Робота 2. Вироблення умовного мигального рефлексу

Іншим видом гальмування у нервових центрах є пресинаптичне гальмування – процес, що відбувається в нейронах, які закінчуються збуджувальними закінченнями з утворенням аксоаксонних синапсів

Механізм розвитку пресинаптичного гальмування:

1.Виділення гальмівного медіатору аксоном гальмівного нейрону звичайним способом і його взаємодія з циторецепторами постсинаптичної мембрани.

2.Мають місце три механізми пресинаптичного гальмування:

а) збільшення виходу іонів хлору назовні, що призводить до стійкої деполяризації постсинаптичної мембрани кінцевої терміналі і зменшення амплітуди ПД, які надходять до закінчення збуджувального нейрону; зменшення надходження іонів кальцію до кінцевої терміналі збуджувального нейрону і послаблення виділення збуджувального медіатору у синаптичну щілину збуджувального синапсу.

б) крім того відкриваються також потенціалозалежні калієві канали, що також зменшує надходження іонів кальцію до кінцевої терміналі збуджувального нейрону;

в) є змога прямого гальмування вивільнення збуджувального медіатору у збуджувальному аксосоматичному синапсі.

До гальмівних нейромедіаторів належать:

· ГАМК – гама-аміномасляна кислота; утворюється з глутамату під впливом глутаматдекарбоксилази; взаємодіє з двома типами ГАМК-рецепторів постсинаптичних мембран:

- ГАМК _А -рецептори - збільшується проникність іонних каналів мембрани для іонів Cl ^- що має місце в клінічній практиці при дії таких препаратів, як барбітурати;.

- ГАМК _В - рецептори - збільшується проникність іонних каналів для іонів К⁺.

· Гліцин -гальмівний медіатор, що виділяється нейронами спинного мозку та стовбуру мозку; збільшує провідність іонних каналів постсинаптичної мембрани для іонів Сl ^-, що призводить до розвитку гіперполяризації - ГПСП.

Сумація ЗПСП та ГПСП в синапсах.

- а. Просторова сумація виникає в разі, коли в двох або більше пресинаптичних нейронах одночасно виникає збудження - деполяризація пресинаптичних мембран, виділення нейромедіатору, який в постсинаптичній мембрані викликає розвиток ЗПСП. Це призводить до виникнення місцевих електричних струмів між ділянками мембрани, де виникли ЗПСП, та аксонним горбиком, де мембрана має найменший поріг деполяризації (до 15 мВ), завдяки чому генерується серія ПД більшої частоти на мембрані аксона постсинаптичного нейрона.

- Часова сумація - виникає в тому випадку, коли в тих самих синапсах виділяється медіатор через короткі інтервали часу завдяки збільшенню частоти генерації ПД на пресинаптичній мембрані. Чим більше медіатору взаємодіє з циторецепторами постсинаптичної мембрани, тим більше апмплітуда ЗПСП, чим більша різниця потенціалів між постсинаптичною мембраною та аксонним горбиком, тим більша частота генерації ПД на його мембрані.

Сумація збудження (ЗПСП) і гальмування (ГПСП) лежить в основі інтегративної функції нейронів. Якщо переважає гальмування, інформація не передається до наступної ланки; якщо переважає збудження – інформація передається далі до наступної ланки завдяки генерації ПД на мембрані аксону.

5. Матеріали для самоконтролю

5.1. Дайте відповіді на запитання

1) До мотонейрона одночасно підходять 20 збуджувальних пресинаптичних нервових імпульсів. Чи буде цей нейрон генерувати еферентні нервові імпульси, якщо амплітуда поодиноких ЗПСП, викликаних, на мембрані його аксонного горбка дорівнює 1 мВ?

2) Збільшилась сила аферентного нервового сигналу, що надходить до нервового рухового центру. Які прояви матиме збільшення сили збудження?

