Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕ р а к т и ч н и й б л о к




«вороти мови - це свого роду од€г,

” €кий од€гнен≥ думки.

≈нгель

¬права 16. ѕригадайте ≥ запиш≥ть правила мовленнЇвого етикету п≥д час в≥танн€.

¬ оф≥ц≥йному сп≥лкуванн≥ особливе значенн€ мають т≥ види мов≠леннЇвого етикету, €к≥ представл€ють категор≥ю вв≥чливост≥, а саме: звертанн€, в≥танн€, прощанн€, под€ка, вибаченн€, проханн€.
«вертанн€ - най€скрав≥ший ≥ часто вживаний вид мовленнЇвого етикету. —уть його пол€гаЇ в тому, щоб назвати сп≥врозмовника з ме≠тою привернути його увагу, звернутись з проханн€м чи пропозиц≥Їю.
—истема етикетних звертань украњнськоњ мови зазнала в своЇму ≥с≠торичному розвитку найб≥льше зм≥н, що по€снюЇтьс€ особливою за≠лежн≥стю в≥д соц≥альноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства. —ьогодн≥ реЇстр сл≥в-звертань оф≥ц≥йного вжитку складають пане (пан≥, панове), доброд≥ю (доброд≥йко, доброд≥њ), друз≥, товариство, колеги, громадо, громад€≠нине (громад€нко, громад€ни), товаришу (товаришко, товариш≥), €к≥ супроводжують етикетн≥ означенн€ вельмишановний, вельмиповажний, глибокоповажний, високодостойний, шановний, дорогий, напр.: висо≠коповажний пане ѕрезиденте, глибокоповажн≥ пан≥ та панове, доро≠г≥ друз≥, високоповажна св€точна громадо, шановн≥ колеги.

¬≥танн€ виконуЇ важливу функц≥ю в комун≥кативному акт≥ - з ньо≠го починаЇтьс€ сп≥лкуванн€, а часто ним же ≥ обмежуЇтьс€ €к етикет≠ним ритуалом. ÷им по€снюЇтьс€ спец≥ал≥зований характер ≥ певний автоматизм в≥тальних вислов≥в.
ѕерше враженн€ про людину складаЇтьс€ в≥д того, наск≥льки щиро ≥ прив≥тно вона в≥таЇтьс€. ” вм≥нн≥ вибрати доречну форму в≥танн€ ви€вл€Їтьс€ загальна ≥ мовна культура людини. ¬иб≥р залежить в≥д того, в €кому оточенн≥ перебуваЇ людина, в≥д в≥ку сп≥врозмовника чи сп≥в≠розмовник≥в, в≥д характеру стосунк≥в м≥ж людьми, що в≥таютьс€ чи прощаютьс€, в≥д того, де й коли це в≥дбуваЇтьс€ тощо2'.

Ќаб≥р украњнських народних в≥тань надзвичайно р≥зноман≥тний ≥ пол≥функц≥ональний, напр.: ƒоброго ранку! ƒобрий день! ƒобрий ве≠ч≥р! «драстуйте! ѕрив≥т! ƒай, Ѕоже! ≤снуЇ ц≥лий р€д сакральних в≥≠тань, напр.: ’ристос воскрес! ’ристосрождаЇтьс€!

ѕрощанн€ - це слова ≥ вислови, €к≥ говор€ть, коли розлучаютьс€. ћовленнЇва частина прощанн€ прост≥ша, н≥ж в≥танн€. ѕереважно це сп≥вв≥дносн≥ формули, що мають ≥нколи антон≥м≥чний характер, напр.: ƒо побаченн€! ѕрощай! Ѕудь здоров! або функц≥онують €к самост≥йн≥ вислови чи €к репл≥ки-в≥дпов≥д≥ на власне прощальн≥ слова, напр.: Ќа все добре! Ѕувайте здоров≥! ўасливо!
¬иб≥р етикетних вислов≥в прощанн€ залежить в≥д часу, на €кий роз≠лучаютьс€ особи, тональност≥ сп≥лкуванн€.

ƒ≥ловий, або службовий, мовленнЇвий етикет допускаЇ формули прощанн€, €к≥ л≥м≥тован≥ високою тональн≥стю ≥ Ї закритими дл€ вар≥≠антност≥, наприклад:

ƒо побаченн€! - висл≥в стил≥стично нейтральний, найб≥льш вживаний у висок≥й тональност≥. «а походженн€м його вважають калькою з рос≥й≠ськоњ ƒо свидани€!. –азом ≥з висловами Ќа все добре! ƒо нових зустр≥чей! обслуговуЇ також ситуац≥ю розлуки в межах нейтральноњ тональност≥.

ѕрощайте! Ч це прощальний висл≥в, пов'€заний з ритуалом проси≠ти пробаченн€ перед розлукою за можлив≥ провини.
ѕод€ка означаЇ висловити вд€чн≥сть, бути вд€чним за щось. ” ви≠словах под€ки виразн≥ше ви€вл€Їтьс€ функц≥€ вв≥чливост≥, тому њх ви≠користанн€ належить до обов'€зкових етикетних настанов. Ќе раз ви≠слови под€ки вживають €к знак вв≥чливоњ згоди або в≥дмови на будь-€ку пропозиц≥ю.
¬иб≥р репл≥ки-в≥дпов≥д≥ на под€ку залежить в≥д того, за що д€ку≠ють. Ќаприклад, за њст≥вне кажуть Ќа здоров '€!; за р≥ч, од€г - Ќоси на здоров '€! ≥ т. ≥н. ”н≥версальна, найб≥льш поширена в≥дпов≥дь на под€≠ку це ѕрошу! Ѕудь ласка!

