Подорож за кордон, втеча.

ПЕРЕДМОВА

 

Усім відомий давньогрецький вислів: «Учень – не чаша, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити». В наш час існують технології, які можуть розбудити в дитині інтерес, дати особистості можливості для розвитку і самореалізації.

В законі «Про освіту» чітко визначені параметри обов’язкової середньої освіти, згідно з якими кожен учитель має викладати свій предмет на високому науково-методичному рівні. Звідси випливає необхідність шукати такі методики, які мають сприяти виконанню педагогічного завдання. Світова література – предмет особливий, має свою складну специфіку. Мета її не тільки ознайомити студентів із програмними матеріалами, а й позитивно впливати на формування естетичних смаків, формувати читацькі інтереси, стимулювати здатність мислити, відчувати. Опорні схеми-конспекти виконують функцію орієнтира та стимулятора творчого мислення.

Опорні схеми-конспекти (ОСК) є одним із засобів реалізації принципу особистіснозорієнтованого навчання. Опори можна використовувати як для вивчення нового матеріалу так і під час самостійної роботи, а також для повторення і систематизації знань.

Складання логічних схем використовують для встановлення взаємозв’язку, взаємопідпорядкування, внутрішньої закономірності об’єктів, що вивчаються. Працюючи з схемами й таблицями прослідковуємо логічний виклад термінів, студенти можуть самостійно пояснити зміст кожного поняття і встановити взаємозв’язки між компонентами схеми. Цей метод можна використовувати на будь-якому етапі уроку, у тому числі для отримання зворотного зв’язку під час вивчення нового матеріалу. Заповнення таблиць та схем дозволяє студентам відтворювати і систематизувати матеріал за поданими категоріями, тому що за процесом відтворення знань учні суттєво відрізняються, тому навіть незначні вказівки в таблицях допоможуть пригадати вивчене. У ході настаново-мотиваційного етапу навчального модуля студенти ознайомлюються з тематичною опорною таблицею, що дає їм уявлення про зміст і обсяг усієї теми, яка вивчається. На змістовно-пошуковому етапі застосування опорних таблиць дає змогу здійснити поточний контроль і самоконтроль, корекцію та самокорекцію навчальних досягнень учнів. Також ОСК можна використовувати і на системно-узагальнюючому етапі.

Під час складання опорних схем студенти виділяють терміни, встановлюють зв’язки між ними, виділяють характерні закономірності, порівнюють героїв, авторів, літературні явища, напрямки та стилі.

Кожна сторінка посібника наділена кодовим номером (наприклад, ОСК№1.1.1., що означає – опорна схема-конспект до розділу 1, за темою 1, таблиця/схема № 1), що допомагає при використанні викладачами ОСК як візуального супроводу кожного заняття. Також може бути допоміжним засобом, що дає змогу представити світову літературу як комплекс взаємозв’язаних елементів, що складають одне гармонійне ціле студентам під час самостійного вивчення.

Посібник пропонує у зручному для запам’ятовування записі (у вигляді схем) всі розділи та теми з дисципліни «Світова література», що вивчаються у 10-11 класах загальноосвітньої школи та у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації згідно програми 2010р. за рівнем стандарту. Тут зібрано весь матеріал, який буде корисним для тих, хто хоче мати під рукою коротке довідкове видання, де можна знайти відповіді на різні питання з світової літератури від середини ХІХ ст.. до ХХІ ст.

 

ОСК №1.1.1

Літературні напрямки і течії ХІХ ст..

ОСК №1.1.2

Життєвий та творчий доробок Стендаля

Стендаль Марі Анрі Бейль

Захоплення Наполеоном

22 березня 1842

23 січня 1783

Вплив кільтури італійського Відродження на світогляд письменника

«За кордоном можуть приходити геніальні думки, але книгу можна написати тільки у Франції»

Ідеї просвітництва і способи особистості

Приваблює покоління сильних характерів

1800-1814 рр. участь у воєнних кампаніях Наполеона

Рано лишився без матері. Значну роль у вихованні відіграв дід

Втеча з Італії від переслідування поліції. Франція 1821-1830 рр.

1814- 1821 рр. життя в Італії. Вивчення мистецтва

ОСК №1.1.3

Стендаль

(Марі-Анрі Бейль)

(1783-1842)

«Червоне і чорне» (1830)

Підзаголовок «Хроніка ХІХ ст.»

Історія Антуана Берте

 

запис подій у часовій твір, у якому відбилася

послідовності, зроблений історія суспільних,

сучасником, літопис політичних, сімейних подій

Жанр - Соціально-психологічний роман

Конфлікт

 

єдиний герой

Мешканці провінції

Аристократія Парижа

Духовенство Безансона

почуття і розуму (самоаналізу)

Жульєн Сорель

талановитої особистості і буржуазного суспільства

 

 

ОСК №1.1.6.

