Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодолог≥чн≥ засади юридичноњ психолог≥њ




ћетодолог≥чними засадами юридичноњ психолог≥њ €к системи Ї три базисн≥ елементи:

загальнонауков≥ (фундаментальн≥) принципи, що визначають в≥дправн≥ положенн€ у сфер≥ людинознавства в ц≥лому;

принципи психолог≥њ та права;

методи, що використовуютьс€ дл€ вир≥шенн€ завдань юридичноњ психолог≥њ.

«агальнонауков≥ принципи можна визначити €к сукупн≥сть в≥дправних позиц≥й Ц Їдн≥сть д≥алектики, лог≥ки ≥ теор≥њ п≥знанн€, детерм≥н≥зму, причинноњ (каузальноњ) зумовленост≥ €вищ, коли одне з них за певних умов обовТ€зково призводить до ≥ншого, а також дотриманн€ вимог обТЇктивност≥, ц≥л≥сност≥, ≥сторизму, динам≥чност≥ розвитку. «азначен≥ принципи визначають використанн€ загальнонаукових метод≥в: анал≥з ≥ синтез, ≥ндукц≥€ ≥ дедукц≥€, аналог≥€, пор≥вн€нн€, системно-структурний та функц≥ональний, лог≥чний, математичний тощо.

ƒо другоњ групи в≥днос€тьс€ принципи розвитку, взаЇмозвТ€зку обТЇктивного та субТЇктивного, Їдност≥ св≥домост≥, псих≥ки ≥ активност≥ особи (повед≥нки ≥ д≥€льност≥, оск≥льки н≥ перше, н≥ друге поза св≥дом≥стю не ≥снують) та ≥н.

Ќаука не може розвиватись, €кщо не буде постiйно поповнюватис€ все новими фактами. ѕравильний та успiшний њњ розвиток можливий лише в тому випадку, коли вона використовуЇ дл€ накопиченн€ фактiв науково обірунтован≥ методи. ќбірунтуванн€ ж конкретних методiв пол€гаЇ у встановленнi звТ€зкiв мiж методологiЇю та методикою науки. —тосовно психологiњ це положенн€ означаЇ, що фiлософське тлумаченн€ психiки визначаЇ головнi вимоги до методiв дослiдженн€, до њх побудови, органiзацiњ та аналiзу результатiв. ¬ибiр того чи iншого методу зумовлюЇтьс€ предметом та завданн€ми дослiдженн€.

ћетоди юридичноњ психологiњ можна подiлити на двi основнi групи: 1) методи наукового дослiдженн€; 2) методи психологiчного впливу на особистiсть.

1. ћетоди наукового дослiдженн€. «а допомогою цих методiв вивчаютьс€ психологiчнi закономiрностi субТЇктивних вiдносин у сферi права, розробл€ютьс€ науково обгрунтованi рекомендацiњ дл€ оптимiзацiњ професiйноњ дi€льностi. ƒо них належать, зокрема, психодiагностичнi методики визначенн€ рiвн€ розвитку професiйно важливих €костей працiвникiв, встановленн€ психологiчних характеристик особистостi правопорушника та ≥н.

2. ћетоди психологiчного впливу на особистiсть. ƒе€кi з цих методiв реалiзуютьс€ працiвниками правоохоронних органiв при боротьбi зi злочиннiстю. ” цьому контекстi вони орiЇнтованi на цiлi розкритт€ i розслiдуванн€ злочинiв, встановленн€ њх причин, ресоцiалiзацiњ засуджених, адаптацiњ њх до вiдповiдного соцiального середовища. ÷им методам притаманна обмеженiсть дiапазону застосуванн€ межами законодавства та професiйноњ етики. ћетоди психологiчного впливу можуть також застосовуватись дл€ формуванн€, розвитку i тренiнгу вiдповiдних професiйно важливих €костей працiвникiв правоохоронних органiв.

 онкретними методами вивченн€ психiки Ї спостереженн€, експеримент, вивченн€ продукт≥в (результатiв) дi€льностi, тестуванн€ (анкетуванн€) та експертне оцiнюванн€.

—постереженн€ Ч цiлеспр€моване вивченн€ особистостi на основi сприйманн€ њњ дiй та вчинкiв за рiзних умов життЇдi€льностi. ƒуже важливо, щоб люди, за €кими здiйснюЇтьс€ спостереженн€, не знали цього, тому що iнакше може зникнути природнiсть њх поведiнки. Ќаприклад, при проведеннi допиту сл≥дчий чи д≥знавач, окрiм зТ€суванн€ фактiв у справi, фiксуЇ особливостi поведiнки та про€вiв психiки допитуваного.

