Поточно-модульний контроль

Форма № Н - 3.04

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К.Д. Ушинського»

 

Кафедра історії України

 

“ ЗАТВЕРДЖУЮ ”

Перший проректор з навчальної та

науково-педагогічної роботи

Копусь О.А.

“______”_____________2016 року

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПП 1.11 Історія України

(шифр і назва навчальної дисципліни)

 

Спеціальність 014 Середня освіта (Історія), І курс

Спеціальність 027 Музеєзнавство, пам'яткознавство

 

Освітній ступінь «бакалавр»

 

інститут, факультет Соціально-гуманітарний факультет

(назва інституту, факультету)

 

 

Одеса – 2016

 

 

Робоча програма з навчальної дисципліни «Історія України»

для студентів І курсу спеціальності «014 Середня освіта (Історія)»,

027 Музеєзнавство, пам'яткознавство освітній ступінь «бакалавр», 29 серпня 2016 року. - 40 с.

 

 

Розробник:Касілова Вікторія Михайлівна, ст. викл. кафедри історії України

 

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри історії України

протокол від 29 серпня 2016 року № 1

 

Завідувач кафедри історії України Красножон А.В.

 

29 серпня 2016 року

 

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю) 6.020302 Історія

 

Протокол від 30 серпня 2016 року № 1

 

 

Голова О.А.Копусь

 

Секретар Т.Ю.Осіпова

30 серпня 2016 року

 

 

Ó ПНПУ імені К.Д.Ушинського, 2016 рік

 

1. Опис навчальної дисципліни «Історія України»

 

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів - 3,5	Галузь знань 0203 Гуманітарні науки 0201 Культура	Нормативна
014 Середня освіта (Історія) 027 Музеєзнавство, пам'яткознавство
Модулів – 2	Спеціальність (професійне спрямування): _______________	Рік підготовки:
Змістових модулів – 3	1-й	1-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання – Творча робота (есей) (назва)	Семестр
Загальна кількість годин - 105	1-й	1-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4 самостійної роботи студента - 2,5	Освітній ступінь: Бакалавр	год. 34	год. 12
Семінарські
год.34	год. 4
Лабораторні
год. -	год. -
Самостійна робота
год. 27	год. 81
Індивідуальні завдання:год.10
Вид контролю: екзамен

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання - 66%: 34%

для заочної форми навчання - 11%: 89%

 

1. Мета та завдання навчальної дисципліни «Історія України»

Мета курсу - опираючись на вивчення першоджерел, історіографії, застосовуючи новітні підходи до вивчення історії, сформувати у студентів цілісне уявлення про вітчизняну історію, усвідомлення значення і ролі подій української історії в загальноєвропейському історичному розвитку, їх взаємозв'язку та взаємообумовленності, формувати історичне мислення, професійний підхід до історичного дослідження, вивчення та викладання історії України, виховувати почуття патріотизму, національної самосвідомості, орієнтованості на загальнолюдські цінності.

 

Завдання

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- факти, хронологію подій, основні поняття історії України в доісторичний, ранньоісторичний, середньовічний періоди та на початку ранньонового часу; культурні надбання населення українських земель; перебіг суспільно–політичного, духовно–релігійного життя та особливості етнічного розвитку; біографії видатних історичних осіб;

- закономірності перебігу історичного процесу на українських землях у вказаний період;

- розуміти історичний досвід і уроки, місце і роль давньої України в контексті європейської та світової історії.

 

уміти:

- самостійно добирати і опрацьовувати історичні документи, науково-популярну і дові-

дкову літературу,

- аналізувати, систематизувати, інтерпретувати й узагальнювати історичні факти,

критично оцінювати діяльність історичних осіб;

- самостійно мислити, виявляти й аналізувати історичне підгрунтя проблем соціально-економічного, політичного, культурного, національного буття України; брати участь у дискусіях на суспільно-політичні теми;

- на матеріалах історії України формувати історичну свідомість, громадянську відповідальність, патріотизм школярів та юнацтва;

- професійно застосовувати набуті знання у викладацькій та науково-дослідній роботі.

 

3. Програма навчальної дисципліни «Історія України»

Змістовий модуль 1. Стародавня доба історії українських земель

Тема 1. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України

Ранній палеоліт. Пізній палеоліт. Людське суспільство в епоху мезоліту. Аграрна (неолітична) революція. Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура та її місце в історії України. Епоха бронзи на території України. Український степ і Лісостеп у добу раннього заліза. Кіммерійські племена на території України. Скіфський світ. Сармати в Північному Причорномор’ї. Античні міста – держави Північного Причорномор’я та Криму: суспільно-політичний устрій, економічне життя, взаємодія з місцевим населенням.

Тема 2. Слов’яни на території України в V – ІХ ст.

Джерела вивчення давніх слов’ян. Слов’яни в історичному контексті. Концепції щодо території формування та етногенезу слов’ян. Перші письмові згадки про слов’ян; венеди й анти. Слов’янські племінні союзи Центрально–Східної Європи. Зародки слов’янської державності. Початок Великого переселення народів. Склавини та анти. Аварський каганат і занепад антської державності. Східнослов’янські племена в V – ІХ ст.: розселення, соціально-економічний лад та господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ східних слов’ян.

Змістовий модуль 2. Давньоруський період української історії (кінець ІХ - сер. ХІV ст.)

Тема 1. Становлення та піднесення Давньоруської держави.

Передумови утворення східнослов’янської держави. Київське князівство Аскольда. Інші осередки державності на Русі. Теорії походження давньоруської державності. Утворення держави наприкінці ІХ – на початку Х ст. Князювання Олега та Ігоря. Перші спроби регламентації данини й адміністративно – судової системи, Ольга. Воєнна активність Русі в 60 – на початку 70 –х рр. Х ст., Святослав. Розбудова держави за Володимира Святославича. релігійні реформи Володимира Великого. Завершення складання держави за Ярослава Мудрого. Характер і форма Давньоруської держави Х – першої половини ХІ ст.