ЕволюціяхарактеруЖ. Сорелянашляхудотрагедії

 

Зовнішність	Риси характеру	Думки і почуття	В ч и н к и	Визначні події в житті	Враження оточуючих
1 «Це був тендітний, невисокий на зріст юнак …з неправильними,але тонкими рисами обличчя і орлиним носом, ясні чорні очі, які в хвилини спокою виблискували думкою і вогнем…,»	Гордість Честолюбність Лицемірство Рішучість Полум’яна душа	Зненависть до батька, братів, свого краю. Марить військовою службою, захоплює-ться Банопартом, мріє про кар’єру священика	Бере уроки ла- тині та історії у польського ліка- ря, уроки феоло -гії у священика Шбална	Запрошення працювати гувернером в дім пана де Реналя	«У нього є тверда вдача.» «Хто міг подумати,що це юне, майже дівоче обличчя,таке бліде і лагідне,таїло непохідну рішучість витерпіти які завгодно муки, аби лиш пробити собі дорогу»
2 Ч. I, Гл.. VI-XVI «…молодий ще майже хлопчик, має бідний і заляканий. Він був у тісній білій сорочці, а під пахвою тримав чистеньку курточку».	Гордість Гідність Хитрість Розрахунок Впертість Ретельне відношення до сера.Вн. Наполегливістю у досягненні мети	«Я бідний але не ниций». Зненависть до багатіїв («Які потвори, які дурні…»).Пристрасне почуття до пані де Реналь, ніжність і турбота.. Слава Наполеона не дає спокою.	Намагається завоювати серце пані де Реналь. Зустрічається з другом дитинства Фукб. Розмовляє із священиком Шеланом.	Визнання здібностей. Перемога над паном де Реналем. Кохання до пані де Реналь Хвороба дітей.«Коханці увечорі» Анонімні листи.	Викликав повагу до себе. Діти обожнювали Жульєна. Кюре вважав його негідним бути священиком.
3 Ч I, Гл.. XXV-XXX «…його хода, манера рухати руками, вираз очей уже не мають у собі нічого світського…»	Лицемірство (намагався прикидатися нікчемним і дурним). Обережність Розважливість Воля	Страх («немає різниці між семінарією і в’язницею») Впевненість в успіху.Розчарування («Яоточений ворогами.» «Знання тут гроша неварті».) Палке кохання	Необачний вибір духівника Помилки у поведінці. Вправи аскетичного благочестя задля кар’єри. Прощання з панною де Реналь.	Зустріч з ректором семінарії абатом Піраром.Перше підвищення (репетитор). Зустріч з пані де Реналь призначення секретарем маркіза	Вільнодумець він мислив, міркував сам.
4 Ч. II, Гл. 2-4, 8, 10, 11, 12-20, 24, 26-30, 31, 35. «…В його постаті і манерах вже не було нічого провінціального». «Жульєн був тепер справжнім денді і цілком опанував мистецтво жити в Парижі».	Несміливість Дотепність Гордощі Образливість Вперта Працьовитість Тверда вдача Хворобливе самолюбство.	Відчуття моральної задухи. Відчуває., що грає роль повсталого плебея. Захоплюється Матильдою Відчуває муки любові, ревнощі.	«Пробуджує зацікавлення Матильди де Ла Моль. Витримує іспит.Завойовує довіру маркіза де Ла Моля. Нічне побачення. Приручення Матильди завдяки «високоморальномукоханню». Помста пані де Реналь.	Вступ у світ. «Приступ подагри « Відрядження у Лондон Секретне доручення у Страсбурзі. Поради князя Копалова. Щастя кохання Лист Луізі.	«Латинь він знає досконало.» «Якщо він у вашій вітальні смішний, то за робочим столом він незрівнянний.» Жульєн має винятком ділові здібності, він сміливий можливо навіть видатний.»
5 Ч. II, Гл. 36-39	«В нього вже не було ніякого честолюбства,» «Жульєн почував себе смілим і рішучим…» Гідність Мужність	«А в чому, власне, мені каятись? Мене жорстоко образили, я вбив…» Каяття («Якби я поранив пані смертель-но, я убив би себе.» «Великий Боже,великодушний Боже, поверни мені мою кохану!»).	Зізнання в злочині   Промова на суді     Освічення в коханні пані де Реналь.	Допити Побачення з Матильдою Суд Останнє побачення з панею де Реналь Моральна перемога над собою.	Цей Жульєн якась дивна істота

ОСК №1.2.3.

Система образів повісті О.Бальзака «Гобсек»

ОСК №1.2.4.

 

 

ОСК №1.3.1.

Федір Михайлович Достоєвський

(1821 - 1881)

«Злочин і кара» (1866)

· Ідеї, що виникли в ХІХст. · Читання судових хроні · «П’яненькі» · «Сповідь»

Жанр: роман соціальний філософський інтелектуальний психологічний ідеологічний

поліфонічний

 

Теми

ОСК №1.3.2.

Цитатна характеристика героїв роману «Злочин і кара»

Герої	Життєві ідеали	Ставлен-ня до людей, до життя	Ставлення до себе	Ставлення до теорії Раскольнікова	Пережиті почут-тя	Шляхи досягнен-ня мети	Підсу-мок
Мармеладов	«Треба, щоб у кожної людини було місце, де її пожаліли»	«Бідність не порок. Убозтво є пороком»	«Я тварюка»	«…Коли дійсно не негідник людина…»	Приниження, страждання	«Для того й п`ю, що в пияцтві сьому співчуття й почуття шукаю»	Заги-бель, родина приречена на злидні
Разуміхін	Дружба, любов. Жити у згоді зі своєю совістю	Веселий, товариський, добрий, допомагає іншим	Найголовніше – турбота про ближньо-го	Не сприймає, вважає жахли-вою	Жодні негаразди не засмучували його	Працюва-ти, але не боротись	Залишився самим собою попри вплив середовища
Лужин	«Возлюби, перш за все, одного себе, бо все на світі на особистому інтересі основане»	«…Вигідніше брати дружину з убогості, щоб потім над нею володарювати»	Вважає себе вищим за інших, милується собою	Своєрідний двійник Раскольнікова	Байдужий до всього світу	Підступ-ність, прагнення скористатися скрутним становищем іншого	Викри-ття
Свидригайлов	«У розпусті є щось постійне, основане на природі…»	«…Я нічиєю думкою особливо не цікавлюсь…»	Виправдовує себе	«Ми одного поля ягода»	Страх, муки совісті, порочне кохання	Насильст-во	Самогубство
Порфирій Петрович	Віра в Бога та в людину	Психолог, спостерігає за людьми	Певен, що правда на його боці	«Вийшло-таки підло, але ви все ж таки не безнадійний негідник»	Співчуття	Психологічний тиск	Розкри-ває злочин

