Тема 4. Словотвір. Морфеміка

Теми практичних занять

Методичні рекомендації

Готуючись до практичного заняття, опрацюйте рекомендовану літературу з теми, а також конспект лекційного заняття. Практичне заняття містить завдання теоретичного і практичного характеру. Завдання та запитання підібрані для обговорення в аудиторії. До окремих тем подаються завдання для самостійної роботи, які оцінюються додатковими балами.

Змістовий модуль 1. Фонетика і фонологія

В дослідженні сучасного Радійного мовлення

Заняття 1-2

Тема 1. Предмет фонетики і фонології.

Система фонем сучасної української літературної мови

План

1. Поняття фонетики і фонології.

2. Поняття фонеми. Принципи виділення фонем.

3. Різновиди алофонів фонем.

4. Шумні приголосні. Сонорні приголосні.

5. Транскрипція.

Література

1. Сучасна українська літературна мова: Підручник / А.П.Грищенко, Л.І.Мацько, М.Я.Плющ та ін.; За ред. А.П.Грищенка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк.., 1997. – 493 с.

2. Ющук І.П. Українська літературна мова. – К.: Наук.думка, 2001. – 247 с.

3. Бондар О.І. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія: Навч. посіб. / О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 368 с.

4. Караман С.О. Сучасна українська літературна мова [Електронний ресурс] / С. Караман. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?page_id=6961

Питання для самоперевірки

1. Що таке фонетика?

2. Що вивчається в описовій та історичній фонетиці?

3. Які є аспекти вивчення звукової системи мови? Особливості кожного з них.

4. У чому полягає специфіка фонетики як лінгвістичної дисципліни?

5. На які звукові відрізки членується мовний потік?

6. У чому полягає артикуляційна відмінність між голосними і приголосними?

7. У чому полягає акустична відмінність між голосними і приголосними?

8. У чому полягає функціональна відмінність між голосними і приголосними?

9. Які звуки називаються приголосними?

10. Який основний принцип покладено в основу класифікації приголосних?

11. Як поділяються приголосні за участю шуму й голосу?

12. Як поділяються приголосні за способом творення?

Завдання

1. Підберіть 10 пар слів, які б демонстрували словорозрізнювальну і форморозрізнювальну функції фонем.

2. Поділіть подані слова на групи, в яких:

а) кількість звуків і букв збігається;

б) звуків менше, ніж букв;

в) звуків більше, ніж букв.

Єднання, малюк, вечоріє, яблуня, під’їзд, тінню, дзенькати, лящ, ювелір, збіжжя, занадто, туристський, поїзд, людський, джміль, дев’ятсот, дев’ять, ягня, ліщина, заєць, стюардеса, тонна, сміються, виїжджають, дзвонять, джунглі, ввечері, бязь, щирість, ювілей, юнь, витанцьовують, місяць, льонар, челюсті, щітка.

3. Встановіть фонемний склад слів.

Черга, підземний, стільці, ґедзь, ящик, підживити, дріжджі, міст, з'їзд, синє, в'є, п'ять, сядь, в'юн, сюди, водиця — водиться.

4. Запишіть слова дружний і дружній у фонетичній транскрипції. Назвіть звуки, за допомогою яких ці слова розрізняються у вимові. Поясніть лексичне значення наведених слів і складіть з них речення.

5. Запишіть подані нижче слова у фонетичній транскрипції. Визначте, який звук є спільним для всіх чотирьох слів у кожному ряду.

1. Розділ, сьогодні, ожеледь, дяка.

2. Ґава, вокзал, аґрус, ґедзь.

3. Лякати, мильний, любити, перелік.

4. Лісовик, уїдливий, їхати, пісня.

5. Батько, сіяти, яблуко, кістка.

6. Чашка, пищати, щілина.

7. Куля, люлька, луна, люстерко.

