Введення поняття складу злочину (corpus dilikti) і його співвідношення з поняттям злочину. Структура і зміст складу злочину. Поняття кваліфікації злочинів. Значення складу злочину для правової оцінки діянь і для їх кваліфікації як злочинів.
Елементи складу злочину: об'єкт, об'єктивна сторона; суб'єкт, суб'єктивна сторона. Ознаки, що характеризують елементи складу злочину. Їх ділення на обов'язкові і факультативні. Значення такого ділення і вплив на кваліфікацію злочину.
Види складів злочинів. Склади злочинів без обтяжливих і пом'якшувальних обставин і склади злочинів за наявності таких обставин. Простий і складний склади злочинів. Матеріальний і формальний склади злочинів.
Тема 8. Об'єкт злочину
Поняття об'єкту злочину. Значення об'єкту злочину. Значення об'єкту злочину в структурі елементів його складу для характеристики суспільної небезпеки і його кваліфікації. Суспільні відносини, блага і цінності як об'єкт злочину. Структура суспільних відносин: суб'єкти, соціальні зв'язки між ними, предмет суспільних відносин.
Класифікація /види/ об'єктів злочинів. Загальний об'єкт злочину. Родовий /спеціальний/, груповий об'єкт злочину. Безпосередній /конкретний/ об'єкт злочину. Їх значення. Основний /головний/ і додатковий /факультативний/ безпосередні об'єкти.
Потерпілий від злочину. Зміст фізичної, майнової і моральної шкоди. Поняття предмету злочину і його місце в структурі складу злочину. Відмінність предмету злочину від об'єкту і знаряддя злочину. Опис предмету злочину в диспозиціях статей Особливої частини КК.
Тема 9. Об'єктивна сторона злочину
Поняття об'єктивної сторони злочину. Ознаки об'єктивної сторони злочину: обов'язкові і факультативні. Значення об'єктивної сторони.
Поняття дії і бездіяльності в кримінальному праві. Суспільна небезпечна дія або бездіяльність як зовнішній акт протиправної поведінки особи. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність. Вплив непереборної сили, фізичного і психічного примушення (ст.40 КК) на кримінальну відповідальність.
Суспільно небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину. Поняття і види цих наслідків. Матеріальні і формальні склади злочинів.
Причинний зв'язок і його значення в кримінальному праві. Причинний зв'язок між суспільно небезпечною дією /бездіяльністю/ і суспільно небезпечним наслідком. Об'єктивний характер причинного зв'язку. Правила, які слід дотримувати при встановленні причинного зв'язку між діянням і наслідком. Необхідний причинний зв'язок і випадковий причинний зв'язок. Підрозділ необхідного причинного зв'язку на безпосередній причинний зв'язок і опосрідуваний причинний зв'язок. Встановлення причинного зв'язку за наявності особливих умов на стороні потерпілого. Особливості причинного зв'язку при злочинній бездіяльності.
Факультативні ознаки об'єктивної сторони злочину: місце, час, умови, обстановка, спосіб, знаряддя і засоби скоєння злочину. Їх зміст, вплив на кваліфікацію і кримінально-правове значення в цілому.
Тема 10. Суб'єкт злочину
Поняття суб'єкта злочину. Ознаки суб'єкта злочину: обов'язкові і факультативні (ст.18 КК). Проблема визнання юридичних осіб суб’єктами окремих злочинів.
Вік, з якого може наступати кримінальна відповідальність. Загальний і знижений вік кримінальної відповідальності (ст.22 КК). Особливості встановлення віку особи за відсутності офіційних даних, його підтверджуючих. Злочини, за здійснення яких в кримінальному законі встановлений знижений вік відповідальності.
Осудність, як обов'язкова ознака суб'єкта злочину, її поняття і значення (ст. 19 КК). Поняття неосудності в кримінальному праві. Критерії неосудності: медичний /біологічний/ і юридичний /психологічний/. Ознаки медичного критерію неосудності: хронічна душевна хвороба, тимчасовий розлад душевної діяльності недоумство /олігофренія/, інший хворобливий розлад психіки. Значення медичного критерію для визнання особи неосудним. Ознаки юридичного критерію неосудності. Характеристика інтелектуальної і вольової ознак юридичного критерію неосудності і їх співвідношення. Значення юридичного критерію неосудності. Наслідки визнання особи неосудним.