3) Амплітуда поодиноких ЗПСП в аксонному горбику мотонейрона становить 1 мВ, а поріг деполяризації мембрани аксонного горбика – 10 мВ. Якою реакцією відповідатиме мотонейрон, якщо до його тіла одночасно надходять: а) 5 збуджуючих; б) 20 збуджуючих нервових імпульсів?

4) Чому дорівнює час проведення збудження через центральний синапс? Як і у зв’язку з чим він відрізняється від часу передачі збудження через нервово-м’язовий синапс?

5.2.Виберіть правильну відповідь

1.У центральному синапсі відбулась активація рецепторних білків постсинаптичної мембрани, що призвело до виникнення ГПСП, це сталося завдяки одному з наступних нейромедіаторів:

A. норадреналін

B. гліцин

C. ацетилхолін

D. допамін

E. серотонін

2.В експерименті на жабі введено препарат стрихнін, який блокує розвиток процесу гальмування у ЦНС. При механічному подразненні шкіри правої задньої кінцівки жаби виникатиме рефлекторне скорочення

1. м’язів правої задньої кінцівки
2. м’язів лівої задньої кінцівки
3. м’язів передніх кінцівок
4. усіх груп м’язів тулуба і кінцівок

3.У людини, хворої на правець, у відповідь на незначне подразнення рецепторів шкіри і м’язів виникають судоми, бо під впливом правцевого токсину пригнічується у ЦНС розвиток:

1. збудження і генерації ПД
2. зворотного гальмування
3. пресинаптичного гальмування
4. постсинаптичного гальмування

4.У досліді на спінальному препараті жаби збільшення концентрації сірчаної кислоти з 0,3% до 0,5%, якою нанесено подразнення на шкіру стопи задньої кінцівки призводило до зменшення часу рефлексу і збільшенню амплітуди згинання задньої кінцівки. Механізмами зазначеного має бути один з процесів у спінальних центрах на мотонейронах:

1. іррадіація збудження
2. просторова сумація збудження
3. часова сумація збудження
4. зворотне гальмування
5. пригнічення гальмування

5.Якою має бути частота пресинаптичних нервових імпульсів (у Гц), щоб на тілі нейрона відбулася послідовна (часова) сумація ЗПСП, якщо тривалість поодинокого ЗПСП – 15 мс:

1. 30
2. 67
3. 55
4. 33
5. 44

6. У досліді на спінальному препараті жаби збільшення площі подразнення шкіри стопи задньої кінцівки призводило до зменшення часу рефлексу і збільшенню амплітуди згинання задньої кінцівки. Механізмами зазначеного має бути один з процесів у спінальних центрах на мотонейронах:

1. іррадіація збудження
2. просторова сумація збудження
3. часова сумація збудження
4. зворотне гальмування
5. пригнічення гальмування

7.У досліді сєченовського гальмування на таламічному препараті жаби збільшення часу згинального захисного рефлексу при нанесенні подразнення сірчаною кислотою на шкіру стопи задньої кінцівки і одночасній дії кришталика солі на таламус є наслідком одного з процесів у спінальних центрах:

1. зворотного гальмування
2. пресинаптичного гальмування
3. постсинаптичного гальмування
4. латерального гальмування
5. блокади збуджувальних синапсів

8.Блокада кальцієвих каналів препаратом верапамілом у ЦНС призведе до неможливості розвитку на мотонейроні:

1. пресинаптичного гальмування
2. постсинаптичного гальмування
3. зворотного гальмування
4. збуджувального постсинаптичного потенціалу
5. усього, що зазначено вище

9.Мотонейрони генерують на мембранні аксону ПД з максимальною частотою до 50 Гц, що є наслідком розвитку на мотонейронах:

1. зворотного гальмування
2. пресинаптичного гальмування
3. постсинаптичного гальмування
4. латерального гальмування
5. блокади збуджувальних синапсів

6. Протокол практичного заняття №7. “____”_____200___

Робота 1. Визначення загальної тривалості згинального захисного рефлексу у жаби по методу Тюрка.

