| Латинський словотворчий елемент | Значення | Грецький словотворчий елемент |
| 1.uni- universĭtas, ātis, f – сукупність, університет unĭcus, a, um – єдиний у своєму роді, унікум | одно-, перший, первинний | mono-, proto- monocrystallus, i, f – монокристал protozoa, ōrum, n – найпростіші тваринні організми |
| 2.bi- biquadrātus, a, um – біквадратний, четвертого ступеня bimetallum, i, n – біметал, металевий виріб із двох сплавів | дво- | di-, dicho- dichloretānum, i, n – дихлоретан dichroismus, i, m – дво барвність |
| 3.tri- trigonālis, e – трикутний trimestris, e – тримісячний trisectio, ōnis, f – трисекція, поділ на три частини | три- | tri- trigonometria, ae, f – тригонометрія |
| 4.quadri- (a)- quadrātum, і, n – чотирикутник, квадрат | чотири- | tetra- tetramĕter, tri, m – тетраметр |
| 5.quint- quinta essentia – п’ята сутність, квінтесенція quinta – квінта | п’ять- | pent- pentoxylum, i, n – пентоксил |
| 6.sex- sextans, antis, m – секстант, кутомірний прилад | шість- | hex- (-a) hexachlorānum, i, n – гексахлоран |
| 8.octo- october, bris, e – восьмий, жовтень | вісім- | octo- octoestrōlum, i, n – октоестрол |
| 9.dec- (-em) december, bris, bre – десятий, грудень decimĕter, tri, m – дециметр, десята частина метра | десять- | dec- (-a) decas, decados, f – декада, десятиденний проміжок часу |
| 10.mill- (-i) millenium, ii, n – тисячоліття milligramma, ătis, n – міліграм | тисяча- |
Римський календар
У Стародавньому Римі з початку республіки (510–509 рр. до н.е.) аж до часу Октавіана Авґуста (16 р. до н.е.) літочислення велося за списками консулів – fasti consulāres. З епохи Авґуста (16 р. до н.е.) поряд з датуванням за вибраними консулами, приймається літочислення від часу заснування Риму (ab Urbe condĭta), тобто від 753 р. до н.е.
Після падіння Римської імперії, з поширенням християнства в Європі, церква запровадила літочислення від народження Христа. Так виникло поняття наша ера – aera nostra у християнському світі.
Рік, місяці
Спочатку римляни ділили рік на десять місяців, і першим місяцем року був березень (mensis Martius), присвячений Марсові, богові війни. Свідченням того, що Martius був першим місяцем року, є назви місяців, які походять від числівників: вересень – September (від septem – сім), жовтень – Octōber (від octo – вісім), листопад – November (від novem – дев’ять), грудень – December (від decem – десять). З кінця VII – початку VI ст.до н.е. з Етрурії був запозичений календар, в якому рік ділився на 12 місяців. У 46 р. до н.е. Юлій Цезар з допомогою грецьких і єгипетських астрономів та александрійського математика Сосігена провів реформу календаря. Це так званий юліанський календар. В основу реформи був покладений чотирирічний цикл (365-365-365-366=1461 день). Кількість днів кожного місяця збереглася досі (30 і 31день, у лютому – 28 днів протягом трьох років і 29 – у високосному). Ця система почала діяти з 1 січня 45 р. до н.е. Першим місяцем року став січень. Початок року Цезар переніс на 1 січня тому, що з цього дня консули вступали на свою посаду і починався римський господарський рік. У римо-католицькій церкві 1582 року юліанський календар був витіснений так званим григоріанським календарем папи Григорія ХІІІ.
Назви перших шести місяців походять від імен богів або релігійних обрядів, а далі – від назв числівників:
1. Mensis Ianuarius – січень, від імені бога початку і входу Януса.
2. Mensis Februarius – лютий, від februa – очищення, релігійного свята.
3. Mensis Martius – березень, від імені бога війни Марса.
4. Mensis Aprīlis – квітень, місяць Венери.
5. Mensis Maius – травень, від імені богині родючості Майї.
6. Mensis Iunius – червень, від імені Юнони.
7. Mensis Quintīlis – липень, п’ятий, а з 44 р. до н.е. Iulius, від імені Гая Юлія Цезаря.
8. Mensis Sextīlis – серпень, шостий, з 8 р. до н.е. – Augustus, від імені імператора Авґуста.
9. Mensis September – вересень, сьомий місяць.
10. Mensis Octōber – жовтень, восьмий місяць.
11. Mensis November – листопад, дев’ятий місяць.
12. Mensis December – грудень, десятий місяць.
У кожному місяці римляни виділяли три головні дні, які були встановлені відповідно до фаз місяця:
1. Kalendae, ārum, f – Календи, перше число місяця, «день плати».
2. Nonae, ārum, f – Нони, 5 або 7-е число місяця (сьомий день – у березні, травні, липні, жовтні і п’ятий день в інших місяцях). Свою назву цей день одержав від порядкового числівника nonus, a, um – дев’ятий, тому що Нони були дев’ятим днем перед наступною основною датою.
