45. Розробляючи агротехнічні заходи вирощування сільськогосподарських культур у контексті використання законів землеробства, слід звернути увагу в першу чергу на:
забезпеченість рослин поживними речовинами;
+ забезпеченість рослин усіма факторами життя;
забезпеченість рослин земними факторами життя;
забезпеченість рослин космічними факторами життя.
46. Методи регулювання світлового режиму:
+ оптимальна густота рослин, оптимальна норма висіву насіння, контроль забур’яненості посівів, напрям рядків під час сівби, способи сівби і оптимальна геометрія площі живлення, формування густоти рослин;
оптимальна густота стояння рослин, оптимальна норма висіву насіння, осушення і зрошення, обробіток ґрунту, хімічна меліорація ґрунтів, запровадження сидератів;
глибина загортання насіння, гребеневі посіви та посадки с.-г. культур, снігозатримання, вибір схилу, мульчування ґрунту.
47. Методи регулювання водного режиму:
+ запровадження правильної сівозміни, осушення і зрошення, обробіток ґрунту, способи сівби і оптимальна геометрія площі живлення, контроль забур’яненості посівів, запровадження чистих парів, снігозатримання;
хімічна меліорація ґрунтів, внесення органічних добрив, оптимальна норма висіву насіння, оптимальна густота стояння рослин;
правильна система удобрення, запровадження сидератів, формування густоти рослин, напрям рядків під час сівби, вибір схилу, мульчування ґрунту.
48. Методи регулювання поживного режиму:
+ запровадження науково-обгрунтованої сівозміни, обробітку ґрунту, системи удобрення; хімічна меліорація ґрунтів, внесення органічних добрив, запровадження сидератів, запровадження чистих парів, контроль забур’яненості посівів;
осушення і зрошення, оптимальна норма висіву насіння, оптимальна густота стояння рослин, глибина загортання насіння, формування густоти рослин;
гребеневі посіви та посадки с.-г. культур, напрямок рядків під час сівби, снігозатримання, вибір схилу, своєчасна сівба с.-г. культур, мульчування ґрунту.
49. Методи регулювання теплового режиму:
+ осушення і зрошення, обробіток ґрунту, внесення органічних добрив, гребеневі посіви та посадки с.-г. культур, снігозатримання, вибір схилу, мульчування ґрунту;
запровадження науково-обгрунтованої сівозміни, обробітку ґрунту, системи удобрення; хімічна меліорація ґрунтів, внесення органічних добрив, запровадження сидератів, запровадження чистих та кулісних парів, контроль забур’яненості посівів;
оптимальна густота стояння рослин, оптимальна норма висіву насіння, контроль забур’яненості посівів, напрямок рядків під час сівби, способи сівби і оптимальна геометрія площі живлення, формування густоти рослин.
50. Фактори, що впливають на повітрообмін між ґрунтом і атмосферою:
+ температура, атмосферний тиск, зміна рівня підгрунтових вод, вітер;
обробіток ґрунту, снігозатримання;
внесення мінеральних добрив;
використання хімічних меліорантів, гербіцидів.
51. Тип водного режиму зони Полісся України:
періодично промивний;
непромивний;
+ промивний;
осушувальний.
52. Тип водного режиму Лісостепу України:
мерзлотний;
непромивний;
промивний;
Періодично промивний.
53. Тип водного режиму у Степу України:
іригаційний;
+ непромивний;
промивний;
періодично промивний.
54. Форми води в ґрунті, доступні рослинам:
неміцнозв’язана, пароподібна;
+ гравітаційна, капілярна;
міцнозв’язана, гравітаційна;
кристалізаційна, капілярна.
55. Співвідношення площ посівів різних с.-г. культур, виражених у відсотках до загальної площі сівозміни:
посівна площа;
сівозміна;
+ структура посівних площ;
система сівозмін.
56. Перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування в полі сівозміни – це:
ротаційна таблиця;
+ схема сівозміни;
структура посівних площ;
польова сівозміна.
57. Сукупність прийнятих у господарстві різних типів і видів сівозмін:
плодозмінна система землеробства;
травопільна система землеробства;
+ система сівозмін;
прифермські та лукопасовищні сівозміни.
58. Сівозміна – це:
чергування культур та парів на території;
науково обґрунтоване чергування культур і парів на території;
+ чергування культур і парів на території та в часі або тільки в часі;
чергування культур у часі і на території.
59. Рівновеликі ділянки сівозмінної території:
+ поле сівозміни;
парове поле;
вивідне поле;
збірне поле.
60. Частина сівозміни, яка складається з двох-трьох сільськогосподарських культур або чистого пару та однієї – двох культур:
+ ланка сівозміни;
сівозміна;
тип сівозміни;
вид сівозміни.
61. Проміжок часу, протягом якого культури або пар проходять через кожне поле сівозміни у послідовності, передбаченою її схемою:
+ ротація сівозміни;
ротаційна таблиця;
ланка сівозміни;
поле сівозміни.
62. План розміщення культур і парів на полях сівозміни в роки її ротації:
ротація сівозміни;
+ ротаційна таблиця;
сівозміна;
тип сівозміни.
63. Сільськогосподарська культура чи пар, що займали це поле минулого року:
передпопередник;
+ попередник;
основна культура;
беззмінна культура.
64. Поле сівозміни, на якому окремо вирощують кілька сільськогосподарських культур одночасно:
парове поле;
+ збірне поле;
вивідне поле;
поле сівозміни.
