Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕриродн≥ територ≥альн≥ (географ≥чн≥) комплекси (ѕ“ ) ≥ геосистеми




Ћандшафтознавство Ц частина або розд≥л ф≥зичноњ географ≥њ, отже, у нього, строго кажучи, не може бути особливого предмета досл≥дженн€, в≥дм≥нного в≥д предмета ф≥зичноњ географ≥њ в ц≥лому. ќсновна ≥де€ сучасноњ ф≥зичноњ географ≥њ Ц це ≥де€ взаЇмного звТ€зку ≥ взаЇмноњ обумовленост≥ природних географ≥чних компонент≥в, €к≥ складають зовн≥шн≥ сфери нашоњ планети. ≤сторично ц€ ≥де€ конкретизувалас€ в двох напр€мах ≥ привела до у€влень про географ≥чну оболонку,з одного боку, ≥ про природний територ≥альний, або географ≥чний, комплекс Ц з ≥ншого.

” пон€тт≥ про географ≥чну оболонку отримали св≥й зак≥нчений вираз думки про ц≥л≥сний географ≥чний комплекс у глобальних масштабах, що визначило предмет вивченн€ загальноњ ф≥зичноњ географ≥њ, або загального землезнавства. ѕон€тт€ про природний територ≥альний комплекс €к конкретне локальне або рег≥ональне поЇднанн€ компонент≥в земноњ природи л€гло в основу ландшафтознавства.

ѕ≥д природними географ≥чними компонентами сл≥д розум≥ти: 1) маси твердоњ земноњ кори; 2) маси г≥дросфери (на суш≥ це р≥зн≥ скупченн€ поверхневих ≥ п≥дземних вод); 3) пов≥тр€н≥ маси атмосфери; 4) б≥оту Ц сп≥втовариства орган≥зм≥в Ц рослин, тварин ≥ м≥кроорган≥зм≥в; 5) ірунт.  р≥м того, €к особлив≥ географ≥чн≥ компоненти, €к правило, розр≥зн€ють рельЇф ≥ кл≥мат. ѕо сут≥, перший Ї лише зовн≥шньою формою твердоњ земноњ кори, але не самост≥йним природним т≥лом; другий Ц сукупн≥сть певних властивостей ≥ процес≥в пов≥тр€ноњ оболонки, точн≥ше Ц окремих пов≥тр€них мас. ѕроте ≥ рельЇф, ≥ кл≥мат в≥д≥грають таку важливу роль у формуванн≥ ≥ функц≥онуванн≥ географ≥чного комплексу, що за традиц≥Їю за ними збер≥гаютьс€ права самост≥йних географ≥чних компонент≥в.

¬заЇмна залежн≥сть географ≥чних компонент≥в ≥ реальн≥сть утворюваних ними складних матер≥альних комплекс≥в, або систем, ви€вл€ютьс€ в звТ€заних зм≥нах компонент≥в в≥д м≥сц€ до м≥сц€, тобто в њх взаЇмн≥й просторов≥й належност≥. ÷е легко показати на проф≥л€х *, що перетинають будь-€ку територ≥ю в €кому-небудь напр€м≥, наприклад, з п≥вноч≥ на п≥вдень, коли усл≥д за зм≥нами кл≥мату в≥дбуваЇтьс€ узгоджена зм≥на водного балансу, ірунт≥в, рослинного ≥ тваринного св≥ту. јналог≥чну картину, т≥льки у вужчих, локальн≥ших масштабах, можна спостер≥гати на проф≥л≥, що перетинаЇ р≥зн≥ елементи рельЇфу в≥д водод≥лу через схили ≥ тераси до русел р≥чок: разом з рельЇфом зм≥нюютьс€ поверхнев≥ в≥дкладенн€, м≥крокл≥мат, р≥вень ірунтових вод, види ірунт≥в, ф≥тоценози.

√еограф≥чн≥ компоненти взаЇмозвТ€зан≥ не т≥льки в простор≥, але ≥ в час≥, тобто њх розвиток також в≥дбуваЇтьс€ звТ€зано. “ак, на вс€ку зм≥ну кл≥мату обовТ€зково в≥дреагують водоймища, рослинн≥ ≥ тваринн≥ сп≥втовариства, ірунти ≥ нав≥ть рельЇф. ўоправда, ц€ реакц≥€ не може бути миттЇвою, оск≥льки кожному компоненту властива певна ≥нерц≥€ ≥ потр≥бний час, щоб вони Ђп≥дт€глис€ї ≥ перебудувалис€. јле важливе те, що компоненти неминуче перебудовуютьс€ ≥ прагнуть прийти у в≥дпов≥дн≥сть один з одним. ѕричини зм≥н природного комплексу можуть бути р≥зноман≥тними; поштовх њм можуть дати, наприклад, тектон≥чн≥ рухи, €к≥ викликають п≥дн€тт€ ≥ опусканн€ земноњ кори, що спричин€ють зм≥ни в кл≥мат≥ ≥ водному режим≥, що, у свою чергу, викличе неминучу перебудову б≥оценоз≥в, ірунт≥в ≥ т.д.

