Документальні перевірки

Найбільш численний вид податкових перевірок. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є:

— своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати всіх передбачених ПК [1] податків та зборів;

— дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

— дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Документальні перевірки проводяться на підставі: податкових декларацій (розрахунків);

— фінансової, статистичної та іншої звітності;

— регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом;

— первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

— отриманих у встановленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за наслідками перевірок інших платників податків.

Як бачимо, документальні перевірки проводяться на підставі всіх доступних для податкових органів джерел податкової інформації, а не тільки податкових декларацій.

Документальні перевірки поділяються на:

1.2.1. Невиїзні: проводяться на підставі рішення керівника податкового органу за його ж місцезнаходженням і можуть бути як плановими, так і позаплановими.

Про проведення планової невиїзної податкової перевірки платник податків повідомляється за 10 календарних днів. Зауважимо, що, на жаль, чинне законодавство залишає певну неоднозначність у питанні про те, як розуміти це «10 календарних днів» — чи це граничний термін, коли податковий орган має надіслати повідомлення про перевірку, чи коли платник податків повинен його отримати?

Слід звернути увагу, що планові невиїзні перевірки проводяться на підставі плану-графіка перевірок, який має бути спільним для всіх документальних перевірок, — як невиїзних, так і виїзних. Умовно кажучи, проведення планової невиїзної перевірки позбавить податковий орган можливості проводити в межах установлених ПК [1] строків нову планову невиїзну або планову виїзну перевірку.

Позапланові невиїзні перевірки проводяться за наявності пе-редбачених ПК [1] підстав {с.т. 78 ПК [1]). Підстави проведення позапланових перевірок — виїзних і невиїзних — тотожні.

Рішення щодо того, яку проводити перевірку за наявності підстав — виїзну чи ні, — сфера компетенції податкового органу.

Нововведенням ПК [1] стало те, що тепер під час документальних невиїзних перевірок може перевірятися дотримання не тільки податкового, а й неподаткового законодавства, підконтрольного податковим органам (РРО, валютні операції тощо).

Крім того, якщо раніше в законодавстві були відсутні чіткі критерії розмежування камеральних та невиїзних документальних перевірок (більш того, на рівні багатьох нормативних актів камеральні та невиїзні докумен­тальні перевірки розглядалися як тотожні, як, наприклад, у п.п. 7.7.5 Закону про ПДВ [6], у п.п. і.2.2 Методрекомендацій № 350 [26]), то тепер ПК [1] чітко розмежував камеральні перевірки та документальні невиїзні перевірки: камеральна перевірка — перевірка, що здійснюється виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, невиїзна документальна, - перевірка, під час якої також аналізуються інші документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

ПК [1] передбачає, крім камеральних перевірок, можливість проведення документальних невиїзних перевірок, які можуть бути як плановими, так і позаплановими.