Тема 2. Київська Русь у добу політичної дезінтеграції і князівських міжусобиць.

Зміни соціально – економічних відносин та їх вплив на політичне життя Київської Русі. Влада в державі по смерті Ярослава Мудрого. Тріумвірат Ярославичів. Князівські з’їзди. «Правда Ярославичів». Князівські міжусобиці кінця ХІ ст. Боротьба з половецькими ханами. Відновлення централізованої монархії Володимиром Мономахом. Мстислав Володимирович. Настання доби політичної роздробленості. Київське та Переяславське князівства. Чернігово-Сіверська земля. Монголо – татарська навала та встановлення залежності від Золотої Орди.

Економічне життя Київської Русі. Сільське господарство і промисли. Ремесло. Торгівля.

Культура Київської Русі. Київська Русь у світовій історії та її місце в історії українського народу.

Тема 3. Галицько – Волинська держава.

Розвиток Галичини та Волині в рамках Київської Русі. Утворення та піднесення Галицького князівства. Особливості його внутрішньополітичного життя. Утворення та розвиток Волинського князівства. Об’єднання Волинського та Галицького князівства. Роман Мстиславович. Тимчасовий розпад Галицько – Волинського князівства, боротьба за владу (1205 – 1238 рр.). Внутрішня та зовнішня політика Данила Галицького. Антимонгольська діяльність Данила Романовича. Розвиток Галицько – Волинського князівства за спадкоємців Данила Галицького. Поступове політичне ослаблення князівства. Загибель князівства, боротьба за галицько – волинську спадщину. Історичне значення Галицько – Волинського князівства.

 

Змістовий модуль 3. Українські землі під владою іноземних держав (середина ХІV – середина ХVІІ ст.)

Тема 1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

Утворення Великого князівства Литовського та експансія литовців на Україну. Включення українських земель до складу Литовської держави за князювання Гедиміна та Ольгерда. Причини швидкого підпорядкування Литвою руських земель. Політика Литви в приєднаних землях. Кревська унія 1385 р. та її наслідки для українських земель в складі Литви. Князювання Вітовта. Зміна політичного курсу Литви щодо українських земель. Вітовт і колонізація Причорномор’я. Поразка українсько-литовських військ на річці Ворсклі. Городельська унія. українські землі в другій третині ХV – першій половині ХVІ ст. Свидригайло Ольгердович та громадянська війна в Литві. Остаточна ліквідація удільного устрою. Антилитовські виступи. Московські – литовські змагання за українські землі. Військово – політичне ослаблення Литви.

Тема 2. Українські землі під владою Королівства Польського та Речі Посполитої.

Початок польської експансії на українські землі. Завоювання Польщею Галичини. Становище українського населення Галичини під польською владою. Зближення з Литвою. Унійні польсько-литовські процеси кінця ХІV – ХV ст. Люблінська унія 1569 р. Політичні, соціально-економічні та національно-релігійні наслідки Люблінської унії для українського народу. Українці у Речі Посполитій. Нові риси традиційного господарства, соціальної структури. Зміцнення шляхти. Закріпачення селян. Полонізація української знаті. Церковне та культурне життя. Князь Костянтин Острозький та острозька академія. Берестейська церковна унія. Релігійні протиріччя в суспільстві, релігійна полеміка. Братський рух та розвиток культури і освіти в ХVІ – першій половині ХVІІ ст.

 

 

4. Структура навчальної дисципліни «Історія України»

 

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Стародавня доба історії українських земель

Тема 1.Первіснесуспільство і перші державні утворення на території України

-

-

-

-

Тема 2. Слов’яни на території України в V – ІХ ст.

-

-

-

-

-

Разом за змістовим модулем 1

-

-

-

-

-

Змістовий модуль 2. Давньоруський період української історії (кінець ІХ - сер. ХІV ст.)

Тема 3. Становлення та піднесення Давньоруської держави.

-

-

-

-

-

Тема 4. Київська Русь у добу політичної дезінтеграції і князівських міжусобиць.

Тема 5. Галицько – Волинська держава.

-

-

-

-

-

Разом за змістовим модулем 2

Тема 6.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

Тема 7.Українські землі під владою Королівства Польського та Речі Посполитої.

Разом за змістовим модулем 3

-

-

-

-

Усього годин

-

-

Модуль 2

ІНДЗ

-

-

-

-

-

-

-

-

Усього годин

-

 

1. Теми лекцій для студентів денної форми навчання

 

№	назва теми	Годин
Змістовий модуль 1.
	Вступ. Місце історії України у всесвітній історії. Предмет історії України, методологічні засади її вивчення та наукова періодизація. Структура і основні завдання вивчення історії України.
	Населення українських земель в первісну епоху
	Дослов'янські етноси на території України
	Етногенез слов'ян. Східнослов'янські племінні союзи
Змістовий модуль 2.
	Київська Русь: утворення та період "збирання земель".
	Розвиток Давньоруської держави в кінці Х - першій половині ХІ ст.
	Запровадження християнства на Русі, його наслідки та історичне значення
	Трансформація державного ладу Київської Русі в другій половині ХІ - першій третині ХІІ ст.
	Розпад Київської Русі: причини, хід, наслідки.
	Змістовий модуль 3.
	Утворення Великого князівства Литовського та експансія литовців на українські землі. Політика Литви в приєднаних землях.
	Зміна політичного курсу Литви щодо українських земель після Кревської унії. Князювання Вітовта.
	Громадянська війна в Литві 1432 – 1440 рр. Другий удільний період.
	Ліквідація автономії українських земель. Антилитовські виступи.
	Польсько-литовське зближення. Унійні процеси кінця ХІV – ХV ст.
	Люблінська унія: причини, зміст, наслідки
	Соціально – економічний розвиток українських земель у другій половині ХVІ – на початку ХVІІ ст.
	Культурно – освітнє та церковно – релігійне життя України.
	Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії
	Всього

