Тема1.
За предметною сферою застосування розрізняють економіко-організаційні автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП) та проектно-конструкторські системи (САПР). Конкретні класи систем можна розглядати залежно від предметної галузі.
Відмінності між АСУ та АСУ ТП зумовлюються різницею в характері об’єкта управління (колективи людей і, відповідно, машини, прилади, обладнання) та формах передавання інформації (документ і, відповідно, сигнал). Водночас сьогоднішній етап розвитку ІС характеризується високим ступенем їхньої інтеграції — способу організації окремих компонентів в одну систему, яка забезпечує узгоджену та цілеспрямовану взаємодію цих компонентів.
За ступенем централізації оброблення інформації виокремлюють централізовані ІС, децентралізовані, колективного використання.
За ступенем автоматизації процесів управління розрізняють інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-управляючі системи, СППР, інтелектуальні ІС.
За рівнем розрізняють державні ІС, територіальні (регіональні), галузеві, об’єднань, підприємств або установ, технологічних процесів.
Державні ІС призначені для розв’язування найважливіших проблем країни. Це, наприклад, інформаційно-аналітичні системи Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Генеральної прокуратури України, Держказначейства.
Територіальні ІС призначені для управління адміністративно-територіальним регіоном. Це ІС області, міста, району.
Галузеві ІС призначені для управління відомчими підприємствами та організаціями.
ІС управління підприємствами (організаціями, установами) становлять одну з найчисленніших категорій. Єдину характеристику таких систем подати неможливо, бо дуже різноманітні системи та об’єкти, де вони використовуються, — це банки і підприємства, суди і прокуратури, податкові органи і страхові компанії та багато інших. Але існують два терміни, актуальні для будь-якої предметної галузі, — «корпоративна ІС» (КІС) та «автоматизоване робоче місце» (АРМ).
Економічна інформація – інформація, яка характеризує цифри, факти, відомості та інші дані, що базуються на показниках господарської діяльності. Економічну інформацію можна кількісно виміряти та якісно оцінити у процесі аналізу, планування, прогнозування, управління соціально-економічного розвитку. Вона відображає суспільно-економічні явища і процеси, що відбуваються в державі, а тому є водночас результатом розвитку економічної науки і невід'ємною складовою та вихідною базою розвитку науки. Розрізняють соціально-економічну і техніко-економічну інформацію. Дані економічної інформації використовуються як основний матеріал теоретичних узагальнень і представлені у цифровому вираженні, що має місткі характеристики явищ, процесів, переконливо, коротко й чітко характеризує стан і перспективи розвитку. Цифрова інформація значно лаконічніше й краще відображає сутність явищ, процесів, ніж словесна.
Вміння отримати і використати економічну інформацію, не порушивши зв'язків історичної, логічної, територіальної, часової єдності, – головна вимога до її узагальнення, зіставлення та аналізу. Важлива вимога до економічної інформації – її зіставлюваність, реальність, достовірність.
Для полегшення обробки і використання економічної інформації здійснюють уніфікацію інформації й стандартизацію існуючих локальних класифікацій і номенклатур. Такий підхід дає змогу забезпечити автоматизовану обробку економічної інформації на основі єдиної класифікації, що значно здешевлює її отримання та обробку.
Економічна інформація ще поділяють на прогнозовану, планову й облікову. Чіткий розподіл праці, єдина інформаційна політика зводять до мінімуму різноплановість і незіставлюваність інформації.
Показники економічної інформації виражають у натуральних і вартісних одиницях вимірювання.
За призначенням розрізняють планову, оперативну, бухгалтерську, статистичну, проектно-конструкторську, нормативну, управлінську економічну інформації Для прискорення пошуку необхідної інформації розробляють інформаційно-пошукові системи економічна інформація повинна відповідати таким вимогам повнота і достовірність, надійність, зіставлюваність, безперервність оновлення, узгодженість, адекватність явищам і процесам, що вивчаються.
Головна вимога до економічної інформації – як найповніше відображати сутність предмета.
Структура економічної інформації визначається її показниками тобто певними змінними величинами, які характеризують або одну з якостей відображуваного об'єкта, або конкретне кількісне його значення. Якісно будь-який показник визначається певними ознаками, що характеризують його зміст, а кількісно – методикою виміру.
Показники економічної інформації об'єднуються в певну систему, яка є методологічною основою всієї системи збирання та обробки економічної інформації, забезпечує можливість їх зведення та порівняння. Ці показники є вартісними і натуральними, абсолютними і відносними, народногосподарськими галузевими і регіональними, плановими і звітними, обсяговими і якісними, фіксованими і розрахунковими тощо.
