Одночасного забезпечення рослин усіма факторами життя.

45. Розробляючи агротехнічні заходи вирощування сільськогосподарських культур у контексті використання законів землеробства, слід звернути увагу в першу чергу на:

забезпеченість рослин поживними речовинами;

+ забезпеченість рослин усіма факторами життя;

забезпеченість рослин земними факторами життя;

забезпеченість рослин космічними факторами життя.

 

46. Методи регулювання світлового режиму:

+ оптимальна густота рослин, оптимальна норма висіву насіння, контроль забур’яненості посівів, напрям рядків під час сівби, способи сівби і оптимальна геометрія площі живлення, формування густоти рослин;

оптимальна густота стояння рослин, оптимальна норма висіву насіння, осушення і зрошення, обробіток ґрунту, хімічна меліорація ґрунтів, запровадження сидератів;

глибина загортання насіння, гребеневі посіви та посадки с.-г. культур, снігозатримання, вибір схилу, мульчування ґрунту.

 

47. Методи регулювання водного режиму:

+ запровадження правильної сівозміни, осушення і зрошення, обробіток ґрунту, способи сівби і оптимальна геометрія площі живлення, контроль забур’яненості посівів, запровадження чистих парів, снігозатримання;

хімічна меліорація ґрунтів, внесення органічних добрив, оптимальна норма висіву насіння, оптимальна густота стояння рослин;

правильна система удобрення, запровадження сидератів, формування густоти рослин, напрям рядків під час сівби, вибір схилу, мульчування ґрунту.

 

 

48. Методи регулювання поживного режиму:

+ запровадження науково-обгрунтованої сівозміни, обробітку ґрунту, системи удобрення; хімічна меліорація ґрунтів, внесення органічних добрив, запровадження сидератів, запровадження чистих парів, контроль забур’яненості посівів;

осушення і зрошення, оптимальна норма висіву насіння, оптимальна густота стояння рослин, глибина загортання насіння, формування густоти рослин;

гребеневі посіви та посадки с.-г. культур, напрямок рядків під час сівби, снігозатримання, вибір схилу, своєчасна сівба с.-г. культур, мульчування ґрунту.

 

49. Методи регулювання теплового режиму:

+ осушення і зрошення, обробіток ґрунту, внесення органічних добрив, гребеневі посіви та посадки с.-г. культур, снігозатримання, вибір схилу, мульчування ґрунту;

запровадження науково-обгрунтованої сівозміни, обробітку ґрунту, системи удобрення; хімічна меліорація ґрунтів, внесення органічних добрив, запровадження сидератів, запровадження чистих та кулісних парів, контроль забур’яненості посівів;

оптимальна густота стояння рослин, оптимальна норма висіву насіння, контроль забур’яненості посівів, напрямок рядків під час сівби, способи сівби і оптимальна геометрія площі живлення, формування густоти рослин.

 

50. Фактори, що впливають на повітрообмін між ґрунтом і атмосферою:

+ температура, атмосферний тиск, зміна рівня підгрунтових вод, вітер;

обробіток ґрунту, снігозатримання;

внесення мінеральних добрив;

використання хімічних меліорантів, гербіцидів.

 

51. Тип водного режиму зони Полісся України:

періодично промивний;

непромивний;

+ промивний;

осушувальний.

 

52. Тип водного режиму Лісостепу України:

мерзлотний;

непромивний;

промивний;

Періодично промивний.

53. Тип водного режиму у Степу України:

іригаційний;

+ непромивний;

промивний;

періодично промивний.

 

54. Форми води в ґрунті, доступні рослинам:

неміцнозв’язана, пароподібна;

+ гравітаційна, капілярна;

міцнозв’язана, гравітаційна;

кристалізаційна, капілярна.

 

55. Співвідношення площ посівів різних с.-г. культур, виражених у відсотках до загальної площі сівозміни:

посівна площа;

сівозміна;

+ структура посівних площ;

система сівозмін.

 

56. Перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування в полі сівозміни – це:

ротаційна таблиця;

+ схема сівозміни;

структура посівних площ;

польова сівозміна.

 

57. Сукупність прийнятих у господарстві різних типів і видів сівозмін:

плодозмінна система землеробства;

травопільна система землеробства;

+ система сівозмін;

прифермські та лукопасовищні сівозміни.

58. Сівозміна – це:

чергування культур та парів на території;

науково обґрунтоване чергування культур і парів на території;

+ чергування культур і парів на території та в часі або тільки в часі;

чергування культур у часі і на території.

 

59. Рівновеликі ділянки сівозмінної території:

+ поле сівозміни;

парове поле;

вивідне поле;

збірне поле.

 

60. Частина сівозміни, яка складається з двох-трьох сільськогосподарських культур або чистого пару та однієї – двох культур:

+ ланка сівозміни;

сівозміна;

тип сівозміни;

вид сівозміни.

 

61. Проміжок часу, протягом якого культури або пар проходять через кожне поле сівозміни у послідовності, передбаченою її схемою:

+ ротація сівозміни;

ротаційна таблиця;

ланка сівозміни;

поле сівозміни.

 

62. План розміщення культур і парів на полях сівозміни в роки її ротації:

ротація сівозміни;

+ ротаційна таблиця;

сівозміна;

тип сівозміни.

 

63. Сільськогосподарська культура чи пар, що займали це поле минулого року:

передпопередник;

+ попередник;

основна культура;

беззмінна культура.

