Розділ 1. Загальні положення. Головне управління захисту

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

Головне управління захисту

Прав і свобод громадян та інтересів держави

Відділ захисту прав і свобод дітей

Національна академія прокуратури України

Кафедра представництва інтересів громадян і держави в суді та нагляду за додержанням і застосуванням законів

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації та проведення перевірок з питань попередження насильства в сім’ї стосовно дітей

 

 

 

 

Київ

2011 рік

Схвалено науково-методичною радою при Генеральній прокуратурі України

(протокол від 27 травня 2011 року № 3)

Методичні рекомендації щодо організації та проведення перевірок з питань попередження насильства в сім’ї стосовно дітей / колектив авторів – К.: Відділ захисту прав і свобод дітей, 2011.-44 с.

 

Автори:

Кучеріна Ірина Геннадіївна – начальник відділу захисту прав і свобод дітей Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Генеральної прокуратури України.

Дагаєва Ганна Юріївна – заступник начальника відділу захисту прав і свобод дітей Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Генеральної прокуратури України.

Козлова Ольга Василівна – прокурор відділу захисту прав і свобод дітей Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Генеральної прокуратури України.

Мироненко Тетяна Євгенівна – завідувач кафедри представництва інтересів громадян і держави у суді та нагляду за додержанням і застосуванням законів Національної академії прокуратури України.

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 6

РОЗДІЛ 2. ПІДГОТОВКА ДО ПЕРЕВІРКИ 12

2.1. Витребовування інформації 12

2.2. Планування перевірки 16

РОЗДІЛ 3. ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ 17

3.1. В органах місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування 17

3.2. В управліннях (відділах) у справах сім'ї, молоді та спорту 18

3.3. В органах внутрішніх справ 20

3.4. У центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді 21

3.5. У службах у справах дітей 22

3.6. В органах та закладах охорони здоров'я 24

3.7. В органах та закладах освіти 24

3.8. У центрах медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї 26

3.9. У кризових центрах 26

РОЗДІЛ 4. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕВІРКИ ТА ЗАХОДИ ПРОКУРОРСЬКОГО РЕАГУВАННЯ 28

ОРІЄНТОВНИЙ СПИСОК ОСНОВНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ 31

ЗРАЗКИ ДОКУМЕНТІВ ПРОКУРОСЬКОГО РЕГУВАННЯ 35

 

ВСТУП

Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства» дітям гарантовано особисту недоторканість та захист їх життя і здоров’я.

Захист дітей від усіх форм насильства, підвищення значення сім’ї в суспільстві, утвердження здорового способу життя, удосконалення системи духовного, морально-етичного, правового виховання дітей визначено одним з головних державних пріоритетів.

Водночас вчинення насильства щодо дітей залишається серйозною проблемою. Вони страждають, не лише потерпаючи від насильства до себе, а й спостерігаючи за насильством у своїй родині, що призводить до психологічної травми дитини, перенесення цього негативного досвіду на власне життя.

Прояви насильства і жорстокості в сім’ї щодо дітей стають передумовою поширення злочинності серед неповнолітніх.

З метою запобігання таких негативних проявів ухвалено Закон України «Про попередження насильства в сім'ї», а також низку інших нормативно-правових актів з цих питань.

Згідно із зазначеним Законом здійснення заходів щодо попередження насильства в сім'ї в межах компетенції покладається на: спеціально уповноважені органи виконавчої влади, правоохоронні органи, спеціалізовані установи для жертв насильства в сім'ї (кризові центри для жертв насильства в сім'ї та членів сім'ї, центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї).

Законом України «Про охорону дитинства» заходи щодо попередження насильства в сім’ї покладено на служби у справах дітей; центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також на управління (відділи) у справах молоді та спорту.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про освіту» захист дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насильства повинні забезпечувати педагогічні працівники та органи освіти.

Згідно з наказом Генерального прокурора України від 15.04.2004 №6/1гн від «Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод неповнолітніх», органи прокуратури здійснюють правозахисну функцію у сфері охорони дитинства, у тому числі щодо захисту дітей від насильства.

Ці методичні рекомендації розроблено з метою удосконалення діяльності органів прокуратури з попередження насильства, жорстокості серед дітей та стосовно них.

Головним завданням рекомендацій є визначення методики і тактики проведення перевірки стану додержання Закону України «Про попередження насильства в сім'ї», своєчасного виявлення порушень, повного і ефективного реагування на їх усунення та реального поновлення прав дітей.

Використання рекомендацій на практиці сприятиме підвищенню ефективності діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей.

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Основними нормативними актами, які спрямовані на захист прав дітей від жорстокості та насильства в сім’ї, є Конституція України, Сімейний кодекс України, Цивільний кодекс України, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України «Про попередження насильства в сім'ї», «Про охорону дитинства», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про міліцію», «Про освіту», постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 616 «Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу» та інші.

Законом України «Про попередження насильства в сім'ї» (далі – Закон), визначено поняття насильства в сім'ї та окремих його видів: фізичного, сексуального, психологічного та економічного.