ОСК №1.3.5.
Поділ людей за теорією	Раскольнікова
Обыкновенные люди	Необыкновенные люди
Разумихи н (живет, найдя свое место в настоящем, не стремится преступать закон, живет разумно, о чем свидетельствует выбор его фамилии автором). Порфирий Петрович - стоит на страже не только юридического закона современности, но и пытается разобраться, в человеческой природе и помочь сохранению и законов социальных, и законов моральных Пульхерия Александровна, Катерина Иванова,Лизавета,Соня Мармеладова,Дуня Живут реальной жизнью, часто жертвуя самими собой для других.   Мармеладов - не просто принадлежит к разряду обыкновенных, а даже утрачивает человеческий облик, деградирует, ломается от не выносимых трудностей жизни.	Лужин - хищник «нового времени», времени капитализма, не остановится не перед чем на пути к богатству и власти. Деньги - его бог, мораль для него не существует. Он держит в руках социально- экономические процессы сегодняшнего и завтрашнего дня (из провинции переносит свои «дела» в столицу). Алена Иванова - хищник «вчерашнего дня», всю жизнь как паук сосала из других людей, совесть ее не мучила. (Интересными могут быть исследования проблемы: почему Раскольников убивает старуху-процентщицу, а не Лужина?) Свидригайлов - аморальный и преступный не знает угрызений совести, играет жизнью и людьми в свое удовольствие, гонится всю жизнь за наслаждениями (возникают аллюзии с «бальзаковскими страстями» героев «Человеческой комедии» О.де Бальзака).

ОСК №1.3.6.

Узагальнення головних положень теорії Раскольникова

«Я тільки в головну думку мою вірю»

Люди

Їх страчують

Мають право на існування

Можуть вбивати

Господар сучасного

Господар майбутнього

Зберігають світ, примножують його чисельно

Нижчі (звичайні)

Власне люди

Характерні риси

Руйнівники,усталених традицій,переступають закон

Консервативні, покірні

Рухають світ уперед, ведуть його «до мети»

Історична функція

Соціальна функція

ОСК №1.2.4.

28.08.1828	- родился в усадьбе Ясная Поляна.
	- умерла мать, урожденная княжна Волконская.
	- умер отец, участник отечественной войны.
	- писатель поступил в Казанский Университет.
	- старший брат Николай уговорил ехать вместе на Кавказ.
1852-1857	- написал автобиографическую трилогию «Детство», «Юность», «Отрочество»
	- служит в Севастополе.
	- открыл школу для крестьянских детей.
	- отправился за границу, чтобы ознакомиться с постановкой народного образования в Европе.
	- женился на дочери врача Софье Андреевне Берс.
1863-1869	- написал роман «Война и мир»
1873-1877	-написал роман «Анна Каренина»
1880-е годы	- переворот, происходивший в сознании Толстого.
1889-1899	- написал роман «Воскресение»
	- умер на станции Астапово Рязано – Уральской железной дороги.

ОСК №1.4.1.

Лев Толстой

(1828-1910)

Життєвий і творчий шлях

«Є два бажання, вдовольнивши які - можна сягнути справжнього щастя: бути корисним і мати спокійну совість».(Лев Толстой).

ОСК №1.4.2.

Роман Л.Толстого «Анна Кареніна»

Історія написання

Паралелізм у композиції роману

Основні проблеми твору:

Ø Роль сім'ї у житті людини Ø Пошуки основ міцних сімейних стосунків Ø Право жінки/ чоловіка на життя за порухами власної душі Ø Обов’язок перед членами своєї сім’ї, передовсім дітьми

 

ОСК №1.4.3.

Образи-характери роману «Анна Кареніна»

Символи в романі

ü -смерть чоловіка під колесами потяга; ü - сильная заметіль; ü -блиск обличчя Анни післе того, як зрозуміла, що любить Вронського; ü - сцена скачок; ü - образ залізной дороги; ü - свічка

 

 

Пути героев романа Л.Толстого «Анна Каренина»

1 путь	2 путь	3 путь	4 путь
путь неосознан-ный	путь эпикурейства	путь силы и энергии	путь слабости
Каренин и Вронский	Стива Облонский	Анна Каренина	Левин

ОСК №2.1.1.

Декаданс

Декаданс (лат. decadentia - занепад) – узагальнена назва кризового світосприйняття, яке виявляється в літературі, мистецтві, культурі.

Термін – Т.Готьє – 1869

Людина

Відчуженість єдине, на що вона здатна,-

«пристрасна нудьга»(Клодель)

неприйняття дійсності втрата віри в майбутнє

втрата моральних ідеалів віддає перевагу самозаглибленню,

Самоспогляданню

Декаденти – це покоління, яке

співає і плаче

щоб не втратити «сердечного настрою» від «прози життя» й «незатишної дійсності»

Хоча «серце перетворилось на кладовище нездійсненних мрій і надій»

Основні мотиви:

Сум, відчай, песимізм,розчарування, скарги беззахисної душі.

Естетичні засади:

А.Шопенгауер, Ф.Ніцше, А.Бергсон

ОСК №2.1.2.

