Які пристрої належать до пристроїв введення інформації комп’ютер?
До пристроїв введення інформації належать пристрої автоматизованого введення інформації. Ці пристрої зчитують інформацію з носія, на якому вона знаходиться. Прикладом таких систем є касові термінали, сканери штрих-кодів і інші системи оптичного розпізнавання символів. Основні види пристроїв автоматизованого введення інформації – системи розпізнавання магнітних знаків, системи оптичного розпізнавання символів,системи введення інформації на базі світлового пера, сканери, системи розпізнавання мови, сенсорні давачі і пристрої відеозахоплення.
Клавіатура залишається основним засобом введення інформації, призначенням якої є введення алфавітно-цифрових символів та управління курсором.
Комп`ютерна миша є управлінням курсором миші та введенням керуючої інформації.
Планшет – це пристрій для введення малюнків від руки безпосередньо в комп’ютер.
Тачпад – пристрій введення, що найчастіше використовується у ноутбуках.
Пристрої мовного введення – це мікрофон. Система розпізнавання мови (voice input devices) перетворюють в цифрову форму слова, що вимовлені користувачем.
Сенсорні давачі – це пристрої для введення в комп’ютер просторової інформації.
В чому полягають переваги метолу сліпого набору?
Стандартна розкладка, відсутність додаткових кнопок, користувачам не потрібно витрачати час на знання при роботі за іншим комп’ютером, такі клавіатури зручні для людей, що володіють «сліпим» методом друку.
Якщо користувач вже володіє «сліпим» методом набору, кращою є ергономічна модель. Якщо користувач – початківець, краще спочатку використати звичайну клавіатуру, звикнути до нестандартної моделі потім буде набагато простіше. Людям з високою швидкістю друку і відмінним володінням «сліпим» методом подібний аксесуар не потрібен. Іншими словами сліпий набір – це володіння друкувати не дивлячись на клавіатуру.
Які існують основні способи передачі даних між клавіатурою, мишею та комп’ютером і які їх особливості?
У чому полягає принцип роботи комп’ютерної клавіатури?
Клавіатура – традиційний пристрій введення даних в комп’ютер. Клавіші клавіатури підключені до матриці контактів. Кожні клавіші або комбінації клавіш присвоєний свій номер. Усередині клавіатури знаходиться окремий мікропроцесор. Кожне натискання на клавішу замикає контакт, при цьому відповідно до матриці контактів мікропроцесор генерує код натискання клавіші. Цей код запам’ятовується в спеціальній області і стає доступним для опрацювання програмними засобами.
Процес опрацювання клавіатурного введення забезпечують два мікроконтролери: один знаходиться на материнській платі комп’ютера, інший вбудований в клавіатуру.
Які існують особливості комп’ютерних клавіатур?
Від вибору клавіатури залежить ефективність роботи за комп’ютером, і критерії обрання у різних груп користувачів є різними.
За будовою клавіш клавіатури поділяються на механічні, напівмеханічні і мембранні.
Мембрани - технологія є більш поширена. Мембрани – це ковпачки з гуми, які повертають клавішу на місце після натиснення. Такі клавіатури менш шумні, ніж механічні. У механічних клавіатурах для повернення клавіш використовується пружинка, що забезпечує рівний хід і спрацьовування при слабкому натисканні.
За типом розташування клавіш клавіатури поділяються на звичайні і ергономічні. У звичайних клавіатур усі клавіші розташовані поруч одна з іншою, утворюючи «прямокутник». У ергономічних клавіші або поділені на окремі боки для лівої і правої рук, або розташовані «хвилею».
Класична розкладка у вигляді прямокутника – ця строга форма, чіткість ліній компактність і звична форма клавіш – найважливіші переваги традиційної клавіатури.
Тривала робота на незручній класичній клавіатурі спричиняє серйозні захворювання кистей рук.
