Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ характеристики землетрус≥в




«емлетруси. ѕричини виникненн€, характеристики, вражаюч≥ фактори, насл≥дки. Ќайб≥льш≥ землетруси в ≥стор≥њ людства

«емлетрус та його ознаки «емлетрусЦ короткотривал≥, раптов≥ струси земноњ кори, викликан≥ перем≥нним перем≥щенн€м мас г≥рських пор≥д у надрах «емл≥, чому спри€Ї порушенн€ розт€жност≥ осередка г≥рських пор≥д ≥ виникненн€ сейсм≥чних хвиль; п≥д час сильних землетрус≥в, на поверхн≥ «емл≥ часто виникають щ≥лини, скиди, зсуви, цунам≥; часом землетруси спричинюють велик≥ руйнуванн€ (наприклад, 1988 року у ¬≥рмен≥њ). ўор≥чно вчен≥ ф≥ксують близько 1 млн. сейсм≥чних ≥ м≥кросейсм≥чних коливань, 100 тис. з €ких в≥дчуваютьс€ людьми та 1000 спричинюють значн≥ збитки. √≥поцентр, або осередок землетрусу, Ц м≥сце, де зсуваютьс€ г≥рськ≥ породи. ≈п≥центр Ц точка на поверхн≥ земл≥, що знаходитьс€ пр€мо над г≥поцентром.  
ќзнаки близького землетрусу Ц запах газу, де ран≥ше цього не в≥дзначалось
Ц тривога птах≥в та домашн≥х тварин
Ц ≥скри м≥ж близько розташованими електричними дротами
Ц голубе осв≥тленн€ внутр≥шньоњ поверхн≥ будинк≥в

 

ѕерш≥сть за к≥льк≥стю землетрус≥в утримують япон≥€ та „≥л≥: понад 1000 в р≥к, або 3 на день.

—еред ус≥х стих≥йних лих, за даними ёЌ≈— ќ, землетруси займають перше м≥сце в св≥т≥ за запод≥€ною економ≥чною шкодою ≥ к≥льк≥стю загиблих.

“≥ м≥сц€, в €ких стикаютьс€ м≥ж собою тектон≥чн≥ плити (з них складаЇтьс€ земна кора), Ї сейсм≥чно небезпечними зонами, тобто рух плит уздовж њхн≥х границь супроводжуЇтьс€ землетрусами. «емлетруси з особливо важкими насл≥дками в≥дбуваютьс€ там, де дв≥ тектон≥чн≥ плити не просто трутьс€ одна об одну, а з≥штовхуютьс€. ÷е причина найб≥льш руйн≥вних землетрус≥в. ¬чен≥ геоф≥зики вид≥лили два головних сейсмопо€си: —ередземноморський, що охоплюЇ п≥вдень ™враз≥њ в≥д ѕортугал≥њ до ћалайського арх≥пелагу, та “ихоокеанський, що оперезуЇ береги “ихого океану. ¬они включають молод≥ г≥рськ≥ по€си: јльпи, јпенн≥ни,  арпати,  авказ, √≥малањ,  рим,  ордильЇри, јнди, а також рухом≥ зони п≥дводних океан≥в, материк≥в.

 оливанн€ земноњ кори передаЇтьс€ сейсм≥чними хвил€ми. Ќайсильн≥ш≥ вони в г≥поцентр≥. « в≥ддаленн€м в≥д нього хвил≥ слабшають.

ƒл€ реЇстрац≥њ землетрус≥в зроблено дв≥ шкали. ƒо 30-х рок≥в XX ст. сила землетрусу вим≥рювалась спричиненими збитками Ц за так званою шкалою ћеркалл≥. «араз дл€ визначенн€ сили землетрусу користуютьс€ б≥льш досконалим засобом. ≤дею подав 1935 р. американський сейсмолог „.–≥хтер. ¬≥н запропонував визначати силу землетрусу за 12-бальною шкалою. Ќульова позначка на сейсмограф≥ означаЇ абсолютний спок≥й ірунту, один бал вказуЇ на слабкий п≥дземний поштовх, кожний наступний бал позначаЇ поштовх в 10 раз≥в сильн≥ший за попередн≥й. “ак, 9-бальний землетрус в 10 раз≥в сильн≥ший за 8-бальний, в 100 раз≥в перевищуЇ 7-бальний ≥, нарешт≥, в 100 м≥льйон≥в раз≥в сильн≥ший за коливанн€ земноњ кори силою один бал (табл. 4.1).

