1. Що лежить в основі зміни забарвлення реакційної суміші у біуретовій реакції, реакціях Фоля та Мілона?
2. Які якісні реакції на адреналін ви знаєте? Чим відрізняються ці реакції?
3. Чим пояснити виникнення синього забарвлення розчину у якісній реакції на тироксин?
4. Час життя більшості гормонів у крові порівняно невеликий. Так, якщо ввести тварині радіоактивно мічений інсулін, то половина введеного гормону інактивується у крові протягом 30 хв. Чому важлива відносно швидка інактивація циркулюючих гормонів? Як може підтримуватися постійний рівень гормону в крові за нормальних умов, якщо врахувати його швидку інактивацію? Якими шляхами організм здійснює швидкі зміни концентрації циркулюючих гормонів в організмі?
5. Кількість адреналіну в мозковому шарі наднирників людини складає 0,08 % від маси наднирників. Яка кількість адреналіну в наднирниках, якщо відомо, що кількість норадреналіну у наднирниках складає 0,008 % (0,8 мг)?
6. 33-річна пацієнтка скерована до Консультації Тиреоїдної Патології сімейним лікарем. Протягом 6 місяців відчувала неспокій, швидку втому, підвищену чутливість до тепла, втрату ваги тіла при збереженому апетиті, серцебиття та підвищену пітливість. При обстеженні встановлено: пульс 130 уд/хв, теплі і вологі долоні, тремтіння, сповільнене закриття повік і екзофтальм, а також м’який, збільшений зоб. Результати тестування: тироксин – 260 нмоль/л (норма 50 – 150).
7. Людина знаходиться в стресовій ситуації. Як такий стан вплине на функцію ендокринних залоз?
8. Які переваги надає організму синтез гормонів у вигляді прегормонів і прогормонів?
Приклади тестів “Крок-1”
1. Пацієнт звернувся до лікаря зі скаргами на тремор і гіпокінезію. Біохімічний аналіз крові показав знижену кількість дофаміну. Вкажіть з якого метаболіта-попередника він утворюється?
А. Діоксифеніламіну
В. Тирозину
С. Тираміну
D. Фенілаланіну
Е. Фенілпірувату
2. Простагландини беруть участь у розвитку і регуляції запалення як загальнопатологічного процесу в організмі людини. Вкажіть, яка сполука інгібує циклооксигеназну активність?
А. Ацетилсаліцилова кислота
В. Ацетилоцтова кислота
С. a-Кетоглутарова кислота
D. Пропіонова кислота
Е. Масляна кислота
3. Деякі речовини підвищують проникність внутрішніх мембран мітохондрій для Н+, що призводить до роз’єднання процесів дихання із фосфорилуванням та до припинення синтезу АТФ. Вкажіть цю сполуку:
А. Адреналін
В. Вазопресин
С. Тироксин
D. Інсулін
Е. Окситоцин
4. У вагітних жінок виникає потреба у підвищеній кількості холекальциферолу, один із метаболітів якого є потужним синергістом паратгормону, який стимулює процес кісткової резорбції і виходу кальцію і фосфатів у кров. Що це за метаболіт?
А. 1,25-Дигідроксихолекальциферол
В. 1-Гідроксикальциферол
С. Холекальциферол
D. Ергокальциферол
Е. 25-Гідроксикальциферол
5. Білкові гормони регулюють біохімічні процеси через збільшення концентрації іонів кальцію в клітині. Назвіть сполуку, яка збільшує концентрацію іонів кальцію?
А. Фосфатидил-інозитол-4,5-дифосфат
В. Інозитол-1,4,5-трифосфат
С. Інозитол-3, 6-дифосфат
D. Інозитол-6-фосфат
Е. Інозитол
Індивідуальна самостійна робота студентів
1. Перетворення арахідонової кислоти в організмі людини та вплив її продуктів на біохімічні процеси.
Література
Основна:
1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 182-191, 199-202.
2. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.
3. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2004. – 191 с.
4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 154-168, 175-191, 203-209.
5. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 330-385.
Додаткова:
1. Ангельскі С., Якубовскі З., Домінічак М.Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451 с.
2. Држевецкая И.А. Эндокринная система растущего организма. – М.: Высш. школа, 1987. – 206 с.
3. Ленинджер А. Основы биохимии. – М.: “Мир”, 1985. – т. 3. – С. 779-809.
4. Розен В.Б. Основы эндокринологии. – М.: Высш. школа, 1980. – 342 с.
5. Страйер Л. Биохимия. – М.: “Мир”, 1985. – т. 2. – С.122-130, т. 3. – С. 282-304.
6. Кулинский В.И., Колесниченко Л.С. Молекулярные механизмы действия гормонов. Рецепторы, нейромедиаторы.Системы со вторыми посредниками // Биохимия. – 2005. – Т. 70, вып. 1. – с. 33-50.
7. Строев Е.А. Биологическая химия. – М.: Высшая школа, 1986. – С. 170.
8. Клінічна біохімія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних медичних закладів / За ред. проф. Шлемкевича М. П. та проф. Тимочка М.Ф. – Львів, 1996. – 96 с.
9. Задорожная Т.А. Корреляция между гипофизарними и тиреоидними гормонами у больних с заболеваниями органов пищеварения протекающими в различних екологических условиях // Вестник физиологии и курортологии. – 1998. – № 2. – С. 64.