3. Idus, uum, f – Іди, «повний місяць», тринадцяте або п’ятнадцяте число місяця (15-й день у березні, травні, липні, жовтні і 13-й день в інших місяцях).
Для визначення головної дати назви днів ставили в аblatīvus tempŏris:
Kalendis Ianuariis – 1 січня;
Nonis Februariis – 5 лютого;
Idĭbus Martiis – 15 березня.
День, який передував Календам, Нонам, Ідам позначався за допомогою слова pridie (напередодні) з accusatīvus tempŏris цих дат:
pridie Kalendas Ianuarias – 31 грудня;
pridie Nonas Martias – 6 березня;
pridie Idus Aprīles – 12 квітня.
Інші дати визначались залежно від того, скільки днів залишалось до найближчої головної дати. Ставилось словосполучення ante diem з порядковим числівником і accusatīvus tempŏris головного дня. Відповідний порядковий числівник рахувався від головного дня назад, причому зараховувався головний день і день, який визначався:
21 січня (31–21+2)=12–й день перед лютневими Календами – ante diem duodecĭmum Kalendas Februarias.
3 березня (7–3+1)=5–й день перед березневими Нонами – ante diem quintum Nonas Martias.
11 травня (15–11+1)=5–й день перед травневими Ідами – ante diem quintum Idus Maias.
Дати позначались скорочено: a.d.V.Id.Mai, тобто 11 травня.
Високосного року, коли у лютому 29 днів, після 24 лютого (a.d.VI. Kal. Mart.) вставляли ще один день (bis sextus) і позначали так: ante diem bissextum Kalendas Martias – повторний день перед березневими Календами.
Дні тижня
Староримський тиждень налічував вісім днів. Дев’ятий день називався nundīnae, ārum, f. Цього дня відбувався торг, налагоджувались урядові справи. З часів Авґуста було запроваджено семиденний, так званий планетний тиждень, його узаконив імператор Констянтин 321 р. Імператор Констянтин Великий узаконив вільний від праці день – dies Solis (неділя).
Назви днів тижня.
1. Dies Solis – день Сонця, неділя. Неділю за часів християнства називали dies dominĭca, що означає «господній день».
2. Dies Lunae – день Місяця, понеділок.
3. Dies Martis – день Марса, вівторок.
4. Dies Mercurii – день Меркурія, середа.
5. Dies Iovis – день Юпітера, четвер.
6. Dies Venĕris – день Венери, п’ятниця.
7. Dies Saturni – день Сатурна, субота.
Доба ділилась на 24 години (hora): 12 годин день і 12 годин ніч. Тривалість години була різною, залежно від пори року, тому що день вважався від сходу і до заходу сонця, а ніч – відповідно від заходу до сходу сонця.
Ніч ділилась на чотири варти (vigilia). Кожна варта складалась із трьох годин:
prima vigilia – з 6 до 9 години вечора
secunda vigilia – з 9 до 12 години ночі
tertia vigilia – з 12 години ночі до 3 години ранку
quarta vigilia – з 3 до 6 години ранку.
Pимський календар
| березень травень липень жовтень | січень серпень грудень | квітень червень вересень листопад | лютий | |
| Kalendis | ||||
| a.d.VI Nonas | ||||
| a.d.V Nonas | ||||
| a.d.IV Nonas | ||||
| a.d.III Nonas | ||||
| pridie Nonas | ||||
| Nonis | ||||
| a.d. VIII Idus | ||||
| a.d. VII Idus | ||||
| a.d. VI Idus | ||||
| a.d. V Idus | ||||
| a.d. IV Idus | ||||
| a.d. III Idus | ||||
| рridie Idus | ||||
| Idibus | ||||
| a.d. XIX Kalendas | ||||
| a.d. XVIII Kalendas | ||||
| a.d. XVII Kalendas | ||||
| a.d. XVI Kalendas | ||||
| a.d. XV Kalendas | ||||
| a.d. XIV Kalendas | ||||
| a.d. XIII Kalendas | ||||
| a.d. XII Kalendas | ||||
| a.d. XI Kalendas | ||||
| a.d. X Kalendas | ||||
| a.d. IX Kalendas | ||||
| a.d. VIII Kalendas | ||||
| a.d. VII Kalendas | ||||
| a.d. VI Kalendas | ||||
| a.d. V Kalendas | ||||
| a.d. IV Kalendas | ||||
| a.d. III Kalendas | ||||
| pridie Kalendas |
