| № | Інформаційний блок | Питання |
| 1. | Скелетні тканини. | 1. Дайте визначення поняття «скелетні тканини», назвіть їх види та морфофункціональні особливості. |
| 2. | Хрящова тканина. | 1. Дайте визначення поняття «хрящова тканина», назвіть її види. 2. Охарактеризуйте клітинний склад хрящової тканини 3. Поясніть гістохімічні особливості міжклітинної речовини. 4. Дайте морфофункціональну характеристику клітинного диферону хряща. У альбомі намалюйте клітинний диферон хрящової тканини. 5. Назвіть особливості будови охрястя, поясніть його роль. 6. Поясніть ембріогенез хрящової тканини. 7. Назвіть особливості росту та вікові зміни хрящової тканини. |
| 3. | Гіаліновий хрящ. | 1. Назвіть морфофункціональні особливості гіалінового хряща. 2. Охарактеризуйте локалізацію гіалінових хрящів. |
| 4. | Еластичний хрящ. | 1. Назвіть морфофункціональні особливості еластичного хряща. 2. Охарактеризуйте локалізацію еластичних хрящів. |
| 5. | Волокнистий хрящ. | 1. Назвіть морфофункціональні особливості волокнистого хряща. 2. Охарактеризуйте локалізацію волокнистих хрящів. 3. У альбомі заповніть таблицю «Хрящова тканина». |
Теоретичні питання
1. Загальна морфофункціональна характеристика хрящової тканини.
Хрящова тканина (textus cartilagineus). Характерна особливість хрящової тканини - високий (до 75 %) вміст води, яка, зв'язуючись з гігантськими молекулами протеогліканів, забезпечує пружно-еластичні властивості хряща. Близько 15 % хрящової тканини становлять органічні речовини, 8 % - неорганічні солі. Це єдиний різновид сполучної тканини, у якому відсутні судини. Поживні речовини всередину хряща потрапляють шляхом дифузії з охрястя. Клітинними елементами є хондробласти та хондроцити. У міжклітинній речовині розміщені так звані хондринові волокна, побудовані з колагену II типу або еластину. Залежно від будови міжклітинної речовини розрізняють 3 види хрящової тканини - гіалінову, еластичну та волокнисту. Основна функція усіх видів хряща - опорна, формотворча.
2. Клітинний склад хрящової тканини.
Хондробласти - малодиференційовані клітини неправильної витягнутої форми, здатні до проліферації та синтезу міжклітинної речовини хряща. Розвиваються з напівстовбурових клітин (прехондробластів), які походять від стовбурових клітин мезенхіми. Стовбурові, напівстовбурові клітини, хондробласти та хондроцити у сукупності утворюють диферон (гістогенетичний ряд) клітин хрящової тканини. Цитоплазма хондробластів містить добре розвинуті гранулярну ЕПС та елементи комплексу Гольджі, багато РНК, що свідчить про інтенсивний перебіг синтетичних процесів і зумовлює базофілію цитоплазми.
Хондроцити - клітини неправильної округлої або полігональної форми, розміщені у порожнинах (лакунах) міжклітинної речовини ізольовано або групами з 2 - 4 клітин. Останні носять назву ізогенних груп клітин, оскільки утворюються шляхом розмноження однієї родоначальної клітини.
Розрізняють 3 види хондроцитів. І тип відносно малодиференційованих клітин трапляється переважно у складі «молодої», так званої первинної хрящової тканини. Для цих клітин притаманне високе ядерно-цитоплазматичне співвідношення, у цитоплазмі добре виражені елементи комплексу Гольджі, багато мітохондрій та вільних рибосом. У хондроцитах ІІ типу ядерно-цитоплазматичне співвідношення нижче, у цитоплазмі підвищений вміст РНК, елементів гранулярної ЕПС та комплексу Гольджі, які забезпечують утворення та виділення у міжклітинний простір протеогліканів та глікозаміногліканів (гіалуронової кислоти, хондроїтинсульфату, кератансульфату, дерматансульфату та ін.). Для хондроцитів ІІІ типу характерний найнижчий показник ядерно-цитоплазматичного співвідношення, значний розвиток гранулярної ЕПС, інтенсивність синтезу протеогліканів та глікозаміногліканів знижена порівняно з хондроцитами ІІ типу, однак вищим є синтез глікопротеїнів та фібрилярних білків колагену та еластину.
4. Хімічний склад міжклітинної речовини.
Хондромукоїд - органічні компоненти основної міжклітинної речовини хрящової тканини, представлені білками, ліпідами, глікозаміногліканами та протеогліканами. Останні є найхарактернішою ознакою хрящової тканини. У складі протегліканів хряща знайдені гігантські макромолекулярні комплекси з молекулярною масою порядку десятків і сотень мільйонів дальтон і довжиною молекули кілька мікрометрів. Вони побудовані з довгої нитки гіалуронової кислоти, до якої нековалентними зв'язками приєднано близько сотні поліпептидних ланцюгів; з серединними амінокислотними залишками останніх зв'язана велика кількість полісахаридних ланцюгів сульфатованих глікозаміногліканів - хондроїтинсульфату, кератансульфату, дерматансульфату, а також молекул олігосахаридів. У цілому молекула протеоглікана нагадує гілочку ялини, причому від ступеня її гідратації залежить пружність (тургор) хряща.
