1. Античная литература / Под ред. Тахо-Годи А.А. – М., 1986.
2.Античная литература. Греция: Антология: В 2-х ч. / Сост. Н.А.Федоров, В.И.Мирошниченкова. – М., 1989.
3.Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / За ред. Ф.І.Прокаєва. – К., 1994.
4.Лісовий І.А., Ревеко К.А. Античний світ у термінах, іменах і назвах: Словник-довідник з історії та культури Давньої Греції та Риму. – К., 1988.
5.Пащенко В.І., Пащенко Н.І. Антична література: підручник. – Вид. 3-тє. – К., 2008.
6.Підлісна Г.Н. Антична література для всіх і кожного. – К., 2003.
7.Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література: Від античності до початку ХІХ ст.: Іст.-естет. нарис. – К., 2007.
ІІІ. Вивчити напам’ять:
- фрагмент з поеми Вергілія «Енеїда» («Ратні боріння й героя вславляю, що перший із Трої…»)
- Катулл «Плач, Венеро! Плачте, купідони!..»
- Овідій «Шепчеш мені, що я вік свій марную, заздросте жовта…» (книга І, елегія 15)
- Горацій «До Мельпомени» (книга ІІІ, ода 30)
ІV. Занотувати та вивчити терміни та поняття:
Автобіографізм, ателлана, гуманність, еллінізм, епікурейство, епіллій, ідилія, метаморфоза, мізантроп, палліата, пастораль, претекстата, принципат, послання, роман, сатира, сатура, сентенція, скептицизм, стоїцизм, тогата, фесценніна.
Фрагмент з поеми Гомера «Одіссея»
Музо, повідай мені про бувалого мужа, що довго
Світом блукав, священну столицю троян зруйнувавши,
Всяких людей надивився, міста їх і звичаї бачив,
В морі ж багато біди і тілом зазнав, і душею,
Щоб і себе врятувать, і друзів додому вернути.
Та не вберіг він свого товариства, хоч як того прагнув.
Марно загинули всі через власне зухвальство безтямне:
З'їли, безумні, волів вони Гелія Гіперіона,
Що понад нами, - за те дня повернення він їх позбавив.
Дещо, богине, і нам розкажи про них, Зевсова доню.
Інші, кому пощастило уникнуть загибелі злої,
Дома були вже, війни й небезпеки на морі позбувшись.
Тільки його, що так прагнув отчизни своєї й дружини,
Німфа Каліпсо, владарка, тримала, в богинях пресвітла, В гроті глибокім, бажаючи мати його чоловіком.
Муза, скажи мне о том многоопытном муже, которыйДолго скитался с тех пор, как разрушил священную Трою,Многих людей города посетил и обычаи видел,Много духом страдал на морях, о спасеньи заботясьЖизни своей и возврате в отчизну товарищей верных.Все же при этом не спас он товарищей, как ни старался.Собственным сами себя святотатством они погубили:Съели, безумцы, коров Гелиоса Гиперионида.Дня возвращенья домой навсегда их за это лишил он.Муза! Об этом и нам расскажи, начав с чего хочешь.Все остальные в то время, избегнув погибели близкой,Были уж дома, равно и войны избежавши и моря.Только его, по жене и отчизне болевшего сердцем,Нимфа-царица Калипсо, богиня в богинях, держалаВ гроте глубоком, желая, чтоб сделался ей он супруго
