Види навчання. Їх характеристика

Метод сократичної бесіди (найстаріший): постановка риторичних запитань.

Догматичний: заучування догматів (слухання, читання, мех.запом’ятов., досл.відтворення тексту)

Поясн-ілюстр.: учні сприймають і відтвор знання, викладені вчителем в обробленому готовому вигляді.

Проблемне: постановка проблеми. Учень – пошук. Розвиток заг.здібностей дитини.

Програмоване: учіння – чітко керований процес. Матеріал розбиваєтьсяч на дрібні легкозасв.дози Управління – команди вчителя.

Модульне: організація проц.н., за якою учні праз над інформ., згрупованою у модулі (цільовий модуль, інформаційний, операційний – перелік завд, вправ)

Нові технології навчання

Сучасні технології навчання зорієнтовані на особис­тість школяра, створення умов для його самовираження і саморозвитку. А прагнення постійно оптимізувати на­вчальний процес з урахуванням особливостей постіндустріального (інформаційного) суспільства зумовлює потре­бу в нових технологіях навчання. Реалізація цього праг­нення збагатила педагогічну теорію і практику навчання такими технологіями, як особистісно орієнтована, групо­вої навчальної діяльності школярів, розвивального на­вчання, формування творчої особистості, навчання як до­слідження, модульно-рейтингового навчання та ін.

Особистісно орієнтована технологія навчання. Цен­тром особистісно орієнтованого навчання є особистість ди­тини, її самобутність, самоцінність. У процесі його спочат­ку розкривається суб'єктивний досвід кожного, а потім уз­годжується зі змістом освіти.

Метою особистісно орієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в становленні її суб'єктивності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні.

Технологія групової навчальної діяльності школярів. Важливість – створення співпраці, налагодження стосунків, спільне пізнання навколишнього світу. Учитель має змогу керувати навчальною роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує та які регулюють діяльність учнів.

Стосунки між ним та учнем – співпраця. Також, учні під час праці спілкуються, допомагають, співпрацюють.

Технологія розвивального навчання. Головна мета – забезпечення розвитку дитини, формування активного, самостійного, творчого мислення учня, поступового переходу до самостійного навчання. Компонент – навчальне завдання, працюючи над яким учень має знати, для чого він виконує його, які дії необхідні для розв’язання, за яких умов можна виконувати, які засоби використовувати.

Технологія формування творчої особистості. Оволодіння високим рівнем знань, потяг до нового, оригінального, відкидання шаблонів.

Технологія навчання як дослідження. Використання у навчанні дослідницьких прийомів та методів сприяє глибокому засвоєнню учнями знань, формуванню умінь, вихованню інтересу то діяльності. Сутність – забезпечення освітньої підготовки учнів у процесі систематичних навчальних досліджень. Мета – набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності, об’єднання розвитку їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу, формування на цій основі активної, творчої особистості.

Нові інформаційні технології (НІТ) навчання. Інформатизація – один із головних напрямів суч. н.-т. революції. На її основі відбувається перехід до інформативного розвитку с-сва. Інформатизація ЗНВЗ України – важлива складова н.-в. процесу. Вона охоплює створення, впровадження і розвиток комп’ютерно орієнтованого навчального середовища. Метою є підготовка підростаючого покоління до повноцінного життя в інформатизованій державі, підвищення якості освіти. Для впровадження потрібно комп’ютерне оснащення класів, комп’ютерна мережа, документація, плани… засобом навчання є комп’ютер.

Модульно-рейтингове навчання. Технологія дає змогу сконцентрувати пізнавальну, розвиваючу діяльність учня на певних логічно-завершених частинах теоретичного знання і практичних умінь. Модуль – логічно завершена частина теор.знань і практичних умінь з певної навч.дисципліни. Рейтинг – позиція учня в класі за результатами навчання з певного предмета, яка визначається рейтинговим показником, тобто величиною, яка є % співвідношенням суми опорних оцінок з усіх модулів до суми максимально можливих.

У межах навчальної дисципліни кожний модуль пов'язаний своїм змістом з попереднім і наступним. Ма­теріал кожного модуля можна поділити на дрібніші структурні частини — навчальні елементи. У межах кож­ного модуля вказують конкретну мету вивчення навчаль­них елементів, дають відповідні методичні рекомендації. Модулі найчастіше збігаються з розділами навчальної програми чи підручника. Кожен з них є відносно само­стійною й автономною частиною навчального процесу, яка розпочинається з оглядово-установчого заняття. За­лежно від навчального предмета модуль передбачає пев­ний обсяг знань, умінь і навичок, якими повинен оволоді­ти учень, перелік теоретичних і практичних завдань, які він має виконати.

Учень обирає доступний йому варіант запропонованих завдань відповідно до своїх можливостей. Він повинен зна­ти вимоги до змісту кожного навчального елемента на кон­кретному рівні. Виконуючи завдання найвищого рівня, учень опрацьовує додаткову літературу, пише творчу робо­ту, реферат, резюме-роздум, виготовляє прилади тощо.

Зміст модуля за домовленістю з учителем можна здати достроково, використавши вільний час на задоволення ін­ших своїх навчальних інтересів.

Кожен модуль передбачає такі види контролю, як тес­тування, семінар, навчальна практика, реферат тощо. Результати кожного виду контролю виражають певною кількістю балів — залежно від значущості навчального матеріалу, який він охоплює, і особливостей виду кон­тролю. Модульно-рейтингова оцінка складається із суми показників успішності (оцінок) за передбачені цим моду­лем види контролю. По закінченні певного модуля виво­дять у балах рейтинг кожного учня, а згодом його перево­дять у 12-бальну систему оцінювання знань, умінь і на­вичок учнів.

Модульно-рейтингова система спонукає учнів здобува­ти знання самостійно, користуючись методичними порада­ми педагога. Однак вона вимагає значних затрат часу на розроблення її технології, перевірку виконання завдань модуля, рівня знань, умінь і навичок учня.

Уміння педагога застосовувати різні технології навчан­ня дає йому змогу творчо підходити до організації навчаль-но-пізнавальної діяльності учнів, обираючи в конкретних умовах технологію навчання, яка найкраще забезпечує зас­воєння знань, формування умінь і навичок за мінімальних затрат зусиль і часу.