За ГОСТом 16.467-70 точність процесу характеризується показником розсіювання КР, який визначає ступінь відповідності поля розсіювання ω параметра, який контролюється, полю допуску Т цього параметра:
Для закону нормального розсіюванняω=6σ. При визначенні середнього квадратичного відхилення за даними безпосередніх вимірювань похибка визначення S враховується коефіцієнтом р.
Тоді ω = рS (при N = 25, р = 1,4).
Якщо виконується нерівність КР<1, точність операції вважається достатньою (поле допуску на обробку Т перевищує практичне поле розсіювання ω) і при правильному налагодженні верстата обробка здійснюється без браку. ЯкщоКР>1 – точність операції недостатня і незалежно від якості налагодження можлива поява як виправного, так і невиправного браку.
Визначаємо надійність забезпечення необхідної точності обробки. Надійність характеризується запасом точностіКT.
ЯкщоКT > 1,12 – процес вважається надійним.
Визначаємо точність налагодження верстата. Точність налагодження вважається нормальною при умовіКН < 1 - КР, де КН – показник, який характеризує точність налагодження
ΔО – координата середини поля допуску.
Оцінка правильності вибраного налагоджувального розміру.
На практиці можливий брак навіть при достатній точності процесу, якщо налагодження верстата було виконане з похибкою, розмір якої перевищував допустиме значення. Про правильність вибраного налагоджувального розміру судятьза точністю збігу центру розсіювання з серединою поля допуску. Похибка налагодження ΔН (величина зміщення центру розсіювання 
від координати середини поля допуску ΔО)визначається за формулою:
Допустиме значення похибки налагодження
Налагодження вважається точним, якщо виконується умова
Якщо ця умова виконуватись не буде, неминучий брак навіть при надлишковій точності процесу.
Визначення імовірності браку на операції. Площа, обмежена диференційною кривою нормального розподілу визначається інтегруванням рівняння кривої і являє собою імовірність того, що значення випадкової величини буде знаходитись всередині інтервалу, обмеженого границями інтегрування. Оскільки в межах від -∞ до +∞ знаходяться всі можливі значення випадкової величини, то імовірність попадання випадкової величини в цей інтервал дорівнює одиниці (достовірність).
Імовірність того, що випадкова величина, яка підлягає закону нормального розподілу, прийме значення в межах х1–х2, може бути записана таким чином:
, де Ф(z) – нормована функція Лапласа.
Імовірність одержання браку при несиметричному розташуванні поля допуску відносно центра розсіювання.
Імовірність невиправного браку:
Імовірність виправного браку:
Визначимо технологічний допуск, який можна витримати на досліджуваній операції без браку:
мм
1.9. Висновок: в ході лабораторної роботи було проведено обробку 25 заготовок і проведено дослідження точності обробки за допомогою кривої нормального розподілу. В результаті дослідження виявлено, що
– точність операції відповідає заданому допуску за кресленням (КР < 1);
– при роботі за налагодженням на цьому верстаті можна витримати допуск Т=1,33 мм;
– налагоджувальний розмір вибрано правильно ;
– при роботі за налагодженням на цьому верстаті імовірність отримання браку: виправного – 15,87%, невиправного – 11,51%.