Поети-парнасці

(50-70 рр. ХIХ ст..)

Парнас

Теофіль Готьє Шарль Леконт де Ліль Теодор де Банвіль Жозеф Марія де Ередіа

глибокий песимізм аполітичність нехтування сучасністю краса – найвища цінність бездоганність форм (сонет)

МОЛОДІ Поль Верлен Стефан Малларме Анатоль Франс

 

 

 

1) Леконт де Ліль «Античні вірші» (1852) (передмова – теоретичні основи)

2) Теофіль Готьє «Емалі і камеї» (1852-1872) – 47 віршів

3) Альманах «Сучасний Парнас»

ОСК №2.2.1.

Уолт Уїтмен

(1818-1896)

Верлібр – вірш без рими й розмірів

 

«Листя трави»

1855 перевидана 9 разів

12 40(1891)

 

 

· Ключовий твір – «Пісня про себе»

· Літературний напрям – синтез романтизму і реалізму

 

¨ події Громадянської війни; ¨ вбивство президента Лінкольна; ¨ американська діяльність; ¨ події світової історії.

Теми:

 

 

Новаторство: · діалог із читачем або із собою; · використання верлібру

 

 

ОСК №2.3.1.

Шарль Бодлер

(1821 – 1867)

Пізній романтик, предтеча символізму, декадансу

Синтез досягнень

Поезії Е. По «Парнасу»

Конфлікт

Французьке суспільство

Оточення

Риси

Життя і творчість

1845 «Салон 1845»

1846 «Салон 1846» есе про

1858 збірка «Квіти зла» мистецтво

поезії в прозі

1857-1864 переклад творів Е. По

«Штучний рай» - про вплив наркотиків на уяву

Романтизму	Символізму	Декаденства
культ краси визначення високої місії поета дендизм, протиставлення юрбі	синестезія містифікація образи-символи	меланхолія,песимізм імморалізм бездоганна форма віршів природа – ворог людини (звернення до Сатани)

1821- народився в Парижі

1827-помер батько (вітчим – Жан Опік)

Подорож за кордон, втеча.

1848-участь у революції

Хвороба

1864-1867-аго

ОСК №2.4.1.

Поль Верлен

(1844 – 1896)

Поль Верлен был яснее и проще своих учеников, в его всегда меланхолических и звучащих глубокой тоской стихах был ясно слышен вопль отчаяния, боль чуткой и нежной души, которая жаждет света, жаждет

чистоты, ищет Бога и не находит, хочет любить и не может.

Максим Горький

Творчість · 1866 зб. «Сатурнічні поезії» · 1868 зб. «Вишукані свята» · 1870 зб. «Добра пісня» · 1874 зб. «Романси без слів» · 1881 зб. «Мудрість» · 1884 зб. «Прокляті поети» · 1894 – «Король поетів»

Особливості стилю:

· спорідненість із імпресіонізмом · музичність · звукопис · самотність, туга, невдоволення життям – провідні мотиви · психологізм («поезія внутрішнього зору і внутрішнього життя»)

 

 

ОСК №2.4.2.

Поль Верлен – поет і людина.

 

«Поетичне мистецтво» - віршований маніфест символізму.

 

МА З КИ

 

Провідні мотиви лірики Верлена

 

· Розчарування · Печаль · Туга, самотність

 

ОСК №2.5.1.

Артюр Рембо

(1854 – 1891)

Дружба з П. Верленом

 

Теорія яснобачення поет – провидець, пророк, медіум, рівний Богові

1873 – зневіра в дієвості поезії

«Я намагався сотворити нові зірки і квіти, новітню плоть, новітні мови. Здавалося, я осягнув понадприродну владу. І що? Я? Я, який вважав себе і ангелом, вільним від будь-якої моралі, я знову кинутий на землю, змушений шукати, притиснувшись до шкарубкої дійсності! Селюк!»

Особливості стилю: · зводить до мінімуму участь розуму в процесі творчості; · символи туманні, багатозначні, незрозумілі; · головний герой віршів – «бродяга»; · «розірваний стиль»; · мальовничість і динамічність (зорові асоціації, звукові сполучення, логічна незв’язність); · свобода в політиці, побуті, відхід від соціальних тем.

І період (до 1871)

Поезія

«Руки Жан – Марі»,«Париж заселяється знов», «Сплячий в улоговині»

ІІ період (1871 – 1872) трагічне звучання

«Відчуття» «П’яний корабель» «Голосівки»

«Осяяння»

«Осяяння» «Сезон у пеклі»

ІІІ період (1872 – 1873)

ОСК №3.1.1.

Оскар Уайльд

Автор

Роман «Портрет Доріана Грея»

Лорд Генрі Уоттон

Дендізм

Доріан Грей

Гедонізм

Естетизм

Художник Безіл Холлуорд

 

краса

I AAAAIQAynkuH3gAAAAkBAAAPAAAAZHJzL2Rvd25yZXYueG1sTI9BS8NAEIXvgv9hGcGb3SRirTGb UoRCDwo2Cu1xmx2zqdnZkN228d87pQe9zcx7vPleMR9dJ444hNaTgnSSgECqvWmpUfD5sbybgQhR k9GdJ1TwgwHm5fVVoXPjT7TGYxUbwSEUcq3AxtjnUobaotNh4nsk1r784HTkdWikGfSJw10nsySZ Sqdb4g9W9/hisf6uDk7BZpVO02prFxiX+7fX92yr1/uVUrc34+IZRMQx/pnhjM/oUDLTzh/IBNEp eMjSJ7ay8JiBYMPlsDsP9yDLQv5vUP4CAAD//wMAUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhALaDOJL+AAAA4QEA ABMAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAFtDb250ZW50X1R5cGVzXS54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEAOP0h /9YAAACUAQAACwAAAAAAAAAAAAAAAAAvAQAAX3JlbHMvLnJlbHNQSwECLQAUAAYACAAAACEAouPW VBECAADQAwAADgAAAAAAAAAAAAAAAAAuAgAAZHJzL2Uyb0RvYy54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEA Mp5Lh94AAAAJAQAADwAAAAAAAAAAAAAAAABrBAAAZHJzL2Rvd25yZXYueG1sUEsFBgAAAAAEAAQA 8wAAAHYFAAAAAA== " strokecolor="#4a7ebb">

