Оцінювання знань студентів. А) робота на лекції до 5 балів за одну лекцію

ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ:

а) робота на лекції до 5 балів за одну лекцію

б) робота на семінарському занятті до 9 балів за одне заняття

Оцінюються

- Відповідь на семінарському занятті

- Запитання на семінарському занятті

- Рецензування відповіді на семінарському занятті

- Доповнення на семінарському занятті

- Участь у дискусії

в) самостійна робота до 24 балів,

 

г) модульний контроль (тестування)

Модуль аудиторної роботи до 76 балів

Модуль самостійної роботи до 24 балів

 

д) залік до 25 балів

Робота на лекції передбачає сприйняття та засвоєння теоретичного матеріалу курсу, а також фіксацію основних його положень (конспектування). Нарахування балів за роботу на лекціях відбувається шляхом перевірки конспектів лекцій. Право на одержання балів за лекційну роботу має студент, який був присутній на лекції та законспектував її. Оцінювання лекційної роботи студента здійснюється, виходячи з наявності у конспекті усіх компонентів лекцій, які відповідають її змісту. Відсутність студента на лекції за наявності конспекту не дає підстави для нарахування балів.

Відповідь на семінарському занятті являє собоюповідомлення з питання винесеного на обговорення. Цей виступ повинен бути чітко структурований і містити основні результати наукового вивчення проблеми, аргументи на користь існуючих концепцій, а також власне бачення доповідачем обговорюваної проблеми у вигляді висновків. Доповідь не повинна тривати більше 10 хвилин.

Студенти мають змогу ставити питання в ході обговорення проблем семінарського заняття. До уваги береться передусім якість питань. Ті з них, які провокують дискусію, актуалізують нові аспекти обговорюваної проблеми, створюють проблемні ситуації можуть бути оцінені високим балом, на відміну від питань репродуктивного характеру. При оцінюванні питань студентів їх кількість до уваги не береться.

Рецензування відповіді на семінарському занятті передбачає визначення рівня виступу з питання семінарського заняття. З позицій власного розуміння питання студент повинен оцінити рівень знань свого колеги, вказавши на здобутки та недоліки у відповіді. Рецензія повинна враховувати самостійність суджень доповідача, їх адекватність рівню розвитку історичної науки, здатність аргументовано відстоювати свою точку зору в дискусії.

Доповнення на семінарському занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення полягає у привернені уваги до тих аспектів обговорюваного питання, які не знайшли висвітлення у виступі доповідача. При оцінюванні доповнень студентів їх кількість значення не має.

Самостійна робота передбачає, з одного боку, роботу по підготовці до семінарських занять, з іншого – опрацювання проблем, винесених на позааудиторне вивчення. Оцінювання якості самостійної роботи здійснюється в ході написання підсумкового тесту, який складений для перевірки знань з питань, запропонованих для самостійного опрацювання.

Модульний контроль проводиться за підсумками вивчення курсу – лекцій, семінарських занять та виконання завдань самостійної роботи. Модульний контроль дає змогу в ході виконання тестових завдань визначити рівень знань з курсу. Загальна оцінка за модульний контроль становить 100 балів, з них 76 балів за аудиторну та 24 бали за самостійну роботу. Відтак, студент має право підтвердити або підвищити свій рейтинговий показник, набраний в ході роботи на лекціях та семінарських заняттях. Водночас, перевірка результатів самостійної роботи, що здійснюється в ході модульного контролю, дає змогу набрати бали, які в сумі з оцінкою блоку аудиторної роботи складають підсумкову оцінку за курс. В разі, якщо результати контролю модуля аудиторної роботи виявляться гіршими, аніж рейтинг за результатами аудиторної роботи, підсумкова рейтингова оцінка визначається за наявною напередодні модульного контролю сумою балів.

Складання екзамену. В разі, якщо студент впродовж семестру набрав від 35 до 59 балів, він повинен складати екзамен. Студент, який за результатами модульного контролю набрав більше 59 балів, може бути, за власною згодою, звільнений від складання екзамену, а його рейтингова оцінка є підсумковою і переводиться за визначеною шкалою на екзаменаційну оцінку за п’ятибальною системою, або має можливість підвищити свій рейтинг шляхом складання екзамену, але не більше, ніж на 25 балів. Підвищення рейтингу здійснюється, виключно за бажанням студента, шляхом складання усного заліку згідно з переліком питань до заліку.