Обмежена осудність в кримінальному праві і її вплив на кримінальну відповідальність і кваліфікацію діянь (ст. 20 КК). Відповідальність за злочини, здійснені в стані сп'яніння і її обґрунтування (ст. 21 КК).
Загальний і спеціальний суб'єкт злочину. Ознаки і види спеціального суб'єкта, його значення для кваліфікації злочину.
Тема 11. Суб'єктивна сторона злочину
Поняття суб'єктивної сторони злочину. Ознаки суб'єктивної сторони злочину: обов'язкові і факультативні. Значення суб'єктивної сторони. Поняття провини і її значення (ст.23 КК). Неприпустимість об'єктивного ставлення. Форми провини.
Намір і його види (ст.24 КК). Зміст наміру. Інтелектуальний і вольовий моменти наміру. Прямий намір. Непрямий /евентуальний/ намір. Відмінність непрямого наміру від прямого. Намір в злочинах з формальним складом. Спеціальні види наміру (визначений, альтернативний, невизначений; наперед обдуманий, такий, що раптово виник), їх характеристики і значення.
Необережність і її види (ст. 25 КК). Злочинна самовпевненість. Інтелектуальний і вольовий моменти злочинної самовпевненості. Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого наміру. Злочинна недбалість і її об'єктивний і суб'єктивний критерії, їх значення.
Подвійна /складна/ або змішана форма провини. Особливості складів злочинів з складною формою провини. Випадок /казус/ і його характеристика.
Мотив і мета як факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину. Значення правильного встановлення мотиву і мети для визнання діяння злочином, а також для кваліфікації злочину і призначення покарання.
Поняття і види помилок в кримінальному праві. Юридична помилка, її види і вплив на кримінальну відповідальність. Фактична помилка, її види (у об'єкті, в об'єктивній, в суб'єктивній стороні) і вплив на рішення питання про кримінальну відповідальність особи, що допустила помилку. Відхилення дії або удару.
Тема 12. Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння
Поняття і види обставин, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння.
Поняття необхідної оборони (ст. 36 КК). Значення необхідної оборони. Умови правомірності необхідної оборони, які характеризують посягання і захист. Поняття перевищення меж необхідної оборони. Особливості суб'єктивної сторони при перевищенні меж необхідної оборони. Уявна оборона (ст.37 КК). Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
Поняття і умови правомірності дій по затриманню злочинця (ст. 38 КК). Відповідальність за спричинення шкоди, яка не є необхідною для затримання злочинця.
Поняття крайньої необхідності і умови її правомірності (ст. 39 КК). Відмінність крайньої необхідності від необхідності оборони і затримання злочинця.
Виконання наказу або розпорядження як обставини, що виключає небезпеку і протиправність діяння (ст. 41 КК). Умови правомірності виконання наказу або іншого розпорядження. Відповідальність за виконання незаконного наказу або іншого розпорядження, якщо особа не усвідомлювала його незаконного характеру. Відповідальність за виконання свідомо злочинного наказу або іншого розпорядження.
Діяння, пов'язаною з ризиком як обставина, що виключає суспільну небезпеку і протиправність діяння (ст. 42 КК). Умови визнання ризику обґрунтованим. Умови, за наявності яких ризик не визнається обґрунтованим.
Виконання спеціального завдання по попередженню або розкриттю злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації, як обставина, що виключає злочинність діяння (ст. 43 КК). Зміст і види завдання. Особа, що його виконує, мета такого завдання. Види діянь за здійснення яких не виключена кримінальна відповідальність і її особливості.
