Структура,основні функції і завдання управління охороною праці в організації.
Основні завдання управління охороною праці - це:
• відпрацювання заходів, що стосуються державної політики з охорони праці на регіональному і галузевому рівнях;
• підготовка, прийняття і реалізація заходів із забезпечення безпечних умов праці, утримання у належному стані обладнання, споруд, інженерних мереж; організація і проведення навчання працівників охороні праці та проведення професійного відбору; облік, аналіз і оцінка стану умов безпеки праці; забезпечення страхування працівників від нещасних випадків на виробництві та від профзахворювань (табл. 2.1);
Таблиця 2.1. Розподіл функцій з реалізації завдань СУОПП між структурними підрозділами і службами підприємств
| Завдання СУОПП | Структурні підрозділи | |
| Керівні | Виконавчі | |
| Забезпечення безпеки: виробничих процесів | ВГТ | КП, ПК, СПЛ, ВГМетр, ВОП, ВГМ, ВГЕ |
| устаткування | ВГМ | ВОП, ВТК, ПК, КП, ВГК, СПЛ |
| будинків, споруд | ВКБ | КП, ВОП, ВМТП, ПК |
| Нормалізація гігієнічних умов | КП | ВОП, ПК, СПЛ, КП, ВОП, ПК |
| Забезпечення ЗІЗ і т.п. | ВМТЗ |
Примітка: ВГТ - відділ головного технолога; ВГМ - відділ головного механіка; ВКБ - відділ капітального будівництва; КП - керівник підрозділу; ВМТЗ - відділ матеріально-технічного забезпечення; ВМТП - відділ матеріально-технічного постачання; ПК - профспілковий комітет; СПЛ - санітарно-промислова лабораторія; ВГМетр - відділ головного метролога; ВОП - відділ охорони праці; ВГЕ - відділ головного енергетика; ВТК - відділ технічного контролю; ВГК - відділ головного конструктора.
• організаційно-методичне керівництво на регіональному і галузевому рівнях;
• стимулювання інтеграції управління охороною праці в єдину систему загального управління організацією виробництва;
• широке впровадження позитивного досвіду у галузь охорони праці.
Основні функції СУОП, пов'язані з її функціонуванням, передбачають:
планування робіт; розробку, прийняття і скасування нормативних актів; професійний відбір; навчання з питань охорони праці; регламентацію процесу праці; атестацію робочих місць щодо умов праці; паспортизацію об'єктів; реєстрацію та облік; експертизу; ліцензування і сертифікацію; забезпечення безпеки устаткування, процесів, будинків, споруд і територій; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, санітарно-побутового, лікувально-профілактичного і медичного обслуговування; узгодження і видача дозволів; попередження про виникнення небезпечних ситуацій; розслідування та облік нещасних випадків; розслідування та облік хронічних професійних захворювань; розслідування та облік аварій; фінансування робіт з охорони праці; стимулювання охорони праці; пропаганда і виховання безпечної поведінки; контроль та інспектування; наукове забезпечення; міжнародне співробітництво.
Планування робіт
Планування здійснюється на державному, галузевому, регіональному рівнях і на рівні підприємств. На державному рівні розроблено кілька програм, спрямованих на поліпшення стану охорони праці в Україні, зокрема такі національні та державні програми:
• поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;
• навчання і підвищення рівня знань працівників, населення України з питань охорони праці;
• вивільнення жінок з виробництв, пов'язаних із важкою працею, шкідливими умовами, та обмеження використання праці жінок у нічний час;
• створення і розвиток виробництва засобів індивідуального захисту працівників і відповідної наукової бази для такого виробництва.
На підставі цих програм розробляються галузеві, відомчі, регіональні та цільові програми.
Крім того, на рівні держави чи регіонів розробляються програми оперативних дій зі зменшення негативних наслідків надзвичайних ситуацій, що виникають унаслідок аварій на виробничих об'єктах.
На підприємствах планування робіт здійснюється на всіх рівнях управління з урахуванням перспектив розвитку підприємства, результатів аналізу випадків травматизму, професійних захворювань та аварій, матеріалів атестації робочих місць, паспортизації об'єктів та інших показників, що характеризують стан охорони праці на підприємстві.
Комплексні довгострокові плани поліпшення умов праці та виробничого середовища підприємств передбачають: упровадження безпечної техніки і технологій; застосування ефективних інженерно-технічних засобів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів охорони праці; проведення реконструкції санітарно-побутових приміщень; заходи щодо заміни шкідливих речовин і матеріалів чи усунення безпосереднього контакту працівників із ними; заходи організаційного характеру (вдосконалення системи навчання, впровадження раціональних режимів праці й відпочинку та ін.).
На підставі довгострокових планів розробляються річні (квартальні) плани, які є складовою частиною колективного договору.
Крім комплексних планів на підприємствах можуть складатися плани-графіки: організаційно-профілактичної і контрольно-ревізійної роботи; проведення атестації робочих місць; перевірок, регламентованих нормативними актами; обстежень структурних підрозділів, об'єктів; перевірок знань з охорони праці; роботи комісій і т.п.