Питання до заліку складаються на підставі програми курсу і адекватно відображають зміст усього навчального матеріалу курсу ”Методика польових археологічних досліджень”. Якщо рівень знань, продемонстрованих студентом під час складання екзамену (у 100 бальному еквіваленті), виявиться нижчим, ніж його попередній рейтинг, підсумкова оцінка за курс виводиться з кількості балів, набраних впродовж семестру. В разі, якщо студент за підсумками модульного контролю та складання іспиту не набрав балів достатніх для виставлення позитивної оцінки (60 балів і більше), він має право перескласти іспит, при цьому не враховується результати складання заліку – підвищення балів здійснюється від рейтингової оцінки за результатами аудиторної роботи та модульного контролю.

Студенти, які впродовж семестру набрали менше 35 балів до складання заліку не допускаються і залишаються на повторний курс.

ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Методика польових археологічних досліджень – наука про археологічні джерела (1 година)

План:

1. Історичні та археологічні джерела. Зародження методики археологічних досліджень.

2. Предмет та завдання методики польових археологічних досліджень.

3. Законодавство України про охорону пам’яток археології.

4. «Відкритий Лист» – право на проведення археологічних досліджень.

 

Литература:

 

Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. – М.. 1980.

Амальрик А.С., Монгайт А.Л. В поисках исчезнувших цивилизаций. – М.: Наука, 1966

Блаватский В.Д. Античная полевая археология. – М., 1967.

Брейд У., Трамп Д. Археологический словарь. – М., 1990.

Винокур І.С., Телегин Д.Я. Археология України. – К.: Вища школа, 1994. –

Відейко М.Ю. Археологія в Інтернеті. Довідник. – К., 2001.

Ганьшин В.Н. Простейшие измерения на местности. – М., 1973.

Готун І.А., Качуренко В.Ю., Максимов В.В., Моргаєнко К.О. Новобудовні археологічні експедиції в контексті господарського судового процесу: Методичний посібник. – К., 2005.

Закон України “Про культурну спадщину”. – К., 2000.

Естественные науки и археология в изучении древних производств. – М., 1982.

Клейн Л.С. Археологические источники. – Л., 1978.

Клейн Л. С. Археологическая типология. – Л, 1991.

Культурна спадщина України. Правові засади збереження, відтворення та охорони історико-культурного середовища: Зб. док. – К., 2002.

Курінний П.П. Історія археологічного знання про Україну. –Полтава, 1994.

Малинова Р., Малина Я. Прыжок в прошлое. – М., 1988.

Мартынов А.И., Шер Я.А. Методы археологического исследования – М., 1989.

Мезенцева Г. Дослідники археології України. – Чернігів, 1997.

Методика полевых археологических исследований. – Л., 1989.

Методика археологических исследований и раскопки археологических памятников // Краткие сообщения института археологии АН СССР. – Вып. 148. – 1977.

Методические рекомендации по исследованию антропологических материалов при археологических раскопках. – К., 1985.

Михальчишин І.Р. Методичні рекомендації по складанню паспортів на пам’ятки археології // Археологічні дослідження в Україні 1998 р. – К., 1999.

Предмет и объект археологии и вопросы методики археологических исследований. – Л., 1975.

Проблемы абсолютного датирования в археологии / под. ред. Б.А.Колчина. – М., 1972.

Пустовалов С.Ж. Про удосконалення методики розкопок курганів доби бронзи // Археологічні дослідження в Україні 1998 р. – К., 1999.

Сегеда С.П. Методика збирання та транспортування кісткових решток людей під час археологічних розкопок // Археологічні дослідження в Україні 1998 р. – К., 1999.

Теория и методы археологических исследований. – Киев, 1982.

Фармаковский М.В. Консервация и реставрация музейных коллекций. – М., 1947.

Федоров-Давыдов Г.А. Статистические методы в археологии. – М., 1987.

Формозов. А.А. Страницы истории русской археологии. – М., 1986. – 240 с.

Цалкин В.И. Древнейшие домашние животные. – М., 1970.

