Із розвитком біотехнологій змінюються традиційні уявлення про біологічну зброю та біологічну безпеку. Нині біологічна зброя — це не лише засоби масового ураження населення певними збудниками особливо небезпечних інфекцій (бактерії, віруси, гриби, токсини чи отрути біологічного походження), а й засоби ураження сільськогосподарських рослин і тварин. На думку фахівців, створення нових видів біологічної зброї для застосування в аграрному секторі буде одним із пріоритетних напрямів у XXI ст. Така зброя має певні нові «переваги», адже виявити факт застосування «аграрного десанту» дуже важко, оскільки все це виглядає як природне ураження рослин чи тварин патогенами, шкідниками, грибковими або іншими захворюваннями.
Знищення врожаю або агроекосистем є досить ефективним засобом досягнення певних цілей: унаслідок виникнення голоду або загострення продовольчої проблеми країна, що постраждала,
249
Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля
Г л а в а 4
Техноекологія
в подальшому потрапляє в економічну залежність. Отже, в цьому разі біологічна безпека тісно переплітається з економічною.
Неможливість виявлення джерела зараження через великий латентний період розвитку ураження і вчасного діагностування причини порушення нормального функціонування організму дозволяє прогнозувати збільшення частоти застосування таких видів зброї, як індивідуального, так і масового ураження. При цьому визначити, було насилля над природою чи ні, дуже складно, оскільки наслідки теракту проявляються через тривалий час. Щодо нових типів біологічної зброї, то на сьогодні відповідних засобів стримування її застосування й нерозповсюдження, як у технічному, так і в міжнародному плані, немає.
Епідемія губчатоподібної енцефалопатії («коров'ячий сказ»), яка викликається патологічним модифікованим білком пріоном, почавшись у Великій Британії, поширилася в інших країнах, незважаючи на вжиті заходи. В Європі почастішали випадки хвороби Крейтцфельдта—Якоба інфекційного походження в людей. ВООЗ виявляє стурбованість із приводу того, що в Україні не вживаються заходи для запобігання поширенню пріонової інфекції, оскільки епідемія губчатоподібної енцефалопатії зачепила нашу сусідку Польщу. Європейське регіональне бюро ВООЗ звертає увагу всіх країн на те, що існує небезпека поширення трансмісійної губчатоподібної енцефалопатії. Фахівці застерігають, що через 10—15 років ця інфекційна хвороба може стати найпоширенішою на планеті.
Нагальним завданням для України в галузі біологічної безпеки є організація суворого епізоотичного та епідеміологічного контролю за пріоновими захворюваннями, запровадження системи їх моніторингу та діагностики.
Сьогодні процес законотворення в Україні, на жаль, не має того належного концептуального та методологічного підґрунтя, яке визначало б орієнтири біологічної безпеки на шляху до стійкого розвитку країни. Єдиним правовим актом у сфері використання ЖЗО є постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження тимчасового порядку ввезення, державного випробування, реєстрації та використання техногенних сортів рослин в Україні» (1998). Розвиток правового поля в цій сфері зумовив появу проекту закону України «Про державну систему біобезпеки під час здійснення генетично-інженерної діяльності», де біобезпека визначається як «сукупність умов та заходів, що забезпечують
250
запобігання можливому шкідливому впливові генетично-інженерної діяльності на здоров'я людини й довкілля».
Як складова національної безпеки біобезпека ще не набула в Україні системного характеру, і нею опікуються різні установи та відомства: Міністерство екології і природних ресурсів, Міжвідомча комісія з питань біобезпеки при Міністерстві освіти і науки, Головне санітарно-епідеміологічне управління Міністерства охорони здоров'я, Державна комісія з випробування та охорони сортів рослин Міністерства аграрної політики та ін. Основи забезпечення та розбудови системи біологічної безпеки потрібно визначити й узагальнити в законі України «Про біологічну безпеку». Сьогодні актуальним є врахування транснаціонального характеру біологічної безпеки, її виокремлення, окреслення її меж і визначення місця у сфері екологічної безпеки.
Нові розробки в природничих науках пов'язані з використанням дедалі більших обсягів речовин, енергії, що збільшує ризик аварій, несподіваних, побічних ефектів і т. п. ♦ Є дані, що сильні збурення в магнітосфері Землі, поява над Петрозаводськом у 1977 р. світних плазмових куль та інші несподівані явища сталися безпосередньо після проведення в цьому районі великомасштабного геофізичного експерименту, в ході якого в земну кору спрямовувались імпульсні розряди електричного струму напругою в сотні мільйонів вольт.
Для проведення деяких сучасних досліджень ученим уже стає «тісно» на Землі. ♦ Так, розробка нових установок для радіоастрономічних досліджень потребує винесення однієї з антен у Космос, оскільки на Землі вони надто «близько» будуть розташовані (діаметра земної кулі для цього виявляється замало). Новітні наукові дослідження потребують дедалі більших коштів. ♦ Наприклад, пілотований політ на Марс, що планується на 30-ті роки XXI ст., обійдеться щонайменше в 100 млрд доларів США. Тому проведення таких експериментів набуває міжнародного характеру — одній державі, хоч би якою багатою й розвиненою вона була, це не під силу.