Загальну тривалість рефлексу (час рефлексу), або його латентний період визначають від початку подразнення до початку рефлекторної реакції. Вона складається з: а) часу, потрібного для виникнення збудження в рецепторах; б) часу, проведення збудження від рецепторів до нервового центра й від нього до органа-ефектора аферентними і еферентними нервовими волокнами; в) часу, проведення збудження через нервовий центр («центральний час рефлексу») г) часу, потрібного для передачі збудження з еферентного нервового волокна на орган-ефектор і для появи його функції..

Мета роботи: визначити загальну тривалість спінального згинального рефлексу у жаби і проаналізувати роль її складових

Для роботи потрібні: штатив з гачком, метроном або секундомір, 0,1% розчин сірчаної кислоти в чашечці, банку з водою, препарувальний набір, жаба.

Хід роботи: Проводять декапітацію жаби, і спінальный препарат за нижню щелепу підвішують на гачок штатива. Через 3-5 хв. кінчик пальця задньої кінцівки жаби опускають в 0,1% розчин сірчаної кислоти і з цієї миті вимірюють час до появи рефлекторного згинання кінцівки. Після цього кислоту змивають водою, опустивши задні кінцівки жаби в банку з водою. Дослідження повторюють тричі і визначають середню тривалість рефлексу.

Результати роботи:

1)Загальна тривалість згинального рефлексу: а)____________

б)_____________

в)______________

Середня загальна тривалість згинального рефлексу __________

Висновки: (зазначити, що розуміють під загальною тривалістю рефлексу і з яких періодів вона складається)

Робота 2. Аналіз механізмів розвитку сєченовського гальмування

У ЦНС є збуджувальні й гальмівні нервові ланцюги. Збуджувальними називають нервові ланцюги, що закінчуються збуджувальними нейронами і збуджувальними синапсами.

Гальмівними називають нейроні ланцюги, що закінчуються гальмівними нейронами і гальмівними синапсами. Поширення нервових імпульсів по гальмівних ланцюгах призводить до гальмування нейронів, на тілах яких ці ланцюги закінчуються. Якщо ж гальмівний ланцюг закінчується, то блокується проведення імпульсів цим аксоном.

Наявність у ЦНС гальмівних нейронних ланцюгів можна встановити під час аналізу механізмів розвитку сєченовського гальмування.

І.М.Сєченов, відомий російський учений, в 1861 р. вперше в досвіді на таламічному препараті жаби показав можливість розвитку гальмування в ЦНС.

Мета роботи: встановити наявність в ЦНС гальмівних нейронних ланцюгів.

Для роботи потрібні: штатив із гачком, метроном або секундомір, 0,3% розчин сірчаної кислоти в чашечці, банку з водою, препарувальний набір, кристалічний натрію хлорид, фільтрувальний папір, жаба.

Хід роботи: приготувати таламічний препарат жаби. Для цього треба ввести браншу ножиць у ротову порожнину жаби і видалити її верхню щелепу по лінії, що з’єднує задні краї орбіт очей (розріз пройде перед зоровими горбами).Препарат за нижню щелепу підвішують на гачок, закріплений у штативі, і фільтрувальним папером висушують поверхню зрізу її мозку – ділянку зорових горбів.

Визначити у таламічного препарату жаби загальну тривалість згинального спінального рефлексу за методом Тюрка, опустивши кінчик пальця задньої лапки в 0,3% розчин сірчаної кислоти, і зафіксувати від моменту занурення лапки в кислоту до початку рефлекторної реакції. Повторити це тричі й вирахувати середню загальну тривалість рефлекторної реакції.Після цього помістити кришталик натрію хлориду на поперечний зріз головного мозку – ділянку зорових горбів, перед цим висушивши фільтрувальним папером, щоб натрію хлорид не так швидко розчинявся і розтікався по мозку.

Через 3 хв. після накладання натрію хлориду визначити загальну тривалість рефлексу, якщо він ще не змінився, визначити цей показник через кілька хвилин.

Результати роботи:

1) Тривалість згинального рефлексу таламічного препарату жаби до накладання кришталика натрію хлориду на зорові горби_ ______________________________________

2) Тривалість згинального рефлексу таламічного препарату жаби після накладання кришталика натрію хлориду на зорові горби_______________________________________

1) Загальна тривалість згинального рефлексу у спінального препарату жаби при подразнені кінчика пальця задньої кінцівки 0,1% розчином сірчаної кислоти ____________

1) Загальна тривалість згинального рефлексу у спінального препарату жаби при подразнені кінчика пальця задньої кінцівки 0,3% розчином сірчаної кислоти ____________

Б) Дослідження одночасної сумації збудження

1) Загальна тривалість згинального рефлексу у спінального препарату жаби при подразнені кінчика пальця задньої кінцівки 0,3% розчином сірчаної кислоти_____________

1) Загальна тривалість згинального рефлексу у спінального препарату жаби при подразнені всієї стопи задньої кінцівки 0,3% розчином сірчаної кислоти_____________

Висновки:

1)Загальна тривалість згинального рефлексу у спінального препарату жаби прибільшій силі подразнення кінчика пальця задньої лапки жаби__________________________

завдяки розвитку у нервовому центрі______________________________ сумації.

2) Загальна тривалість згинального рефлексу у спінального препарату жаби призбільшенні поверхні дії подразника______________________________________-___________завдяки____________________сумації.

Виконати завдання:

Завдання 1

Центральний час рефлексу становить 6мс.Скільки синапсів може бути в центральній ланці рефлекторної дуги цього рефлексу?

Відповідь:

Завдання 2.

Під час розвитку сєченовського гальмування має місце пресинаптичне гальмування, в чому полягає фізіологічна роль такого виду гальмування?

Відповідь:

Завдання 3.

Малі альфа-мотонейрони в спинному мозку генерують ПД з частотою не більше 20-30Гц завдяки впливу на них клітин Реншоу, а великі альфа-мотонейрони – з частотою 50Гц, бо не мають таких зв’язків. Назвіть можливі причини цієї відмінності та покажіть механізми на схемі.

Завдання 4

Чим відрізняється іррадіація збудження в ЦНС після введення стрихніну від тієї, що виникає при збільшенні сили подразнення рецепторів?

Відповідь:

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Література

Основна

1.Нормальна фізіологія / 3а ред. В. I. Філімонова.—■ К.: 3доров'я, 1994.— С. 38 - 52.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф.В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.87-99.

Додаткова

1.Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 –

C. 77-106

Змістовий модуль 4. Роль центральної нервової системи (ЦНС) у регуляції рухових функцій.

Практичне заняття 8

Дослідження ролі спинного мозку в регуляції рухових функцій організму.

1.Актуальність теми:

Спинний мозок у ЦНС є першим рівнем регуляції фізіологічних функцій, і зокрема, рухових функцій. Саме тут розташовані нервові центри, на які здійснюють свій влив нервові центри головного мозку, передаючи інформацію низхідними провідними шляхами і забезпечуючи пристосувальні реакції організму. В той же час нервові центри головного отримують інформацію висхідними шляхами про стан регульованих параметрів, що забезпечує корекцію параметрів пристосувальної реакції.

У разі ураження провідних шляхів спинного мозку, що забезпечують його зв’язки з центрами спинного мозку характер спінальних рефлекторних реакцій змінюється, або вони зовсім не здійснюються при пошкодженні спінальних центрів

2.Навчальні цілі:

Ø Робити висновки про стан рухових функцій організму - м’язового тонусу, пози, локомоцій, рухових рефлексів що мають місце після поперечного перерізу на різних рівнях ЦНС та пошкодження рухових структур

Ø Аналізувати регульовані параметри та механізми активації рецепторів як слідкуючих пристроїв при здійсненні рухових рефлексів.

Ø Робити висновки про стан рухових рефлексів, які замикаються на різних рівнях ЦНС, та будову їх рефлекторних дуг.

Ø Робити висновки про роль провідних шляхів ЦНС у забезпеченні сенсорних і рухових функцій організму.

3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття

3.2. Теоретичні питання

1) Поняття про позу тіла й умови її забезпечення. Установчі позні та рухові рефлекси організму.

2) Види сенсорної інформації, що надходять у спинний мозок від рецепторів організму.

3) Рефлекторна діяльність спинного мозку, види спінальних рефлексів. Тонічні і фазичні рухові рефлекси спинного мозку, їх фізіологічне значення і будова рефлекторних дуг. Ефективність тонічних рухових рефлексів спинного мозку при автономній його діяльності.

4) Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок.

5) Медіальна та латеральна низхідні системи регуляції рухових функцій організму. Характер впливів кожного із шляхів цих систем на спінальні а- мотонейронирізного функціонального значення. Способи зв’язку волокон низхідних шляхів із спіральними а- мотонейронами.

3.3. Практичні роботи

1) Дослідження спінального шоку у жаби.

2) Дослідження м’язового тонусу спінальної жаби.

3) Дослідження пози спінальної жаби.

4) Дослідження фазичних шкірно-м’язових рухових рефлексів спінальної жаби.

5) Дослідження сухожильних рефлексів у людини.

4. Зміст теми

Регуляція рухових функцій за участю центральної нервової системи (ЦНС) - це регуляція:

тонусу скелетних м’язів,

пози тіла,

переміщення частин тіла відносно тулуба,

переміщення тіла в просторі - локомоцій.

Різні відділи ЦНС здійснюють регуляцію рухових функцій, впливаючи на нейромоторні одиниці.

Кількість м’язових волокон у нейромоторних одиницях різна - від декількох одиниць до десятків, сотні, тисяч, що пов’язано з регуляцією сили скорочення м’язів та їх функцією. М’язові волокна моторних одиниць належать до

а) швидких

б) повільних.

Швидкі м’язові волокна

- мають тривалість одиночного скорочення близько 20-50 мс,

- можуть скорочуватися в анаеробних умовах,

- розвивають значну силу,

- швидко втомлюються.

Повільні м’язові волокна

- мають тривалість одиночного скорочення 100-200 мс,

- скорочуються в аеробних умовах,

- розвивають меншу силу,

- довго не втомлюються.

Скелетні м’язи людини за будовою змішані - до їх складу входять як швидкі, так і повільні м’язові волокна.

Мотонейрони розташовані в передніх рогах спинного мозку і належать до двох типів:

1.Малі мотонейрони: іннервують малу кількість м’язових волокон; мають низькі пороги і активуються найпершими; генерують ПД з невеликою частотою, що призводить до меншої сили скорочення м’язових волокон.

2. Великі мотонейрони: іннервують значну кількість м’язових волокон; мають високі пороги і активуються пізніше; генерують ПД з більшою частотою, що призводить до більшої сили скорочення м’язових волокон.

А.Сенсорна функція спинного мозку: центральний аналіз інформації від рецепторів

Спинний мозок отримує інформацію від пропріорецепторів про стан опорно-рухової системи та екстерорецепторів шкіри - про контакт з зовнішнім середовищем і забезпечує здійснення спінальних рухових рефлексів.

До пропріорецепторів належать:

а. М’язові веретена - розташовані паралельно м’язовим волокнам і передають інформацію по аферентних нервових волокнах групи А a про зміни довжини м’язів (статичні зміни) та швидкість їх розтягнення (динамічні зміни).

б. Сухожильні рецептори Гольджі - розташовані в сухожиллях, мають високі пороги і передають інформацію по аферентних нервових волокнах групи А b про розтягнення сухожиль при скороченні м’язів.

в. Тільця Пачіні - розташовані в м’язах, передають інформацію по аферентних нервових волокнах групи В про вібрацію, подібні до них пропріорецептори розташовані в суглобових сумках і зв’язках і передають інформацію про зміни руху в суглобах (швидкість руху та величину кута).

г. Вільні нервові закінчення - розташовані в м’язах, вони високо порогові, належать до ноцицепторів - рецепторів пошкодження, передають інформацію аферентними нервовими волокнами груп В, С.

Схема будови м’язового веретена. До веретена підходять аферентні та еферентні нервові волокна. Спіралевидні (первинні) нервові волокна утворенні нервовими закінченнями аферентних волокон групи Аа і відходять від центральної ділянки інрафузальних м’язових волокон (МВ), вони передають інформацію про швидкість та розтягнення та довжину м’язів. Ближче до кінців інтрафузальних м’язових волокон розташовані вторинні нервові закінчення, які переважно передають інформацію від інтрафузальних м’язових з ядерним ланцюжком. Еферентні А_g-волокна утворюють нервово-м’язові синапси з інтрафузальними МВ в їх дистальній частині.

М’язове веретено має від 1 до 10 коротких інтрафузальних м’язових волокон: середній частині вони мають скупчення ядер (волокна з ядерною сумкою), або ядра розташовані ланцюжком (волокна з ядерним ланцюжком).

Капсула. Комплекс інтрафузальних МВ с нервовими терміналями оточений капсулою, зовнішній шар якої є похідним периневрія, а внутрішні – це аналоги ендоневрія.

При розтягненні м’язів розтягуються інтрафузальні м’язові волокна і передають інформацію від спіралевидних рецепторів по аферентним нервовим волокнам до а- мотонейронів спинного мозку, активація а- мотонейронів призводить до скорочення екстрафузальних м’язових волокон - зменшення їх довжини.

б. гама - мотонейрони отримують інформацію від різних структур головного мозку і передають нервові імпульси до інтрафузальних м’язових волокон, які скорочуються і розтягують їх ядерну сумку, забезпечуючи тим самим можливість передачі інформації під час скорочення м’язів до а- мотонейронів та інших відділ ЦНС.

в. а- мотонейрони і гама-мотонейрони активуються одночасно сигналами від рухових структур головного мозку (коактивація), що дозволяє підтримувати розтягненими м’язові веретена під час скорочення м’язів і передавати весь час інформацію про динамічні і статичні зміни м’язів.

При розтягненні м’язів розтягуються інтрафузальні м’язові волокна і передають інформацію від спіралевидних рецепторів по аферентним нервовим волокнам до а- мотонейронів спинного мозку, активація а- мотонейронів призводить до скорочення екстрафузальних м’язових волокон - зменшення їх довжини.

б. гама - мотонейрони отримують інформацію від різних структур головного мозку і передають нервові імпульси до інтрафузальних м’язових волокон, які скорочуються і розтягують їх ядерну сумку, забезпечуючи тим самим можливість передачі інформації під час скорочення м’язів до а- мотонейронів та інших відділ ЦНС.

в. а- мотонейрони і гама-мотонейрони активуються одночасно сигналами від рухових структур головного мозку (коактивація), що дозволяє підтримувати розтягненими м’язові веретена під час скорочення м’язів і передавати весь час інформацію про динамічні і статичні зміни м’язів.

Сухожильні рецептори Гольджи розташовані у сухожиллях на межі з м’язом. Рецептор має веретеноподібну будову і оточений капсулою. Терміналі аферентних нервових мієлінових волокон розташовані серед пучків колагенових волокон, що розташовані у заповненому рідиною просторі. Рецептори активуються при розтягненні сухожилля м’язом, який скорочується, що призводить до рефлекторного розслаблення цього м’язу.

В. Рефлекторна функція спинного мозку.

СПІНАЛЬНІ РУХОВІ РЕФЛЕКСИ

В центрах спинного мозку замикаються рефлекторні дуги рухових рефлексів:

а) тонічних, що лежать в основі регуляції тонусу м’язів;

б) фазичних, що забезпечують переміщення частин тіла відносно тулуба.

Спінальні рефлекси є сегментарними або міжсегментарними.