Черных Е.Н. Металл – человек – время. – М., 1972.

Чмихов М.Ю., Шилов Ю.О., Корнієнко П.Л. Археологічні дослідження курганів. – К., 1989.

 

 

Тема 2. Археологічна пам’ятка як історичне джерело (1 година)

План:

1. Археологічні пам’ятки та їх класифікація.

2. Одношарові та багатошарові пам’ятки.

3. Археологічний комплекс відкритий та закритий.

:Література:

Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. – М.. 1980.

Амальрик А.С., Монгайт А.Л. В поисках исчезнувших цивилизаций. – М., 1966.

Брейд У., Трамп Д. Археологический словарь. – М., 1990.

Винокур І.С., Телегин Д.Я. Археология України. – К., 1994.

Відейко М.Ю. Археологія в Інтернеті. Довідник. – К., 2001.

Ганьшин В.Н. Простейшие измерения на местности. – М., 1973.

Закон України “Про культурну спадщину”. – К., 2000.

Естественные науки и археология в изучении древних производств. – М., 1982.

Клейн Л.С. Археологические источники. – Л., 1978.

Клейн Л. С. Археологическая типология. – Л, 1991.

Культурна спадщина України. Правові засади збереження, відтворення та охорони історико-культурного середовища: Зб. док. – К., 2002.

Мартынов А.И., Шер Я.А. Методы археологического исследования – М., 1989.

Методика полевых археологических исследований. – Л., 1989.

Методика археологических исследований и раскопки археологических памятников // КСИА. – Вып. 148. – М., 1977.

Михальчишин І.Р. Методичні рекомендації по складанню паспортів на пам’ятки археології // Археологічні дослідження в Україні 1998 р. – К., 1999.

Предмет и объект археологии и вопросы методики археологических исследований. – Л., 1975.

Проблемы абсолютного датирования в археологии / под. ред. Б.А.Колчина. – М., 1972.

Теория и методы археологических исследований. – Киев, 1982.

Федоров-Давыдов Г.А. Статистические методы в археологии. – М., 1987.

Цалкин В.И. Древнейшие домашние животные. – М., 1970.

Черных Е.Н. Металл – человек – время. – М., 1972.

Шувалов Я.А. Основы топографии. – М., 1951.

 

 

Тема 3.Організація польових робіт(2 години)

План:

1. «Відкритий лист» та «дозвіл» на проведення робіт.

2. Види польових археологічних досліджень.

3. Спорядження та знаряддя.

4. Польова документація.

5. Техніка безпеки під час археологічних робіт.

6. Внутрішній розпорядок археологічного табору.

Література:

Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. – М.. 1980.

Амальрик А.С., Монгайт А.Л. В поисках исчезнувших цивилизаций. – М., 1966.

Брейд У., Трамп Д. Археологический словарь. – М., 1990.

Винокур І.С., Телегин Д.Я. Археология України. – К., 1994.

Відейко М.Ю. Археологія в Інтернеті. Довідник. – К., 2001.

 

.Инструкция к Открытым листам на право производства археологических разведок и раскопок, выдаваемым Институтом археологии Академии наук СССР. М., 1984.

Методика полевых археологических исследований. – М., 1983.

Методика полевых археологических исследований. – М., 1989.

Мінаєва Н.І. Правові аспекти проблеми збереження археологічної спадщини // Археологія. – 2004. – № 2.

Положення про Польовий комітет // Археологія. – 2004. – № 2.

Теория и методы археологических исследований. – К., 1982.

 

Тема 4.Археологічні розвідки(2 години)

План:

1. Мета та завдання археологічних розвідок.

2. Підготовчий етап розвідки.

3. Проведення розвідки.

4. Польова документація по розвідці.

Література:

Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. – М.. 1980.

Амальрик А.С., Монгайт А.Л. В поисках исчезнувших цивилизаций. – М.: Наука, 1966

Блаватский В.Д. Античная полевая археология. – М., 1967.

Брейд У., Трамп Д. Археологический словарь. – М., 1990.

Винокур І.С., Телегин Д.Я. Археология України. – К., 1994. –

Відейко М.Ю. Археологія в Інтернеті. Довідник. – К., 2001.

Ганьшин В.Н. Простейшие измерения на местности. – М., 1973.