самозакоханність

G AAgAAAAhAMjphJvcAAAACAEAAA8AAABkcnMvZG93bnJldi54bWxMj0FLw0AQhe+C/2EZwZvdpEJo YzalCIUeFGwU7HGajNnU7GzIbtv47x3xoLd5vMeb7xWryfXqTGPoPBtIZwko4to3HbcG3l43dwtQ ISI32HsmA18UYFVeXxWYN/7COzpXsVVSwiFHAzbGIdc61JYchpkfiMX78KPDKHJsdTPiRcpdr+dJ kmmHHcsHiwM9Wqo/q5Mz8L5Ns7Ta2zXFzfH56WW+x91xa8ztzbR+ABVpin9h+MEXdCiF6eBP3ATV G1gss6VE5ZAF4v/qg4H7LAVdFvr/gPIbAAD//wMAUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhALaDOJL+AAAA4QEA ABMAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAFtDb250ZW50X1R5cGVzXS54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEAOP0h /9YAAACUAQAACwAAAAAAAAAAAAAAAAAvAQAAX3JlbHMvLnJlbHNQSwECLQAUAAYACAAAACEAvhBU wRMCAADQAwAADgAAAAAAAAAAAAAAAAAuAgAAZHJzL2Uyb0RvYy54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEA yOmEm9wAAAAIAQAADwAAAAAAAAAAAAAAAABtBAAAZHJzL2Rvd25yZXYueG1sUEsFBgAAAAAEAAQA 8wAAAHYFAAAAAA== " strokecolor="#4a7ebb">

насолода

 

 

Ф.Достоєвський говорив, що краса врятує світ.

Стендаль писав, що «краса є лише обіцянкою щастя».

Герої О. Уайльда й сам автор у передмові так висловлюється про красу:

· «Краса є прояв Генія - та навіть вище за Генія»;

· «краса – це одна з великих істин світу»;

· «Краса – поза всякими сумнівами, їй дано божественне право на верховенство»;

· «Краса…не така тлінна, як Думка»;

· «Для мене Краса є дивом із див».

· То що ж таке Краса, як вона співвідноситься з морально-етичними категоріями?

Створення «асоціативного куща» до слова «Краса»

Краса

природність

приємність

чистота

щастя

любов

досконалість

витонченість

гармонія

 

ОСК №4.1.1.

ЗАХІДНА ЛІТЕРАТУРА ХХ ст.

ТРАДИЦІЙНИЙ РЕАЛІЗМ	Û	МОДЕРНІЗМ
ß		ß
СОЦІАЛІСТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ І ЙОГО ЗАНЕПАД		ПОСТМОДЕРНІЗМ
ß
НЕОРЕАЛІЗМ

 

НАУКИ ПРО ЛІТЕРАТУРУ

ОСК №4.1.2.

ОСК №4.1.3.

Напрямки та течії модернізму

ОСК №4.1.4.

Джеймс Джойс

ОСК №4.3.1.

(1882 – 1941)

Візитна картка літературного твору

Автор – Джеймс Джойс

Назва – «Джакомо Джойс»

Жанр – есе, лірична мініатюра.

Сюжет есе У творі немає чітко окресленого сюжету зі звичним початком і закінченням.

Проблематика – історія душі, історія кохання, прагнення до самопізнання, до пізнання життя, до творчості.

Тема – почуття, миті любовних взаємин, про час, який зупинився, про сенс буття.

Головні герої новели: Вона – кохана, він – ліричний герої.

Чому твір має назву Джакомо?...

Філософський характер твору та проблеми, яких торкається автор: · Світ – особистість – душа – мистецтво; · почуття, прагнення зрозуміти власне Я, знайти себе і своє місце в світі;

 

 

Кохання Джакомо

 

 

Поривання Відчуття Дотик, рух

 

 

ОСК №4.2.1.

Франц Кафка

(1883 – 1924)

• Свідок глобальних соціальних потрясінь

Стосунки з батьками – «Лист до батька»

• Особисте життя

жінки

• Поєднання культур – іудейської, слов’янської, німецької (єврей, жив у Празі,писав німецькою)
• Служба
• «Усе моє єство націлене на літературу. Якщо я від літератури коли – небудь відмовлюсь, то просто перестану жити»

 

Творчість «Америка» «Художник голоду» «Замок» «У виправній колонії» «Процес» «Сільський лікар»

 

«Перевтілення»

(1912)

Тема: відносини людини із життям; трагедія відчуження особистості.

Жанр – новела, притча – розгорнута метафора, розгалужений символ

Поєднання

 

 

 

Натуралізму

 

Фантастики

Іронії

Трагедія

 

 

ОБРАЗИ

 

Грегор Замзa родина Конфлікт     гротескний символічне уособлення літературний «автопортрет» «маленької людини» мати батько сестра

ОСК №4.2.2.

 

 

 

 

ОСК №4.2.3.