1) Рефлекси розтягнення з м’язових веретен – міотатичні:

- виникають при розтягненні м’язових веретен внаслідок розтягнення м’язів;

- інформація від м’язових веретен (первинних спіралеподібних нервових закінчень) по аферентним нервовим волокнам передається до а- мотонейронів спинного мозку, які активуються;

- активація а- мотонейронів призводить до передачі інформації до скелетних м’язів по еферентним нервовим волокнам, наслідком цього є їх скорочення;

- альфа-мотонейрони м’язів-антагоністів гальмуються;

- рефлекторна дуга міотатичних рефлексів, що виникають при розтягненні м’язових веретен, є моносинаптичною;

- при відсутності низхідних активуючих впливів рухових центрів головного мозку на а- мотонейрони та гама-мотонейрони міотатичні рефлекси підтримують м’язовий тонус, але він є ослабленим.

2) Рефлекси розтягнення з рецепторів сухожиль:

- виникають при розтягненні сухожиль м’язом, який скорочується;

- інформація від рецепторів сухожиль Гольджі передається по аферентним нервовим волокнам до гальмівних нейронів спинного мозку, які викликають постсинаптичне гальмування а- мотонейронів м’язу, що скорочувався, наслідком цього є його розслаблення. Рефлекторна дуга рефлексу є полісинаптичною.

- від альфа-мотонейронів нервові імпульси передаються по еферентним нервовим волокнам до м’язів-флексорів, які скорочуються, наслідком чого є згинання кінцівки та віддалення її від подразника.

3) Флексорні шкірно-м’язові рефлекси:

- виникають при подразненні рецепторів шкіри

інформація передається по аферентним волокнам до альфа-мотонейронів спинного мозку, які активуються;

- від альфа-мотонейронів нервові імпульси передаються по еферентним нервовим волокнам до м’язів-флексорів, які скорочуються, наслідком чого є згинання кінцівки та віддалення її від подразника;

- рефлекторні дуги шкірно-м’язових рефлексів є полісинаптичними.

С.Провідникова функція спинного мозку.

Провідні шляхи утворені ланцюгами нейронів, що з’єднані між собою синапсами й забезпечують передачу інформації від нейрону до нейрону, від ядра до ядра на різні рівні ЦНС як у висхідному, так і низхідному напрямках.

Кортико-спінальні шляхи проходять через довгастий мозок на рівні перехресту пірамід і несуть інформацію від моторної зони кори і здійснюються впливи центрів головного мозку на рухові центри спинного мозку

.Всі інші рухові шляхи починаються від структур стовбуру мозку:

• а.Рубро-спінальний тракт
• передає інформацію від червоних ядер до латеральних інтернейронів спинного мозку;
• стимуляція червоних ядер призводить до активації мотонейронів флексорів і гальмування мотонейронів екстензорів.
• б.Понтінно-ретикуло-спінальний тракт
• починається від ядер мосту і передає інформацію до вентромедіальних відділів спинного мозку;
• стимуляція ядер мосту призводить до активації мотонейронів як флексорів та екстензорів з переважним впливом на активацію мотонейронів екстензорів.
• в.Медулярний ретикуло-спінальний тракт
• починається від ретикулярної формації стовбуру мозку і передає інформацію до інтернейронів спинного мозку;
• стимуляція має загальний гальмівний вплив, переважно на мотонейрони екстензорів.
• г.Латеральний вестибуло-спінальний тракт

- починається від ядер Дейтерса і передає інформацію на інтернейрони і мотонейрони з тієї ж сторони;

- стимуляція ядер Дейтерса призводить до активації мотонейронів екстензорів і гальмування мотонейронів флексорів.

• д.Текто-спінальний тракт
• починається від верхніх двогорбиків і передає інформацію до мотонейронів шийного відділу спинного мозку
• забезпечує регуляцію функції шийних м’язів.

Впливи на рухові функції поперечного перерізу спинного мозку

а.Параплегія

втрата довільних рухів нижче рівня перерізу;

це наслідком пошкодження низхідних шляхів від рухових центрів стовбуру мозку та вищих центрів.

б. Втрата чутливості нижче рівня перерізу

це наслідок пошкодження висхідних шляхів до сенсорних центрів кори головного мозку.

