План заняття
1. Науково-технічна раціональність. Загальні моделі розвитку науки.
2. Концепція розвитку наукового знання (С. Тулмін, Дж. Холтон, П. Фейєрабенд)
3. Проблема статусу наукової теорії. Теоретизація сучасної науки.
4. Новації, інновації в сучасній науці та техніці.
5. Глобальні проблеми людства в контексті філософії науки.
Додаткові питання для самостійної роботи:
1. Раціональність – головна проблема організації наукового знання.
2. Історичні типи раціональності: класична, некласична та пост класична.
3. Натуралістичні та супранатуралістичні картини світу.
4. Глобалістика та глобалізм.
5. Синергетика.
Теми доповідей:
1. Концепція особистого знання М. Полані.
2. Концепція методологічного плюралізму П. Фейєрабенда.
3. «Біоепістемологія» К. Лоренца
4. Еволюційна епістемологія С. Тулміна.
Питання для самоконтролю:
1. Визначте особливості концепції особистого знання М. Полані.
2. Що є наукою за концептом П. Фейєрабенда?
3. В чому полягає сутність «гіпотетичного» реалізму К. Лоренца.
4. Охарактеризуйте еволюційну епістемологію С. Тулміна.
Першоджерела:
1. Поппер К. Логика и рост научного знания / Поппер К. – М.: Прогресс,1983. – 606 с.
2. Поппер К. Предположения и опровержения. Рост научного знания / Поппер К. – М.: АСТ – Ермак, 2004. – 638 с.
3. Полани М. Личностное знание. На пути к посткритической философии / Полани М. – М.: Прогресс, 1985. – 344 с.
4. Поппер К. Открытое общество и его враги./ Поппер К. – М., 1992. – 446с.
5. Тулмин С. Человеческое понимание / Тулмин С. – М.: Прогресс, 1984. – 325 с. 258
6. Кун Т. Структура научных революций / Кун Т. – М.: Прогресс,1977. – 300 с.
7. Структура и развитие науки. Из Бостонских исследований по философии науки. – М.: Прогресс, 1978. – 487 с.
8. Холтон Д. Тематический анализ науки / Холтон Д. – М.: Прогресс, 1981. – 383 с.
9. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки / Фейерабенд П. – М.: Прогресс, 1986. – 544 с.
10. Лакатос И. Методология научно-исследовательских программ // Вопросы философии. – 1995. – № 4. – 356 с.
11. Уайтхед Альфред Норт. Приключения идей / Перевод с англ. Л.Б. Тумановой; [примеч. С. С. Неретиной] / Науч. ред. С.С.Неретина. – М.: ИФРАН, 2009. – 383с.
Література:
1. Акчурин И.А. Эволюция современной естественнонаучной парадигмы // Философия науки. Вып. 1. Проблемы рациональности. – М.: ИФ РАН, 1995.
2. Білецький І.П. Філософія науки: навч. посіб./ І. П. Білецький [і ін.]. - Х.: ХНЕУ, 2005. - 128 с.
3. Блонский П.П. Современная философия: Между идеализмом и наукой /П.П. Блонский. – М.: Книжный дом, 2011. – 354с.
4. Добронравова І.С. Філософія та методологія науки: підручник для вищ. навч. закладів / І. Добронравова, Л. Сидоренко; КНУТШ. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2008. – 223 с.
5. Добронравова І.С. Новітня філософія науки: підручник для студ. філософських фак. університетів і аспірантів (для складання кандидатського іспиту з філософії та філософії науки) / І. Добронравова, Т. Білоус, О. Комар. – Київ: Логос, 2009. – 244 с.
6. Исторические типы рациональности. Т. 1 / Ред. В.А.Лекторский. – М.: ИФ РАН, 1995. – 350с.
7. Исторические типы рациональности. Т. 2 / Ред. В.А.Лекторский. – М.: ИФ РАН, 1996. – 348с.
8. Історія філософії: теорія та методологія: Збірник наукових праць / КНУТШ; Відп. за видання В.А. Бугров. – Київ: Київський університет, 2006. – 162с.
9. Касавин И.Т. Предтечи научной революции // Философия науки. Вып. 5: Философия науки в поисках новых путей. – М.: ИФ РАН, 1999.
10. Киященко Л.П. Этос постнеклассической науки (к постановке проблемы) // Философия науки. Вып. 11: Этос науки на рубеже веков. – М.: ИФ РАН, 2005.
11. Концепция современного естествознания / С.И. Самыгин и др. – Ростов н/Д.: Феникс, 2003. – 448с.
12. Крушанов А.А. Универсальная парадигма экологии // Философия науки. Вып. 7: Формирование современной естественнонаучной парадигмы. – М., 2001.
13. Кун Т. Структура наукових революцій. – К., 2001.
14. Лакатос И. История науки и рациональная реконструкция //Структура и развитие науки. – М., 1978.
15. Мамчур Е.А. Принцип «арациональности» и его границы // Философия науки. Вып. 6. – М.: ИФ РАН, 2000.
16. Мамчур Е.А. Релятивизм в трактовке научного знания и критерии научной рациональности // Философия науки. Вып. 5: Философия науки в поисках новых путей. – М.: ИФ РАН, 1999.
17. Маркова Л.А. Томас Кун вчера и сегодня // Философия науки. Вып. 10. – М.: ИФ РАН, 2004.
18. Нугаев Р.М. Смена парадигм: модель коммуникативной рациональности // Философия науки. Вып. 7: Формирование современной естественнонаучной парадигмы. – М., 2001.
19. Овчинников Н.Ф. Карл Поппер – наш современник, философ ХХ века //Вопросы философии. 1992. №8. с.40-48.
20. Полани М. Личностное знание. – М., 1985.
21. Поппер К. Логика и рост научного знания/ К. Поппер. – М.: Прогресс, 1983. – 290с.
22. Поппер К. Нищета историцизма // Вопросы философии. 1992. №8. с.49-79.
23. Порус В.Н. Спор о научной рациональности // Философия науки. Вып. 3. – М.: ИФ РАН, 1997.
24. Порус В.Н. Принципы рациональной критики // Философия науки. Вып. 1. Проблемы рациональности. – М.: ИФ РАН, 1995.
25. Розин В.М. Философия и методология: традиция и современность//Вопросы философии, 1996, №11.
26. Степин В.С. Философия науки и техники: Учебное пособие/ В.С. Степин, В.Г. Горохов, М.А. Розов. – М.: Гадарики, 1996. – 400с.
27. Фейерабенд П. Избраннные труды по методологии науки. – М., 1986.
28. Філософія науки: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Л. В. Фірсова [іін.]; - Х.: ППВ "Нове слово", 2003. - 335 с.
29. Юлина Н.С. Памяти К. Поппера // Философия науки. Вып. 1. Проблемы рациональности. – М.: ИФ РАН, 1995.
Тема 7.
