Перша складова (охорона та наземна оборона аеродрому).

Роз’яснювання та дії викладача.

З використанням Схеми Викладач надає відповідні роз’яснювання щодо попередньо нанесених елементів на Бланку. Викладач нагадує, що ці елементи практично співпадають з елементами, що були нанесені студентами при проведенні практичного заняття №1 під час розробки Схеми розташування об’єктів авіаційної частини та частин (підрозділів) забезпечення на аеродромі.

Охорону аеродрому авіаційної частини складають варти, патрулі, чергові сили та підрозділи (підрозділи підсилення охорони), добовий наряд підрозділів, підрозділи протидії диверсіям. Кількість виділених для охорони аеродрому сил i засобів залежить від важливості об’єктів, їх кількості i розмірів, характеру місцевості та інших умов обстановки.

Наземна оборона аеродрому авіаційної частини будується круговою та ешелонованою у глибину. Основу її складають опорні пункти оборони, рухомий резерв та інженерні загородження. Управління силами та засобами оборони аеродрому авіаційної частини здійснюється з КП начальника оборони, з КП заступників із наземної оборони та ППО, командно-спостережних пунктів (КСП) начальників секторів оборони.

При розташуванні елементів наземної оборони враховуються найбільш імовірні напрямки ударів противника (нападу НЗФ і РДГ), характер місцевості, характер очікуваного озброєння противника (НЗФ і РДГ).

Найбільше небезпечними вважаються напрямки, що дозволяють противнику (НЗФ і РДГ) приховано, з найменшими витратами часу наблизитися до позицій наземної оборони, у тому числі із застосуванням механізованих підрозділів, а також напрямки, з яких противник (НЗФ і РДГ) може вести прицільний вогонь по позиціях наземної оборони з максимальних дальностей.

Кількість елементів наземної оборони залежить від протяжності межі оборони, характеру місцевості та існуючих на озброєнні засобів.

Вогневі позиціївибираються з таким розрахунком, щоб ними забезпечувався добрий огляд та обстріл противника (НЗФ і РДГ) на максимальних дальностях; проведення перехресного та зосередженого вогню; маневр вогневих засобів на запасні позиції, а також хороше маскування від спостереження противника (НЗФ і РДГ). Усі вогневі позиції повинні бути пристосовані для проведення вогню не тільки вдень, але і вночі. Вдалий вибір позицій вогневих засобів, розчищення секторів обстрілу, підготовлений маневр на тимчасові і запасні позиції, підготовка даних для стрільби вночі підвищують ефективність системи вогню.

Під час підготовки та ведення бою необхідно керуватися Бойовим статутом Сухопутних військ ЗС України, а також досвідом проведення АТО.

Основні заходи з організації охорони та наземної оборони аеродрому авіаційної частини такі:

визначення імовірних напрямків ударів противника (нападу НЗФ і РДГ);

визначення секторів оборони та орієнтирів на місцевості;

визначення відстаней до секторів оборони та орієнтирів на місцевості та підготовка особового складу до проведення вогню із засобів ведення вогню;

створення КП начальника оборони, КП його заступників із наземної оборони та ППО, КСП начальників секторів оборони;

обладнання блок-постів;

створення сторожових постів (спостережних пунктів (постів)) наземної оборони – для спостереження за наземної і повітряної обстановкою, а також проведення заходів з РХБ захисту;

створення патрулів, чергових підрозділів (ударних груп) – для патрулювання на місцевості, виконання раптово виникаючих завдань, боротьби з ДРГ та десантами противника (нападу НЗФ і РДГ) на підступах до бойового порядку, а також для підсилення сил та засобів наземної оборони;

створення опорних пунктів наземної оборони з організацією системи вогню із застосуванням відповідних видів озброєння (зброї) – для відбиття нападу противника (НЗФ і РДГ)у визначених секторах наземної оборони;

проведення заходів щодо інженерного обладнання елементів оборони;

визначення порядку ведення вогню та сигналів управління;

організація зв'язку пунктів управління з елементами оборони.

Після чого викладач послідовно (з урахуванням відповідних дій студентів, що навчаються) показує й роз’яснює порядок нанесення на Бланку складових елементів схеми відповідно до визначеного формату Схеми та відповідними умовними позначками (додаток 3) у визначеній послідовності, що надана нижче.

Викладач здійснює відповідний контроль за правильністю дій студентів, що навчаються.

Дії студентів, що навчаються.

