В зоне совместного проявления ветровой и водной эрозии приемы обработки почвы должны обеспечить ее высокую устойчивость к выдуванию, смыву и размыву в течение длительного времени.
Борьба с эрозией в этой зоне базируется на плоскорезной обработке почвы, возделывании промежуточных культур, щелевании, кротовании, прерывистом бороздовании междурядий пропашных, противоэрозионных способах посева и ухода.
В зоне совместного проявления ветровой и водной эрозии комплекс противоэрозионных мероприятий должен включать в себя организационно-хозяйственные, агротехнические, лесомелиоративные и гидротехнические мероприятия. В зависимости от конкретных условий роль каждого из них в комплексе мер борьбы с эрозионными процессами может увеличиваться или уменьшаться. В условиях проявления эрозии от действия ветра и воды необходима организация территории пашни по контурам, когда линейные элементы (границы рабочих участков, полей, лесных полос и др.) размещаются контурно, по направлению горизонталей.
При внутриполевой организации территории для усиления почвозащитного эффекта следует использовать полосное размещение культур.
В условиях пересеченного рельефа контурное размещение должно быть положено в основу организации территории многолетних насаждений, при улучшении малопродуктивных сенокосов и пастбищ (контурно-полосно-буферное освоение).
В условиях проявления водной и ветровой эрозии большое почвозащитное значение имеют способы посева сельскохозяйственных культур и направление рядков.
Зерновые колосовые, зернобобовые и крупяные культуры сеют в эрозионно-опасных районах перекрестным способом противоэрозионными сеялками СЗС- 2,1 и СЗП-3,6 по стерневому и обычному агрофону.
У зв'язку з широким розвитком зрошування земель усе більшого значення набуває іригаційна ерозія ґрунтів. Причинами розвитку цього виду ерозії є недоліки проектування і експлуатації зрошувальних систем: відсутність зональних рекомендацій по запобіганню іригаційної ерозії, невиконання протиерозійних заходів, невідповідність рекомендованих режимів зрошення існуючим меліоративним умовам, невиконання планових робіт, введення земель без проектних обґрунтувань, порушення режимів технології зрошення, відсутність необхідних гідротехнічних споруд на зрошувальній і скидній мережах тощо.
Шкода від іригаційної ерозії багатогранна: зменшується родючий гумусовий горизонт, вимиваються поживні речовини і насіння, непродуктивно витрачається вода для зрошення, забруднюються добривами і пестицидами водоприймальники, розмиваються канали, шляхові покриття, утворюються іригаційні яри, погіршується якість сільськогосподарської продукції, значно знижується родючість ґрунту.
В еродованих грунтах змінюється якісний склад гумусу, вони характеризуються втратою структури, високою щільністю, низькою водопроникністю і вологоємкістю.
Вважають, що втрати від забруднення навколишнього середовища продуктами змиву в багато разів перевищують ті, що завдаються безпосередньо ерозією.
Важливою і порівняно новою проблемою є усунення іригаційної ерозії ґрунтів. Система заходів по усуненню іригаційної ерозії включає організаційно-господарські, експлуатаційні й агротехнічні прийоми, спрямовані на підвищення водопроникності ґрунтів, утворення водоутримного мікрорельєфу, методи підвищення протиерозійної стійкості ґрунтів, заходи по запобіганню розмиву зрошувальної і скидної мережей та ін.
У цьому комплексі головна роль належить протиерозійному облаштуванню території і правильній експлуатації зрошувальних систем. Для запобігання ерозії не менш ефективні фітомеліоративні й агротехнічні заходи. Найбільший ґрунтозахисний і економічний ефект досягається при комплексному використанні всіх протиерозійних заходів у поєднанні з організаційно-господарськими. Останні включають правильну організацію територій, грамотне розміщення культур по елементах рельєфу. Рекомендуються контурне землеробство і терасування. Зменшенню ерозійних процесів сприяють також смугове землеробство, розміщення полів сівозміни довгою стороною впоперек схилу, що полегшує нарізування тимчасових зрошувачів, обробіток ґрунту і сівбу, будівництво шляхів на схилах під визначеним кутом, що забезпечує мінімальну швидкість і затримання води в кюветах. Ефективне застосування закритої зрошувальної мережі.
Впровадження сівозмін – найважливіший фактор збереження ґрунту, підвищення його родючості. Велике значення має питання підбору способів і технічних засобів для поливу крутосхилових земель. Важливим протиерозійним заходом при поливах дощуванням є застосування ерозійнобезпечних елементів техніки поливу.