Великий німецький філософ І. Кант сказав колись, що він знає лише два чуда у світі: зоряне небо над головою і внутрішній світ людини. Дослідження цього другого чуда — феномена людини, її психічного світу, таємниць мозку, таємниць духовного життя — сьогодні виходять на перший план. Дехто з учених прогнозує, що ці дослідження переважатимуть над усіма іншими в новому тисячолітті.
251
Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля
Гл а в а 4
Техноекологія
| |
| Протягом останніх десятиліть дуже знизився престиж наукової праці. Близько 90 % молодих наукових співробітників сьогодні незадоволені змістом і оцінкою своєї роботи. Це спричинило «відплив інтелекту» за межі України, а також у підприємства й структури, які не мають нічого спільного з наукою. А тим часом саме фундаментальні дослідження визначають перспективи розвитку науки й техніки на 10—20 років уперед і є основою науково-технічного прогресу. |
Контрольні запитання й завдання
1. 
Як класифікують основні техногенні
забруднювачі довкілля?
2. Які речовини належать до найнебез-
печніших забруднювачів довкілля?
3. Що таке синергічний ефект?
4. Які с види нормування забруднень
довкілля?
5. Які міста України мають критичні
та складні екологічні ситуації?
6. Що таке шум і в чому полягають
особливості шумового забруднення?
7. Як вібрації впливають на довкілля?
8. Які особливості електромагнітного
забруднення довкілля?
9. Що таке екологічний моніторинг і
які його найважливіші завдання?
10. Які джерела енергії використову
ються людством і в якому напрямі
має розвиватися сучасна енерге
тика?
11. В чому полягає негативна дія на
довкілля ТЕС?
12. Яку небезпеку криє в собі радіоак
тивне забруднення?
13. Обґрунтуйте необхідність згортан
ня ядерної енергетики й розвитку
вітрової, сонячної та біоенергетики.
14. У чому полягає перевага термо
ядерної енергетики над ТЕС та АЕС?
252
15. Які переваги й недоліки ГЕС?
16. Які види енергетики не завдають
шкоди довкіллю?
17. Наведіть приклади енергозбере
ження.
18. Які промислові підприємства най
більше забруднюють довкілля?
19. Чому промисловість України стано
вить небезпеку для довкілля?
20. Що таке безвідходне виробництво?
Наведіть приклади.
21. Що вам відомо про міжнародну
торгівлю відходами?
22. В чому виявляється негативний
вплив антропогенного фактора в
сільському господарстві?
23. В чому полягає небезпека вирощу
вання монокультур?
24. Чи спостерігали ви ерозію землі?
Наведіть приклади.
25. Що таке «генетична ерозія»?
26. До яких наслідків призводить
перехімізація в сільському госпо
дарстві?
27. Що таке альтернативне землероб
ство?
28. Схарактеризуйте роль транспорту
в поглибленні екологічної кризи.
29. Поміркуйте, чому не можна збирати
гриби в межах 100-метрових смуг
обабіч великих автомагістралей.
30. Чи можна створити екологічно чис
тий транспортний засіб? Запропо
нуйте свій проект або хоча б
викладіть основні принципи його
конструкції.
31. Порівняйте екологічні ризики в разі
перевезення 1000 т нафти на
відстань 1000 км такими видами
транспорту:
• автомобільним;
• залізничним;
• трубопровідним.
32. Дайте оцінку військовій діяльності з
погляду екології.
33. Які наслідки для довкілля мають
війни й підготовка до них?
34. Наведіть приклади екологічних ка
тастроф, спричинених війнами.
35. Чому протипіхотні міни ООН прирів
няла до зброї масового ураження?
36. Що вам відомо про нову геофізичну
зброю?
37. Мілітаристи мріють створити
«абсолютну» зброю, тобто таку,
від якої в противника не буде захисту. На вашу думку, чи може бути створена така зброя в принципі?
38. Кому з «великих» завойовників істо
ричного минулого ви присвоїли б
ганебне звання Головного Еколо
гічного Злочинця Землі?
39. Якими моральними принципами
повинні керуватися вчені у своїй
роботі?
40. Дайте моральну оцінку відомому
вислову «Наука потребує жертв».
41. У чому полягає потенційна небезпе
ка широкого впровадження біотех-
нологій?
42. Які негативні наслідки для біосфери
й людини можуть мати:
• дослідження Космосу;
• дослідження Світового океану;
• розробка нових хімічних засобів
боротьби зі шкідниками сільсько
господарських рослин;
• широке впровадження комп'ютер
ної техніки;
• впровадження мобільного теле
фонного зв'язку?
І
І
| ГЛАВА |
СОЦЮЕКОЛОПЯ