Модель світу, змальована Кафкою

«Маленька людина»	®	Життя - катастрофа		Світ
¯		¯		¯
«Сіра людина»		Зло, кошмар, безвихідь		Бог суспільство Близькі та рідні Колеги по роботі Друзі
¯		¯		¯
Нудне буденне життя Самотність Замкненість Біль Страждання Відчуження Смерть		Космічна, не соціальна сила		Втрата мети і логіки духовного розвитку
¯			¯
Людина у світі – беззахисна і безпритульна комаха, яку легко «розчавити»				Світ приречений на загибель
¯
Людське існування позбавляє духовності
		Відчай, песимізм

ОСК №4.2.4.

«Характеристика образу Грегора Замзи»

Що ти знаєш про мій біль,

і що я знаю про твій

Батько	Відчуженість, Байдужість	Син
Мати	Любить Грегора, але стримана в почуттях	Син
Сестра	Близька Грегорові, але не цікавиться його життям	Брат
Теплих сімейних стосунків між членами родини не відчувається. Єдине, що їх єднає – роздуми про матеріальний добробут, гроші.

 

Стосунки на службі

Шеф	Змушує рано вставати, тяжко працювати	Комівояжер, Грегор Замза
Зверхнє ставлення до підлеглого
	Тримається на службі, щоб погасити батьків борг.

ОСК №4.2.5.

ФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПЦІЯ СВІТУ І ЛЮДИНИ У Ф.КАФКИ І СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ

 

 

Концепція світу і людини у Кафки	Концепція світу і людини у Сент-Екзюпері
1. Люди полоненні «залізничного» вагона 2. Листи до батька: «Всі мої думки перебували під твоїм тяжким гнітом» 3. Грегор - комаха. На шляху до життя 4. Мотиви відчуження 5. Батько Грегора: «Забудьте нарешті все старе. Хоч трошки подумайте про мене» 6. Навколишній світ - хаос	1. «Ми – екіпаж одного корабля»     2. «Я родом із мого дитинства»     3. «Людина пізнає себе долаючи перешкоди»     4. «Людина не може жити самотньо»     5. «Бути людиною – це якраз і означає відповідати за все»     6. «Людина на землі – це мішень для стрільців які чатують у засідці»

 

ЧИЙ СВІТОГЛЯД ВАМ БЛИЖЧИЙ?

 

ОСК №4.2.6.

 

 

Трагічне + комічне

 

Гротеск

Прекрасне + потворне

Реальне + ірреальне

Світ аномалій

Ф. Кафка, Дж. Свіфт, М.Гоголь М.Булгаков

Примхливий

 

 

 

ОСК №4.4.1.

Антиутопія

(ХХ ст..)

Анти утопія (англ.. dystopia «негативна утопія», «утопія навиворіт») – напрям у художній літературі та кіно. Критичне зображення державної системи, що не відповідає принципам гуманізму; протест проти насильства, абсурдного соціального устрою, безправного становища людини.

 

«Левіафан» Гоббса «Байка про бджіл» Мандевіля «Мандри Гуллівера» Свіфта

К.Чапек «R.V.R.» Є. Замятін «Ми» Дж. Оруелл «1984» А.Платонов «Котлован», «»Чевенгур В.Аксьонов «Острів Крим»

Розвиток теорії і практики жанру

- Вади технічного прогресу; - Розповсюдження комуністичної ідеології; - Соціалістичні експерименти; - Формування фашистської системи

Перші утопії

 

 

 

 

Утопія і антиутопія – жанри –супутники, які розкривають соціально-філософські проблеми:

· Людина і суспільство

· Людина і природа

· Людина і насильство

 

Відмінності

Утопія Антиутопія

1)розвінчує міф; 1) ґрунтується на міфах;

2)конфлікт людини і держави; 2)конфлікт хорошого і прекрасного;

3)сатиричний, критичний настрій; 3)романтичний пафос;

4)зображення суспільства із «середини» 4)зовнішнє зображення суспільства;

очима людини, яка пережила конфлікт; 5)різновид фантастики, пов'язаний

5)не є різновидом фантастики, пов’язана із прогнозуванням;

з реальними процесами, які читач 6) позитивна модель суспільства

повинен пізнати;

6)негативна модель суспільства

 

ОСК №4.5.1.

Михайло Афанасійович Булгаков

(1891-1940)

«Про всіх великих складались легенди. Але про кожного — своя, не схожа на інші.»

М.Булгаков

«1929 року сталося моє письменницьке знищення... Навколо мене повзуть змією чутки про те, що я приречений у всіх смислах... питання моєї загибелі — це лише питання часу, якщо, звичайно, не станеться дива...»

М.Булгаков

«Майстер і Маргарита»

Історія створення - 1928-1940

шість редакцій

1) «Роман о дияволе» - сатирична фантасмагорія із вставною новелою про Христа і Пілата.

2) <<Черный маг>>, <<Копыта инженера>>, <<Жонглер с копытом>>, <<Сын В(...)>>, <<Гастроль (Воланда)>>, <<Инженер с копытом>>, <<Князь тьмы>>...

3) 1931-1932 — увів образи Майстра і Маргарити.

4) 1937-1938 — остаточна назва <<Майстер і Маргарита>>.

 

 

1. «Роман у романі» 2. Принцип контрапункту 3. Поліфонізм 4. Ліричні відступи 5. Поєднання існування трьох світів (трактат Г. Сковороди «Потоп зміїний» XVIII ст.).

Композиція:

ОСК №4.5.2.

Система образів роману

М.Булгакова «Майстер і Маргарита»

Три світи роману

земний (московсь-ке життя 1930-х рр.)

