Агроекономічне обгрунтування структури посівних площ і складання системи сівозмін у господарстві

Науково – обґрунтована структура посівних площ господарства є економічною основою для складання та освоєння раціональних сівозмін. При визначенні структури посівних площ спочатку проводять необхідний розрахунок валового виробництва різної продукції землеробства, який є економічним аргументом для відбору величини цих площ.

Основою для такого розрахунку є замовлення на продаж продукції або контракт з суб'єктами ринку і необхідність створення внутрішньгосподарських фондів - насіннєвого, фуражного, оплати праці, тощо. Після визначення загальної потреби в продукції уточнюють, за рахунок яких культур можна її задовольнити. Для здійснення правильного вибору порівнюють різні врожаї вирощуваних в господарстві культур не менше, як за 5 попередніх років та визначають перспективну урожайність на підставі ресурсних можливостей. Крім урожайності, враховують також затрати на вирощування, щоб з'ясувати, яка з культур забезпечить найвищу їх окупність. Якщо потреба виробництва продукції для продажу визначається замовленням ринку, то інші складові валового виробництва вимагають проведення відповідних розрахунків.

Потребу в кормах розраховують за планом валового виробництва продукції тваринництва, складеним на підставі ринкових контрактів.

Таблиця №1.1

Розрахунок потреби в кормах

Види продукції тваринництва, т	План виробництва продукції тваринництва, т	Норма витрати на 1 т продукції тваринництва корм. одиниць	Необхідно виробити кор..од	Структура кормів, т к.од	Всього, т
Конц. корми	Грубі	Соковиті	Зелені
	65%	5%	20%	10%
свинина					15,75		31,5
Страховий фонд 10%
Загальна потреба					15,75		31,5

Для задовільнення потреби потрібно: Концентрованих кормів -205 т, грубих-16 т, соковитих-63 т. і 32 т-зелених кормів.

Таблиця 1.2.

Забезпечення тваринництва кормами по видах кормових культур

Види кормів і кормових культур	Потреба в кормових одиницях, т.	Вміст кормових одиниць в т корму	Фізична вага кормів з урахуванням їх поживності і змін на час підготовки, т.	Вміст протеїну в 1. т. корму	Вихід протеїну з фізичної ваги кормів, т.
1.Концентровані Всього
Кукурудза		1,34	47,01	0,078	3,67
Ячмінь		1,21	53,72	0,081	4,35
Соя		1,38	55,80	0,29	16,18
2. Грубі корми, Всього
сіно однорічних трав		0,5	32,00	0,05	1,60
3. Соковиті корми, Всього
Силос кукурудзи		0,16	393,75	0,013	5,12
Зелені корми, Всього
Кукурудза		0,2	160,00	0,015	2,40
Разом по господарству			742,28		33,32
припадає протеїну на 1 кормову одиницю	0,105

Для забезпечення тварин кормами потрібно 47 т кукурудзи, 53т ячменю, 55 т.соїм,32 т сіна, 394 т. силосу кукурудзи, 160 т зелених кормів.

Далі необхідно визначити потребу у виробництві видів кормів по кормових культурах, щоб забезпечити потребу в кормових одиницях і протеїні для збалансованої годівлі тварин. Валовий збір зеленої маси силосних культур потрібно збільшити порівняно з необхідною кількістю силосу на 30%. По концкормах слід передбачити, страховий фонд в розмірі 10% від розрахованої їх потреби.

При розрахунку потреби в насінні спочатку визначають площу, з якої можна забезпечити" потрібну кількість продукції для продажу та внутрігосподарських потреб (корми за нормами витрат, оплата праці за нормами, громадські фонди в розмірі близько 7% від очікуваного валового збору продовольчих культур) діленням суми перелічених потреб на планову урожайність окремих культур. Потім визначають потребу в насінні кожної культури, як добуток величини визначеної площі на норму висіву насіння цієї культури (додаток Б).

Визначаючи склад кормових культур слід брати до уваги не тільки збір кормових одиниць, а й повноцінність кормів за складом поживних речовин. Зокрема, слід передбачити у вироблених кормах вміст протеїну не менше 105- г на кормову одиницю. Після визначення участі культур у очікуваному валовому виробництві продукції землеробства встановлюють площі для кожної з них.

 

Таблиця 1.3.