Підшлункова залоза виробляє 2 основних гормона: інсулін і глюкагон, які регулюють вуглеводний обмін. Інсулін виробляється β-клітинами панкреатичних островців. Він знижує вміст глюкози у крові, активує синтез глікогену з глюкози, білків з амінокислот, збільшує проникність мембран для глюкози, фіксує воду у тканинах, змінює кількість РНК у клітинах. Головним і найскладнішим механізмом дії інсуліну є його регулюючий вплив на вуглеводний обмін, що виявляється посиленою утилізацією глюкози тканинами, активацією процесів фосфорилювання глюкози у клітинах. При зменшенні рівню інсуліну у крові, порушенні його біосинтезу, утворенні інсуліну незвичної будови, надмірний інактивації гормону у тканинах, виникненні антитіл до інсуліну або зниженні чутливості тканини до цього хімічного регулятора виникає тяжке хронічне захворювання - цукровий діабет. При цьому порушується обмін речовин (насамперед вуглеводний): підвищується розпад глікогена у печінці, знижується засвоєння глюкози тканинами, зростає вміст глюкози у крові (гіперглікемія), з’являється глюкоза у сечі (глюкозурія), посилюється виділення сечі (поліурія), виникає полідипсія (спрага), поліфагія (підвищений апетит).
Тяжкі форми цукрового діабету при відсутності лікування закінчуються летально: смерть настає у стані
гіперглікемічної коми (різке підвищення рівня цукру у крові). Симптоми: ацидоз, непритомний стан хворого, запах оцту з рота, поява оцту у сечі. Для лікування хворих на цукровий діабет використовують препарати інсуліну різної тривалості дії, а також синтетичні гіпоглімічні засоби.
Інсуліни короткочасної дії:
Інсулін для ін’єкцій (Insylinum р./і.)
Ф.В. фл. з рідиною 5 - 10мл. (40 – 80 ОД в 1мл.).
Призн.: п./п., в./м. по 20 - 40 ОД за 30 - 40 хв. до їжі 2 - 3 рази на день (із розрахунку 1 ОД на 5г цукру, який виділяється із сечою).
М.Д.: дивись загальний, ефект через 30 хвилин, максимум через 2 - 4год., триває 6 - 8 год.
Заст.: цукровий діабет, виснажені хворі, при травмах, інфекціях, захв. печінки, в.\в. по 50 ОД при гіперглікемічній (діабетичній) комі.
П. еф: алергія, гіпоглікемія (слабкість, головний біль, сонливість, тремор, нудота, пітливість),
гіпоглікемічна кома (знепритомнення, марення, судоми, вологі шкіряні покрови).
Допомога: солодкий чай, цукор, при комі в.\в. 20 - 40мл. 40% роз.–ну глюкози, потім п.\ш. 5% розчин глюкози 300 - 500мл. також п.\ш. 1мл. 0,1% розчину адреналіну.
Суинсулін (Suinsulinum)
Ф.В.: фл. з рідиною 5 - 10мл. (40 ОД в 1 мл.).
Призн., М.Д., заст., поб. еф. - дивись інсулін.
Ефективен при резистентності до інсуліну, не викликає алергії, еф. через 15 - 20хв., триває 6 год.
Препарати інсуліну пролонгованої дії:
Суспензія цинк - інсуліну аморфного для ін’єкцій (Susp. Zinc - insulini amorphi p.\i.).
Ф.В.: фл. 5 - 10мл. (40 - 80 ОД в 1 мл).
Призн. п.\ш. 10 - 40 ОД на добу; ефект через 1,5 год, триває 10 - 12 год.
Суспензія інсулін - протамін для інєкцій. (Susp. Insulin - protamini р.\і.).
Ф.В.: фл. 5 - 10мл. (40 ОД в 1мл).
Призн. п.\ш. 10 - 40 ОД на добу; ефект через 2 - 4год, триває 18 - 38 год.
Призначають ці препарати при середніх та тяжких формах цукрового діабету.
Синтетичні гіпоглікемічні засоби.
Найбільший ефект від введення цих препаратів спостерігається переважно у людей старечого віку, при легких формах цукрового діабету, коли добова потреба у інсуліні не перевищує 30 ОД. У поєднанні з інсуліном їх можна призначати у молодому віці при тяжких формах хвороби.
Бутамід (Butamidum).
Ф.В.: таб. 0,25 - 0,5.
Призн. 2г. на добу.
М.Д.: ефективен у хворих, старше 45 років, які не лікувалися препаратами інсуліну. Зменьшує гіперглікемію, усуває глюкозурію, поліпшує загальний стан хворого, стимулює діяльність β-клітин панкреатичних острівців, збільшує виділення інсуліну в кров. Під час лікування контролюють вміст глюкози у крові, еф. 12 год.
Заст.: дивись загальне.
Глібутид (Glibutidum)
Ф.В.: таб. 0,05
Призн. по 1 - 6 таб. на добу.
М.Д.: еф. через 4 - 6 год., триває 14 год., пережкоджає всмотковуванню глюкози із травного каналу, завдяки чому кількість її у крові зменьшується.
Заст.: дивись загальне.
П. еф.: нудота, блювання, пронос.
Крім того використовують препарати: букарбан, глібенкламід (син. манініл)