6. Запишіть текст фонетичною транскрипцією:

Літературний редактор – це співробітник редакції, в обов'язки якого входить аналіз, оцінка тексту, внесення необхідних змін до структури того або іншого літературного твору. Основне завдання літературного редактора полягає в підготовці до публікації написаного автором матеріалу, саме він забезпечує літературну правку тексту на смисловому, стилістичному і граматичному рівнях.

Заняття 3-4

Тема 2. Зміни звуків у мовному потоці

План

1. Комбінаторні модифікації голосних.

2. Позиційні модифікації голосних.

3. Асиміляція голосних.

4. Історичні чергування голосних фонем.

Література

2. Бондар О.І. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія: Навч. посіб. / О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 368 с.

3. Караман С.О. Сучасна українська літературна мова [Електронний ресурс] / С. Караман. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?page_id=6961

Питання для самоперевірки

1. Що таке чергування фонем?

2. Які є найдавніші чергування голосних звуків?

3. Які приголосні звуки можуть чергуватися?

4. Які зміни відбуваються при словотворенні?

5. Що таке асиміляція звуків?

6. Що таке повна й неповна асиміляція?

7. У чому полягає асиміляція за участю голосу?

8. У чому полягає асиміляція за місцем і способом творення?

9. У чому полягає асиміляція за твердістю та м’якістю?

10. У чому полягає явище дисиміляції приголосних?

11. Які чергування називаються історичними?

12. Які чергування називаються фонетичними?

Завдання

1. Подані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Поясніть випадки позиційних модифікацій приголосних.

Вставай, сум, зайвий, співаю, вовк, баран, бував, вдарив, кум, вмивався, вживав, кінь, йдіть, взувся, взувайся, корінь.

2. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Знайдіть випадки фонетичних та історичних чергувань.

Просити — просьба — просять — прошу; друг —друже — друзі — подружка; опіка — забезпечити — безпечний — безпеці; беру — брати — вибирати; плакати — плач; віз — віжки; косити — косьба — косиш — кошу; садити — сідати — садівник — саджу — садять; сон — у сні; рука — ручка; стерегти— стеріг — сторож; списати, у книжці, зшити.

3. Подані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Виділіть випадки чергування приголосних внаслідок асиміляції за місцем і способом творення.

З джазом, зчеплення, зштовхнути, безчинство, принісши, журишся, відвізши, не мучся, не мажся, на ключці, у діжечці, діжці, тчемо, коротший, ворітця, ліщина, льотчик, відсіля, відчай, копитце, над Джакартою, від дзвякоту.

4. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поясніть, якими причинами зумовлені фонетичні чергування приголосних.

Коротший, молотьба, дно, спітнілий, пісня, дьогтю, вокзал, багатший, з життям, зшиток, миєшся, зважся, галушці, зелені, кутні, галузці, польовий.

5. Доберіть однокореневі слова і вкажіть, при словотворенні чи при словозміні відбувається чергування голосних.

Різати, пекти, токар, пасіка, книга, топити, Буг, сніг, прийти, сікти, приїздити, муха, ходити, яблуко, писати, дуга, чистити, птах, повага, капелюх, крутити, лице, радити, колиска, дихати, луг, байрак, аптека, плакати, садити, гасити.

6. Подані слова згрупуйте відповідно до типів чергувань голосних. Поясніть, чим зумовлені такі чергування.

Сльоза, вечеря, півень, дьоготь, текти, пшоно, прати, копійок, кисень,брова, стій, летіти, півня, стерти, копієчка, ліктя, женити, Канів, стояти, бренькіт, осіб, Канева, осінь, Київ, чорнобривий, політ, лікоть, жонатий, оселі, нігтя, стирати, ніготь, бриніти, пшениця, сліз, дьогтю, особа, витікати, перу, кисню, звечора, Києва.

7. Поясніть, чому у поданих словах фонеми /о/, /е/ не чергуються з /і/. Згрупуйте ці слова відповідно до правил.

Олівець, кілок, дзвінок, мороз, ворона, колос, берег, зелень, торг, жовтий, морква, водовоз, діжечка, доленька, кінець, чобіток, город, сорок, борг, кров, джерел, велет, товстий, ниточка, зірочка, вихователь, автор, закон, мислитель, стілець, тихесенький, порт, модель, чверть, жертва, екзамен, молот, сором, словник, салон, готель.

