Ураження сильнодіючими отруйними речовинами.

При аварії на об'єктах, де містяться сильнодіючі отруйні речовини, в людей виникають опіки й отруєння.

Найбільш поширені сильнодіючі отруйні речовини: хлор, аміак, кислоти (сірчана, соляна та ін.), окис вуглецю (чадний газ), луги та технічні рідини.

Аміак. Безбарвний газ із різким запахом. Аміак легший за повітря, тому безпосередньо на поверхні землі його концентрація швидко зменшується.

Невеликі концентрації викликають подразнення слизо­вої оболонки очей і верхніх дихальних шляхів. У потерпі­лих з'являється нудота, головний біль, слиновиділення, чхання, почервоніння обличчя, пітливість, біль у грудях, потяг до сечовиділення. Рідина аміаку при потраплянні на шкіру та слизові оболонки спричиняє тяжкі опіки.

При наданні першої медичної допомоги слід:

а) винести потерпілого із зони ураження;

б) дати йому дихати через ватно-марлеву пов'язку, зволожену 5 % розчином лимонної чи оцтової кислоти;

в) при потраплянні на шкіру та в очі уражені ділянки промити водою.

Хлор. У вогнищах зараження хлором найбільша його кон­центрація створюється на поверхні землі, утворюючи туманоподібну хмару, що затікає в низини, підвали та нижні поверхи будинків (1л рідини хлору утворює 463 л газу). Хмару хлору можна нейтралізувати, рясно поливаючи водою. Першими ознаками отруєння є подразнення очей і верхніх дихальних шляхів. З'являється сльозотеча, надсадний кашель. У більш тяжких випадках розвивається набряк легенів.

Чадний газ. Чадний газ утворюється під час пожеж (лісних, на підприємствах, у побуті, в автомобілях, будинках із пічним опаленням тощо). Отруйна дія чад­ного газу зумовлена його здатністю вступати в реакцію з гемоглобіном крові. У результаті настає кисневе голоду­вання, порушується діяльність усіх систем організму. Отруєння настає непомітно. Спочатку з'являється голов­ний біль, шум у вухах, почервоніння шкіри з відчуттям здавлення й ударів у скронях. Потім – нудота, стан здо­ров'я різко погіршується, що може супроводжуватися невмотивованими вчинками, блювотою, різкою м'язовою слабкістю. Далі пригнічуються всі функції організму, з'яв­ляється сонливість, затьмарення свідомості, дихання стає частим і поверховим, починаються судоми.

При легких формах отруєння постраждалого необхідно вивести на чисте повітря, дати йому понюхати нашатир­ний спирт. Усі хворобливі прояви при цьому минають за кілька годин без будь-яких наслідків. При більш важких формах – потерпілого також варто вивести на чисте по­вітря, дати понюхати нашатирний спирт, розстібнути одяг, у разі відсутності дихання – негайно розпочати штучну вентиляцію легенів, викликати лікаря.

Щоб запобігти отруєнню чадним газом, вентиляції в оборонних спорудах і в помешканнях, де можливе скуп­чення чадного газу, необхідно утримувати в справному стані. Слід також суворо дотримуватися правил палення печей у приватних оселях, не допускати надходження ви­хлопних газів до кабіни та кузова машини, роботи двигунів внутрішнього згоряння в закритих приладах або в приміщеннях, де перебувають люди.

Отруєння пороховими газами. Спостерігаються збуджений стан (нагадує алкогольне сп'яніння), шум у вухах, нудота, хитка хода, далі – в'ялість, сонливість і втрата свідомості.

Перша допомога:

а) винести на свіже повітря;

б) покласти в безпечне місце;

в) забезпечити спокій і зігріти;

г) давати дихати киснем.

При порушенні дихання та слабкості серцевої діяль­ності – дати понюхати нашатирний спирт, зробити непрямий масаж серця. Потерпілого потрібно терміново відправити до медичного закладу.

Отруєння кислотами та лугами. Найчастіше спостерігається отруєння соляною, сірча­ною, азотною, фосфорною, оцтовою та щавлевою кисло­тами. Серед лугів отруєння спричиняють каустична сода, гашене вапно, гідроксид калію та ін. Ці речовини спричиняють хімічні опіки шкіри та слизо­вих оболонок і, всмоктуючись, токсичну дію.

Після вживання всередину концентрованих кислот або лугів виникає інтенсивний біль у порожнині рота, горлі, в животі та за грудиною. Характерна блювота з домішками крові, хриплий голос або втрата голосу.

Перша медична допомога при отруєнні кислотами: внутрішньо приймають засіб, здатний нейтралізувати кислоту, зокрема, білкову воду (4 г яєчного білка на 1 л води), некип'ячене молоко, мильну воду (10 г мила на 1 л води). Треба уникати застосування соди, оскільки вуглекислий газ, який утворюється, призводить до здуття шлунка з виникненням проривів у місцях ураження стінки шлунка кислотою.

Перша медична допомога при отруєнні лугами: по­страждалому слід дати випити 2 – 3 столові ложки оцту, розчинені в 150 – 200 мл води, чи розчин лимонної кислота (1 – 2 чайні ложки на 200 мл води). Можна також застосувати яєчний білок, молоко й олію.

Отруєння дихлоретаном. При вдиханні його парів спостерігаються: біль у грудях і в ділянці серця, нудота, блювання, головний біль, за­паморочення, сонливість, почервоніння слизових оболонок очей, розлад зору.

Перша допомога:

• вивести потерпілу особу на чисте повітря;

• дати понюхати нашатирний спирт;

• покласти в безпечне місце, зігріти, забезпечити повний спокій.

При потраплянні рідкого дихлоретану всередину спо­стерігаються: сльозотеча, блювання жовчю (іноді з кров'ю), судоми та втрата свідомості; повітря, що його видихає потерпілий, має запах хлороформу.

Перша допомога: промити шлунок, дати дихати кис­нем, при порушенні дихання – постраждалому потрібно понюхати нашатирний спирт. Терміново відправити по­терпілого до медичного закладу.