Хондринові волокна побудовані з колагену II типу (гіаліновий та волокнистий хрящі) або еластину (еластичний хрящ). Орієнтація волокон визначається впливом силових ліній, які виникають при деформації хряща у процесі функціонування органа. Особливо багато хондринових волокон концентрується навколо лакун, утворюючи так звану капсулу хрящової клітини (або клітин).
5. Особливості будови, локалізація і функції гіалінового хряща.
Гіаліновий хрящ (textus cartilagineus hyalinus). У більшості органів власне хрящ оточений охрястям (надхрящницею) та є самостійним анатомічним утворенням, локалізований у стінках трахеї, бронхів, у місцях з'єднання ребер з грудиною, на суглобових поверхнях і в метаепіфізарних пластинках росту кісток. В ембріональному періоді гіаліновий хрящ лежить в основі переважної більшості зачатків кісток скелету. З віком відбувається заміна його кістковою тканиною. У нативному стані гіаліновий хрящ біло-голубого кольору, прозорий. Охрястя вглиб хряща не проникає, ця тканина є безсудинною, трофіка її структур забезпечується дифузією речовин. Охрястя складається з 2 шарів: поверхневого волокнистого (колагенових волокон) та глибокого клітинного (хондрогенного), який містить хондробласти та прехондробласти. Поверхневий шар охрястя має багато судин, що забезпечують трофіку хряща. Клітини глибокого шару охрястя забезпечують поверхневий апозиційний (периферійний) ріст хряща, утворюючи нову хрящову тканину, та фізіологічну регенерацію. Власне хрящ складається з 2 зон: під охрястям розташована вузька зона молодого хряща з поодинокими сплощеними молодими хондроцитами, оточеними гомогенним оксифільним матриксом (хондромукоїдом та хондриновими волокнами); зона зрілого хряща містить диференційовані ізогенні групи хондроцитів та базофільну міжклітинну речовину (хондромукоїд). Хондринові волокна гіалінового хряща побудовані з колагену II типу.
6. Особливості будови, локалізація і функції еластичного хряща.
Еластичний хрящ (textus cartilaginеus elasticus) відрізняється від гіалінового хряща будовою міжклітинної речовини, яка складається з гомогенної основної речовини та густої сітки еластичних хондринових волокон, розташованих впоперек хрящової пластинки. Еластичні волокна формують капсули навколо хондроцитів, а також вплітаються до складу охрястя. Еластичний хрящ міститься у вушній раковині, слуховій трубі, зовнішньому слуховому проході, ріжковидних і клиновидних хрящах гортані. Його характерною особливістю є жовтий колір, він міцний та еластичний, здатен розтягуватися, ніколи не вапнується.
7. Особливості будови, локалізація і функції волокнистого хряща.
Волокнистий хрящ (textus cartilaginеus fibrosus) має особливу будову – найміцнішу волокнисту основу, паралельні товсті пучки колагенових волокон та ланцюжки хондроцитів між ними (як у щільній оформленій сполучній тканині), будова волокнистого хряща нагадує сухожилля, але його клітини типово хрящові (хондроцити). Цей хрящ морфологічно являє собою перехід сухожилля в гіаліновий хрящ і розташований в місцях переходу, при цьому щільність пучків волокон зменшується, а фібробласти замінюються хондроцитами (міжхребцеві диски).
8. Гістогенез, регенерація та вікові зміни хрящової тканини.
Джерелом утворення хрящової тканини в онтогенезі є мезенхіма - зародкова сполучна тканина. Частина клітин мезенхіми при цьому губить свої відростки, округлюється і утворює хрящовий зачаток (хондрогенний острівець). Мезенхімні клітини у його складі диференціюються у хондробласти. На наступній стадії утворення первинної хрящової тканини, з перетворенням хондробластів у хондроцити І типу, посилюється синтез колагену, виникають колагенові волокна, внаслідок чого міжклітинна речовина набуває ознак оксифілії. Дозрівання хондроцитів, їхнє перетворення з клітин І типу в клітини ІІ типу призводять до посилення синтезу протеогліканів і відповідно до зростання базофілії міжклітинної речовини.
Існує 2 способи росту хряща - внутрішній (інтерстиційний) та шляхом накладання (апозиційний). Внутрішній ріст хряща здійснюється в результаті розмноження молодих хондроцитів і новоутворення ізогенних груп клітин. Апозиційний ріст відбувається за рахунок охрястя – проліферації хондробластів глибокого шару, перетворення хондробластів у хондроцити і продукції ними міжклітинної речовини.
Фізіологічна регенерація хрящової тканини відбувається завдяки діяльності хондроцитів - продукції ними хондромукоїду, колагену та еластину, що сприяють новоутворенню хондринових волокон. З віком у хрящовій тканині зменшується вміст клітинних елементів і зростає вміст міжклітинного матриксу. При цьому у міру перетворення хондроцитів І і ІІ типів на хондроцити ІІІ типу, в міжклітинній речовині хряща знижується кількість протеогліканів, хондромукоїд заміщується альбумоїдом, зростає вміст колагенових волокон. Останні мають здатність нагромаджувати солі кальцію і вапнуватися. Усі ці зміни призводять до зменшення ступеня гідратації, втрати пружності хрящової тканини, збільшення її ламкості. Спостерігаються також вростання у звапнований хрящ кровоносних судин і заміна хрящової тканини кістковою.
