Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник.

АР Крим. Площа 14584 га.

Створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1973 р. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України. Науковим куратором заповідника є Національний науково-природничий музей НАН України.

Згідно фізико-географічного районування територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а його рослинність за геоботанічним районуванням – до Гірськокримського округу Кримсько-Новоросійської провінції Середземноморської лісової області. В заповіднику зростають високоялівцеві, скельно дубові, пухнастодубові, східно грабові, букові, грабово-букові, кримськососнові та сосновськососнові ліси. До Зеленої книги України занесено 10 лісових, 6 степових та 2 чагарникових син таксонів. До Червоної книги України занесено 82 види флори та 36 – фауни. До міжнародних червоних списків увійшли 27 видів флори та 5 – фауни.

Директор: Мірошниченко Олександр Михайлович

Адреса: 98600, АР Крим, м. Ялта, пр-т Совєтський, а/с №25

Тел.: (06554) 37-88-41, факс: 37-98-38

Азово-Сиваський національний природний парк.

Херсонська обл., Новотроїцький та Генічеський р-ни. Площа 52154 га.

Створений згідно з Указом Президента України від 25 лютого 1993 р. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України.

У липні 1927 р. Постановою Рад наркому УРСР на нинішній території парку було створено Над морський заповідник, до якого увійшли окремі ділянки Північного Причорномор'я, Сиваша та Азовського моря. До кінця 1932 р. він знаходився у складі заповідника „Асканія-Нова", а з січня 1933 р. почав функціонувати як самостійна установа. В липні 1937 р. на його основі було створено два нових заповідники: Чорноморський та Азово-Сиваський. У серпні 1957 р. Розпорядженням Ради Міністрів УРСР Азово-Сиваський заповідник був реорганізований в Азово-Сиваське державне заповідно-мисливське господарство, до складу якого увійшли о. Бірючий та 4 острови в Сиваші: Куюк-Тук (частина), Чурюк (частина), Мартинячий та Китай, а також однокілометрова морська смуга навколо о. Бірючий та чистина акваторії Сиваша навколо вище згаданих островів. Постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1975 р. територію Азово-Сиваського державного заповідного-мисливського господарства включено до переліку водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення як місця оселення водоплавних птахів (Рамсарська конвенція). В 1993 р. до Азово-Сиваського національного природного парку відійшли площі вище згаданого Азово-Сиваського державного заповідно-мисливського господарства. Науковим куратором парку є Мелітопольський педінститут. За схемою фізико-географічного районування територія парку знаходиться в межах Присивасько-Приазовської низовинної області Причорноморсько-Приазовської сухостепової провінції та Присивасько-Кримської низовинної області Кримської степової провінції сухостепової підзони степової зони України. Згідно з системою геоботанічного районування суходільна частина парку входить до При сиваського округу підзони Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтійської) провінції Європейсько-Азіатської степової області. Прибережні райони Чорного і Азовського морів і особливо, Сиваша з його численними островами та півостровами, є місцем масового гніздування, а також зупинки птахів під час весняно-осінніх міграцій. До Зеленої книги України занесено 7 степових асоціацій. До Червоної книги України занесено 4 види ссавців, 30 – птахів, 4 – плазунів, 2 – риб, 2 – молюсків, 5 – комах, 1 – ракоподібних, 1 – гідроїдних поліпів. До Європейського червоного списку 2 – види птахів.

Директор: Поповчук Євген Сергійович

Адреса: 75500, Херсонська обл., м. Генічеськ, вул. Петровського, 54

Тел.: (05534) 2-21-09, факс: 2-27-98