“аким чином, природний територ≥альний комплекс Ц це не просто наб≥р або поЇднанн€ компонент≥в, а така њх сукупн≥сть, €ка Ї €к≥сно новим, складн≥шим матер≥альним утворенн€м, що характеризуЇтьс€ властив≥стю ц≥л≥сност≥. ѕриродний територ≥альний комплекс можна визначити €к просторово-тимчасову систему географ≥чних компонент≥в, взаЇмообумовлених у своЇму розм≥щенн≥ ≥ €к≥ розвиваютьс€ €к Їдине ц≥ле.

ѕриродний територ≥альний комплекс Ц це певний р≥вень орган≥зац≥њ речовини «емл≥. ќкрем≥ компоненти комплексу не можуть ≥снувати поза ним. ѕо сут≥, њх неможливо нав≥ть ф≥зично розд≥лити м≥ж собою, наст≥льки складно вони перепл≥таютьс€ ≥ взаЇмопроникають. ƒосить у€вити соб≥ будь-€кий з них, наприклад пов≥тр€ний або водний компоненти, €к≥ пронизують вс≥ ≥нш≥, або б≥оту, проникаючу в кожну з неорган≥чних оболонок. ѕрактично неможливо вивчати компоненти поза ландшафтом €к самост≥йн≥ системи.

« т≥сноњ взаЇмообумовленост≥ компонент≥в виходить важливий практичний висновок: можлив≥сть вивести або передбачити €кий-небудь нев≥домий компонент, €кщо в≥домо хоча б дек≥лька ≥нших компонент≥в комплексу. “ак, г≥дрологи з великою точн≥стю встановлюють величину р≥чкового стоку ≥ його режим (у тих випадках, коли в≥дсутн≥ пр€м≥ спостереженн€), користуючись даними за к≥льк≥стю атмосферних опад≥в, температурним режимом, характером рельЇфу, властивост€ми г≥рських пор≥д. ќсобливо важливе ≥ндикац≥йне значенн€ мають ірунти ≥ рослинн≥сть, оск≥льки вони в≥дображають найтонш≥ нюанси кл≥мату ≥ г≥дролог≥чного режиму, физико-х≥м≥чних властивостей г≥рських пор≥д ≥ зм≥н рельЇфу.

” 1963 р. ¬. Ѕ. —очава запропонував ≥менувати обТЇкти, що вивчаютьс€ ф≥зичною географ≥Їю, геосистемами. ѕон€тт€ Ђгеосистемаї охоплюЇ весь ≥Їрарх≥чний р€д природноњ географ≥чноњ Їдност≥ Ц в≥д географ≥чноњ оболонки до њњ елементарних структурних п≥дрозд≥л≥в. √еосистема Ц ширше пон€тт€, н≥ж ѕ“ , оск≥льки останнЇ застосовуЇтьс€ лише до окремих частин географ≥чноњ оболонки, њњ територ≥альних п≥дрозд≥л≥в, але не розповсюджуЇтьс€ на географ≥чну оболонку €к ц≥ле. “аким чином, пон€тт€ Ђгеосистемаї обТЇднуЇ обТЇкти €к загальноњ ф≥зичноњ географ≥њ, так ≥ ландшафтознавства, п≥дкреслюючи Їдн≥сть цих двох г≥лок ф≥зичноњ географ≥њ. ћожна сказати, що обТЇктом вивченн€ ф≥зичноњ географ≥њ служать геосистеми, ≥ це буде найкоротше ≥ всеос€жне визначенн€ ф≥зичноњ географ≥њ.

 р≥м того, в терм≥н≥ Ђгеосистемаї м≥ститьс€ особливий акцент на системну суть обТЇкта, на його належн≥сть до систем €к ун≥версальноњ форми орган≥зованост≥ в природ≥.

