Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤он≥зуюче випром≥нюванн€




≤он≥зуюч≥ випром≥нюванн€ ≥снували на «емл≥ ще задовго до по€ви на н≥й людини. ѕроте вплив ≥он≥зуючих випром≥нювань на орган≥зм людини був ви€влений лише наприк≥нц≥ XIX ст. з в≥дкритт€м французького вченого ј.Ѕекерел€, а пот≥м досл≥дженн€ми ѕ'Їраћар≥њ  юр≥ €вища рад≥оактивност≥.

ѕон€тт€ Ђ≥он≥зуюче випром≥нюванн€ї об'ЇднуЇ р≥зноман≥тн≥ види, р≥зн≥ за своЇю природою, випром≥нюванн€. ѕод≥бн≥сть њх пол€гаЇ в тому, що ус≥ вони в≥др≥зн€ютьс€ високою енерг≥Їю, мають властив≥сть ≥он≥зувати ≥ руйнувати б≥олог≥чн≥ об'Їкти.

≤он≥зуюче випром≥нюванн€ - це будь-€ке випром≥нюванн€, взаЇмод≥€ €кого ≥з середовищем призводить до утворенн€ електричних зар€д≥в р≥зних знак≥в.

явище спонтанного розпаду нестаб≥льного нукл≥ду називаЇтьс€ рад≥оактивним розпадом - рад≥оактивн≥стю, а сам нукл≥д - рад≥онукл≥дом. –ад≥оактивн≥сть пов'€зана з перетворенн€ми, €к≥ в≥дбуваютьс€ в €драх де€ких ≥зотоп≥в, а саме випром≥нюванн€ ≥ Ї тим, що називаЇтьс€ рад≥ац≥Їю.

ѕри кожному акт≥ розпаду (спонтанних перетворень) вив≥льн€Їтьс€ енерг≥€, €ка ≥ передаЇтьс€ дал≥ у вигл€д≥ випром≥нюванн€. ћожна сказати (хоча це ≥ не зовс≥м точно), що випром≥ненн€ €дром частинки, €ка складаЇтьс€ з двох протон≥в ≥ двох нейтрон≥в, - це a -випром≥нюванн€; в≥дрив електрона, €к у випадку розпаду тор≥ю-234, - це b- випром≥нюванн€. „асто нестаб≥льний нукл≥д ви€вл€Їтьс€ наст≥льки збудженим, що випром≥нюванн€ не призводить до повного зн€тт€ збудженн€, тод≥ в≥н викидаЇ порц≥ю чистоњ енерг≥њ (фотони св≥тла), €ка називаЇтьс€ g -випром≥нюванн€м (g-квантом).

–ад≥оактивн≥ елементи (рад≥онукл≥ди) характеризуютьс€ пер≥одом нап≥врозпаду - часом, за €кий розпадаЇтьс€ половина €дер даного нукл≥да. ÷е означаЇ, що за два пер≥оди залишитьс€ чверть рад≥оактивних €дер, за три - одна восьма ≥ т.д.

 ≥льк≥сть розпад≥в за одну секунду в рад≥оактивному зразку називаЇтьс€ його активн≥стю. ќдиниц€ вим≥рюванн€ активност≥ в систем≥ —≤ називаЇтьс€ бекерелем (Ѕк) на честь вченого, €кий в≥дкрив €вище рад≥оактивност≥; один бекерель дор≥внюЇ одному розпаду в секунду. „им менший пер≥од нап≥врозпаду, тим активн≥ший цей процес.

–≥зн≥ види випром≥нюванн€ супроводжуютьс€ зв≥льненн€м р≥зноњ к≥лькост≥ енерг≥њ ≥ мають р≥зну проникаючу здатн≥сть, тому вони неоднаково д≥ють на тканини живого орган≥зму.

а-випром≥нюванн€ маЇ велику ≥он≥зуючу ≥ малу проникаючу здатн≥сть. «атримуЇтьс€, наприклад, листком паперу ≥ практично не здатне проникнути через зовн≥шн≥й шар шк≥ри, утворений в≥дмерлими кл≥тинами. “ому воно не €вл€Ї небезпеки до того часу, поки рад≥оактивн≥ елементи, €к≥ випром≥нюють а-частинки, не проникнуть всередину орган≥зму через в≥дкриту рану, з њжею або з пов≥тр€м. ” пов≥тр≥ проникаюча здатн≥сть а-випром≥нюванн€ - 10-11 см, у б≥олог≥чних тканинах - 30-40 мкм.

b випром≥нюванн€ маЇ меншу ≥он≥зуючу здатн≥сть ≥ б≥льшу проникаючу здатн≥сть, воно проходить у тканини орган≥зму на глибину 1-2 см, у пов≥тр≥ - дек≥лька метр≥в. ¬плив на орган≥зм людини цього випром≥нюванн€, ≥ в≥дпов≥дно захист, залежить в≥д енерг≥њ - частинки, що випром≥нюЇтьс€.

g випром≥нюванн€ маЇ малу ≥он≥зуючу здатн≥сть ≥ найб≥льшу проникаючу здатн≥сть, €ка поширюЇтьс€ з≥ швидк≥стю св≥тла, њњ може затримати лише товста свинцева або бетонна плита. ” пов≥тр≥ проникаЇ на сотн≥ метр≥в, б≥олог≥чн≥ тканини проходить наскр≥зь.

≤он≥зац≥€ - це процес утворенн€ ≥он≥в. ≤он≥зуючим називаЇтьс€ випром≥нюванн€, €ке пр€мо або непр€мо може ≥он≥зувати середовище (рентген≥вське у-випром≥нюванн€, а також випром≥нюванн€, €ке складаЇтьс€ з поток≥в зар€джених або нейтральних частинок, €к≥ мають достатню дл€ ≥он≥зац≥њ енерг≥ю).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-09-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 914 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2402 - | 2007 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.