Занулення

Зануленням називається навмисне електричне з'єднання металевих частин електричних установок, що не проводять струм, але можуть опинитися під напругою, з нульовим захисним провідником. Застосовується в трифазних чотиридротових електричних мережах до 1000 В із глухозаземленою нейтраллю.

Нульовий захисний провідник - це провідник, який з'єднує частини, що занулюються з глухозаземленою нейтральною точкою обмотки джерела струму або її еквівалентом.

Призначення занулення - усунення небезпеки ураження струмом у випадку дотику до корпусу електричної установки та інших металевих частин, що не проводять струму та можуть опинитися дід напругою, відносно землі внаслідок замикання на корпус та через інші причини.

Принцип дії занулення - перетворення замикання на корпус на однофазне коротке замикання, тобто замикання між фазним і нульовим захисним провідником з метою викликати великий струм, здатний забезпечити спрацювання захисту і таким чином автоматично відключити пошкоджену електроустановку від мережі живлення.

Наприклад, при пошкодженні ізоляції відбувається пробій фази на корпус, на корпусі виникає напруга фази і при дотику людини до корпусу її може уразити струмом. Схема захисту занулення спрацьовує таким чином: при пробою фази на корпус, тобто при замиканні па занулений корпус, струм короткого замикання (їк) проходить через такі ділянки кола: обмотки трансформатора, фазний дріт, апарат захисту від струму Кз, корпус електроустановки, нульовий дріт, обмотки трансформатора. Оскільки опір кола проходження струму при короткому замиканні малий, струм сягає значних величин, і захист спрацьовує.

Таким захистом є плавкі запобіжники або автомати максимального струму, магнітні пускачі з вмонтованим тепловим захистом, автомати, які здійснюють захист одночасно від струмів короткого замикання і перевантаження. Захист може спрацьовувати на струм або тепло, або на та й інше разом. Швидкість відключення пошкодженої установки, тобто час з моменту появи напруги на корпусі до моменту вимкнення установки від електромережі, складає 5-7 с при захисті установки плавкими запобіжниками і 1-2 е - при захисті автоматами.

Оскільки занулені частини виявляються заземленими через нульовий захисний провідник, то в аварійний період, тобто з моменту виникнення замикання фази на корпус і до автоматичного відключення пошкодженої установки від мережі, з'являється захисна властивість цього заземлення, така ж, як при захисному заземленні. Отже заземлення занулених частин через нульовий захисний провідник знижує б аварійний період їх напругу відносно землі.

Тобто занулення має дві захисні дії - швидке автоматичне вимкнення установки від мережі і зниження напруги занулених металевих неструмоведучих частин, які опинилися під напругою відносно землі.

У мережах, де застосовують занулення, не можна заземлювати корпуси електроустановок без їх занулення, оскільки у випадку замикання фази на корпус заземленої, але не зануленої установки під напругою опиняться всі корпуси інших занулених електроустановок. Однак додаткове заземлення занулених електроустановок не забороняється, воно підвищує надійність заземлення нульового проводу.