в.Спінальний шок – це тимчасова втрата спінальних рефлексів після втрати зв’язків спинного мозку з головним мозком:

• тимчасова втрата спінальних рефлексів є наслідком відсутності низхідних активуючих впливів рухових центрів стовбуру мозку та вищих центрів на альфа- і гама-мотонейрони
• - з часом спінальні рефлекси здійснюються, але характер деяких може змінюватись, може бути гіперрефлексія.

5. Матеріали для самоконтролю

5.1. Дайте відповіді на запитання

5.2.Виберіть правильну відповідь

1.В експерименті на жабі зробили поперечний переріз між довгастим і спинним мозком. Який характер м’язового тонусу і яка поза спостерігатиметься у жаби?

1. Тонус ослаблений, поза пасивна
2. Тонус посилений, поза активна
3. Тонус не змінився, поза пасивна
4. Тонус посилений, поза пасивна
5. Тонус ослаблений, поза активна

2.У тварини в експерименті перерізали задні корінці спинного мозку, наслідком чого стали зміни в зоні іннервації задніми корінцями:

1. втрата рухових функцій
2. послаблення тонусу м’язів
3. посилення тонусу м’язів
4. втрата чутливості
5. втрата чутливості і рухових функцій

3.Який з наведених шляхів активує спінальні мотонейрони м’язів згиначів:

1. руброспінальний
2. вестибулоспінальний
3. передній спіноцеребеллярний
4. задній спіноцеребеллярний
5. ретикулоспінальний

4. У тварини в експерименті перерізали передні корінці спинного мозку, наслідком чого стали зміни в зоні іннервації задніми корінцями:

1. втрата рухових функцій
2. послаблення тонусу м’язів
3. посилення тонусу м’язів
4. втрата чутливості
5. втрата чутливості і рухових функцій

5. Який з наведених шляхів активує спінальні мотонейрони м’язів-розгиначів:

1. руброспінальний
2. вестибулоспінальний
3. передній спіноцеребеллярний
4. задній спіноцеребеллярний
5. кортикоспінальний

6.У людини після спинномозкової травми відсутня больова та температурна чутливість. Які провідникові шляхи спинного мозку пошкоджені?

1. Спіноталамічні
2. Спінокортикальні
3. Ретикулоспінальні
4. Вестибулоспінальні
5. Руброспінальні

7.У спінальної жаби переріз сідничного нерву призвів до збільшення довжини задньої кінцівки на стороні перерізу, що стало наслідком пошкодження рефлекторної дуги одного з рефлексів6

1. фазичного флексорного
2. фазичного міотатичного
3. тонічного міотатичного
4. тонічного рефлексу опори
5. фазичного екстензорного

8..У людини виявили зміни характеру колінного рефлексу, які стали наслідком пошкодження локального спінального нервового центру у одному з відділів спинного мозку:

1. шийному
2. грудному
3. поперековому
4. крижовому
5. куприковому

9.У відповідь на сильне швидке скорочення м’яза спостерігається його рефлекторне розслаблення, що є наслідком подразнення одного з рецепторів:

1. м’язових веретен
2. сухожильних рецепторів Гольджі
3. суглобових рецепторів Руфіні
4. дотикових рецепторів Майсснера
5. вільних нервових закінчень

10.В експерименті подразнювали електричним струмом гама-мотонейрони, які іннервують дистальні кінці інтрафузальних м’язових волокон м’язових веретен, що розташовані литковому м’язі, наслідком чого стало:

1. розслаблення цього м’язу
2. збільшення сили його скорочення
3. скорочення протилежної групи м’язів
4. нічого не змінилось

6. Протокол практичного заняття №8. “____”_____200___

Робота 1. Дослідження спінального шоку у жаби

Що нижче організація тварини, то менше часу триває у неї спінальний шок при деенцефалізації і то менше відрізняються в післяшоковий період її рухові спінальні рефлекси від цих рефлексів у інтактної тварини. У мавпи спінальний шок спостерігається кілька тижнів, у спінальної жаби він триває кілька хвилин, і недосвідченому досліднику не завжди вдається спостерігати цей стан.