8. Від поданих іменників за допомогою суфікса –ськ- утворіть прикметники – назви мов.

Таджики, курди, латиші, узбеки, казахи, українці, росіяни, білоруси, татари, грузини, литовці, киргизи, чуваші, якути, нанайці, туркмени, башкири, турки, печеніги, половці, німці, ескімоси.

Заняття 5-6

Тема 3. Орфоепічний аспект фахової підготовки теле- і радіож урналістів

План

Інтелектуальна й естетична функції техніки мовлення.
Дикція, орфоепія, ортофонія.
Основні норми вимова голосних. Порушення норм та їх причини.
Правила вимови приголосних. Причини порушення правил вимови приголосних.
Вимова запозичених слів.
Склад слова. Основні правила складоподілу.
Інтонація. Фраза. Мелодика.
Наголос. Словесний наголос.
Міміка й жест як компоненти виразності мовлення

Література

4. Вакуленко М. О. Правописна традиція українських фонем /Ґ/, /Г/ та /Х/ [Електронний ресурс]
/ М. О. Вакуленко. – Режим доступу: http://philolog.univ.kiev.ua/library/zagal/Movni_i_konceptualni_2011_33/110_114.pdf

Завдання насамостійну роботу:

1.Законспектувати статтю Єлісовенка Ю. «Орфоепічний аспект фахової підготовки ведучих» (http://www.lnu.edu.ua/faculty/jur/vypusk7/visnyk07-16.pdf) (оцінюється в 2 б.).

2.Редагування ефірних текстів з погляду милозвучності. Зробіть відео-, аудіозапис вимови звуків журналістами, дикторами радіо й телебачення. Зверніть увагу на порушення наголосу в словах – словесного, фразового, логічного в реченні. Поясніть, під впливом чого трапляються відхилення від літературної норми Напишіть коротенькі висновки про вимову звуків, про дотримання норм літературної вимови. (оцінюється 2 б.).

Питання для самоконтролю

1. Що таке орфоепія?

2. Розкрийте поняття літературної вимови.

3. Яке.суспільне значення має норма літературної вимови?

4. Розкрийте поняття варіантності і варіативності вимовної норми.

5. У чому полягають причини порушення деяких норм літературної вимови?

6. Що таке дикція? Що вона має спільного з орфоепією?

7. Що таке склад як фонетична одиниця?

8. Які звуки називаються складотворними, а які нескладотворчими?

9. Які склади називаються відкритими/закритими, а які – прикритими/неприкритими?

10. Які основні принципи складоподілу в українській мові?

11. У чому полягає відмінність між фонетичним і орфографічним складоподілом?

12. Що таке інтонація?

13. Який наголос називається фразовим?

14. Що таке логічний наголос?

15. Що таке емфатичний наголос?

Методичні рекомендації: Зверніть увагу! Правила складоподілу не завжди збігаються з правилами переносу слів із рядка в рядок та поділу їх на морфеми. При технічному переносі часто відступають від правил складоподілу на користь морфемної структури слів:

Поділ на склади	Поділ на морфеми	Перенос
най-ме-ння	на-йм-енн-я	на-йме-ння
сьо-го-дні	сьог-о-дн-і	сьо-го-дні
пі-ді-бра-ти	піді-бр-а-ти	пі-ді-бра-ти
пі-во-стро-ва	пів-остров-а	пів-ост-ро-ва
о-пе-ньок	о-пень-ок	опе-ньок

Завдання

1. Дотримуючись орфоепічних норм української літературної мови щодо вимови глухих і дзвінких приголосних, прочитайте подані слова. Запишіть їх фонетичною транскрипцією. Відзначте також випадки, де можлива подвійна вимова. Порівняйте вимову з написанням.