6. Теми семінарських занять для студентів денної форми навчання

№	назва теми	Годин
Змістовий модуль 1.
	Скіфо-сарматська доба та греко-римська цивілізація на території України
	Східні слов'яни у VІ – ІХ ст.
Змістовий модуль 2.
	Передумови та процес виникнення держави у східних слов'ян
	Еволюція державного устрою та соціально-економічного ладу Київської Русі
	Економічне життя Давньоруської держави. Люди Київської Русі.
	Утворення князівств на теренах Русі, їх політичне, економічне життя та культура
	Київська Русь і населення степової України в ІХ – ХІІІ ст.
	Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі. Місце Київської Русі в історії українського народу.
	Галицько – Волинське князівство – нова європейська держава
Змістовий модуль 3.
	Українські землі в складі іноземних держав в ХІІІ – ХV ст.
	Українські землі в складі Великого князівства Литовського: соціально-економічний розвиток
	Українське суспільство в Речі Посполитій: соціальне, економічне та духовне буття.
	Семінар-конференція (захист творчих робіт)
	Всього

 

Змістовий модуль 1

Семінарське заняття 1

Скіфо-сарматська доба та греко-римська цивілізація на території України – 2 год.

1. Кіммерійські племена на території України, їх суспільний лад та господарське життя у світлі письмових та археологічних джерел.

2. Скіфи та Скіфія. Скіфо - перська війна.

3. Сармати в Північному Причорномор'ї.

4. Причини та хід грецької колонізації Північного Причорномор'я.

5. Ольвія, Тіра, Херсонес, міста Боспора: політична історія. Торгівля, господарство, культура грецьких полісів Північного Причорномор'я.

6. Рим і римська цивілізація Північного Причорномор'я. Загибель античного світу на Півдні України.

 

Теми рефератів.

Античні поселення на території Одещини.

Вітчизняна передісторія: українські землі в зарубіжних описах.

„Український Степ - „прохідний двір" європейської історії" (В'ячеслав Липинський).

 

Література

Джерела

1. Історія України: Документи. Матеріали. - К., 2002.

2. Історія України в прозових творах та документах: Т. 1. Витоки. Від найдавніших часів до першої половини IX ст. - К., 1995;

 

Спеціальна література

1. Василенко В.Велика Скіфія. – К., 1991.

2. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.

3. Давня історія України. Кн. 1-2. – К., 1994, 1995.

4. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.

5. Залізняк Л. Первісна історія України - К., 1999.

6. Ковальський М. П., Мицик Ю. А. Історія України. - К., 1993. -- Т. І: від давніх часів до ХVП ст.

7.Кришацький С.Д., Зубар В.М., Русляєва А.С. Античні держави Північного Причорномор'я. – К., 1998.

8. Лапин В.В. Греческая колонизация Северного Причерноморья. – К., 1966

9. Рыбаков Б.А. Геродотова Скифия. – М., 1979.

 

Семінарське заняття 2

Східні слов'яни у VІ – ІХ ст. – 2 год.

1. Питання етногенезу слов'ян у історичній літературі.

2. Венеди, анти, склавини.

3. Східнослов'янські об'єднання племен на території України: розселення, суспільний устрій, господарство, вірування.

4. Східні слов'яни та сусідні народи.

 

Теми рефератів.

Слов'яно-готські війни. Гунни і слов'яни.

Заснування Києва: легенди та наукове бачення.

Світогляд давніх слов'ян.

Достовірність „Велес книги" та „Літопису Аскольда" як літописних джерел давньої історії України.

 

Література

Джерела

1. Істрія України: Документи.Матеріали/ Уклад., комент. В.Ю.Короля. К., 2001.

2. Літопис Руський за Іпатським списком / Пер. Л. Махновець. — К., 1989.

 

Спеціальна література

1. Баран В. Давні сло в’яни. – К. 1998.

2. Баран В., Козак Д., Терпіловський Р. Походження слов’ян. – К., 1991.

3. Давня історія України. У 3-х томах. Т.3.Слов’яно-руська доба – К: Ін-т археології НАН України, 2000.

4. Давня історія України. Кн. 1. – К., 1994.

5. Давня історія України. В 3-х т. / Під ред. П.П. Толочка, В.Д. Барана, С.М.Бібікова та ін. Т.1. -К., 1998.

6. Історія України в особах IX – XVIII ст. – К., 1993.

7. Етнічна історія давньої України- К: Ін-т археології НАН України, 2000.

8. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.

9. Петров В.П. Походження українського народу. – К., 1992.

 

Змістовий модуль 2

Семінарське заняття 3

Передумови та процес виникнення держави у східних слов'ян -2 год.

1. Передумови утворення держави на Русі.

2. Теорії походження Київської Русі та їх оцінка в сучасній історіографії.

3. Київська Русь на етапі становлення. Внутрішня та зовнішня політика князів Олега та Ігоря.

4. Реформи княгині Ольги.

5. Князювання Святослава та його внутрішньо- та зовнішньополітичні наслідки.

 

Література

Джерела

1. Історія України в прозових творах та документах: Т. 2. Відома і чута у всіх кінцях землі. Друга половина IX - перша половина XII ст. - К., 1993;

2. Літопис Руський / За ред. і перекладом Л.Є.Махновця. - К., 1989.

3. Січинський В. Чужинці про Україну. - К., 1992.

 

Спеціальна література

1. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. - К., 1968.

2. Давня історія України. В 3-х т. / Під ред. П.П. Толочка, В.Д. Барана, С.М.Бібікова та ін.

К., 1998-2000.

3. Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1996.

4. Історія України в особах IX – XVIII ст. – К., 1993.

5. Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава.- К., 1996.

6. Котляр М. Русь язичницька. Біля витоків східнослов'янської цивілізації. - К., 1995.

7. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.

8. Пріцак О. Походження Русі. Т.1. – К., 1997.

9. Ричка В. Княгиня Ольга. – К., 2004.

10. Толочко П. Історичні портрети. - К., 1990.

11. Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь. - К., 1998.