 

64. Поле сівозміни, на якому окремо вирощують кілька сільськогосподарських культур одночасно:

парове поле;

+ збірне поле;

вивідне поле;

поле сівозміни.

 

65. Сільськогосподарська культура, яка займає поле сівозміни більшу частину вегетаційного періоду і використовується для отримання основної продукції:

+ основна культура;

проміжна культура;

післяжнивна культура;

підсівна культура.

 

66. Класифікація проміжних культур:

післяукісні, підпокривні, післяжнивні;

+ післяукісні, післяжнивні, озимі проміжні, підсівні;

післяукісні, післяжнивні, озимі, підсівні, підпокривні;

післяукісні, післяжнивні, озимі.

 

67. Сільськогосподарська культура, яку вирощують на полі сівозміни у вільний від основної культури проміжок часу:

+ проміжна культура;

основна культура;

післяукісна культура;

післяжнивна культура.

 

68. Проміжна культура, яку вирощують і збирають на полі сівозміни після вирощування основної культури в тому самому році:

післяукісна культура;

+ післяжнивна культура;

основна культура;

підсівна культура.

69. Сільськогосподарська культура, яку висівають у полі сівозміни під покрив основної культури:

+ підсівна культура;

післяукісна культура;

основна культура;

післяжнивна культура.

 

70. Проміжна культура, яку вирощують у поточному році після збирання основної культури на зелену масу:

основна культура;

+ післяукісна культура;

післяжнивна культура;

підсівна культура.

 

71. Проміжна культура, яку висівають на початку осені після основної культури, а збирають на зелену масу навесні наступного року до сівби пізніх ярих культур:

післяукісна культура;

підсівна культура;

післяжнивна культура;

Озима проміжна культура.

72. Поле сівозміни, вільне від сільськогосподарської культури протягом певного періоду, яке обробляють, удобрюють і утримують у чистому від бур'янів стані:

+ пар;

чистий пар;

зайнятий пар;

чорний пар.

 

73. Класифікація парів:

чорні, ранні, чисті;

+ чисті, зайняті;

чорні, ранні, зайняті;

чорні, ранні, зайняті, сидеральні.

 

74. Поле, вільне від сільськогосподарських культур протягом майже всього вегетаційного періоду:

чорний пар;

+ чистий пар;

зайнятий пар;

сидеральний пар.

 

75. Чистий пар, основний обробіток якого виконують у літньо-осінній період у рік збирання попередника:

зайнятий пар;

+ чорний пар;

ранній пар;

кулісний пар.

 

76. Чистий пар, основний обробіток якого виконують рано навесні наступного року після збирання попередника:

чорний пар;

зайнятий пар;

кулісний пар;

Ранній весняний пар.

77. Пар, на якому вирощують парозаймаючі культури:

кулісний пар;

+ зайнятий пар;

ранній пар;

чорний пар.

 

78. Зайнятий пар, на якому вирощується культура, що використовується на цьому самому полі на зелене добриво:

кулісний пар;

чорний пар;

ранній пар;

Сидеральний пар.

79. Чистий пар, на якому смугами висівають високостебельні культури для затримання снігу і для запобігання ерозії ґрунту:

ранній пар;

сидеральний пар;

+ кулісний пар;

зайнятий пар

80. Класифікація сівозмін певного виробничого призначення, в основі якої лежить основний вид отримуваної рослинницької продукції:

+ тип сівозміни;

вид сівозміни;

різновидність сівозміни;

клас сівозміни.

 

81. Класифікація сівозмін певного виробничого призначення, в основі якої лежить співвідношенням площ окремих груп сільськогосподарських культур і парів:

+ вид сівозміни;

тип сівозміни;

спеціальна сівозміна;

кормова сівозміна.

 

82. Сільськогосподарська культура, яку вирощують на одному полі поза сівозміною більше 2-х років поспіль:

+ беззмінна культура;

повторна культура;

монокультура;

основна культура.

 

83. Культура, яку вирощують у сівозміні на одному і тому самому полі два роки поспіль:

монокультура;

+ повторна культура;

беззмінна культура;

основна культура.

 

84. Культури дуже чутливі на повторне вирощування в сівозміні:

картопля, кукурудза;

+ соняшник, цукровий буряк;

озима пшениця, ячмінь;

сорго, гречка.

 

85. Середньочутливі до повторних посівів культури:

+озима пшениця, овес;

льон-довгунець, соняшник;

коноплі, тютюн;

цукровий буряк, кукурудза.

 

86. Культури малочутливі до повторного вирощування в сівозміні:

+ картопля, кукурудза;

цукровий буряк, соняшник;

ячмінь, овес;

просо, сорго.

 

87. Наукові основи правильного чергування культур у сівозміні за класифікацією Д.М. Прянішнікова:

хімічні, токсичні, гумусові;

+ хімічні, фізичні, біологічні, економічні;

хімічні, фізичні, біологічні, агротехнічні;

хімічні, фізичні, біологічні, меліоративні.

 

88. Хімічні причини необхідності чергування культур:

система обробітку ґрунту в сівозміні;

+ більш якісне використання рослинами елементів мінерального живлення у різному співвідношенні та з різних шарів ґрунту;

неоднакова кількість кореневих та післяжнивних решток рослин;

застосування засобів захисту сільськогосподарських культур від шкідників та хвороб.

 

89. Біологічні причини, що забезпечують кращі умови росту і розвитку сільськогосподарських культур у сівозміні:

поліпшення поживного режиму ґрунту;

поліпшення водного режиму ґрунту;

поліпшення повітряного режиму ґрунту;