Тема 13. Стадії скоєння злочину
Поняття і види стадій скоєння злочину. Поняття закінченого злочину (ст. 13 ч.1 КК). Момент закінчення злочину з матеріальним, формальним і усіченим складом. Незакінчений злочин: приготування до злочину, замах на злочин (ст. 13 ч.2 КК). Значення встановлення стадій злочину для кримінальної відповідальності і призначення покарання. Підстави кримінальної відповідальності за приготування і замах на злочин. Обставини, які враховуються судом при призначенні покарання за нескінчений злочин (ст. 16 КК).
Приготування до злочину, його поняття, об'єктивні і суб'єктивні ознаки (ст. 14 КК).
Замах на злочин, його поняття, об'єктивні і суб'єктивні ознаки (ст. 15 КК
Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, його поняття і ознаки (ст. 17 КК). Стадії здійснення злочини, на яких можлива добровільна відмова. Наслідки добровільної відмови від доведення злочину до кінця. Діяльне розкаяння і його відмінність від добровільної відмови.
Тема 14. Співучасть в злочині
Поняття співучасті в злочині (ст. 26 КК). Підвищена суспільна небезпека злочину, здійсненого в співучасті. Об'єктивні і суб'єктивні ознаки співучасті. Сумісність як об'єктивна ознака співучасті. Його зміст. Сумісність наміру як суб'єктивна ознака співучасті. Характеристика цієї ознаки. Особливості інтелектуального моменту наміру співучасників. Вольовий момент наміру співучасників. Питання про можливість співучасті в злочинах, що здійснюються по необережності. Значення мотиву і мети при скоєнні злочину в співучасті.
Види співучасників (ст. 27 КК). Форми співучасті (ст. 28 КК). Підстава і межі відповідальності співучасників (ст. 29 КК). Залежність відповідальності співучасників від дій виконавця. Відповідальність і кваліфікація дій співучасників при різних формах співучасті (ст. 30 КК). Призначення покарання співучасникам.
Спеціальні питання відповідності співучасників.
Добровільна відмова співучасників (ст. 31 КК). Добровільна відмова виконавця. Відповідальність інших співучасників при добровільній відмові виконавця. Особливості добровільної відмови організатора, підбурювача і посібника.
Доторканість до злочину. Види недоторканості: приховування, недонесення, потурання. Відповідальність за доторканість до злочину (ст.27 ч.6 і 7 КК).
Тема 15. Множинність злочинів
Поняття множинності злочинів. Соціальна і юридична характеристика множинності злочинів і її значення. Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів. Види множинності злочинів.
Повторність злочинів і її ознаки (ст. 32 КК). Види повторності (повторність тотожних, однорідних і різнорідних злочинів).
Сукупність злочинів і її ознаки (ст. 33 КК). Види сукупності злочинів: ідеальна і реальна сукупність.
Рецидив злочину ст. 34 КК). Його ознаки. Види рецидиву: загальний і спеціальний, простій і складний, пенітенціарний і особливо небезпечний. Значення рецидиву для кваліфікації злочину і для призначення покарання.
Тема 16. Поняття і цілі покарання. Система і види покарань
Поняття і ознаки покарання в кримінальному праві (ст. 50 КК).
Цілі покарання. Система і види покарань (ст. 51 КК). Класифікації /види/ покарань. Основні, додаткові і змішані покарання (ст.52 КК). Термінові і разові /одноразові/ покарання; загальні і спеціальні покарання. Покарання, пов'язані з виправно-трудовою дією на засуджену. Виняткова міра покарання - страта в історії Українського кримінального законодавства.
Характеристика окремих видів загальних покарань.
Виправно-трудові колонії /ІТК/: види, підстави і порядок призначення їх судами. Позбавлення волі у вигляді тримання у в'язниці. Обмеження свободи (ст.61 КК). Конфіскація майна (ст. 59 КК). Зміст і особливості застосування. Виправні роботи (ст.57 КК). Суспільні роботи (ст. 56 КК), їх зміст терміни і особливості застосування. Позбавлення прав посідати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання (ст. 55 КК). Штраф як вид покарання (ст.53 КК).
Покарання, які призначаються тільки засудженим військовослужбовцям (спеціальні покарання).