1. Хлібороб, полоз, прораб, солод, похід, перелаз, саквояж, трельяж, сторож, багаж, масаж, вуж, фураж, наказ, хліб, берег, мороз, город, чуб, віз, вагоновод, слід, моріг, через, в'яз, боягуз, брід, луг, шлюб, батіг, тулуб.

2. Скубти, грибки, бабка, слизько, вузький, вогкий, кігті, берізка, обкатка, губка, ложка, їжте, обмазка, берегти, відсунути, сядьте, занадто, будьте, черідка, кладка, берегти, ковзкий, повзти, лізьте, сережки, грузький, мережка, грязько, віжки, підхід, підпіччя.

3. Розцілуватися, розхитувати, розспіватися, розсердити, розписати, розкидати; безтактний, безпечний, безстрашний, безцільний, безформний, безкомпромісний; зцідити, з кавою, з тишею, з пивом, з фотографом, з сином, з цибулею, з хроном.

4. Просьба, молотьба, футбол, екзамен, анекдот, екзальтований, гекзаметр.

2. Запишіть подані слова фонетичною транскрипцією. Порівняйте вимову з написанням. З'ясуйте випадки пом'якшення приголосних. Зокрема виділіть: а) пом'якшення приголосних незалежно від сусіднього приголосного; б) асимілятивне пом'якшення твердих приголосних; в) відсутність пом'якшення твердих приголосних перед м'якими.

1. Для, цвях, тліти, слід, гість, їздь, стіни, сніг, вість, честь, сльози. 2. Безрідний, відлітати, розділити, з'явитися, з'їхати, підняти, злізти, підсікти, надрізати, розвіяти, підбігти, підніс, знімати. 3. Спід, дзвін, двійка, змія, сміливий, звір, спішать, світ, спів, спір, дріт, згін, збіг, твір, Двіна. 4. Могутні, чесні, пізні, передні, густі, корисні, безлисті, безмежні, незабутні. 5. Рецензія, претензія, вакансія, пенсія. 6. Артіль, армія, морфій, корпіти, зірвіть. 7. Міць, тінь, мідь, сіль, ґедзь, нехіть, галузь, вісь. 8. Дьоготь, сьомий, тьохкати, дзьоб, вчотирьох, вп'ятьох, льон, синьоокий, цьогорічний. 9. Луцький, запорізький, селянський, гайдамацький, польський, вузький. 10. Люльці, спілці, Наталці, Ольці. 11. Кінчик, тонший, барабанщик. 12. Федченко, Гальченко, Грінченко.

3. Підібрати зі словника 10 слів, які мають головний і додатковий наголоси. Пояснити це явище.

4. Вимовте слова. Яка особливість звука /щ/? Перевірте за словником наголос у виділених словах.

Що, щітка, щирий, дощечка, щока, ще, щедро, нащадок, вищий, щодня, прощатися, прикрощі, кладовище, свище, найкращий, полощу, щомиті, щасливо, віщий, явище, щирість, товща, віщати, щавель, теща, знищення, кореневище, Угорщина, щастя.

5. Підібрати зі словника 10 слів, які мають два головні наголоси. Пояснити це явище.

6. Підібрати зі словника 10 слів, які характеризуються варіативним наголошенням.

7. Підібрати зі словника 5 пар слів, у яких місце наголосу впливає на їх лексичне значення. Подати тлумачення цих слів.

8. Перевірте за словником і поставте у словах потрібну літеру г або ґ. Перепишіть і прочитайте слова. Поясніть випадки, коли ці літери виконують смислорозрізнювальну функцію.

..анок,..ордий,..орщик,..олова, протя..нути,..олий, во..кий,..рунт,..уби, доро..а,..удзик, порі..,..валт,..різний,..едзь,..ніт,..римати,..уля, но..а,..рати, рі.., з..аснути,..ава,..авкати,..адка,..азда,..андж,..араж,..арбуз,..армата,..винт,..енерал,..імн,..лей,..орб,..речний,..риб,..ривна,..уляти.

9. Поясніть, за яким правилами поділені слова на склади.

