

Р. двох третіх трьох цілих п’яти сьомих

 

Д. двом третім трьом цілим п’яти сьомим

 

З. дві третіх три цілих п’ять сьомих

 

О. двома третіми трьома цілими п’ятьма сьомими

 

М. (на) двох третіх (на) трьох цілих п’яти сьомих

 

Після прийменника близько кількісний числівник неодмінно ставиться у родовому відмінку: близько вісімдесяти кілометрів, близько десяти кілограмів.

 

Треба обирати правильну форму кількісних числівників при творенні складних слів (іменників і прикметників). Основними правилами є такі:

 

а) числівник один у складних словах набуває форми одно-: одноліток, однолюб, одноколірний;

 

б) у двох формах виступають у складних іменниках та прикметниках числівники два, три, чотири. Елементи дво-, три-, чотири- приєднуються до кореня, що починається на приголосний: двотижневик, двоколісний, триборство, тритомний, чотирикутник, чотириденний. Форми двох-, трьох-, чотирьох- уживаються в окремих словах, другий компонент яких починається на голосний: двохатомний, двохосьовий, трьохелементний, трьохелектродний, чотирьохактний, чотирьохетапний, а також двохсотліття, двохмільйонний тощо, хоча: двоокий, двоокис, двооксид, двоопуклий, двоутробний;

 

в) числівники п’ять — десять, числівники на -дцять і на -десят у складі прикметників та іменників мають форму родового відмінка (із закінченням -и): п’ятигодинний, шестиденка, десятилітровий, дев’ятнадцятиденний, п’ятдесятиметровий;

 

г) числівники дев’яносто, сто у складних словах зберігають форму називного відмінка: дев’яносторіччя, дев’яностопроцентний, стоголосий, стоквартирний;

 

д) числівники сорок, двісті — дев’ятсот виступають у складних словах у формі родового відмінка: сорокавідерний, сорокаденний, двохсотлітній, п’ятисотрічний;

 

є) числівник тисяча входить до складу іменників та прикметників у формі тисячо-: тисячоватний, тисячоголосий, тисячогранний, тисячократний.