Основні положення дисертаційної роботи, які ґрунтуються на результатах проведених досліджень, являють собою науково обґрунтовані рекомендації і заходи щодо удосконалення системи розподілу, споживання, витрат і економії енергоресурсів в процесі рудопідготовки.
Більша частина цих рекомендацій і заходів схвалена провідними спеціалістами головного інституту по збагаченню корисних копалин "Механобчермет", і керівниками гірничо-рудних підприємств і впроваджено на гірничо-збагачувальних комбінатах України.
Зокрема, безредукторний привід млинів самоподрібнення впроваджено на Інгулецькому ГЗК, що дозволило зекономити 580 960 квт.год
електроенергії в рік на одному млині і відповідно 13 млн. 370 тис.квт. год в
рік на 23 млинах збагачувальної фабрики. При цьому витрати на електроенергію зменшились на 3.951 грн. на один млин і відповідно 90,88 тис. грн. на 23 млини фабрики.
Сумарний економічний ефект від впровадження цього заходу склав
11835,36 грн на один млин, або 270,2 тис. грн. на 23 млини збагачувальної фабрики.
Рекомендації по удосконаленню технологічних схем і логістичних систем розподілу енергоресурсів впроваджено на збагачувальних фабриках Інгулецького і Північного ГЗК, на яких для класифікації продуктів подрібнення застосовано класифікуючі бутари з еластомірними просівними поверхнями, що дозволило спростити технологічну схему і суттєво зменшити енерговитрати. Концепція перерозподілу енерговитрат між циклами дроблення і подрібнення знайшла своє практичне втілення в застосуванні інерційних і відцентрованих дробарок в стадії мілкого дроблення, що дало змогу отримати продукти дроблення крупністю 10-15мм, в результаті чого суттєво зменшились енерговитрати в циклах подрібнення в рудопомольних млинах.
Розроблені теоретичні основи і результати експериментальних досліджень дозволили на практиці створити типорозмірний ряд відцентрових
дезінтеграторів для зверхмілкого дроблення руд, які успішно пройшли випробування і були впроваджені в виробництво, що дозволило створити енергозберігаючі технології.
Ці і інші заходи і рекомендації знайшли практичне застосування в проектних розробках інституту „Механобчермет" при розробці проектів реконструкції гірничо-збагачувальних підприємств, наприклад, проект удосконалення технології збагачення на Долинському ГЗК і проект підземного ГЗК.
Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в учбових процесах ВУЗів, зокрема в Кременчуцькому державному політехнічному університеті (монографії „Управління енергозбереженням в процесах рудо- підготовки", „Маркетинг енергоресурсів при збагаченні руд", „Енергомаркетинг в рудопідготовці")
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею. Отримані наукові результати, викладені в дисертації, в основному є власним авторським підходом до реалізації ідеї роботи, досягнення мети і виконання задач досліджень.
Особистий внесок автора заключається в формуванні ідеї, мети, задач досліджень, наукових положень, теоретичному і експериментальному обґрунтуванні підходів до удосконалення логістичних систем розподілу і економії енергоресурсів в технології рудопідготовки, в розробці математичних моделей енергоспоживання і прогнозуванні витрат енергоресурсів в основних процесах збагачення руд. Автором розроблені практичні рекомендації і заходи по удосконаленню системи розподілу і економії енергоресурсів. Він приймав безпосередню участь в впровадженні в виробництво ряду науково- технічних розробок на гірничо- збагачувальних підприємствах України. Особистий внесок здобувача викладений також у статтях, опублікованих в наукових виданнях, та 2 монографіях, які приведені у списку публікацій.
Обґрунтованість і достовірність результатів досліджень.
Вірогідність отриманих результатів підтверджується застосуванням фундаментальних методів математичної статистики, адекватності математичних моделей реальним процесом, всебічним вивченням та критичним аналізом і узагальненням літературних джерел та звітних даних, а також практичним застосуванням і впровадженням ряду рекомендацій і заходів, які підтвердили свою наукову і практичну значимість і високу технічну і економічну ефективність.