12. Толочко П.П. Дворцовые интриги на Руси. – К., 2001.

Семінарське заняття 4

Еволюція державного устрою та соціально-економічного ладу Київської Русі - 2 год.

1. Територіальне зростання держави, аміністративно - територіальна, військова та фінансова реформи Володимира Святославовича та їх значення.

2. Наслідки та історичне значення християнізації Київської Русі.

3. Князювання Ярослава Мудрого: розбудова Києва, запровадження норм писаного права, церковне та культурно - освітнє життя.

4. "Черговий порядок" Ярослава Мудрого та система колективного сюзеренітету.

 

Теми рефератів.

1. Русь у працях іноземних мандрівників та хроністів.

2. Проблеми етногенезу українського народу (ІХ – ХІІІ ст.).

 

Література

Джерела

1. Повість временних літ. – К., 1990.

2. Правда Русская/ Под ред.. Б.Д.Грекова.- М.-Л., 1947.

3. Русская Правда.Учебное пособие. - - М.-Л., 1949.

 

Спеціальна література

1.Брайчевський М. Утвердження християнства на Русі. - К., 1989.

2. Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1996.

3. Історія України в особах IX – XVIII ст. – К., 1993.

4. Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава.- К., 1996.

5. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.

6. Ричка В.М. Церква Київської Русі. - К., 1997.

7. Толочко П. Київська Русь. - К., 1996.

8. Толочко А. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. - К., 1992.

9. Толочко П. Історичні портрети. - К., 1990.

10. Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь. - К., 1998.

11. Толочко П.П. Дворцовые интриги на Руси. – К., 2001.

 

Семінарське заняття 5

Економічне життя Давньоруської держави. Люди Київської Русі – 2 год.

1. Розвиток сільського господарства, ремесел та торгівлі в Київській Русі.

2. Соціальна структура давньоруського суспільства та її розвиток.

3. Проблема характеру суспільно - політичного ладу на Русі в історіографії.

4. Повсякденне життя людей Київської Русі.

Теми рефератів.

Станово-класова структура давньоруського суспільства.

Повсякденне життя людей Київської Русі.

Жінки Київській Русі.

 

Література

Джерела

1. Повість временних літ. – К., 1990.

2. Правда Русская/ Под ед... Б.Д.Грекова.- М.-Л., 1947.

3. Русская Правда.Учебное пособие. - - М.-Л., 1949.

 

Спеціальна література

Данилевский И.Н. Русские земли глазами современников и потомков (ХІІ – ХІV вв.) – М., 2000.

Романов Б.А. Люди и нравы Древней Руси. –М.-Л., 1966.

Свердлов В.Б. Генезис и структура феодального общества Древней Руси.- Л., 1983.

Толочко О.П. Держава і образ держави. –К., 1994.

Толочко П.П. Древнерусский феодальный город. –К., 1996.

Толочко П. Київська Русь. - К., 1996.

 

Семінарське заняття 6

Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі. Місце Київської Русі в історії українського народу – 2 год.

1. Формування цивілізації Київської Русі. Конвергенція народної культури і християнської культури.

2. Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі.

3. Давньоруська література, літописання та розвиток освіти в Київській Русі.

4. Етнічні процеси в Давньоруській державі та місце Київської Русі в етногенезі українського народу.

5. Питання давньоруської спадщини в історичній літературі.

6. Міжнародні зв'язки і місце Київської Русі в історії Європи.

Теми рефератів.

Міжнародні зв'язки Київської Русі.

 

Література

Джерела

 

Спеціальна література

1. Дворнік Ф. Слов'яни в європейській історії та цивілізації. – К., 2000.

2. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки. розвиток, проблеми. – Львів, 2002.

3 Котляр М.Ф. Історія дипломатії Південно-Західної Русі. – К., 2002.

4. Медынцева А.А. Грамотность в Древней Руси. – М., 2000.

5. Наливайко Д. Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі ХІ – ХVІІ ст. – К., 1998.

6.Ричка В. Церква Київської Русі (соціальний та етнокультурний аспект)

7. Толочко П. Літописи Київської Русі. - К., 1994.

8. Шекера І.М. Міжнародні зв'язки Київської Русі. - К., 1963.

 

Семінарське заняття 7

Київська Русь і населення степової України в ІХ – ХІІІ ст. – 2 год.

1. Боротьба з печенігами.

2. Половці на півдні України. Проблеми конфронтації і конвергенції у взаєминах із руськими князівствами.

3. Монголо-татарське завоювання руських земель.

4. Наслідки політичної децентралізації Київської Русі.

Теми рефератів.

Взаємовідносини руських князів з кочовими народами.

 

Література

Джерела

Спеціальна література

Викторова Л.Л. Монголы. Происхождение народа и истоки культуры. – М., 1980.

Гумилев Л.Н. Древние тюрки. – М., 1967.

Семінарське заняття 8

Утворення князівств на теренах Русі, їх політичне, економічне життя та культура – 4 год.

1. Причини та передумови політичного роздроблення Русі.

2. Утворення самостійних князівств на теренах Давньоруської держави. Початок боротьби за "київську спадщину".

3. Київське, Чернігово - Сіверське, Переяславське князівства: політичний лад і культура.

4. Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла.

 

Література

Джерела

 

Спеціальна література

Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава. – К., 1996.

Котляр М.Ф. Як і чому настала роздробленість на Русі (ХІІ - ХІІІ ст.) – К.,1998.

 

Семінарське заняття 9

Галицько – Волинське князівство – нова європейська держава – 4 год.

1. Утворення та становлення Галицько - Волинського князівства (1199 - 1205 рр.) Роман Мстиславович.

2. Тимчасовий розпад єдиної держави (1205 - 1238 рр.). Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави.

3. Об'єднання та піднесення князівства за Данила Галицького. Боротьба із золотоординським ігом..

5. Внутрішньо- та зовнішньополітичний розвиток князівства за наступників Данила Галицького (1264 - 1323 рр.)

6. Останні галицько-волинські князі.

7. Історичне значення Галицько - Волинського князівства та його місце в історії українського народу.

 

Література

Джерела

Галицько-Волинський літопис. Дослідження, Текст, Коментар/ за ред. М.Ф.Котляра. – К., 2002.

 

Спеціальна література

1. Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава. – Л., 1999.

2. Історія України в особах. ІХ - ХVІІІ ст. – К., 1993. – С. 89 – 132.

3. Котляр М.Ф. Галицько-Волинський літопис. – К., 1993.

4. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. – К., 1998.

5. Кралюк П. Роман Мстиславич, князь Волинський і Галицький. Історико-біографічний нарис. – Луцьк, 1999.

6. Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.

7. Моця О.П. Населення південно-руських земель ІХ – ХІІІ ст. – К., 1993.

 

Змістовий модуль 3

Семінарське заняття 10

Українські землі в складі іноземних держав в ХІІІ – ХV ст. – 2 год.

1. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті роки ХІV ст.

2. Закарпаття під владою Угорщини. Приєднання Буковини до Молдавії. Волинь за правління Любарта.

2. Звільнення українських земель від золотоординської влади. Князь Ольгерд.

3. "Ослов'янення" литовських правителів та особливості перебування українських земель в складі Литви з середини ХІV ст. до 1385 р.

4. Кревська унія та поява литовсько - руської опозиції.

5. Зовнішньополітична діяльність князя Вітовта.

Теми рефератів.

1. Демографічні й етнокультурні процеси XIV – XVI ст. в Україні.

2. Татарсько-турецька агресія XV – початку XVI ст. проти України: передумови, перебіг, наслідки.

 

Література

Джерела

 

Спеціальна література

Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гадеміновичів у ХІІ – ХVІ ст. – Львів, - 1996.

Дворниченко А.Ю. Русские земли Великого княжества Литовского (до начала ХVІ в.): Очерки истории общины, сословий, государственности. – СПб., 1993.

Історія України в особах: Литовсько-польська доба. – К., 1997.

Крикун М.Г. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в ХV – ХVІІІ ст.: Кордони воєводств у світлі джерел. – К., 1992.

Кром М.М. Меж Русью и Литвой: Западнорусские земли в системе русско-литовских отношений конца ХV – первой трети ХVІ в. – М., 1995.

Пашуто В.Т. Образование Литовского государства. – М., 1959.

Русина О.В. Україна під татарами і Литвою. Україна крізь віки. – Т.6. - К., 1998.

 

Семінарське заняття 11

Українські землі в складі Великого князівства Литовського: соціально-економічний розвиток – 2 год.

1. Економічний розвиток українських земель в ХІV - першій пол. ХVІ ст.

2. Соціальна структура українського суспільства в ХІV - першій половині ХVІ ст.

3. Система державного управління в Великому князівстві Литовському. Централізація управління в Великому князівстві Литовському та обмеження автономії українських земель.

4. Судочинство та право в Великому князівстві Литовському. Литовські статути.

 

Теми рефератів.

1. Середньовічне місто України.

 

Література

Джерела

Литовський Статут // Хрестоматія з історії України для студентів вузів. – К.: 1993. – С. 78 – 79.

 

Спеціальна література

Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гадеміновичів у ХІІ – ХVІ ст. – Львів, - 1996.

Дворниченко А.Ю. Русские земли Великого княжества Литовского (до начала ХVІ в.): Очерки истории общины, сословий, государственности. – СПб., 1993.

Історія України в особах: Литовсько-польська доба. – К., 1997.

Крикун М.Г. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в ХV – ХVІІІ ст.: Кордони воєводств у світлі джерел. – К., 1992.

Кром М.М. Меж Русью и Литвой: Западнорусские земли в системе русско-литовских отношений конца ХV – первой трети ХVІ в. – М., 1995.

Любавский М. Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. – СПб., 2004.

Пашуто В.Т. Образование Литовского государства. – М., 1959.

Русина О.В. Україна під татарами і Литвою. Україна крізь віки. – Т.6. - К., 1998.

Семінарське заняття 12

Українське суспільство в Речі Посполитій: соціальне, економічне та духовне буття – 4 год.

1. Причини та передумови Люблінської унії. Люблінський сейм.

2. Значення Люблінської унії для української історії.

3. Церковне життя в українських землях в ХVІ ст. Криза православної церкви.

4. Берестейська унія: причини, укладення, наслідки.

5. Український національно - культурний рух ХVІ - початку ХVІІ ст.

 

Теми рефератів.

1. Суспільна, церковна та культурницька діяльність Петра Могили.

2. Фактори й умови розвитку української культури. Ренесанс в Україні.

3. Система ціннісних орієнтацій українця доби Середньовіччя.

 

Література

Джерела

Боплан Г. Опис України. – К., 1990.

 

Спеціальна література

Європейське відродження та українська література ХІV – ХVІІІ ст.

Історія України в особах: Литовсько-польська доба. – К., 1997.

Нічик В.М. Петро Могила в духовній історії України. – К., 1997.

Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець ХVІ - перша половина ХVІІ ст). – К., 1998.

Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. Кн.ІІ. – К., 1994.

Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні ХVІ – ХVІІ ст. – К., 2002.

Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця ХІV до середини ХVІІ ст. (Волинь і Центральна Україна). Київ, 1998.

 

7. Теми лекцій для студентів заочної форми навчання

 

№	назва теми	Годин
Змістовий модуль 1.
	Вступ.
	Праісторія українських земель
Змістовий модуль 2.
	Давньоруський період української історії (ІХ – середина ХІV ст.)
Змістовий модуль 3.
	Українські землі у складі Великого князівства Литовського
	Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої
	Всього

8. Теми семінарських занять для студентів заочної форми навчання

№	назва теми	Годин
Змістовий модуль 2.
	Галицько - Волинське князівство
Змістовий модуль 3.
	Литовсько-польська доба в особах. Семінар-конференція (захист творчих робіт)
	Всього

 

1. Галицько - Волинське князівство - 2 год.

1. Утворення та становлення Галицько - Волинського князівства (1199 - 1205 рр.)

2. Тимчасовий розпад єдиної держави (1205 - 1238 рр.)

3. Об'єднання та піднесення князівства за Данила Галицького. Боротьба із золотоординським ігом.

4. Внутрішньо- та зовнішньополітичний розвиток князівства за наступників Данила Галицького (1264 - 1323 рр.)

5. Занепад та припинення існування Галицько - Волинської держави.

6. Історичне значення Галицько - Волинського князівства та його місце в історії українського народу.

 

Література

1. Літопис Руський за Іпатським списком / Пер. Л. Махновець. — К., 1989.

2. Повість временних літ. – К.,1990.

3. Войгович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII -ХVІст. -Львів, 1996.

4. Крип’якевич І.П. Галицько – Волинське князівство. – К., 1984.

5. Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава.- К., 1996.

6. Котляр М.Ф., Смолій В.А. Історія в життєписах. - К., 1994.

 

2. Українські землі в складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої – 2 год.

1. "Оксамитове" литовське проникнення на українські землі. Особливості перебування українських земель в складі Литви з середини ХІV ст. до 1385 р. Кревська унія.

2. Централізація управління в Великому князівстві Литовському та обмеження автономії українських земель. Князь Вітовт.

3. Люблінська унія: причини та передумови, зміст та наслідки для українського народу.

4. Укладення церковної унії в Бересті.

 

Література

1. Берестейська унія (1596 - І996): Ст. й матеріали // Ін-т релігієзнавства -філія Львів. Музею історії релігії, Львів. Відділення Ін-ту укр. Археографії та джерелознав. ім. М. Г'рушевського НАНУ / Ред. О. Жданова. - Львів, І996.

2. Войгович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII -ХVІст. -Львів, 1996

3. Історія України в особах: Литовсько-польська доба. - К., 1997.

4. Історія церкви та релігійної думки в Україні: Середина XV - кінець XVI ст. - К., 1994. - Кн. 2-3.

5. Русина О.В. Україна під татарами та Литвою //Україна крізь віки:в 15 тт. - Т.6. К., 1998.

6. Шабульдо Ф М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. - К., 1987.

 

9. Самостійна робота для студентів денної форми навчання

Методичні рекомендації з організації самостійної роботи

Самостійна робота студентів має за мету більш глибоке засвоєння ними теоретичних та аналітичних основ курсу, розвиток творчого мислення, набуття навиків та вмінь у самостійному виборі різних методів пізнання. Самостійна робота тісно узгоджується з лекційним курсом і проводиться за усіма основними темами.

Самостійна робота передбачає конкретні визначені викладачем питання теми, які студент готує самостійно. Форми організації самостійної роботи залежать від складності окремих тем та навчальних можливостей груп та студентів. Пропонуються наступні форми: самостійне опрацювання вказаної наукової літератури, її реферування, обговорення на колоквіумах, перевірка отриманих знань на контрольних роботах.

Працюючи самостійно слід скористатися підручниками, посібниками, рекомендованою літературою, науково-довідниковими виданнями, можливостями Інтернету. Обов’язковою умовою самостійної роботи є застосування знань, набутих при вивченні інших тем курсу, а також інших історичних дисциплін. Важливим є посилання на історичні джерела та наукову літературу.

В процесі самостійної роботи слід проявляти творчість і вміння відстоювати власну точку зору. Основну увагу слід звертати на центральну проблему вивчення історії рідного краю – взаємозв’язок регіональної історії з загально історичними процесами, подіями і явищами.

 

Зміст самостійної та індивідуальної роботи

 

1. Ознайомитися з інформацією про археологічні культури епохи міді-бронзи на території України.	1 год.
2. Дослідити історичні джерела та зробити конспект "Перші писемні відомості про племена кіммерійців, таврів, скіфів, сарматів".	1 год.
3. Вивчити топографію розселення східнослов'янських племен.	1 год.
4. Нанести на контурну карту місця роселення східнослов'янських племен.	2 год.
5. Ознайомитися за історичною літературою з перебігом боротьби слов'ян з готами, гуннами, аварами.	2 год.
6. Ознайомитися з інформацією про процес утворення міст у східних слов'ян.	2 год.
7. Скласти хронологічну таблицю князювання давньоруських князів.	2 год.
8. Відобразити у вигляді схем моделі політичного устрою Давньоруської держави в період політичної єдності та окремих земель в період децентралізації.	2 год.
9. Зобразити соціальну піраміду давньоруського суспільства на підставі інформації "Руської Правди".	2 год.
10. Нанести на контурну карту кордони князівств, що утворилися з розпадом Київської Русі.	2 год.
11. Опираючись на конспект лекції та навчальні посібники, схематично відтворити найголовніші теорії етнічного розвитку Київської Русі.	2 год.
12. Ознайомитися з інформацією про походження та суть національного символу - тризуба.	2 год.
13. Скласти хронологічну таблицю князювання галицько-волинських князів.	2 год.
14. Скласти опорний конспект до теми "Зміни у правовій культурі в українських землях в ХІV-ХVІ ст."	2 год.
15. Скласти хронологічну таблицю князювання литовських князів.	2 год.
16. Скласти карти-схеми основних битв ВКЛ.	2 год.
17. Укласти хронологію литовсько-польських уній з розкриттям їх змісту.	2 год.
18. Укласти хронологію війн ВКЛ з сусідніми державами (ХІV - ХVІ ст.)	1 год.
19. Схематично відобразити соціальну структуру ВКЛ.	2год.
20. Укласти хронологію юридичного оформлення кріпосного права в українських землях та розкрити зміст кожного етапу.	2 год.
21. Проаналізувати тексти Литовських статутів та зробити висновки стосовно прав особи у ВКЛ в залежності від соціального статусу.	2 год.
Всього	42 год.

10.Індивідуальне навчально-творче завдання (творча робота)

Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання (ІНДЗ) − специфічний вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, наукового чи навчально-дослідницького характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу. Результатами ІНДЗ може бути підготовка наукових звітів, участь (з публікацією тез доповідей) у науково-практичних конференціях, олімпіадах, публікація наукових статей тощо. Зміст, форми, звітність, порядок і критерії оцінювання ІНДЗ встановлюється згідно пропозицій викладача кафедрою.

Мета ІНДЗ - самостійне вивчення на основі першоджерел, монографій, наукової, науково-популярної та довідкової літератури частини програмного матеріалу, його систематизація, аналіз та узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу.

Зміст ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних в процесі лекційних, семінарських занять та самостійної роботи.

Орієнтована структура ІНДЗ:

- Вступ - зазначається тема, мета і завдання роботи, її основні положення, а також стан наукової розробки проблеми і її значення.

- Теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів тощо, на основі яких виконується завдання.

- Методи, які використовуються при виконанні роботи.

- Основні результати роботи – подаються статистичні або якісні результати роботи, схеми, діаграми, порівняльні таблиці, описи, систематизована реферативна інформація, її аналіз. Послідовність постановки викладу результатів дослідження повинна відповідати темі і дослідницьким завданням.

- Висновки.

- Список використаних джерел і літератури. Список слід розміщувати в порядку посилань в тексті або алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків.

- Додатки.

Порядок подання та захист ІНДЗ:

- Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об’ємом 10-12 аркушів друкованого тексту через 1,5 інтервали).

- ІНДЗ подається викладачу не пізніше, ніж за 2 тижні до підсумкового тестування.

- ІНДЗ оцінюється викладачем на основі попереднього з ним ознайомлення та усного захисту на підсумковій конференції.

- Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом екзаменаційної оцінки і враховується при виведенні підсумкової оцінки. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці визначається викладачем.

Орієнтовні теми індивідуальних навчально-дослідних завдань.

Зміст ІНДЗ: підготовка презентації на тему "Історія України в особах: литовсько-польська доба" (1 персоналія за вибором студента з наступного переліку:

Костянтин Острозький, Василь-Костянтин Острозький, Михайло Глинський, Дмитро Вишневецький, Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський, Іван Федоров, Йосиф Верещинський, Іпатій Потій, Іван Вишенський, Єлисей Плетенецький, Захарія Копистенський, Памво Беринда, Брати Зизанії, Іов Борецький, Мелентій Смотрицький, Касіян Сакович, Йосиф Рутський, Петро Могила, Ян Оришовський, Криштоф Косинський, Семерій Наливайко, Іван Підкова, Петро Сагайдачний, Тарас Федорович, Іван Сулима, Павло Бут, Яків Острянин, Дмитро Гуня)

 

Методи навчання

 

Лекції, семінарські заняття, індивідуальна і самостійна робота з історичними джерелами, літературою, картами; тестові завдання, підготовка ІНДЗ, складання термінологічних словників, хронології основних подій, пошукова робота в Інтернеті, екскурсії до музеїв, по визначних історичних місцях.

 

Методи контролю

Поточні опитування на семінарських заняттях, перевірка й оцінка ІНДЗ (творчих робіт, проектів, історичних реконструкцій, мап), КМР, підсумковий тестовий контроль.

 

Форми контролю

1. Основні терміни і визначення

Поточно-модульний контроль (ПМК) − це один з видів контролю стану засвоєння знань та вмінь студента з модуля навчальної дисципліни. Поточно-модульний контроль включає оцінювання знань студента під час проведення семінарських занять, виконання завдань самое пішої та індивідуальної роботи, тестування, колоквіуму, контрольної роботи і проведення модульної контрольної роботи.

Підсумковий контроль (ПК) − це контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачений екзамен.

Підсумковий контроль здійснюється в усній і (або) письмовій формі за вибором кафедри, також за результатами виконання індивідуального навчально-дослідницького завдання з поданням відповідного звіту.

Самоконтроль – самостійна робота студента з підручником, навчальним посібником, конспектом лекцій, рекомендованою літературою з метою перевірки рівня засвоєння програмового матеріалу навчальної дисципліни..

Рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни − це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом знань балів під час вивчення та контролю знань з усіх модулів дисципліни за встановленою для дисципліни шкалою розподілу балів.

Рейтинг студента − це порядкова позиція студента в академічній групі за результатами навчання з навчальної дисципліни. Оцінка, отримана студентом у разі повторного оцінювання результатів навчання, на сукупний рейтинг студента не впливає.

Шкала оцінювання знань студента встановлює взаємозв’язки між рейтинговим показником з дисципліни, національною шкалою оцінювання знань студента і шкалою оцінок ECTS.

2. Розподіл балів на поточно-модульний і підсумковий контроль знань.

Загальна кількість балів, що відводиться на навчальну дисципліну − 100 балів, з них на поточно-модульний контроль виділяється 60 балів, на підсумковий контроль − 30 балів, в 10 балів оцінюються результати ІНДЗ.

 

Поточно-модульний контроль

Розподіл і затвердження за кожними видом роботи балів поточно-модульного контролю здійснюється з урахуванням наступних підходів.

Кількість балів, що припадає на поточно-модульний контроль (60), розподіляється відповідно по модулях відповідно до їх кількості і змісту згідно з робочою програмою навчальної дисципліни.

У межах кожного модулю кількість балів розподіляється по змістових модулях за різними видами навчальної діяльності студента і на модульну контрольну роботу.

В межах змістового модулю кількість балів розподіляється за такими видами навчальної діяльності студента:

− усна відповідь на семінарських заняттях та колоквіумах;

− поточні контрольні роботи;

− тестування;

− публікації у наукових виданнях:

− участь у наукових гуртках та проблемних групах:

− участь у розробці навчально-методичних матеріалів:

− підготовка рефератів, доповідей:

− розв’язання завдань;

− самостійна та індивідуальна робота із змістового модулю:

− доповіді та повідомлення на наукових конференціях різного рівня.

Модульна контрольна робота проводиться у письмовій формі після вивчення всіх змістових модулів у формі опитування, тестування, поточних контрольних робіт тощо. Форма і зміст модульної контрольної роботи визначається кафедрою.

Певну кількість балів студент одержує за виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи з окремого модулю і підготовку відповідного звіту про її виконання.

Бали за відвідування занять не нараховуються, водночас зменшується кількість балів за пропуск занять без поважних причин.

 

2.2. Підсумковий контроль

Підсумковий контроль є обов’язковим окремим модулем у навчальних дисциплінах, для яких навчальним планом передбачено проведення екзамену. Загальна кількість балів, яка виділяється на підсумковий контроль становить 30 балів.

 

3. Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю

Загальний порядок оцінювання знань студента за кредитно-модульною системою, порядок розподілу балів, форми і види завдань, критерії оцінювання знань тощо для кожної навчальної дисципліни доводяться викладачем до відома студентів на початку навчального семестру.

 

3.1. Організація і проведений поточного контролю

Поточно-модульний контроль передбачає перевірку стану засвоєння визначеної системи елементів знань та вмінь студентів з того чи іншого модулю.

Оцінювання знань з того чи іншого змістового модулю проводиться за результатами проведення семінарських занять, виконання студентами самостійної роботи та інших завдань, передбачених робочою навчальною програмою та обов’язкового виконання студентом модульної контрольної роботи.

Результати поточно-модульного контролю виставляються в журналах обліку роботи академічних груп.

 

3.2. Організація і проведення модульної контрольної роботи

До модульної контрольної роботи допускаються студенти у разі виконання ними усіх передбачених видів робіт і завдань, передбачених робочою навчальною програмою для даного модулю, в тому числі завдання самостійної роботи, реферати, контрольні роботи, тестування тощо.

Модульні контрольні роботи проводяться у письмовій формі.

У разі, коли студент не з’явився на проведення модульної контрольної роботи без поважних причин, він отримує нуль балів.

Перездача модульної контрольної роботи допускається у строки, які встановлюються викладачем.

 

3.3. Організація і проведення підсумкової о контролю

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали усі модульні контрольні роботи, передбачені для навчальної дисципліни і за рейтинговим показником набрали не менш як 40 балів (з 60 балів).

За результатами підсумкового контролю рейтинговий показник з навчальної дисципліни не може бути зменшений.

 

3.4. Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни

Підсумковий рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачено екзамен встановлюється як сума набраних студентом балів під час вивчення та контролю знань з усіх модулів дисципліни і підсумкового контролю за встановленою шкалою розподілу балів.

Підсумковий рейтинговий показник студента знавчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачено залік встановлюється як сума набраних студентом балів за поточно-модульним контролем.

Якщо студент не погоджується з результатами контрольних заходів, він може протягом двох днів після ознайомлення з результатами, звернутися з апеляцією до завідувача кафедри. Завідувач кафедри протягом трьох днів разом з викладачем, розглядає апеляцію і приймає остаточне рішення, про яке повідомляється студент.

За результатами апеляції кількість виставлених балів не зменшується.

Якщо у підсумку студент отримав за рейтинговим показником оцінку «FX», то він допускається до повторного складання підсумковою контролю з дисципліни. Студент, допущений до повторного складання підсумкового контролю зобов’язаний у терміни, визначені деканатом, перездати невиконані (або виконані на низькому рівні) завдання поточно-модульного контролю, виконати модульні контрольні роботи і скласти підсумковий контроль. Рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни при цьому визначається за результатами повторного складання підсумкового контролю і не впливає на загальний рейтинг студента.

У разі отримання студентом за рейтинговим показником оцінки «F», то він повинен пройти повторний курс вивчення цієї дисципліни протягом наступного семестру (навчального року) за графіком, встановленим деканатом. Бали, отримані студентом при вивченні дисципліни у попередній період, анулюються.

 

5. Орієнтовні тести і завдання до підсумкового контролю

 

Питання з однією правильною відповіддю

1. Уперше дослідив поселення носіїв трипільської археологічної культури:

а) С.Бібіков б) В.Хвойко в) Я.Пастернак

2. Час існування на території України трипільської культури:

а) V - ІV тис. до н.е. б) ІV - ІІІ тис. до н.е. в) ІІ - І тис до н.е.

3. Кіммерійці вперше згадуються у:

а) "Праці і днях" Гесіода б) "Історії" Геродота в) "Одіссеї" Гомера

4. Племена, що жили на більшій частині сучасної України в VІІ - ІІІ ст. до н.е.. давньогрецькі автори об'єднували під назвою:

а) кіммерійці б) скіфи в) сармати

5. Основними заняттями іраномовних скіфів були:

а) мисливство та рибальство б) перегінне скотарство в) землеробство і тваринництво

6. Із давньогрецьких авторів найдетальніше життя, побут і звичаї племен скіфів описав:

а) Гомер б) Гесіод в) Геродот

7. Столицею Малої Скіфії було місто:

а) Неаполь б) Ольвія в) Тіра.

8. Основним заняттям сарматів було:

а) кочове скотарство б) орне землеробство в) осіле тваринництво

9. До остаточного занепаду грецьких колоній у Північному Причорномор'ї призвела навала:

а) сарматів б) готів в) гунів

10. У писемних джерелах слов'яни спочатку згадуються як:

а) склавини, готи та алани б) венеди, склавини та анти в) склавини, анти та алани

11. Основним заняттям слов'ян наприкінці І тис. до н.е. - на початку І тис. н.е. було:

а) перегінне скотарство б) орне землеробство і тваринництво в) мисливство та рибальство

12. Систему вірувань, серцевиною якої є анімізм, тотемізм та фетишизм називають:

а) культом б) язичництвом в) социніанством

13. Святилища слов'ян, в яких приносили жертви богам. називалися:

а) погостами б) капищами в) становищами

14. Учені вважають, що Київ засновано в:

а) І ст.