¬ибираючи формули под€ки, треба враховувати значущ≥сть послу≠ги, ситуац≥ю. «а незначну послугу можна сказати ƒ€кую! —пасиб≥! ¬ва≠жають, що висл≥в ƒ€кую! запозичено в украњнську мову з н≥мецькоњ че≠рез посередництво польськоњ, а висл≥в —пасиб≥! Ї сх≥днослов'€нським €вищем, €ке виникло п≥сл€ прийн€тт€ христи€нства. ѕервинно це дво≠сл≥вна мовна формула вд€чност≥ —ьпаси богь з вих≥дним значенн€м по≠бажанн€ спас≥нн€ богом того, кому д€кували. ÷≥каво, що в зах≥дно≠слов'€нському аналог≥чному побажанн≥ закладена ≥де€ Д’ай Ѕог запла≠тить тому, кому д€кували" (пор≥вн€ймо в польськ≥й мов≥ Bog zaplac)22.

ѕосилюють вд€чн≥сть слова щиро, сердечно, укл≥нно, дуже, глибоко, вельми, напр.: ƒуже вд€чний за ¬ашу турботу! ўиро ¬ам д€кую!

¬ибаченн€ означаЇ усв≥домленн€ своЇњ провину ≥ намаганн€ њњ споку≠тувати за допомогою спец≥альних вислов≥в. ¬оно завжди супроводжуЇтьс€ проханн€м вибачити, тобто ви€вити поблажлив≥сть, простити провину.
” ситуац≥њ невеликоњ провини використовують у висок≥й тональност≥ конструкц≥ю ѕрошу вибаченн€ (пробаченн€, вибачити, пробачити) за.... ѕ≥дкреслено вв≥чливим висловом Ї ¬ибачте ласкаво за....
” нейтральн≥й тональност≥ вживають вислови:
¬ибачте! - нейтральний висл≥в, €кий, вважають досл≥дники, запо≠зичений з польськоњ мови, де в≥н означав Дроздивл€тис€, побачити, розп≥знати". ¬исл≥в ¬ибачаюсь! за формою не в≥дпов≥даЇ зм≥стов≥ ви≠баченн€ - д≥€ скерована на самого мовц€. ƒ≥Їслово вибачатис€ позна≠чаЇ д≥ю, €ка не може бути спр€мована на предмет, Ї неперех≥дним ≥ функц≥онуЇ в украњнськ≥й мов≥ в значенн≥ Дпросити вибаченн€, усв≥дом≠люючи свою провину" безв≥дносно до об'Їкта д≥њ, в≥дпов≥дно може вживатис€ в контекст≥ ,и„е живу, а вибачаюс€".

ѕробачте! - поширилось п≥д впливом слова польськоњ мови рпе№асгус Днедобачити, пропустити", однак розвинуло нове лексичне значенн€. ¬живають в украњнськ≥й мов≥ €к вибаченн€, ви€в перепрошенн€ з XVII ст.

ѕроханн€ - спонукальна мовленнЇва д≥€ у вв≥члив≥й форм≥ з ме≠тою чогось домогтис€ в≥д адресата. ћовн≥ засоби проханн€ можуть використовувати €к вислови приверненн€ уваги, напр.: Ѕудьте ласка≠в≥! Ѕудь ласка! Ћаскаво прошу!; формулами позитивних репл≥к-в≥дпо-в≥дей на проханн€ Ї, напр.: ѕрошу! Ѕудь ласка!

¬живаючи стрижневе слово ласка, ми ви€вл€Їмо прив≥тн≥сть, добро≠зичлив≥сть.
—еред форм висловленн€ проханн€ в ситуац≥€х д≥лового сп≥лкуван≠н€ використовують формули:

Ѕудь ласка! - функц≥онуЇ в украњнськ≥й мов≥ з XVI ст. дл€ вираженн€ проханн€, запрошенн€, вибаченн€. ¬ ситуац≥њ чемного звертанн€ до не≠знайомих старших за в≥ком ос≥б вживають вислови Ѕудьте (так≥) лас≠кав≥! якщо ¬аша ласка! « ¬ашоњ ласки! в межах високоњ, нейтральноњ та фам≥ль€рноњ тональностей.

ѕрошу! - форма, €ка, вживаючись з р≥зною ≥нтонац≥Їю, може обслуго≠вувати к≥лька етикетних ситуац≥й: ≤) ѕрошу! - проханн€; 2) ѕрошу! - до≠зв≥л; 3) ѕрошу? - спонуканн€ до повторенн€ сказаного при недочуванн≥. Ќа думку ё. Ўевельова, другий ≥ трет≥й вар≥анти ≥люструють галицький внесок у збагаченн€ лексики украњнськоњ мови та етикетних мовних засоб≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 418 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

561 - | 451 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.