≈ксперимент Ч метод збиранн€ фактiв за спецiально створених умов, €кi забезпечують активний про€в психiчних €вищ, що вивчаютьс€. —творюючи певнi умови, юрист чи психолог дiстаЇ можливiсть чiтко окреслити тi фактори, €кi дi€ли в момент виникненн€ та перебiгу психiчного €вища; установити причини психiчних €вищ за рахунок розкритт€ впливу тiЇњ чи iншоњ умови; повторювати дослiд i, таким чином, накопичувати кiлькiснi показники, на основi чого можна дiйти висновку про випадковiсть або типовiсть €вища. «окрема, при допитi експериментальною умовою Ї повiдомленн€ допитуваному невiдомих йому слiдчих матерiалiв, варiюванн€ тактики допиту.

¬ивченн€ продукт≥в (результатiв) дi€льностi Ч накопиченн€ фактiв при аналiзi матерiальних результатiв психiчноњ дi€льностi. ¬икористовуючи цей метод, юрист чи психолог маЇ справу не з самою людиною, а з матерiалiзованими продуктами њњ психiчноњ дi€льностi, що дозвол€Ї неодноразово до них повертатись, порiвнювати результати, отриманi у рiзний час або за рiзних умов дi€льностi.

“естуванн€ (анкетуванн€) Ч це метод, за €кого на основi виконанн€ людиною певних завдань або вiдповiдей на конкретнi запитанн€ робитьс€ висновок про њњ психiку. Ќаприклад, перевiрка можливостi здiйснювати тi чи iншi вчинки Ч це синтез методу тестуванн€ та експерименту. “актично спр€мованi запитанн€ слiдчого на допитi також дають у€ву про метод анкетуванн€.

ћетод експертних оцiнок пол€гаЇ в одержаннi вiдомостей про особистi (психiчнi) €костi людини вiд осiб, €кi можуть досить повно змалювати цi €костi та особистiсть взагалi. Ќаприклад, реалiзацiЇю експертного оцiнюванн€ Ї одержанн€ вiдомостей про способи вчиненн€ злочину, ймовiрного злочинц€, ознаки його поведiнки за допомогою опитуванн€ потерпiлого, свiдкiв, спiвробiтникiв, рiдних.

” €кост≥ в≥дправноњ позиц≥њ системного п≥дходу у юридичн≥й психолог≥њ виступаЇ досл≥дженн€ взаЇмозвТ€зку структури особистост≥ (њњ системи) ≥з системою права, що дозвол€Ї достатньо глибоко анал≥зувати взаЇмод≥ю цих структур, зТ€сувати основн≥ психолог≥чн≥ законом≥рност≥ та надати достатньо повний опис ус≥х елемент≥в даноњ системи у динам≥ц≥ з врахуванн€м процесу њх зм≥ни та розвитку.

—л≥д зазначити, що психолог≥чн≥ ≥ юридичн≥ атрибути обТЇкт≥в досл≥дженн€ значною м≥рою сп≥впадають, хоча й розгл€даютьс€ з р≥зних стор≥н. ÷е викликаЇ невиправдан≥ утрудненн€, оск≥льки ≥снують р≥зн≥ терм≥ни дл€ визначенн€ одного й того ж пон€тт€. Ќаприклад, Уособист≥стьФ - Усамост≥йний субТЇкт праваФ, Управова повед≥нкаФ Ц Узаконослухн€н≥стьФ ≥ т.≥н. “ому пон€т≥йний апарат юридичноњ психолог≥њ повинен ор≥Їнтуватись €к на власне психолог≥чн≥ категор≥њ, так ≥ на юридичн≥ деф≥н≥ц≥њ. ќстанн≥ своЇр≥дно в≥дображають узагальнен≥, найб≥льш типов≥ форми про€ву людськоњ активност≥, що потребують правовоњ регул€ц≥њ (УзлочинФ, Удел≥ктФ, УугодаФ) ≥ визначають сутн≥сть правов≥дносин, €к≥ при цьому виникають. ” прав≥ Ї пон€тт€, що перес≥каютьс€ ≥ не мають аналог≥в у ≥нших науках. “ак, у крим≥нальному прав≥ йдетьс€ про Угрупи ос≥б, що вчинили злочин за попередньою домовлен≥стюФ та Уорган≥зован≥ групиФ, хоча останн≥ не можуть ≥снувати без попередньоњ домовленост≥, разом ≥з тим - характеризуютьс€ ≥ ≥ншими ознаками (згуртован≥стю, розпод≥лом ролей, стал≥стю).  рим≥нальне законодавство передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за злочинн≥ д≥њ (безд≥€льн≥сть) ≥ повед≥нку, що фактично складаЇтьс€ ≥з низки д≥й. ѕерел≥к можна продовжувати, але зрозум≥ло, що автоматичне перенесенн€ психолог≥чних пон€ть у правову д≥йсн≥сть ≥ навпаки може призвести до непорозум≥нь.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 612 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1036 - | 669 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.006 с.