Методичні рекомендації до семінарських занять з курсу

“Утворення незалежних держав на Балканах в 70-х рр. ХІХ ст.”

(№ 1-6)

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1

 

Тема: ФОРМУВАННЯ СЕРБСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ НА ПОЧАТКУ ХІХ СТ. – 1839 рр.

Розглядаючи поступово питання для обговорення, доцільно зосередити увагу насамперед на висвітленні наступних:

· Національний склад Белградського пашалику.

· Спроби султана Селима Ш реформувати воєнну, адміністративну і фінансову системи держави.

· Участь австрійських сербів у Першому сербському повстанню.

· Політичний трактат карловацького митрополита С.Стратиміровича.

· Верховна влада на початковому етапі повстання. Проект Б.Груйовича.

· Утворення Урядовчої ради Сербської. Перші постанови Урядовчої ради Сербської.

· Боротьба навколо проблеми верховної влади у Сербії.

· Розширення функцій Ради. Адміністративно-представницькі зміни.

· Проголошення Карагеоргія спадкоємним і верховним ватажком та інші рішення Скупщини 1811 р.

· Умови Бухарестського мирного договору (1812 р.).

· У чому полягало значення повстання?

· Умови усної домовленості М.Обреновича з турками (серпень 1815 р.).. Зростання влади М.Обреновича.

· Тенденції до скасування демократичних традицій.

· Дипломатичні заходи сербів за визнання султанським урядом прав князівства на внутрішню автономію.

· Варіанти створення органів і визначення принципів законодавчої і виконавчої влади.

· Положення «Окремого акту» Аккерманської конвенції 1826 р. відносно майбутнього державного устрою Сербії. Умови Адріанопільського трактату (1829 р.) щодо Сербії.

· Основні положення хатті-шеріфів 1829 і 1830 рр. з питань сербської автономії.

· Повстання у Східній Сербії (1833 р.) і розширення території Сербського князівства.

· Хатті-шеріф 1833 р. Скасування спахійських відносин у Сербії.

· Невдоволення деспотичним режимом М.Обреновича. Проблема підготовки законодавства.

· Створення органів управління і інші перетворення у першій половині 30-х рр.

· Прийняття і основні положення Сретенського уставу. Доповнення щодо Сретенського уставу.

· Зростання впливу опозиції. Указ о конституційних гарантіях (жовтень 1837 р.).

· Прийняття і основні положення Турецького уставу. Обмеження законодавчої і виконавчої влади князя.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2

 

Тема: СЕРБСЬКЕ КНЯЗІВСТВО В 1840-1875 РР.

 

Розглядаючи поступово питання для обговорення, доцільно зосередити увагу насамперед на висвітленні наступних:

· Обрання князем О.Карагеоргія і його прагнення до абсолютної влади.

· Прийняття і основні положення Громадянського законнику.

· Прийняття і основні положення «Нацртати» І.Гарашаніна.

· Вимоги австрійських сербів на початковому періоді революції 1848 р.

· Вплив революційних подій 1848 р. в Австрії на плани національної незалежності.

·.Повернення Мілоша Обреновича і його наміри щодо перегляду Конституції 1838 рр.

· Прийняття законів про Державну Раду, народне військо, народну скупщину. Створення міністерств та Ради міністрів.

· Криза автократичного режиму Михайла Обреновича. Прихід до влади поміркованих лібералів.

· Прийняття, основні положення і значення Конституції 1869 р., виборчий та інші законі 1870 р.

· Пропозиції М.Гарашаніна відносно змін конституції 1869 р.

· Погляди і діяльність адвоката із Австрійської імперії С.Мілетича.

· Прийняття і основні положення програми сербської Національно-визвольної партії. Питання об’єднання Сербії і Болгарії.

· Позиція офіційної Сербії на початку Східної кризи.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 3

 

Тема: ФОРМУВАННЯ ЧОРНОГОРСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ НА ПОЧАТКУ ХІХ СТ. – 1875 РР.

