Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥зико-х≥м≥чн≥ умови ≥ стад≥њ утворенн€ родовищ

 олчеданн≥ родовища

 

 

 олчеданн≥ родовища Ц це це метасоматичн≥ родовища, руди €ких на 90-95% складен≥ сульф≥дами Fe та Cu. √енетично Ц це родовища, що утворились на першому геосинкл≥нальному етап≥ в результат≥ при поверхневоњ, часто п≥дводноњ газово-г≥дротермальноњ д≥€льност≥ дереват≥в(р-ни, гази €к≥ вид≥л€ютьс€ в≥д магми) глибинних базальтових вогнищ в ход≥ њх багатоцикл≥чноњ еволюц≥њ в≥д основноњ до кислоњ магми.

 

–уди представлен≥ масивними др≥бно вкрапленими вид≥ленн€ми колчедан≥в зал≥за(п≥рит, п≥ротин, марказит)

 

–удн≥: ’алькоп≥рит, Ѕорн≥т, Ѕл€кл≥ руди, тенантит Ц тетраедричного р€ду.

 

Ќерудн≥: 1-5% Ѕарит, кварц, √≥пс,  арбонати, сил≥цит, хлорит.

 

‘орми: штоки, л≥нзопод≥бн≥, сплощен≥, пластопод≥бн≥.

ћетосоматоз в≥дбуваЇтьс€ п≥д т≥лами.

 

«м≥ни руд: хлоритизац≥€, сирицитизац≥€, окварцуванн€, п≥ритизац≥€.

 

Ќайб≥льш характерн≥ риси:

1) I стад≥€ прогинанн€ √— Ц лише в трогових зонах

2) –одовища утворюють ц≥л≥ рудн≥ по€си. ƒовжина до дек≥лькох тис€ч км.

3) «ал€ганн€ серед вулканогенно-осадових пор≥д Ц п≥дводний магматизм з перешаруванн€м теригенних ≥ вулканогенних пор≥д що Ї пох≥дними глибин базальтового магматизму.

4) ѕросторово ≥ генетично родовища пов€зан≥ з субмаринними вулкан≥чними формац≥€ми(п≥дводними) сп≥л≥т-кератоф≥рова, д≥абаз-альб≥тоф≥рова

 

“аким чином колчеданн≥ руди Ї д≥йсно при поверхневими про€вленн€ми г≥дротермально-метосоматичноњ д≥€льност≥ п≥дкорових базальтоњдних вогнищ що брали участь у формуванн≥ вулканогенно-осадового комплексу раннього геосинкл≥нального пер≥оду сп≥л≥т-кератоф≥ровоњ формац≥њ.

 

≈коном≥чне значенн€

–озробл€ютьс€ на с≥рчаний колчедан зал≥за(п≥рит, п≥ротин, марказит).

S Ц с≥рчаноњ кислоти (япон≥€)

ѕопутно видобувають Cu, Au, Ag, Zn, Pb, Bi, As, Cd, Se, Tl, In Ц це Ї комплексн≥ руди Ц колчеданно-пол≥метал≥чн≥ руди.

 

¬ япон≥њ попутно Ц барит, г≥пс, з в≥дход≥в видобувають зал≥зо.

 

¬ јнгл≥њ Ц с≥рчан≥ огорки (п≥сл€ вилученн€ S)

 

‘≥зико-х≥м≥чн≥ умови ≥ стад≥њ утворенн€ родовищ

 

ƒо 1910-1920рр. повТ€зан≥ з процесами становленн€ гран≥тних ≥нтрузив≥в (на ”рал≥)

ƒо 1935 Ц французький геолог —перр Ц Ђродовища Ї результатом проникненн€ с≥рчаноњ рудноњ магмиї

1936 Ц «аварицький дов≥в що колчеданн€ т≥ла - г≥дротермально-метосоматичноњ природи ≥ утворюютьс€ за участю газових г≥дротермальних розчин≥в, що поступали з тих самих вогнищ, що ≥ вм≥щуючи вулкан≥чн≥ породи(сп≥л≥т-кератоф≥ри, д≥абаз-альб≥тоф≥ри)

 

 

√оловне положенн€ сучасноњ г≥потези:

 

1) ѕросторово ≥ генетично повТ€зан≥ з процесами глибинного базальтоњдного магматизму в окрем≥ цикли €кого в≥дбуваЇтьс€ односторонн€ еволюц≥€ розплаву в≥д основного складу(сп≥л≥ти, д≥абази) Ц до кислого складу(кератоф≥ри, альб≥тоф≥ри)

 

2) –удн≥ компоненти постачались п≥сл€ вулкан≥чними парогазовими пагонами, тобто п≥д к≥нець кожного п≥дводно-вулкан≥чного циклу вивержень. ѕ≥сл€ виливу кислих продукт≥в еволюц≥њ: кератоф≥р≥в, альб≥тоф≥р≥в цикли ф≥ксуютьс€ у вигл€д≥ р≥знов≥кових вилив≥в. ≤нод≥ в однов≥кових в≥дкладах можуть бути дек≥лька цикл≥в.