¬ Ївропейських крањнах дл€ визначенн€ ≥нтенсивност≥ землетрус≥в використовуЇтьс€ 12-бальна шкала MSK-64. ”мовно землетруси за ц≥Їю шкалою под≥л€ютьс€ на:

Х слабк≥ Ц 1Ц3 бали;

Х пом≥рн≥ Ц 4 бали;

Х достатньо сильн≥ Ц 5 бал≥в;

Х дуже сильн≥ Ц 7 бал≥в;

Х руйнуюч≥ Ц 8 бал≥в;

Х спустошуюч≥ Ц 9 бал≥в;

Х знищуюч≥ Ц 10 бал≥в;

Х катастроф≥чн≥ Ц 11 бал≥в;

Х дуже катастроф≥чн≥ Ц 12 бал≥в.

 

ќсновн≥ характеристики землетрус≥в

 

ќсновними характеристиками землетрус≥в Ї:

ü глибина осередка,

ü магн≥туда,

ü ≥нтенсивн≥сть енерг≥њ на поверхн≥ земл≥.

√либина осередка землетрусу зазвичай перебуваЇ в межах в≥д 10 до 30 км, в де€ких випадках вона може бути значно б≥льша. ћагн≥туда характеризуЇ загальну енерг≥ю землетрусу ≥ Ї логарифмом максимальноњ ампл≥туди зм≥щенн€ ірунту в м≥кронах, €ка вим≥рюЇтьс€ за сейсмограмою на в≥дстан≥ 100 км в≥д еп≥центру. ћагн≥туда за –≥хтером вим≥рюЇтьс€ в≥д 0 до 9 (найсильн≥ший землетрус).

≤нтенсивн≥сть Ц це показник насл≥дк≥в землетрус≥в, €кий характеризуЇ розм≥р збитк≥в, к≥льк≥сть жертв та характер сприйн€тт€ людьми психогенного впливу; це м≥ра величини стану ірунту.

¬изначаЇтьс€ вона ступенем зруйнувань будинк≥в, споруд, характером зм≥ни земноњ поверхн≥. ѕ≥дземн≥ поштовхи, удари ≥ коливанн€ поверхн≥ земл≥, звичайно, охоплюють велик≥ територ≥њ. ѕри сильних землетрусах порушуЇтьс€ ц≥л≥сн≥сть ірунту, руйнуютьс€ будинки ≥ споруди (мости, шл€хи), виход€ть з ладу комунально-енергетичн≥ мереж≥ (водопров≥дн≥ канал≥зац≥€, газ, електрика, опаленн€). Ќа «емн≥й кул≥ щороку виникаЇ понад 100 землетрус≥в, €к≥ призвод€ть до р≥зних руйнувань ≥ загибел≥ людей. ¬иникають землетруси неспод≥вано, ≥ хоча головний поштовх продовжуЇтьс€ к≥лька секунд, його насл≥дки Ї траг≥чними. «емлетруси бувають тектон≥чн≥, вулкан≥чн≥, обвальн≥ та ≥нш≥. ћоретруси ≥ землетруси можуть виникати також внасл≥док пад≥нн€ метеорит≥в або з≥ткненн€ нашоњ планети з ≥ншими косм≥чними т≥лами.

«емлетруси переважно бувають у вигл€д≥ сер≥њ поштовх≥в, головний з €ких маЇ найб≥льшу магн≥туду. —ила, число та тривал≥сть поштовх≥в суто ≥ндив≥дуальн≥ дл€ кожного землетрусу. “ривал≥сть поштовх≥в переважно дос€гаЇ дек≥лькох секунд.

ѕом≥тний струс поверхн≥ земл≥ в≥д головного поштовху триваЇ в≥д 30 до 60 с, або нав≥ть до 3Ц4 хв. Ѕ≥льш слабк≥ поштовхи можуть тривати з ≥нтервалами в дек≥лька д≥б, тижн≥в, м≥с€ц≥в та нав≥ть рок≥в.

Ќа сьогодн≥ в≥дсутн≥ над≥йн≥ методи прогнозуванн€ землетрус≥в та њх насл≥дк≥в. ќднак за зм≥ною характерних властивостей ірунту, незвичайною повед≥нкою живих орган≥зм≥в перед землетрусом ученим досить часто вдаЇтьс€ складати прогнози.

ѕров≥сниками землетрус≥в Ї:

Ø швидке зростанн€ частоти слабких поштовх≥в (форшок≥в);

Ø деформац≥€ земноњ кори, €ка визначаЇтьс€ спостереженн€ми з супутник≥в або зйомкою на поверхн≥ земл≥ за допомогою лазерних джерел св≥тла;

Ø зм≥на в≥дношенн€ швидкостей розповсюдженн€ поздовжн≥х ≥ поперечних хвиль напередодн≥ землетрусу;

Ø зм≥на р≥вн€ ірунтових вод у свердловинах;

Ø вм≥ст радону в вод≥ тощо.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1207 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

717 - | 580 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.