Конституція України
ст.52 Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом.
ст.53 Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою.
Сімейний кодекс України
ст.141 Мати, батько мають рівні права і обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.
ст.154. Батьки мають право на самозахист своєї дитини.
ст.150. Батьки зобов’язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини; піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток; забезпечити здобуття нею повної загальної середньої освіти; поважати її; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, а також фізичні покарання дитини батьками, інші покарання, які принижують її людську гідність.
ст.152. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки і піклування, суду тощо.
ст.155. Ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
ст.180. Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
ст.166. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.
ст.164. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона(він) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з нею, є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за скоєння умисного злочину щодо дитини.
ст.170. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них не позбавляючи їх батьківських прав, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання. У виняткових випадках при безпосередній загрозі життю та здоров’ю дитини, орган опіки і піклування вправі прийняти рішення про негайне відібрання дитини у батьків або інших осіб, на вихованні яких вона фактично перебуває.
Закон України “Про освіту”
ст.59. Відповідальність батьків за розвиток дитини.
1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:
- постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної та рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
- сприяти здобуттю дітьми освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
- виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
Адміністративна відповідальність
ст.180. За доведення неповнолітнього до стану сп’яніння (шляхом особистого прикладу або психічного чи фізичного спонукання до вживання спиртних напоїв).
ст. 184 ч.1. Систематичне ухилення від виконання обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
ст. 184 ч.2. Передбачена відповідальність за ті ж дії, які вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення по ч.1 цієї статті.
ст. 184 ч.3. За вчинення неповнолітніми у віці від 14 до 16 років правопорушення, яке передбачає відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення.
ст. 184 ч.4. До неповнолітніх, які не досягли 14-16 років і відповідно до ст.22 Кримінального кодексу не є суб’єктами злочину і не можуть нести кримінальної відповідальності, застосовуються примусові заходи виховного характеру, які передбачені ст.23 Кримінального кодексу, а батьки несуть адміністративну відповідальність.