65. Сільськогосподарська культура, яка займає поле сівозміни більшу частину вегетаційного періоду і використовується для отримання основної продукції:
+ основна культура;
проміжна культура;
післяжнивна культура;
підсівна культура.
66. Класифікація проміжних культур:
післяукісні, підпокривні, післяжнивні;
+ післяукісні, післяжнивні, озимі проміжні, підсівні;
післяукісні, післяжнивні, озимі, підсівні, підпокривні;
післяукісні, післяжнивні, озимі.
67. Сільськогосподарська культура, яку вирощують на полі сівозміни у вільний від основної культури проміжок часу:
+ проміжна культура;
основна культура;
післяукісна культура;
післяжнивна культура.
68. Проміжна культура, яку вирощують і збирають на полі сівозміни після вирощування основної культури в тому самому році:
післяукісна культура;
+ післяжнивна культура;
основна культура;
підсівна культура.
69. Сільськогосподарська культура, яку висівають у полі сівозміни під покрив основної культури:
+ підсівна культура;
післяукісна культура;
основна культура;
післяжнивна культура.
70. Проміжна культура, яку вирощують у поточному році після збирання основної культури на зелену масу:
основна культура;
+ післяукісна культура;
післяжнивна культура;
підсівна культура.
71. Проміжна культура, яку висівають на початку осені після основної культури, а збирають на зелену масу навесні наступного року до сівби пізніх ярих культур:
післяукісна культура;
підсівна культура;
післяжнивна культура;
Озима проміжна культура.
72. Поле сівозміни, вільне від сільськогосподарської культури протягом певного періоду, яке обробляють, удобрюють і утримують у чистому від бур'янів стані:
+ пар;
чистий пар;
зайнятий пар;
чорний пар.
73. Класифікація парів:
чорні, ранні, чисті;
+ чисті, зайняті;
чорні, ранні, зайняті;
чорні, ранні, зайняті, сидеральні.
74. Поле, вільне від сільськогосподарських культур протягом майже всього вегетаційного періоду:
чорний пар;
+ чистий пар;
зайнятий пар;
сидеральний пар.
75. Чистий пар, основний обробіток якого виконують у літньо-осінній період у рік збирання попередника:
зайнятий пар;
+ чорний пар;
ранній пар;
кулісний пар.
76. Чистий пар, основний обробіток якого виконують рано навесні наступного року після збирання попередника:
чорний пар;
зайнятий пар;
кулісний пар;
Ранній весняний пар.
77. Пар, на якому вирощують парозаймаючі культури:
кулісний пар;
+ зайнятий пар;
ранній пар;
чорний пар.
78. Зайнятий пар, на якому вирощується культура, що використовується на цьому самому полі на зелене добриво:
кулісний пар;
чорний пар;
ранній пар;
Сидеральний пар.
79. Чистий пар, на якому смугами висівають високостебельні культури для затримання снігу і для запобігання ерозії ґрунту:
ранній пар;
сидеральний пар;
+ кулісний пар;
зайнятий пар
80. Класифікація сівозмін певного виробничого призначення, в основі якої лежить основний вид отримуваної рослинницької продукції:
+ тип сівозміни;
вид сівозміни;
різновидність сівозміни;
клас сівозміни.
81. Класифікація сівозмін певного виробничого призначення, в основі якої лежить співвідношенням площ окремих груп сільськогосподарських культур і парів:
+ вид сівозміни;
тип сівозміни;
спеціальна сівозміна;
кормова сівозміна.
82. Сільськогосподарська культура, яку вирощують на одному полі поза сівозміною більше 2-х років поспіль:
+ беззмінна культура;
повторна культура;
монокультура;
основна культура.
83. Культура, яку вирощують у сівозміні на одному і тому самому полі два роки поспіль:
монокультура;
+ повторна культура;
беззмінна культура;
основна культура.
84. Культури дуже чутливі на повторне вирощування в сівозміні:
картопля, кукурудза;
+ соняшник, цукровий буряк;
озима пшениця, ячмінь;
сорго, гречка.
85. Середньочутливі до повторних посівів культури:
+озима пшениця, овес;
льон-довгунець, соняшник;
коноплі, тютюн;
цукровий буряк, кукурудза.
86. Культури малочутливі до повторного вирощування в сівозміні:
+ картопля, кукурудза;
цукровий буряк, соняшник;
ячмінь, овес;
просо, сорго.
87. Наукові основи правильного чергування культур у сівозміні за класифікацією Д.М. Прянішнікова:
хімічні, токсичні, гумусові;
+ хімічні, фізичні, біологічні, економічні;
хімічні, фізичні, біологічні, агротехнічні;
хімічні, фізичні, біологічні, меліоративні.
88. Хімічні причини необхідності чергування культур:
система обробітку ґрунту в сівозміні;
+ більш якісне використання рослинами елементів мінерального живлення у різному співвідношенні та з різних шарів ґрунту;
неоднакова кількість кореневих та післяжнивних решток рослин;
застосування засобів захисту сільськогосподарських культур від шкідників та хвороб.
89. Біологічні причини, що забезпечують кращі умови росту і розвитку сільськогосподарських культур у сівозміні:
поліпшення поживного режиму ґрунту;
поліпшення водного режиму ґрунту;
поліпшення повітряного режиму ґрунту;