Розглядаючи поступово питання для обговорення, доцільно зосередити увагу насамперед на висвітленні наступних:

· Боротьба владики чорногорського Петра І Негоша проти сепаратизму

· Прийняття, основні положення і значення «Законника чорногорського та бродського» (Законника Петра І

· Створення нових державних органів влади і гвардії за допомогою Росії.

· Проекти державного устрою Чорногорії.

· Пропозиції Петра І Негоша відносно утворення об’єднаної південнослов’янської держави з центром у Чорногорії..

· Меморандум І.Вукотича.

· Суспільно-економічні перешкоди створенню чорногорського уряду.

· Скасування Петром ІІ Негошем інституту гувернадурства (губернаторства).

· Заснування Урядового Сенату і скасування племінного представництва.

· Відокремлення функцій Сенату від функцій митрополита як голови держави.

· Створення регулярних військово-поліцейських загонів.

· Проект І.Вукотича «Закони Батьківщини».

· Проголошення Данила верховним правителем Чорногорії. Проголошення Чорногорії князівством.

· Прийняття і основні положення Загального державного законника (Законник Данила І).

· Реорганізація чорногорського війська. Перетворення в системі місцевого управління.

· Меморандум князя Данила учасникам Паризького конгресу (1856 р.).

· Переговори князя Данило з султанським урядом відносно незалежності.

· Конвенція про встановлення кордонів з Османською імперією.

· Боротьба з сепаратизмом Миколи Негоша (1860-1918 рр.).

· Проведення фінансової реформи.

· Антитурецька спрямованість національно-визвольного руху Чорногорії в середині 60-х рр.

· Проект військової конвенції між Сербією і Чорногорією.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 4

 

Тема: ФОРМУВАННЯ ТА ПРОГОЛОШЕННЯ РУМУНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ НА ПОЧАТКУ ХІХ СТ. – 1875 РР.

Розглядаючи поступово питання для обговорення, доцільно зосередити увагу насамперед на висвітленні наступних:

· Особливості історичного розвитку і становища Дунайських князівств в ХУШ ст.

· Поширення автономних прав і надання низки пільг умовами Кучук-Кайнарджийського трактату 1774 р.

· Специфіка інституту господарів.

· Еволюція вищої законодавчої (Загальне зібрання), верховної судової і фінансової влади в ХІХ ст.

· Повстання в Валахії і Молдові 1821 р.

· Органічний регламент Молдови. Праці Д.Філіппіде “Історія Румунії ” і “Історія Географії “.

· Вплив умов Аккерманської конвенції (1826 р.) і Адріанопільського мирного договору (1829 р.) на політичне і економічне життя князівств Молдова і Валахія.

· Основні положення перших конституцій князівств.

· Революція 1848 р. у Валахії. Створення Тимчасового революційного уряду.

· Проекти молдавських емігрантів відносно майбутнього державного устрою.

· Становище романськомовного населення Австрії.

· Ліберальна, консервативна і революційно-демократична течії політичного розвитку.

· Умови Балто-Ліманської конвенції (1849 р.) щодо автономних прав Дунайських князівств.

· Положення Паризького мирного трактату (1856 р.) відносно Молдавського і Валашського князівств і їх вирішення.

· Порушення умов Паризької конвенції (1858 р.).

· Створення загальних органів влади Об’єднаних князівств. Міжнародне визнання обрання О. Іона Кузу.

· Рішення Виборчого зібрання Валашського князівства (березень 1860 р.)

· Державний переворот. Плебісцит 1864 р. і його підсумки.

· Прийняття і основні положення Статусу до Конвенції 1858 р. (1864 р.).

· Прихід до влади Карла Гогенцоллерна.

· Повстання граничар.

· Боротьба за владу між консерваторами і лібералами.

· Прийняття і основні положення Конституції 1866 р.

· Розпуск сенату. Повстання проти Карла Гогенцоллерна 1870 р. і його результати.

· Посилення позицій консерваторів і зміни у політичному режимі Румунії (1871-1876 рр.).

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 5

 

Тема: ФОРМУВАННЯ ТА УТВОРЕННЯ БОЛГАРСЬКОЇ