Насильство в сім'ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Фізичне насильство в сім'ї – це умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності. Сексуальне насильство в сім'ї – це протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї. Психологічне насильство в сім'ї – ценасильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю. Економічне насильство в сім'ї – це умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Зазначеним Законом визначено перелік органів і установ, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї, а саме:

- спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї;

- відповідні підрозділи органів внутрішніх справ (служба дільничних інспекторів міліції; кримінальна міліція у справах дітей);

- органи опіки і піклування;

- спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім’ї, та жертв насильства в сім’ї (кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім’ї або існує реальна загроза його вчинення; центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї).

Попередження насильства в сім'ї – система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім’ї, припинення насильства в сім’ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім’ї, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім'ї.

Відповідно до Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї, затвердженої спільним наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту і Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2009 № 3131/386, координація діяльності зазначених органів з питань попередження насильства в сім’ї покладена на управління (відділи) у справах сім’ї, молоді та спорту місцевих держадміністрацій.

Закон передбачає систему заходів до осіб, що чинять насильство, а також види надання допомоги потерпілим. Зокрема до осіб, які вже вчинили насильство або погрожують його вчинити, працівники кримінальної міліції у справах дітей або дільничні інспектори міліції можуть застосовувати такі спеціальні заходи впливу:

- офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї (стаття 10 Закону);

- взяття на профілактичний облік (стаття 12 Закону);

- захисний припис (виноситься дільничним інспектором або працівником кримінальної міліції у справах дітей за погодженням з начальником відповідного органу внутрішніх справ і прокурором (стаття 13 Закону).

Підставами для вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї є: - заява про допомогу жертви насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї;- висловлене жертвою насильства в сім'ї або членом сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто; - отримання повідомлення про застосування насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім'ї (стаття 4 Закону).

Механізм прийняття, обліку і розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або його загрозу визначається Порядком розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або його загрозу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 616.

Крім того, Порядком розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 16.01.2004 № 5/34/24/11, визначено, що заява реєструється одразу після надходження до управління (відділу) у справах сім’ї, молоді та спорту в журналі обліку заяв про вчинення насильства в сім’ї. У разі надходження до служби дільничних інспекторів міліції або кримінальної міліції у справах дітей - у книзі обліку заяв про злочини і пригоди. Зазначені органи розглядають заяву упродовж трьох днів. Якщо виникає потреба у перевірці викладених у заяві фактів, заява розглядається не більше, ніж 7 днів. У разі, коли заява стосується неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї, відповідна інформація подається до служби у справах дітей та органу опіки і піклування.

Служба дільничних інспекторів міліції та кримінальна міліція у справах дітей при отриманні відповідної заяви інформує упродовж трьох днів управління (відділ) у справах сім’ї, молоді та спорту відповідної місцевої держадміністрації.

Органи внутрішніх справ за результатами перевірки заяви (повідомлення) виносять офіційні попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї. Офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї виноситься члену сім’ї, який вчинив насильство в сім’ї, працівниками служби дільничних інспекторів міліції або кримінальної міліції у справах дітей, про що йому повідомляється під розписку. Офіційне попередження може бути винесено осудній особі, яка досягла 16-річного віку.

Посадові особи та працівники, які здійснюють заходи з попередження насильства в сім’ї, не можуть розголошувати відомості про особисте та сімейне життя, що стали їм відомі у зв'язку з виконанням їх службових обов'язків (стаття 17 Закону).

Членів сім’ї, яким було винесено офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, служба дільничних інспекторів міліції чи кримінальна міліція у справах дітей беруть на профілактичний облік.

Зняття з обліку членів сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, проводиться органами, що брали особу на такий облік, якщо протягом року після останнього факту вчинення насильства в сім’ї особа жодного разу не вчинила такого насильства.

Діяльність служби дільничних інспекторів міліції урегульована Положенням про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом МВС України від 11.11.2010 № 550.

У разі вчинення особою насильства в сім’ї, після отримання нею офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, ця особа направляється до кризового центру для проходження корекційної програми, що є для неї обов’язковим. Щодо неї, у випадках і в порядку, передбаченому Законом, дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної міліції у справах дітей за погодженням з начальником відповідного органу внутрішніх справ і прокурором може бути винесено захисний припис. Захисний припис не підлягає погодженню в разі наявності в діях особи, яка вчинила насильство в сім’ї, ознак злочину.

Захисним приписом особі, стосовно якої він винесений, може заборонятися чинити певні дії відносно жертви насильства в сім’ї. Обмеження встановлюються на термін до 90 діб з дня погодження захисного припису з прокурором.

Офіційні попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї та захисні приписи виносяться працівниками служби дільничних інспекторів міліції або кримінальної міліції у справах дітей за місцем проживання особи, яка вчинила насильство в сім’ї або у службових приміщеннях на дільниці чи органів внутрішніх справ. У разі відмови особи від підписання зазначених документів, у них робиться відповідний запис у присутності свідків чи потерпілих (за наявності таких).

Рішення про стягнення з осіб, які вчинили насильство в сім’ї, коштів на відшкодування витрат на утримання жертв насильства у спеціалізованих установах для жертв насильства в сім’ї приймається судом за позовом адміністрації спеціалізованих установ для таких жертв.

Окрім цього, Кодексом України про адміністративні правопорушення (стаття 173-2) передбачається відповідальність за вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису. Складання таких протоколів покладається на працівників органів внутрішніх справ (стаття 255 Кодексу).