Авраам виявляє слабкість в Ґерарі.

1. Авраам піднявся звідти на південь, і оселився поміж Кадешем і між Шуром; і був деякий час у Ґерарі.

2. І сказав Авраам про Сарру, дружину свою: Вона сестра моя. І послав Авімелех, цар ґерарський, і взяв Сарру.

3. І прийшов Бог до Авімелеха вночі уві сні, і сказав йому: Ось, ти помреш за жінку, котру ти взяв; бо вона має чоловіка.

4. Тим часом, Авімелех не підходив до неї, і сказав: Владико! Невже Ти погубиш також безневинний народ?

5. Чи не сам він мені сказав: Вона – сестра моя? І вона сама сказала: Він брат мій. Я вчинив це від щирого серця мого і з чистотою рук моїх.

6. І сказав йому Бог уві сні: І Я знаю, що ти вчинив це від щирого серця твого, і Я не допустив тебе до гріха переді Мною; тому Я не дав тобі торкнутися до неї.

7. А тепер поверни дружину чоловікові: бо він пророк, і помолиться заради тебе, і ти будеш живий; а якщо не повернеш, то знай, що неодмінно помреш ти, і всі твої.

8. І підвівся Авімелех рано вранці, і прикликав усіх служників своїх, і переказав усі слова ці у вуха їхні, і люди ці дуже злякалися.

9. І покликав Авімелех Авраама, і сказав йому: Що ти з нами вчинив? Чим я згрішив супроти тебе, що ти навів було на мене і на царство моє великий гріх? Ти вчинив зі мною таку річ, котрої не чинять.

10. І сказав Авімелех Авраамові: Що ти мав на увазі, коли вдався до такої речі?

11. Авраам сказав: Я вважав, що немає на цьому місці страху Божого, і вб'ють мене за дружину мою.

12. Проте вона й справді сестра мені; вона – донька мого батька, лише не дочка матері моєї, і стала моєю дружиною.

13. Коли Бог повів мене мандрувати з дому батька мого, то я сказав їй: Вчини зі мною цю милість, до якого місця ми не прийдемо, скрізь говори про мене: Це брат мій.

14. І взяв Авімелех дрібної і великої скотини, і служників і служниць, і дав Авраамові; і повернув йому Сарру, дружину його.

15. І сказав Авімелех: Ось, земля моя перед тобою; живи, де тобі мило,

16. І Саррі сказав: Ось, я дав братові твоєму тисячу [шеклів] срібла; ось, це тобі покривало для очей перед усіма, котрі з тобою, і перед усіма ти виправдана.

17. І помолився Авраам Богові, і зцілив Бог Авімелеха, і дружину його, і служниць його, і вони почали народжувати.

18. Бо замкнув Господь усіляке лоно в домі Авімелеха за Сарру, дружину Авраамову.

Буття 21

Народження Ісаака.

1. І провідав Господь Сарру, як сказав; і вчинив Господь Саррі, як обіцяв.

2. Сарра завагітніла, і породила Авраамові сина в старості його о тій порі, про котру говорив йому Бог.

3. І назвав Авраам ім'я синові своєму, народженому в нього, котрого народила йому Сарра: Ісаак.

4. І обрізав Авраам Ісаака, сина свого, восьмого дня, як заповідав йому Бог.

5. Авраамові було сто літ, коли народився у нього Ісаак, син його.

6. І сказала Сарра: Не гаразд учинив зі мною Бог: Всі, хто почує про мене, будуть сміятися з мене.

7. І сказала: Хто сказав би Авраамові: Сарра буде годувати дітей персами? Тому що в старості його я народила сина.

8. Дитятко виросло, і віднято від грудей; і Авраам учинив значний бенкет того дня, коли Ісаака віднято од грудей.

9. І побачила Сарра, що син Аґарі єгиптянки, котрого вона народила Авраамові, насміхається.

10. І сказала Авраамові: Вижени цю рабиню і сина її; бо не успадкує син рабині цей з сином моїм Ісааком.

11. І видалося це Авраамові вельми неприємним заради сина його.

12. Але Бог сказав Авраамові: Не засмучуйся, заради сина і рабині твоєї; у всьому, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її; бо за Ісааком найменується твоє потомство.

13. І від сина рабині я виведу народ, бо він насіння твоє.

14. Авраам підвівся удосвіта і взяв хліба та бурдюк води, і дав Аґарі, завдавши їй на плечі, і хлопця, й відпустив її. Вона пішла й заблукала в пустелі Беер-Шева.

15. І не стало води в бурдюкові, і вона залишила хлопчика під одним кущем.

16. І пішла, сіла віддалік, на відстані пострілу з лука. Бо вона сказала: Не хочу бачити смерти сина. І присіла вона та й заголосила, плачучи.

17. І почув Бог голос хлопчика; і Ангел Божий з неба озвався до Аґарі, і сказав їй: Що з тобою, Аґаре? Не бійся; Бог почув голос хлопчика звідти, де він залишився.

18. Підведися, підведи сина, і візьми його за руку; бо Я утворю від нього великий народ.

19. І Бог відкрив очі її, і вона побачила криницю з водою, і пішла, виповнила бурдюк водою, і напоїла сина.

20. І Бог був з хлопчиком; і він виріс, і почав жити в пустелі, і став стрільцем із лука.

21. Він жив у пустелі Паран; і мати його взяла йому дружину із землі єгипетської.

22. І було о тій порі, Авімелех із Піхолом, начальником його війська, сказав Авраамові: З тобою Бог у всьому, що б ти не робив.

23. І тепер присягнися мені отут Богом, що ти не образиш ні мене, ні сина мого, ні внука мого, і, як я приязно чинив з тобою, так і ти будеш чинити зі мною і з краєм, в котрому ти загостив.

24. І сказав Авраам: Я присягаюся.

25. І Авраам дорікав Авімелехові за криницю з водою, яку забрали служники Авімелехові.

26. Авімелех сказав: Не знаю, хто це вчинив, і ти не сказав мені; я навіть не чув [про таке] донині.

27. І взяв Авраам дрібної і великої худоби, і дав Авімелехові, і обидва вони уклали угоду.

28. І поставив Авраам сім ягниць від [череди] дрібної скотини окремо.

29. Авімелех на це сказав Авраамові; нащо тут оці сім ягниць, котрих ти відокремив?

30. [Він] сказав: Сім ягниць цих візьми від руки моєї, щоб вони були мені свідченням, що це я викопав оцей колодязь.

31. Тому й назвав він цю місцину: Беер-Шева, бо саме тут обидва вони присягались.

32. І склали угоду у Беер-Шеві. І підвівся Авімелех, і Піхол, начальник війська його, і повернулися на землю Филистимську.

33. І посадив [Авраам] при Беер-Шеві діброву, і прикликав там ймення Господа, Бога вічного.

34. І жив Авраам на землі филистимській, як мандрівник, багато днів.

Буття 22