біблійний

космічний

 

 

Булгаков наголошує на загальному розриві між світами. Люди живуть на Землі й не думають про Бога, про Всесвіт.

земний (московське життя 1930-х рр.)	біблійний	космічний
Берліоз Странівський Римський Лиходєєв Варенуха Босой Ласточкін Поплавський	Ієшуа Понтій Пілат Левій Матвій Іуда Низа Крисобій	Воланд Азазелло Коров'єв-Фагот Бегемот Абадонна Гелла

 

 

Злободенні проблеми відтиснули на другий план вічні цінності. Світ утратив духовну ціль, летить у прірву. Це попередження людству про порушення законів буття.

 

ОСК №4.5.3.

 

Ідейно-художня концепція роману М.Булгакова «Майстер і Маргарита»

 

 

Тематика: Ø показ духовної деградації суспільства в культурно-історичному контексті; Ø зображення загальної трагедії людини і всього світу; Ø історія загибелі Ієшуа Га-Ноцрі; Ø життя Івана Бездомного; Ø пригоди Воланда і його почту

Проблематика: v свобода і насильство; v художник і влада; v сенс буття; v духовна сутність світу; v значення кохання; v призначення особистості; v вибір позиції

Ідея: письменник викриває суспільні вади,але,на його думку, протиставити будь-якому насильству можна лише одне — силу духу людини, її творчість, внутрішню свободу, добро, справедливість, кохання.

 

 

 

 

«Цей роман, як на мене, є найкращою річчю Булгакова, а якщо говорити про історію Христа і Пілата, то це загалом одна з найліпших сторінок російської літератури XX століття.»

К.Симонов

ОСК №4.1.5.

Поетична мозаїка першої половини ХХ ст.

Футуризм (Італія,Росія) Ф. Т. Марінетті

Експресіонізм (Німеччина, Австрія) Г. Тракль Г. Гайм Ф. Верфель

Авангардизм

Сюрреалізм (Франція) П. Елюар А.Бретон Г.Аполлінер

Дадаїзм (Швейцарія) Т.Тцара Г.Арн М.Янко

Герметизм (Італія) С.Квазімодо

Модернізм

Поетизм (Чехословаччина) В. Незвал

 

«Неокласична поезія» (поети різних країн)

Імажизм (Англія, США) Т. Еліот

 

Ф.Г. Лорка (Іспанія)

П. Неруда (Чилі)

Ю. Тувім (Польща)

К.Галчинський (Польща)

Р.М. Рільке (Австрія)

ОСК №4.7.1.

Гійом Аполлінер

(Вільгельм Альберт Володимир Олександр Аполинарій Вонж – Костровицький)

(1880 – 1918)

Видатний французький поет

ОСНОВНІ ВІХИ ЖИТТЯ

дата	подія
26.08.1880 р.	народився в Римі. Виріс і сформувався як особистість на латинському Півдні.
1899 р.	родина Костровицьких переїздить до Парижа.
1901 р.	найнявся вчителем у родину Міло,разом з якою подорожував Рейном, містами Німеччини й Австрії, відвідав Прагу. В періодиці з’являються окремі вірші.
1902 р.	опублікував оповідання «Єресіарх» під псевдонімом Гійом Аполлінер
1903 р.	відбулося знайомство з художником П.Пікассо,яке справило значний вплив на творчий розвиток Аполлінера
1911р.	проти Аполлінера й Пікассо порушено судову справу. Приятелі підозрюються в причетності до викрадення з Лувру «Джоконди» Леонардо да Вінчі. Звинувачення не підтвердилося, але скандал глибоко вразив поета. Того ж року виходить перша збірка поезій «Звірослов, або Почет Орфея».
1913 р.	друкується збірка поезій «Алкоголі. Вірші 1898-1913рр.».
1914 р.	у лавах французької армії Аполлінер вирушив на фронт Першої світової війни.
1916 р.	був важко поранений у голову. Отримав вимріяне громадянство Франції.
1918 р.	була завершена поетична збірка «Каліграми.Вірші миру та війни», яка стала художнім узагальненням досвіду, здобутого поетом на фронті.
9.11.1918 р.	помер у Парижі.

ОСК №4.7.2.

Поетична спадщина Гійома Аполлінера

зб. «Алкоголі» («життя палюче, як спирт»)

зб. «Каліграми» Вірші Миру і Війни»

 

Особливості стилю

· відмова від пунктуації («справжня пунктуація – це ритм і паузи віршів»); · синтаксичний паралелізм; · полі тематичність – паралельно розвивається багато тем, традиційно несумісних («чудовий синтез,який дав нові крила, що перенесли поетичне мистецтво через кордони однобокості та нудьги»); · уведення до геометрії; · телеграфний лаконізм.

 

ОСК №4.6.1.

Райнер Марія Рільке

Риси поезії: · заглибленість і філософські проблеми   · прагнення до подолання стану відчуження   · відтворення містичної єдності Бога, янголів, людини, речей   · концепція творчості (митець – Орфей)   · оригінальна «філософія речей»

(1875 – 1926)

Видатний австрійський поет

 

Основні теми: ü Усесвіт і космос ü Тяжке життя простого люду ü Смерть ü Самотність

Жанри – елегія і сонет

Тяжке

ОСК №4.6.2.