Готун І.А., Качуренко В.Ю., Максимов В.В., Моргаєнко К.О. Новобудовні археологічні експедиції в контексті господарського судового процесу: Методичний посібник. – К., 2005..

Закон України “Про культурну спадщину”. – К., 2000.

Естественные науки и археология в изучении древних производств. – М., 1982.

Культурна спадщина України. Правові засади збереження, відтворення та охорони історико-культурного середовища: Зб. док. – К., 2002.

Мартынов А.И., Шер Я.А. Методы археологического исследования – М., 1989.

Методика полевых археологических исследований. – М., 1989.

Методика археологических исследований и раскопки археологических памятников // Краткие сообщения института археологии АН СССР. – Вып. 148. – 1977.

Михальчишин І.Р. Методичні рекомендації по складанню паспортів на пам’ятки археології // Археологічні дослідження в Україні 1998 р. – К., 1999.

Предмет и объект археологии и вопросы методики археологических исследований. – Л., 1975.

Проблемы абсолютного датирования в археологии / под. ред. Б.А.Колчина. – М., 1972.

.

Шувалов Я.А. Основы топографии. – М., 1951.

 

Тема 5.Розкопки давніх поселень та городищ(2 години)

План:

1. Завдання, план, попередє вивчення культурного шару.

2. Методи розбивки розкопів.

3. Методи вивчення культурного шару.

4. Розкопки будов та ям.

5. Розбирання опалювальних пристроїв (печей, горнів, вогнищ).

6. Розкопки архітектурних споруд.

 

.

Литература:

Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. М., 1980.

Алексеева Е.М. Раскопки античного города// Методика полевых археологических исследований. М., 1989.

Бадер О.Н. Сунгирь: верхнепалеолитическая стоянка. М.,1978.

Блаватский В.Д. Античная полевая археология. М., 1967.

Брюсов А.Я. Методы раскопок торфяниковых стоянок. М., 1963.

Жилин М.Г. Методика раскопок многослойных торфяниковых поселений//Естественно-научные методы в полевой археологии. –Вып. 1. –М.1997.

Захаров С.Д. К вопросу о методике раскопок средневековых поселений //КСИА. Вып. 211. – 2001.

Колтьцов Л.В. Разведки и раскопки мезолитических и неолитических стоянок// Методика полевых археологических исследований.– М.,1983.

Колчин Б.А., Янин В.Л. Археологии Новгорода 50 лет//Новгородский сборник: 50 лет раскопок Новгорода.– М., 1982

Щеглов А.Н. Разведки и раскопки античных сельских поселений и аграрных систем// Методика полевых археологических исследований.– М. 1989.

 

Тема 6.Розкопки давніх могильників (2 години)

План:

 

1. Дослідження ґрунтових могильників.

2. Методи розкопок курганів.

3. Специфіка досліджень інших поховальних комплексів (мавзолеї дольмени, гробниці, склепи).

Література:

Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. –М.,1980.

Блаватский В.Д. Античная полевая археология.– М., 1967.

Дорофеев В.В. О методике исследования позднекочевнических погребений в степной полосе Украины// Древнейшие скотоводы степей юга Украины. – 1987. –С. 187 – 192.

Краснов Ю.А. Раскопки грунтовых могильников //Методика полевых археологических исследований. М. 1989. С. 28 – 46.

Методические рекомендации по исследованию антропологических материалов при археологических раскопках. – К., 1985.

Мартынов А.И., Шер Я.А. Методы археологического исследования. М., 1989.

Плетнева С.А. Раскопки бескурганных могильников средневековых кочевников // Методика полевых археологических исследований. М. 1983.

Пустовалов С.Ж. Про удосконалення методики розкопок курганів доби бронзи // Археологічні дослідження в Україні 1998 р. – К., 1999.

Сегеда С.П. Методика збирання та транспортування кісткових решток людей під час археологічних розкопок // Археологічні дослідження в Україні 1998 р. – К., 1999.

Седов В.В. Раскопки славянских курганов и могильников // Методика полевых археологических исследований. – М. 1983..

Чмихов М.Ю., Шилов Ю.О., Корнієнко П.Л. Археологічні дослідження курганів. – К., 1989.