Мо-ва, лін-гві-сти-ка, гір-кий, о-кра-єць, пи-сьмо, мі-тла, бо-роть-ба, мі-ський, вов-ки, чай-ний, біль-ший, бон-дар, го-роб-чик, рід-ко, дру-жба, по-двір’-я, зна-ння, пар-та.

10. Поділіть слова на склади, обґрунтуйте складоподіл відповідними правилами. Дайте характеристику складів.

Радість, друкарня, піднести, приклад, суспільство, підводний, висловити, робітник, лижник, ударник, армія, чорнильниця, ловля, розписка, завтра, образ, вікно, кімната, масло, зерно, ніжка, вушко, підхід, ручка, повітря.

11. У поданих реченнях міняйте місце логічного наголосу. Як змінюється при цьому зміст речення?

1. На призьбі грається сонце. 2. Навіщо ця комедія? 3. Хіба розумні так роблять? 4. Надворі пахне молодим осокорячим листям. 5. З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист. 6. Оцю хвилину я найдужче люблю (З тв. Г.Тютюнника).

Заняття 7-8

Тема 4. Словотвір. Морфеміка

План

Словотвірна структура слова.
Поняття основи слова. Типи основ.
Класифікація афіксів. Функції закінчення.
Способи словотвору.
Морфемний та словотвірний розбір.

Література

1.Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. – К.: Наук.думка, 1987. – 211 с.

2.Вакарюк Л., Панцьо С. Українська мова. Морфеміка і словотвір: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 184 с.

3.Горбачук В.Т. Основні поняття і терміни морфеміки. – К., 1982. – 124 с.

4.Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1999. – 208 с.

5.Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 182 с.

6.Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А. Словотвірна морфеміка сучасної української мови: Науковий посібник. – К., 1998. – 161 с.

Методичні рекомендації: Треба запам’ятати, що префікси на відміну від суфіксів утворюють слова на ґрунті слів, а не основ. Саме тому вони не змінюють належності твірного слова до певної частини мови: дід – прадід, нести – віднести, моральний – аморальний. Префікси виникли на базі прийменників і часток. Чим молодший префікс, тим виразніший зв'язок його з прийменником (досвіт – до світу, переддень – перед днем). Лише найдавніші префікси втратили повністю зв'язок своєї семантики із службовими словами (убогий). Інші його зберігають (В.О.Горпинич).

В українській мові – понад 80 префіксів, більшість з яких є питомими. Префіксальна система української мови досить стійка, поповнюється вона за рахунок запозичень та префіксоїдів.

У сучасній українській мові – понад 300 суфіксів. Разом з аломорфами їх – 682 (Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська). На відміну від префіксів суфікси приєднуються переважно до твірної основи, а не до слова. Вони є виразниками граматичних властивостей слова, можуть визначати приналежність слова до певної частини мови: пошт-ар, пошт-ов-ий. У сучасній українській мові є невелика група слів, які мають у своєму складі унікальні суфікси, або уніфікси. Вони трапляються лише в поодиноких словах, але виражають регулярні семантичні зв'язки з подібними твірними одиницями: люб-ов, світ-оч, паст-ух.

Суфікси характеризуються широким діапазоном варіювання, чим виразно відрізняються від префіксів.

Вивчаючи словозміну і формотворення, треба звернути увагу на розрізнення цих явищ. Якщо вихідне слово і відповідна йому похідна форма мають однакове номінативне значення, а розрізняються граматичним значенням, то вони є різними формами одного й того самого слова і належать до словозміни: книга – книгою, золотий – золота, слухаю – слухають. Форми, що розрізняються неграматичним значенням, є різними лексемами і належать до словотворення (ліс – лісник).

Вивчаючи питання про інтерфікси, треба звернути особливу увагу на те, що саме поняття інтерфікса, інтерфіксації у мовознавстві визначається по-різному. Одні вчені інтерфіксами вважають лише голосні звуки, що служать для поєднання частин складного слова (хлібороб, землетрус). Інші лінгвісти інтерфіксами називають також асемантичні сегменти, які не мають ні лексико-граматичного, ні граматичного значення, але з'являються у словах тоді, коли твірна основа і твірний суфікс чи префікс у процесі словотворення не можуть поєднатися з фонетико-орфоепічних чи інших причин (ялт+ський – ялт ин ський, театр- аль -ний). Такі структурні прокладки називаються ще структемами.