Час перших спроб і пошуків Р.М.Рільке

подія	дата
Рільке народився у Празі в родині землевласника	- 4 грудня 1875 р..
В 11 років хлопця віддали до австрійської військової школи,в якій він навчався п’ять років	- 1886-1891р.р.
Школа була закритого типу,перебування в ній затьмарило його дитинство та юність. Слабке здоров’я не дозволило закінчити навчання, він став студентом, слухав лекції в кращих університетах	- 1895р.
Поетичний талант проявився досить рано. У 19 років виходить перша збірка поета «Життя й пісні»	- 1894р.
Заведено поділяти життєвий і творчий шлях поета на кілька періодів,кожен з яких характеризується певним філософськими та естетичними змінами у його свідомості. Перші ранні збірки: «Життя й пісні», «Подорожник» «Жертви парам», «Вінчаний піснями»	-(1895) -(1896)
Це період любовних захоплень поета. Юнак закохується то в Юлію Вайман, то в господиню свого першого мюнхенського помешкання Валерію Давид Ронфельд, то в графиню Франциску фон Равеншлов. Рільке – студент філології та мистецтвознавства у Мюнхені й Берліні	- із 1896 р.
Познайомився з Лу Андреас – Саломе була одним із найближчих друзів поета впродовж усього життя	- 1897 р.

«Книга годин» - «Книга прощ» (враження від перебування в Росії та України). 1907-1908рр. – цикл «Нові вірші».

Хронологія подорожей Рільке: 1898 р.- подорож до Флоренції. 1899 р.- подорож до Росії та України. 1903 р.- подорож до Данії.

Рільке й Україна

§ паломництво до Києво-Печерської Лаври;

§ відвідування могили Шевченка;

§ m bUrnE8zjKYSfW3EEycqegUeBaulw6JWsUzob+s+HYYkn7ZXOg+yYVL2MxSl9YNET11PouqwLbYvP p/615ziDfIfEGuinHLcShQrMV0panPCU2i8bZgQl6o3G5szj8divRFDGk+kIFXNqyU4tTHOESqmj pBdXLqyRT1zDJTaxkIHgh0wOSePkhhYdtsyvxqkevB7+Bcs/AAAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEA L5jrq+AAAAALAQAADwAAAGRycy9kb3ducmV2LnhtbEyPwU6DQBCG7ya+w2ZMvNlFJLQgS2M09mZM 0bQ9LuwIRHaWsNsWfXrHkx5n/i//fFOsZzuIE06+d6TgdhGBQGqc6alV8P72fLMC4YMmowdHqOAL PazLy4tC58adaYunKrSCS8jnWkEXwphL6ZsOrfYLNyJx9uEmqwOPUyvNpM9cbgcZR1Eqre6JL3R6 xMcOm8/qaBX4Jkp3r0m129dyg9+ZMU+HzYtS11fzwz2IgHP4g+FXn9WhZKfaHcl4MSjIkmTJKAdx moJgIstWMYiaN8u7BGRZyP8/lD8AAAD//wMAUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhALaDOJL+AAAA4QEAABMA AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAFtDb250ZW50X1R5cGVzXS54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEAOP0h/9YA AACUAQAACwAAAAAAAAAAAAAAAAAvAQAAX3JlbHMvLnJlbHNQSwECLQAUAAYACAAAACEAAvcTIkUC AABTBAAADgAAAAAAAAAAAAAAAAAuAgAAZHJzL2Uyb0RvYy54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEAL5jr q+AAAAALAQAADwAAAAAAAAAAAAAAAACfBAAAZHJzL2Rvd25yZXYueG1sUEsFBgAAAAAEAAQA8wAA AKwFAAAAAA== " strokecolor="white [3212]">

споглядання краєвидів українського степу

ОСК №4.8.1.

«Серебряный век» русской поэзии

«…минуты смятения и борьбы, лжи и правды» (А. Блок)

Гесиод «Труды и дни» жизнь человека начинается Вяземский

Овидий «метаморфозы» «золотым», кончается «Три века» поэтов

«железным» веком

 

 

Символизм	Акмеизм	Футуризм	«Новокрестьян - ские поэты»	Поэты, чьётвор-чество не вошло ни в одну из групп	Саша Чёрный
· Повышен – ное внимание к музыке слова · Обращение к мистической философии · Смутное, не – определенное понимание мира через тонкие намеки и полутона   Старшие: В. Брюсов, Ф. Сологуб, Д.Мережковский, З. Гиппиус, К. Бальмонт Младшие: А. Блок, А. Бальмонт А. Белый	· истоки во французском классицизме · утонченный но свежий и простой поэтическим язык · точный образ · личностный микроскоп (детализиро- вание)   А. Ахматова М. Кузьмин Е. Кузьмина – Караваева О.Мандельштам Н. Гумилев	· отрицание наследия прошлого · заумный язык, слово - творчество · социальный протест · эпатаж   В. Каменский А. Крученый В.Маяковский В.Хлебников С.Бобров Н.Асеев Б.Пастернак И.Северянин	· внимание к судьбе ру –ского народа особенно кр –стьянства · песенный характер · мифологич-ность и рели-гиозность   Н.Клюев С.Клычков С.Есенин	И. Бунин (Нобе-левский лауреат) И.Анненский (знал 14 языков) М. Цветаева	«хронический сатирик · обличение мещанства и обыватель-щины

Література 10-20 рр. ХХ ст. Росія

ОСК №4.1.5.

 

М. Гумільов А. Ахматова О.Мандельштам

Оспівування земного життя

Пряме значення слова

Мужність у сприйнятті свту

Чіткі образи

Самоцінність матеріальних речей

Зрозумілий

ОСК №4.9.1.

Анна Андреевна Ахматова

(1889 - 1966)

1912 – «Вечер» 1914 – «Четки»

Любовная тематика,

Романтические настроения

1917 – «Белая стая»