Братство: Зокрема і від економічних експансій?

Дорже: Так. Тих самих рейдерств наприклад. Але ви зразу ввійдете в конфлікт з владою.

Братство: Автоматично?

Дорже: Автоматично. Або ви приймаєте ідею рабства, тоді за вами фактично залишається тільки фольклорний напрямок, що ми і бачимо зараз: це має підтримку від влади, але далі фольклору та його збочених форм це «козацтво» не йде.

Або ви ідете на конфлікт з владою. Тоді ви маєте орденську структуру, маєте зворотній зв’язок. Але це конфліктний шлях. Ця проблема йде ще від історичних козаків: хтось хотів воювати, а хтось – просто на хуторі сидіти.

Братство: Ми не один раз зустрічалися з представниками різних націоналістичних організацій, і зрозуміли, що вони не ототожнюють поняття «козачина» і «націоналізм». Як Ви думаєте – це справедливо, чи ні?

Дорже: Для фольклорного «козацтва» це справедливо. Справа в тому, що «фольклористика» не має вектору, якоїсь ідеї, що дивиться в майбутнє. Нація не може мати розвитку, якщо вона увесь час дивиться в минуле. До речі, якщо дивитися на партії, так звані націоналістичні, то насправді в нас націоналістичних партій майже нема. У нас є націонал-демократичні партії. У них весь час вектор напрямку теж кудись туди, назад. Ось колись там було.., у нас там була мова, у нас була історія, і т.д. і т.п. А що попереду - ніхто не каже. Що попереду нас чекає розруха інфраструктури, бо нічого в неї не вкладається. Весь схід України, це такі мега-структури, навколо якихось мега-підприємств, які вже такої давності, що відстають на два покоління від західного рівня чи того самого Китаю. Бо Китай зробив що? Він видав пільги на податки інвесторам, але останні побудували в Китаї заводи, а не викачали гроші через офшори. Ну це ж смішно, коли 80% інвестицій в Україну заходять, наприклад, з Кайманових островів. Зрозуміло ж для чого і ким просувається та сама глобалізація. Все, що зроблено Євросоюзом з Східною Європою: знищена повністю вся економічна інфраструктура, всі працюють як гастарбайтери. Але з націонал-демократів на це ніхто не дивиться, всі дивляться кудись в сиву давнину. Немає ніякої серйозної економічної програми, військової програми, яка відповідає сучасним викликам. Націоналісти зараз тільки «Свобода», яка більш менш послідовна. Щось все ж робить. Але в їхній програмі також в основному - боротьба з сьогоденними проблемами. Так, це також треба, але потрібно щоб був і вектор вперед.

Братство: Якщо козачину, козацьку ідею сприймати, як ідею воїна-трударя, націоналізм козаку в такому випадку – щось далеке, чи ні?

Дорже: Це питання більш глобальне. Це питання епох. До початку політичних ідеологій були релігійні, котрі в себе включали певні політичні ідеології. Це ідеології якоїсь структури відносин або структури суспільства. Козацтво формувалося як результат ідеї натурального одноосібного господарства. Це відійшло вже дуже далеко від сучасної індустріальної епохи. І реконструювати це неможливо. Це не життєве. Якщо козацтво робити як реконструкцію, то вона не буде життєвою. Якщо козацтво робити, як саме військово-патріотичну структуру - тоді якісь перспективи є.

Братство: Зараз відбувається багато різноманітних фестивалів та подібних заходів. Це течія реконструкції фактично, але всюди зазначається, що мета цих фестивалів – відродження, популяризація, виховання українського козака-воїна, духу… Якою є Ваша думка з цього приводу?

Дорже: Це є підміна понять. Це у кращому випадку є звичайна фольклористика. Я сам не думаю, що козацтво було настільки вже обізнаним в історії, наскільки обізнане зараз сучасне козацтво. Але вони добре воювали. Як легка піхота, як легка кавалерія – вони були найкращими, мабуть, в Європі. До речі, козаки на той час дуже швидко всотували різні військово-тактичні прийоми. І тих самих турків і татар, і французів. Якщо щось підходило, то зразу бралось на озброєння. З певною модифікацією під структури козацькі це було досить ефективно. Це і був механізм виховання та збереження нації…

Братство: Ви зазначили, що козацтво легко переймало і від інших. В одній з розмов із Безклубим Леонідом Петровичем ми більше за звичкою казали – бойове мистецтво, бойове мистецтво. Він нас зупинив і сказав: «хлопці, давайте так, ми про ці речі будемо розмовляти не як про мистецтво, а як про бойовий досвід. І ваша задача – накопичення і збереження бойового досвіду». Як ви думаєте, справедливо так ставити питання? Зокрема і про козацтво, не реконструйоване козацтво, а сучасне, те що ми називаємо територіальною обороною?

Дорже: Давайте так: козацтво майже ніколи не займалося захопленням інших територій, що до речі типово для держави, котра не має аристократизму. Воно працювало, якщо казати сучасною мовою, на військово-оперативному та тактичному рівні. Це перше. Друге: козацтво займалося патрулюванням і обороною на місці.