ѕитанн€ про сп≥вв≥дношенн€ географ≥њ ≥ еколог≥њ останн≥ми роками привернуло особливу увагу географ≥в у звТ€зку з активним вторгненн€м слова Ђеколог≥€ї в наше житт€ ≥ €вним з≥ткненн€м ц≥лей ≥ задач обох наук. ≤з словами Ђеколог≥€ї часто асоц≥юютьс€ над≥њ на приборканн€ стих≥йного процесу деградац≥њ життЇвого середовища людства. ≈колог≥€ завжди визначалас€ €к наука про умови ≥снуванн€ живих орган≥зм≥в ≥ њх звТ€зки ≥з середовищем ≥снуванн€. ” центр≥ уваги еколога Ц жив≥ орган≥зми ≥ њх сп≥втовариства; аб≥отичне середовище розгл€даЇтьс€ лише в аспект≥ њњ впливу на житт€ орган≥зм≥в. ≈колог≥€ була ≥ залишаЇтьс€ б≥олог≥чною наукою. ќдне з фундаментальних пон€ть сучасноњ еколог≥њ Ц екосистема €кде€ка Їдн≥сть окремого орган≥зму, попул€ц≥њ або сп≥втовариства ≥ середовища ≥снуванн€. Ќа перший погл€д може здатис€, що екосистема тотожна геосистем≥. Ќасправд≥ м≥ж екосистемою ≥ геосистемою ≥снують принципов≥ в≥дм≥нност≥. ≈косистема, под≥бно геосистем≥, включаЇ б≥отичн≥ ≥ аб≥отичн≥ компоненти природи, але при вивченн≥ екосистем розгл€даютьс€ лише т≥ звТ€зки, €к≥ мають в≥дношенн€ до орган≥зм≥в. ≈косистема Ч б≥оцентрична система, б≥ота Ї њњ Ђгосподаремї. ” геосистем≥ ж вс≥ компоненти р≥вноправн≥, ≥ вс≥ взаЇмозвТ€зки м≥ж ними п≥дл€гають вивченню. “аким чином, геосистема охоплюЇ значно б≥льше звТ€зк≥в ≥ в≥дносин, н≥ж екосистема (додаток ј, рис. ј.1). ≈косисистему можна розгл€дати €к систему приватну (парц≥альну) по в≥дношенню до геосистеми.

≤нша в≥дм≥нн≥сть екосистеми в≥д геосистеми пол€гаЇ у тому, що вона не маЇ строгого обТЇму, вона неначе безрозм≥рна. як екосистеми можна розгл€дати ≥ краплю води, ≥ дупло дерева, ≥ €ке-небудь водоймище, ≥ Ђперсональнеї середовище незаселеного окремого ≥ндив≥да (наприклад, вовка) разом ≥з Ђгосподаремї. ѕри такому широкому ≥ невизначеному обТЇм≥ де€к≥ категор≥њ екосистем територ≥ально можуть зб≥гтис€ з геосистемами. ÷е перш за все б≥огеоценоз €к екосистема одного ф≥тоценозу, що зб≥гаЇтьс€ з фац≥Їю, ≥ б≥осфера €к екосистема вс≥х живих орган≥зм≥в «емл≥, що зб≥гаЇтьс€ з географ≥чню оболонкою. јле сл≥д мати на уваз≥, що територ≥альний зб≥г не означаЇ смисловоњ, або пон€т≥йноњ, тотожност≥. “ак, б≥осфера, тобто сфера житт€, в≥дображаЇ лише приватний, б≥оцентричний погл€д на географ≥чну оболонку. Ќа€вн≥сть житт€ Ц важлива, але не Їдина специф≥чна €к≥сть ц≥Їњ оболонки.

√еосистеми в сукупност≥ складають життЇве середовище людства, вони волод≥ють еколог≥чним ≥ ресурсним потенц≥алом. ÷е означаЇ, що саме вони забезпечують €к вс≥ б≥олог≥чн≥ потреби людей, так ≥ необх≥дн≥ енергетичн≥ ≥ сировинн≥ джерела дл€ розвитку виробництва. ¬≥д благополучч€ ландшафт≥в залежить безпереб≥йне в≥дтворенн€ таких життЇвих ресурс≥в людства, €к в≥льний кисень, вода, ірунтова родюч≥сть ≥ б≥омаса. –еальна загроза виснаженн€ ≥ скороченн€ в≥дтворенн€ природних ресурс≥в ≥ разом з тим пог≥ршенн€ еколог≥чних €костей середовища через њњ забрудненн€ промисловими в≥дходами, скороченн€ площ≥ л≥с≥в ≥ т.д. з≥ вс≥Їю гостротою поставили проблему рац≥онального використанн€ ≥ охорони природного середовища, њњ опт≥м≥зац≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 539 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

508 - | 471 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.