Питання для самоконтролю

1. Що є предметом вивчення морфеміки?

2. У чому полягає відмінність між формотворенням і словотворенням?

3. Що таке словотвірна структура слова? З яких елементів вона складається?

4. Дайте визначення морфа, морфеми. Назвіть головні ознаки морфеми.

5. Що таке аломорф? Які існують типи аломорфів? У чому відмінність між аломорфами і варіантами морфеми?

6. Що таке кореневі та афіксальні морфеми?

7. Охарактеризуйте морфеми за функцією (основні і службові; словотвірні, формотворні, словозмінні).

8. Охарактеризуйте морфеми за місцем у слові (префіксальні і постфіксальні).

9. Схарактеризуйте морфеми за значенням (семантичні, лексико-граматичні, граматичні).

10. Схарактеризуйте морфологічні способи словотворення (афіксальні, основоскладання, абревіація та її види.

11. Дати визначення неморфологічним способам словотвору (морфолого-синтаксичний спосіб, лексико-синтаксичний спосіб і його відмінність від основоскладання, лексико-семантичний спосіб).

Завдання

1. Із місцевих газет (журналів) вирізати замітку. Виписати окремо іменники, основа яких складається тільки з кореня; іменники з префіксами; іменники із суфіксами; іменники з префіксами і суфіксами; іменники з двома коренями.

2. Доберіть слова з префіксами з-, по-, про-, най- і суфіксами –ува-, -уч (-юч), -іш (ш). Пояснити значення префіксів і суфіксів.

3. Виберіть з орфографічного словника всі слова з префіксом па-. Із 5 складіть речення.

4. Подані слова поділіть на значущі частини. Поясніть, скільки значущих частин входить до першої і другої основ кожного складного слова: вагоновод, вагон-ресторан, двоступінчастий, дорогоцінність, деревонасаджування, золототканий, проектно-монтажний, тогорічний, сімдесятиріччя, сімсотпудовий, червонощокий.

5. Знайдіть у словнику і запишіть по 5 складених слів із першою займенниковою і першою прислівниковою частинами.

6. Доведіть, що подані морфеми можуть бути омонімічними: вод-, буд-, ніс-, пит-, газ-, хор-.

7. Використовуючи словотворчі афіксоїди авіа-, авто-, ультра-, міні-, електро-, фото-, -воз, -роб, - граф, -фон, -різ-, супер-, екстра- утворіть і запишіть слова. Пригадайте й запишіть слова, при творенні яких використано по два з цих елементи.

8. Зіставте ряди слів, простежте, однакова чи відмінна семантика цих слів. У якому випадкумаємо справу з формотворенням і словозміною чи словотворенням.

І. Писав, писала, писали, пишу, пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть.

Писати, писар, письмовий, рукопис, записувати, запис, дописувати, дописувач, описати.

ІІ. Книга, книги, книзі, книгу, книгою, (в) книзі, книг, книгами.

Книга, книгар, книгодрукування, книголюб, книгоноша, книгообмін, книготорговий, книжечка.

9. Укладіть із наведених слів словотвірне гніздо.

І. Безмежжя, межа, межувати, безмежно, безмежний, безмежність, відмежуватися,розмежування, розмежуватися, розмежувати, відмежувати.

ІІ. Ковзани,ковзанка, ковзати, ковзаняр, ковзання, ковзатися, ковзкий, ковзнути,ковзанярський.

10. Утворіть нові слова від основ наведених слів за допомогою суфіксів -ськ-, -ств. Поясність, які зміни відбуваються в похідних словах.

Юнак, товариш, ткач, Прага, Кавказ, птах, Рига, солдат, громада, чех, Кременчук, Кривий Ріг, убогий, боягуз, кріпак.