Студенти, що навчаються послідовно за роз’яснюваннями та діями викладача наносять на Бланку наступні складові елементи схеми:

імовірні напрямки ударів противника – наносяться відповідною умовною позначкою олівцем синього кольору;

розмежувальні лінії секторів оборони (№№1…4) – наносяться відносно центру основної злітно-посадочної смуги (ЗПС) (контрольної точки аеродрому (КТА)) та продовженої і поперечної вісі основної ЗПС направленими пунктирними лініями графітним олівцем;

назви секторів оборони (№№1…4) – наносяться поблизу командних пунктів авіаційних ескадрилій (КП ае) олівцем чорного кольору;

командний пункт заступника начальника оборони з наземної оборони – наноситься поблизу штабу (у штабі) авіаційної частини (авбр) відповідною умовною позначкою олівцем червоного кольору;

командний пункт заступника начальника оборони з ППО – наноситься сумісно з КП зенітної ракетної (зенітної артилерійської) частини (підрозділу) спеціально виділеної для ППО аеродрому відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору;

командно-спостережні пункти начальників секторів оборони (№№1…4) – наносяться поблизу КП ае та у районах опорних пунктах наземної оборони відповідними умовними позначками олівцем червоного кольору;

сторожеві пости (спостережні пункти (пости)) наземної оборони (№№1…5) – наносяться у проміжках й на підступах до загального бойового порядку наземної оборони відповідними умовними позначками олівцем червоного кольору;

маршрути патрулювання патрулів, чергових підрозділів (ударних груп) – наносяться у проміжках й на підступах до загального бойового порядку наземної оборони відповідними умовними позначками олівцем червоного кольору;

розмежувальні лінії опорних пунктів наземної оборони з позначенням секторів обстрілу – наносяться у визначених секторах наземної оборони відповідними умовними позначками олівцем червоного кольору;

певні основні види озброєння (зброї) підрозділів (особового складу) опорних пунктів наземної оборони – наносяться у кількості відповідно до штатної чисельності особового складу, що виділено для створення опорного пункту наземної оборони відповідними умовними позначками олівцем червоного кольору (кулемети, гранатомети, БМП).

Після відбиття наступу противника відновлюються система вогню, інженерні загородження, поповнюються запаси боєприпасів. Озброєння і бойова техніка, що вийшли з ладу, ремонтуються, евакуюються поранені та хворі. У напрямку дій противника висувається додаткова розвідка, уточнюються завдання підрозділам. У випадку успішного розгрому противника організується прочісування місцевості поблизу бойового порядку, виявляються і знищуються дрібні групи противника, що залишились, закинуті передавачі завад і маркери (радіолокаційні (лазерні, інфрачервоні) пасивні або активні пристрої, що забезпечують наведення відповідних боєприпасів навіть при відсутності безпосереднього електромагнітного контакту).

Друга складова (протиповітряна оборона аеродрому).

Роз’яснювання та дії викладача.

Прикриття аеродрому авіаційної частини від ударів засобів повітряного нападу противника здійснюється в єдиній системі ППО. У деяких випадках авіаційним частинам винищувальної авіації ставиться бойові завдання на прикриття окремих найважливіших аеродромів авіаційних частин.

Як було вказано раніше, для безпосередньої ППО аеродрому авіаційної частини виділяється зенітна ракетна (зенітна артилерійська) частина (підрозділ) з відповідними силами та засобами, а також залучаються обслуги підрозділів охорони аеродрому, що мають на озброєнні переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК).

Після чого викладач послідовно (з урахуванням відповідних дій студентів, що навчаються) показує й роз’яснює порядок нанесення на Бланку складових елементів схеми відповідно до визначеного формату Схеми у визначеній послідовності, що надана нижче.

Викладач здійснює відповідний контроль за послідовністю і правильністю дій студентів, що навчаються.

Дії студентів, що навчаються.

Студенти, що навчаються послідовно за роз’яснюваннями та діями викладача наносять на Бланку наступні складові елементи схеми:

позначення розгортання зенітної ракетної (зенітної артилерійської) частини (підрозділів) – наноситься у визначеному районі аеродрому на віддаленні 1…2 км від центру основної ЗПС (КТА) відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору (на схемі показано умовне позначення зенітного ракетного дивізіону малої дальності на мобільній базі);

бойові машини ЗРК ближньої дії – наносяться поблизу опорних пунктів оборони кожного сектору оборони відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору;

переносні ЗРК – наносяться в опорних пунктах оборони кожного сектору оборони, а також у торці основної ЗПС з двох напрямків посадки відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору.