Одиниці вимірювання опору струму. 4 страница

в) небезпека, пов'язана із з'єднаннями та засобами буксирування;

3.1.17. Небезпека, пов'язана з третіми особами:

а) несанкціонований запуск або експлуатація;

б) відсутність або невідповідність візуальних або звукових попереджувальних сигналів;

3.1.18. Небезпека, пов'язана з несприятливими природними факторами:

а) вітрове навантаження;

б) снігове навантаження;

в) ожеледиця, зледеніння;

г) сейсмічне навантаження;

ґ) грозові електричні розряди.

3.2. Ризики обслуговувального і ремонтного персоналу від впливу вищенаведеної небезпеки повинні бути унеможливлені або зведені до мінімуму за рахунок виконання запобіжних заходів, спрямованих на унеможливлення прогнозованих ризиків та забезпечення безпеки під час експлуатації навантажувача, наведених у цих Правилах.

Під час розроблення навантажувачів повинен бути проведений аналіз прогнозованої небезпеки, небезпечних ситуацій та небезпечних випадків, породжуваних механічним, електричним, хімічним (від сировини, матеріалів та інших речовин), термічним (тепловим) впливом, а також порушенням вимог ергономіки та іншими причинами.

 

17– АЗС. Вимоги по утриманню будівель і приміщень складів нафтопродуктів та АЗС.

18 – АХУ. Технічна документація, необхідна при експлуатації холодильних систем.

19 – типова інструкція ГНР Обязанности ответственных лиц за проведение газоопасных работ.

20- ДБН А.3.2-2-2009. Вимоги безпеки під час складування будівельних матеріалів і конструкцій.

Білет № 5

1. Порядок призначення комісії спеціального розслідування, її склад і обов’язки.

Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 43 Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

Спеціальна комісія зобов’язана:

- обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб – свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього;

– визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- з’ясувати обставини і причини нещасного випадку;

- визначити, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом;

- становити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

- зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, які представляють їх інтереси, з метою розгляду питань щодо розв’язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх розв’язання відповідним органам, а також дати потерпілим (членам їх сімей, особам, які представляють інтереси потерпілих) роз’яснення щодо їх прав у зв’язку з настанням нещасного випадку.

2. Перегляд, припинення чинності інструкцій з охорони праці та їх скасування.

1. Перегляд інструкцій, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці та примірних інструкцій, проводиться в міру потреби, але не рідше одного разу на 10 років; перегляд інструкцій, що діють на підприємстві, - в терміни, передбачені державними нормативними актами про охорону праці, на підставі яких вони опрацьовані, але не рідше одного разу на 5 років, а для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою - не рідше одного разу на 3 роки.

2. Інструкції переглядаються до закінчення термінів, зазначених у пункті 6.1 цього Положення:

- у разі зміни законодавства України про працю та охорону праці;

- у разі набуття чинності новими або переглянутими державними нормативними актами про охорону праці;

- за вказівкою директивних органів, вищестоящих організацій, органів державного управління і нагляду за охороною праці;

- у випадку аварійної ситуації або нещасного випадку, що викликали необхідність перегляду (зміни) інструкції;

- при впровадженні нових технологій, зміні технологічного процесу або умов праці, а також при впровадженні нових видів обладнання, машин, механізмів, матеріалів, апаратури, пристроїв та інструментів, видів енергії тощо.

В останньому випадку перегляд інструкції проводиться до зазначених впроваджень чи змін.

3. Перегляд, тимчасове припинення чинності та скасування інструкцій, що є державними міжгалузевими нормативними актами, та примірних інструкцій здійснюються у порядку, визначеному ДНАОП 0.00-4.14-94 "Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці" (z0094-94), а інструкцій, що діють на підприємстві, - у порядку, визначеному ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів, що діють на підприємстві".

4. Опрацювання, узгодження і затвердження змін до примірних інструкцій або прийняття нових примірних інструкцій за результатами перегляду чинних здійснюються в порядку, встановленому для примірних інструкцій, які розробляються вперше, згідно з п.4.2 цього Положення.

3. Навчання і перевірка знань посадових осіб, відповідальних за технічний стан і безпечну експлуатацію машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки.

Посадові особи малих підприємств, де немає можливості провести навчання безпосередньо на підприємстві та створити комісію з перевірки знань з питань охорони праці, проходять навчання у навчальних закладах та установах, які отримали відповідний дозвіл на навчання з питань охорони праці.

Перевірка знань з питань охорони праці таких посадових осіб проводиться комісією, створеною місцевим органом виконавчої влади або територіальним управлінням спеціально вповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю представників інших органів державного нагляду за охороною праці.

Особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки та посадові особи, службові обов'язки яких пов'язані з:

а) керівництвом та контролем за виконанням робіт з підвищеною небезпекою;

б) будівництвом, експлуатацією, реконструкцією, технічним переоснащенням, консервацією та ліквідацією об'єктів підвищеної небезпеки;

в) розробкою проектів, технологічних регламентів та іншої технічної документації для робіт підвищеної небезпеки;

г) підготовкою персоналу для обслуговування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;

ґ) розробкою нормативно-правових актів з питань виготовлення, монтажу та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та об'єктів підвищеної небезпеки, під час навчання згідно з п. 5.1 Типового положення, проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці в обсязі виконуваної ними роботи.

4. Медичні огляди працівників, які працюють у важких та шкідливих умовах праці, або таких де є потреба у професійному доборі.

Медичний огляд обов’язковий для наступних категорій працівників:

— зайнятих на важких роботах;

— на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці;

— на роботах, де є потреба у професійному доборі;

— осіб віком до 21 року (незалежно від професії та виду діяльності).

Медичні огляди для працівників, які зайняті на важких роботах і роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці проводяться відповідно до Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників, наведеному в додатку 4 до Порядку № 246, де вказано безпосередньо сам фактор небезпеки, періодичність оглядів, фах лікарів, які мають брати в них участь, лабораторних досліджень, що повинні бути проведені, а також спеціальні медичні протипоказання (на доповнення до загальних).

Так, до шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу належать:

— хімічні речовини, їх сполуки та елементи (неорганічного та органічного походження);

— складні хімічні суміші, композиції, хімічні речовини визначеного призначення (барвники і пігменти органічні, пестициди, синтетичні мийні засоби, синтетичні полімерні матеріали: смоли, лаки, клей, пластмаси, мастилоохолоджувальні рідини, герметики, фарби, емалі; добрива; фармакологічні засоби);

— промислові аерозолі переважно фіброгенного та змішаного типу дії (азбест, цемент, скловолокно, вуглецевий пил);

— біологічні фактори (білково-вітамінні концентрати, комбікорми, ферментні препарати, біостимулятори, інфікований матеріал і матеріал, що заражений паразитами, збудники інфекційних захворювань);

— фізичні фактори;

— фізичне перевантаження та перенапруження окремих органів і систем та інші фактори трудового процесу (підняття та ручне переміщення вантажу, зорово-напружені роботи (з оптичними приладами, спостереження за екраном).

За таким самим принципом як додаток 4, побудовано і додаток 5 до Порядку № 246 — у ньому міститься перелік робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, періодичність оглядів, участь лікарів, лабораторні дослідження та медичні протипоказання.

До таких робіт відносяться:

— робота на висоті, верхолазні роботи і роботи, пов’язані з підійманням на висоту, а також з обслуговування підіймальних механізмів;

— праця електротехнічного персоналу, що виконує роботи з оперативного обслуговування і ремонту діючих електроустановок напругою 127 В і вище змінного струму та 110 В постійного струму, а також монтажні й налагоджувальні роботи, дослідження та вимірювання у цих електроустановках;

— роботи у лісовій охороні, по валу, сплаву, транспортуванню та первинній обробці лісу;

— роботи у нафтовій і газовій промисловості та при морському бурінні;

— усі види підземних робіт;

— робота на гідрометеорологічних станціях, спорудженнях зв’язку;

— геологорозвідувальні, топографічні, будівельні роботи;

— роботи, що пов’язані з обслуговуванням ємностей під тиском;

— праця машиністів (кочегарів), операторів котельних, працівників служби газнагляду;

— роботи, що пов’язані з застосуванням вибухових речовин, роботи у вибухово- і пожежонебезпечних виробництвах;

— роботи у військовій охороні, службах спецзв’язку, апараті інкасації, банківських структурах, інших закладах та службах, яким дозволено носити вогнепальну зброю та застосовувати її;

— роботи у газорятувальній службі, добровільних газорятувальних дружинах, військових частинах і загонах із попередження виникнення та ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів, військових гірничих, гірничорятувальних служб міністерств та закладів, у пожежній охороні.

— аварійно-рятувальні служби (роботи) з ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

— роботи на механічному обладнанні (токарних, фрезерних та інших станках, штампувальних пресах тощо).

Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджений спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 p. № 263/121 (у цьому переліку, на відміну від попередніх, наведено лише вид робіт та психофізіологічні показники для професійного добору).

До робіт, де є потреба у професійному доборі, належать:

— усі види підземних робіт;

— робота в кесонах, барокамерах, замкнутих просторах;

— водолазні роботи;

— роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи, пов’язані з підйомом на висоту;

— роботи по обслуговуванню діючої електроустановки до і вище 1000 В та виконання в них оперативних переключень, налагоджувальних, монтажних робіт та високовольтних випробувань; робота під напругою в електроустановках до і вище 1000 В; роботи, пов’язані з діючим енергетичним обладнанням;

— роботи, пов’язані із застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухо- та вогненебезпечних виробництвах;

— роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї;

— аварійно-рятувальні роботи та роботи по гасінню пожеж;

— роботи, пов’язані з управлінням наземним, підземним повітряним та водним транспортом;

— роботи, пов’язані з емоційно-нервовим напруженням (авіадиспетчери, диспетчери по управлінню рухом залізничного транспорту; оператори енергетичних систем);

— роботи по технічному обслуговуванню і експлуатації компресорних нафтонасосних та газорегуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто- і газопроводів;

— роботи, пов’язані з бурінням, видобутком та переробкою нафти, газу, конденсату та підготовки їх до транспортування та зберігання;

— роботи, які безпосередньо пов’язані з виробництвом чорних та кольорових металів.

Організація процедури

Враховуючи вимоги вищенаведених переліків та інших нормативних актів, на підприємствах визначаються контингенти працівників, які зобов’язані проходити медичні огляди.

У деяких випадках роботодавці можуть допустити до виконання трудових обов’язків своїх працівників тільки після того, як останні пройдуть медичний огляд.

Водночас, роботодавець не вправі зобов’язувати працівника проходити медичний огляд, якщо це не передбачено законодавством. Встановлення контингенту працівників, які проходять обов’язкові медичні огляди, здійснюється роботодавцем разом із санітарно-епідеміологічною станцією та профспілковим комітетом. У разі зміни технологічного процесу, введення нових підприємств, технологій, робочих місць і професій роботодавець зобов’язаний проінформувати про це територіальну санепідемстанцію в кінці звітного року. На підставі цієї інформації коло працівників коригується щорічно.

Згідно з пп. 2.2. Порядку № 246 заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1 грудня складають Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, за формою, зазначеною у додатку 1 до Порядку № 246.

На підставі Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку № 246, на паперовому та електронному носіях, узгоджує їх у санітарно-епідеміологічній станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий ― надсилається до закладів охорони здоров’я, третій — до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий — до робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір із закладом охорони здоров’я та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.

Під час прийняття на роботу в разі переведення на іншу важку роботу, роботу зі шкідливими чи небезпечними умовами праці роботодавець повинен видати направлення на обов’язковий попередній медичний огляд працівника за формою, зазначеною у додатку 3 до Порядку № 246.

Роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні й виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань.

На підставі списку працівників, які підлягають періодичним медоглядам, заклад охорони здоров’я складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і закладом державної санітарно-епідеміологічної служби.

У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, залучені до їх проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності результатів зазначених досліджень.

5. Особливості ураження електричним струмом.

Величина струму, що проходить крізь тіло людини, безпосередньо і найбільше впливає на тяжкість ураження електричним струмом. За характером дії на організм виділяють:

- відчутний струм — викликає при проходженні через організм відчутні подразнення;

- невідпускаючий струм — викликає при проходженні через організм непереборні судомні скорочення м'язів руки, в якій затиснуто провідник;

- фібриляційний струм — при проходженні через організм викликає фібриляцію серця. Відповідно до наведеного вище:

- пороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для змінного струму частотою 50 Гц коливається в межах 0,6-1,5 мА і 5-7 мА - для постійного струму;

- пороговий невідпускаючий струм (найменше значення не-відпускаючого струму) коливається в межах 10-15 мА для змінного струму і 50-80 мА - для постійного;
- пороговий фібриляційний струм (найменше значення фібриляційного струму) знаходиться в межах 100 мА для змінного струму і 300 мА для постійного.

Гранично допустимий струм, що проходить крізь тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки, не повинен перевищувати 0,3 мА для змінного струму і 1 мА для постійного.

Величина напруги, під яку потрапляє людина, впливає на тяжкість ураження електричним струмом в тій мірі, що зі збільшенням прикладеної до тіла напруги зменшується опір тіла людини. Останнє призводить до збільшення струму в мережі замикання через тіло людини і, як наслідок, до збільшення тяжкості ураження. Гранично допустима напруга на людину при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки не повинна перевищувати 2-3 В для змінного струму і 8 В для постійного.

. Тіло людини являє собою складний комплекс тканин. Це шкіра, кістки, жирова тканина, сухожилля, хрящі, м'язова тканина, кров, лімфа, спинний і головний мозок і т. ін. Електричний опір цих тканин суттєво відрізняється. Шкіра є основним фактором, що визначає опір тіла людини в цілому. Опір шкіри різко знижується при ушкодженні її рогового шару, наявності вологи на її поверхні, збільшенні потовиділення, забрудненні. Крім перерахованих чинників, на опір шкіри впливають щільність і площа контактів, величина прикладеної напруги, величина струму і час його дії. Зі збільшенням величини напруги, струму і часу його дії опір шкіри, а також і тіла людини в цілому падає. Опір тіла людини залежить від її статі і віку: у жінок він менший, ніж у чоловіків, у дітей менший, ніж у дорослих, у молодих людей менший, ніж у літніх. Спричиняється така залежність товщиною і ступенем огрубіння верхнього шару шкіри.

Враховуючи багатофункціональну залежність опору тіла людини від великої кількості чинників, при оцінці умов небезпеки ураження людини електричним струмом опір тіла людини вважають стабільним, лінійним, активним і рівним 1000 Ом.

 

6. ОП при виконанні роботи на висоті. В яких випадках виконувати роботи на висоті не дозволяється?

1.16. Не дозволяється виконувати роботи на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру 10 м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який затрудняє видимість в межах фронту робіт, а також у нічний час при недостатній освітленості та якщо температура повітря вище плюс 35°С або нижче мінус 20°С.

Невідкладні роботи на висоті в більш складних погодних умовах (при інших температурах тощо) виконуються за рішенням роботодавця. При цьому в ПВР слід передбачити додаткові заходи безпеки, що відповідають цим умовам.

 

7. Правила ОП на автомобільному транспорті. Що не допускається робити на території і у виробничих приміщеннях підприємства.

1.14. На території і у виробничих приміщеннях підприємств не допускається:

- захаращувати дороги, проходи, під’їзди до пожежних гідрантів, місць розташування пожежного інвентарю та обладнання;

- розміщувати на відкритих майданчиках транспортні засоби у кількості, яка перевищує норму, а також порушувати встановлений порядок їх розташування;

- палити поза межами спеціально відведених для цього місць;

- користуватися відкритим полум’ям у непередбачених для цього місцях без прийняття відповідних протипожежних заходів;

- завалювати запасні ворота як зсередини, так і ззовні, підхід та під’їзд до них завжди повинен бути вільним;

- безладно розміщувати і зберігати (привалювати, спирати) матеріали, агрегати, запчастини тощо до елементів будинків, споруд, устаткування і огородження.

 

8 -газ. Як роботодавець повинен організовувати контроль за дотриманням вимог Правил?

Організація відомчого контролю за дотриманням вимог цих Правил 1.3.1. Контроль за дотриманням вимог цих Правил в процесі проектування, будівництва, наладки і експлуатації систем газопостачання повинен здійснюватися підприємством, що виконує названі роботи. 1.3.2. На кожному підприємстві (об'єкті) повинно бути розроблене і затверджене керівником положення-інструкція з організації і проведення контролю за безпечну експлуатацію газового господарства, в якому повинно бути передбачено: - періодичність і обсяг проведення перевірок; - порядок виявлення і усунення порушень; - визначення стану газопроводів, газового обладнання і приладів; - аналіз причин допущених порушень; - перевірку діяльності керівників служб, цехів і інших підрозділів із забезпечення ними умов для дотримання на робочих місцях вимог цих Правил, а також виконання ними приписів органів Держнагляду і служби охорони праці підприємства. 1.3.3. Контроль якості будівельно-монтажних робіт та порядок його проведення повинен здійснюватись у відповідності з вимогами Положення із організації і проведення відомчого контролю з урахуванням вимог ДБН А3.1-5-96 і СНиП 3.05.02-88.

 

9-крани. Порядок виконання робіт кранами стрілового типу біля охоронної зони повітряних ліній електропередачі.

1. За необхідності встановлення стрілового самохідного або залізничного крана на виносних опорах він має встановлюватися на всіх виносних опорах, що у нього є. Під опори підкладаються міцні та стійкі підкладки, які є його інвентарною приналежністю.

2. Установлення та робота крана стрілового типу біля охоронної зони повітряних ліній електропередачі (далі – ПЛ) на відстані менше 40 м від відкритого розподільчого устаткування (далі – ВРУ) і крайнього проводу ПЛ, що знаходиться під напругою, може проводитися лише за нарядом-допуском у відповідності з додатком 15. Наряд-допуск оформлюється роботодавцем і видається на руки машиністу крана перед початком роботи. Порядок організації проведення робіт поблизу ліній електропередачі, видачі наряду-допуску та інструктажу працівників має визначатися наказом роботодавця та виконавця робіт.

Машиністу крана забороняється самовільне встановлення вантажопідіймального крана для роботи поблизу ПЛ і ВРУ, про що робиться запис у подорожньому листі. Робота вантажопідіймального крана поблизу ПЛ і ВРУ проводиться під безпосереднім керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, який визначає місце встановлення вантажопідіймального крана, забезпечує виконання передбачених нарядом-допуском умов роботи та робить запис до вахтового журналу про можливість виконання робіт.

Проведення робіт з використанням вантажопідіймальних кранів у ВРУ та в охоронній зоні ПЛ виконується у відповідності з вимогами ДНАОП 0.00-1.21-98 “Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів” і ДНАОП 1.1.10-1.01-97 “Правил безпечної експлуатації електроустановок”.

Робота стрілових самохідних кранів під контактними проводами міського транспорту без зняття напруги може проводитися за умов забезпечення відстані між стрілою крана і проводами не менше 1000 мм за допомогою обмежувача (упора), який не дозволяє зменшити цю відстань у разі підіймання стріли чи висування її секцій.

 

10-посудини. Чим повинні бути оснащені посудини для керування роботою та забезпечення нормальних умов експлуатації?

5.1.1. Для керування роботою та забезпечення нормальних умов експлуатації посудини в за-

лежності від призначення повинні бути оснащені:

1) запірною або запірно-регулювальною арматурою;

2) приладами для вимірювання тиску;

3) приладами для вимірювання температури;

4) запобіжними пристроями;

5) покажчиками рівня рідини.

5.1.2. Посудини, споряджені швидкознімними затворами, повинні мати запобіжні пристрої, що виключають можливість включення посудини під тиск при неповному закритті кришки і відкривання її при наявності в посудині тиску. Такі посудини також мають бути оснащені замками з ключ-маркою.

11-котли. Яка документація надається замовнику на кожний виготовлений котел?

12-трубопроводи. Прокладання трубопроводів, компенсація теплового розширення, опорно-підвісна система, дренажі, арматура і редукційні пристрої?

13-котли до 0.07 МПа. В яких випадках котел повинен бути негайно зупинений і відключений?

15.20. Котел повинен бути негайно зупинений і відключений дією захисту чи персоналом у випадках, передбачених виробничою інструкцією, зокрема, при наступних несправностях і відхиленнях від норми:

15.20.1. Для парових і водогрійних котлів:

- при виявленні несправності запобіжного клапана;

- припиненні дії всіх живильних насосів;

- виявленні тріщин, випучин, пропусків у зварних швах, обриві анкерного болта або в'язки в основних елементах котла (барабані, колекторі, камері, пароводоперепускних і водоопускних трубах, парових і живильних трубопроводах, у жаровій трубі, вогневій коробці, кожусі топки, трубній решітці зовнішнього сепаратора);

- згасанні факелів в топці при камерному спалюванні палива;

- зникненні електричної напруги, яка подається на всіх контрольно-вимірювальних приладах, приладах дистанційного і автоматичного управління;

- виникненні пожежі в котельні, яка загрожує обслуговуючому персоналу чи котлу.

15.20.3. Для водогрійних котлів, крім зазначених у п.15.20.1:

- зниженні втрати води через котел нижче мінімально допустимого значення;

- зниженні тиску води в тракті котла нижче допустимого;

- підвищенні температури води на виході з котла до значення на 20 град.С нижче температури насичення, яка відповідає робочому тиску у вихідному колекторі котла.

14-ліфти. Вимоги Правил до виготовлення ліфтів.

 

15 – підйомники. Вимоги «Правил...» до гідроприводу підйомників.

3.10.1. Гідравлічні пристрої, у тому числі розподільники, клапани, аку­мулятори, циліндри, мотори, об'ємні насоси (далі - насоси), гідропроводи (труби і рукави), а також робоча рідина мають бути споряджені документами, що підтверджують їх якість.

3.10.2.Конструкція гідроприводу підйомника має унеможливлювати: пошкодження гідропристроїв;

розрив гідропроводів і їх з'єднань, а також пошкодження їх від сти­кання з елементами конструкцій.

3.10.3. Конструкція гідроприводу має забезпечувати:

заміну його складових частин без зливання робочої рідини;

повне видалення робочої рідини (за необхідності);

автоматичну зупинку та фіксацію механізмів у разі підключення при­воду насоса, розриву трубопроводів і втрати тиску;

можливість зручного і безпечного заправлення та зливання робочої рідини і видалення повітря з гідроприводу;

контроль забруднення фільтра.

3.10.4. З'єднання складових частин гідроприводу мають бути герметичними.

3.10.5. Гідропривід має забезпечувати пуск завантаженої робочої платформи з будь-якого положення й опускання її з усталеною швидкістю.

3.10.6. Гідропривід має бути оснащений запобіжними клапанами, що захищають його від підвищення тиску вище значень, зазначених в експлуата­ційних документах підйомника. Відрегульовані запобіжні клапани опломбо­вуються виробником на період гарантійного строку експлуатації підйомника, а надалі – працівником, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників. Зливання рідини від запобіжних клапанів має проводитися безпосередньо в гідробак.

3.10.7. Фільтрування робочої рідини має бути безперервним, окрім ви­падку спрацьовування запобіжного клапана. Тонкість фільтрації встановлюється у відповідності до вимог експлуатаційних документів на гідропристрої.

3.10.8. Основні характеристики гідропристроїв необхідно вибирати таким чином, щоб під час роботи не виникали перевантаження конструкцій підйомника.