Шахтні води

Характеристика якості шахтних вод приведена за результатами проб шахтних вод, відібраних із шахтних відстійників. Формування цих вод відбувається за рахунок підземних вод кам´яновугільних відкладів. Це пояснюється наявністю тріас-юрських глинистих порід, які перешкоджають інфільтрації більш прісних палеогенових вод. Мінералізація їх змінюється в межах від 11 до 20г/дм³, (мал 2,1) жорсткість від 20 до81ммоль/м³. По хімічному складу шахтні води хлоридно-натрієві. В технічному відношенні при використанні у котлах вони можуть утворювати велику кількість котельних утворень. По вмісту сульфатів в основному шахтні води неагресивні або слабоагресивні по відношенню до бетонівю, а до металоконструкцій –слабоагресивні. В ціх водах відмічається присутність нафтопродуктів від0,3до1,0мг/дм³. Деякі елементи перевищують ПДК. Це такі як барій (від4,35до 6 мг/дм³), марганець (0,63до 4мг/дм³), нікель (0,14м/дм³). Шахтні води не придатні для зрошення та меліорації.

Характер і ступінь обводнення гірничих виробок

По гідрогеологичним умовам відробки поле шахти “Благодатна” відноситься до другої ступені складності. Це пояснюється тим, що гідравличний зв´язок з водами покровних відкладів обмежується наявністю тріас-юрських глин, на окремих площах відклади карбону екрановані крупними тектонічними порушеннями. Лише на окремих ділянках відбувається дренування вод покровних відкладів і поповненя природних запасів підземних вод кам´яновугільного водоносного горизонту. Величина середнього багаторічного водоприпливу шахти “Благодатна” досягає 127м³/год. Найбільш витриманими по потужності пісковиками нижнього карбону є пісковики С₁sС₃ і С₅sС₇. Потужність їх досягає 18-20м, а останього до 56м. Загальношахтні водоприпливи за час експлуатації зростали від 69м³/год (1972р.) до 225м³/год (2001р), а загальношахтна мінералізація навпаки зменшувалась від 22,5г/дм³ (1973р) до 15,9 (2001р), що відображено на рис. 3.1.

КОЛЕКТОРСЬКІ ВЛАСТИВОСТІ ВМІЩУЮЧИХ ПОРІД.

Колекторські властивості порід приведені за даними газового каротажу.

Колекторські властивості порід з глибиною зменшуються. Пористість пісковиків на глибинах до 168 м, за даними лабораторних досліджень, складає в середньому 21,3 %, при коливанні 12,4-28,8 %.

Високі значення колекторських властивостей свідчать про наявність колекторів в геологічному розрізі шахтного поля. Високі значення відкритої пористості аргілітів і алевролітів зв’язані з тим, що випробування проводилось, головним чином, в інтервалах з підвищеною газоносністю, з тріщинуватих зон. (табл. 4.1).