 

3) «руден≥нн€ в ц≥лому мало глибинн≥, хоча материнськ≥ породи - локал≥зуютьс€ на глибин≥ 500-800 метр≥в.

¬с≥ багатофазов≥.

 

¬ид≥л€ють 2 фац≥њ:

-субвулкан≥чна Ц м≥неральна речовина - шл€хом м≥грац≥њ г≥дротерм, магма в≥докремлюЇтьс€ ≥ накопичуЇтьс€ на глибин≥ 500-800метр≥в у вигл€д≥ субвулкан≥чноњ фац≥њ власне г≥дротермального метосоматичного походженн€. –озчини Ц порогазова система. –>1200, “ 600-50 Ц 1 фац≥€ Ц глибинна..

 

-субмаринна Ц це чорн≥ курильщики Ц в ц≥й зон≥ субмаринна фац≥€ Ц ексгал€ц≥йна Ц осадове походженн€. –ечовина Ц р≥дина.

– 50атм ≥ нище, “ 100— ≥ нище.

 

4). процес Ц багатостад≥йний Ц 1,2 стад≥њ ≥нколи ≥ 3. ÷≥ стад≥њ вивчають в родовищах субвулкан≥чноњ фац≥њ.

 

ј). перша стад≥€ Ц перед рудна. ¬исокотемпературних кислих газових розплав≥в, що насичена переважно галоњдами: Cl, F, B, турмал≥н. “ 400-500— Ц 200-300—. Ph 4-5 Ц нейтральне середовище, слабо кисле

 

’арактеризуЇтьс€ процесами вилуговуванн€ ≥ перерозпод≥лу компонент≥в б≥чних пор≥д без привносу (≥нод≥ Cl, F, B)

 

1. ¬ центральн≥й частин≥ най≥нтенсивн≥ше вилуговуванн€. «алишаЇтьс€ Si, Al(?)

«она вторинних кварцит≥в(метасоматоз)

 

√оловн≥ м≥нерали Ц кварц, Al (корунд, андалузит), турмал≥н (¬), топаз.

 

2.Q-Si Ц ≥нтенсивне вилуговуванн€, де Ї частина   залишаЇтьс€ Si

 

3. Si Ц хлоритова. √оловний м≥нерал Ц хлорит.

 

4. ¬ласне хлоритова Ц зона пропел≥тизац≥њ. √оловний м≥нерал Ц хлорит, альб≥т, еп≥дот, п≥рит.

 

Ѕ). друга стад≥€ Ц в≥дбуваЇтьс€ майже без перерви п≥сл€ 1оњ в процес≥ конденсац≥њ розчин≥в.

-¬ласне колчеданна. ќбумовлена д≥€льн≥стю тих самих але зруден≥лих г≥дротерм при температур≥ “ 350-300—. –озчини, що стали пересичен≥ S, Fe.

÷иркулюють вздовж розущ≥льненн€ пор≥д. «она вторинних Q Ц зона вм≥щенн€ руд.

—труктури коломорфн≥, масивн≥, др≥бнозернист≥.

 

¬). трет€ стад≥€ Ц рудна Ц коли вона про€влена, родовища ц≥нн≥ш≥. ќсобливо п≥двищенна тектон≥чна активн≥сть, ≥нколи про€вл€ютьс€ метаморф≥зован≥ дайки, пот≥м накладаютьс€ власне г≥дротермальн≥ процеси. “ут м≥ж 1-2-3 стад≥€ми Ц досить довгий розрив у час≥. ÷е стад≥€ недосичена S, ≥ м≥стить ознаки хлоридного перенесенн€ Pb-Zn, Ag, Cu Ц м≥нерал≥зац≥€. –озчини лужн≥ 6-8 –h.

 



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
ћакаренко Ћ. —. Ќекоторые выводы из моего педагогического опыта//ѕед. соч.: ¬ 8 т. Чћ.: ѕедагогика, 1984. Ч“. 4. Ч—. 242. | ƒуховна€ жизнь «апол€рь€ в XIX в.
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 435 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

510 - | 495 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.