Емпатійність

Методика 1 «Незавершені речення» (для учнів 3-11 класів)

Мета: вивчення емпатійності школярів.

Необхідний матеріал: картки з надрукованими початками речень.

Хід проведення.

Учні повинні завершити речення, фіксуючи свій варіант відповіді на картці на місці відповідного пропуску.

Стимульний матеріал

Страждання тварин викликають у мене...
Коли я бачу на вулиці голодне кошеня...
Коли я бачу людину в сльозах...
Коли мій товариш образив мене...
Найкраще, що може зробити людина, - це...
Більш за все ціную в людині...
Бути добрим, по - моєму, означає...
Коли на вулиці у старої жінки з рук випала сумка, то я...
Коли я бачу пораненого птаха...
Найгірше всього я почуваю себе, коли...
Щасливим я почуваю себе, коли...
Моє життя було б щасливішим, якби...
Мені сумно, коли...
Я всією душею ненавиджу...
Я гордий собою, коли...

Обробка та аналіз отриманих результатів. За дописаними реченнями виявити наявність чи відсутність емпатійних орієнтацій та способів поведінки у школярів стосовно людей різного віку(старших, однолітків, молодших), тварин та рослин. Визначити характер емпатійних орієнтацій: пасивні чи дійові, власне емпатійні, антиемпатійні чи індиферентні. Вказати кількість учнів(у відсотках), що проявили вказані особливості емпатійності.

Методика 2 «Як ти вчиниш?» (для учнів 3-9 класів)

Мета: виявити особливості ставлення школярів до оточуючих людей та тварин і рослин.

Необхідний матеріал: опис 5ти ситуацій.

Хід проведення.

Учням пропонується уважно прочитати описані ситуації та дати відповідь на запитання, як кожен з них вчинив би у цьому випадку.

Ситуація 1. Над дорогою починає засихати нещодавно посаджене молоденьке деревце. Як ти вчиниш?

Ситуація 2. Ти знайшов птаха з пораненим крилом. Як ти вчиниш?

Ситуація 3. Ти бачиш, що людина чимось засмучена, плаче і ніяк не може заспокоїтись. Як ти вчиниш?

Ситуація4. Однокласник кинув у калюжу камінь і обляпав брудом твого товариша. Як ти вчиниш?

Ситуація 5. Однокласник кинув у калюжу камінь і обляпав брудом тебе.
Як ти вчиниш?

Обробка та аналіз отриманих результатів. В загальному вигляді кожну відповідь учня можна віднести до одного із 3-х типів емпатійного реагування на запропоновану ситуацію:

1) активний — дійове власне емпатійно чи антиемпатійне ставлення до ситуації (втручання у формі допомоги, захисту, лікування, залучення до пошуку виходу із ситуації дорослих, протесту, прояву агресії);

2) пасивний — пасивне власне емпатійно чи антиемпатійне ставлення до ситуації, яке відображається без дійового власного втручання у ситуацію;

3) індиферентний - відсутність у досліджуваного позитивних чи негативних емоційних переживань з приводу описаних ситуацій (відповіді типу «мені байдуже», «пройду мимо», «не зверну уваги»). Виявити місце власне емпатійного ставлення кожного дослідження до навколишнього світу.

Методика 3 «Аналіз ситуації» (для учнів 7-11 класів)

Мета: виявити наявність в учнів гуманістичних тенденцій в оцінці вчинків інших людей.

Необхідний матеріал: три міні-тексти з описом вчинків людей.

Хід проведення:

Учням пропонується уважно прочитати тексти та висловити(написати) свою думку про те, чи правильно вчинила людина, і чому школяр так вважає.

1. Черговий залізничної станції, як завжди, обходив свою ділянку шляху, і раптом помітив, що на колії сидить і безтурботно грається мала дитина в той час, як прямо на неї мчить швидкий поїзд. Він кинувся до дитини, схопив і відштовхнув убік, врятувавши її. Однак сам уже не встиг вчасно відскочити і загинув.

2. У трамваї впіймали злодія, який щойно вкрав годинник у одного з пасажирів. Його виштовхали з вагона і дуже жорстоко побили.

3. Померло двоє багатих людей. Один із них заповів всі свої гроші монастирю з умовою, що за нього кожен день будуть молитися. А інший заповів всі гроші дитячому притулку. Хто з них вчинив краще?

Обробка та аналіз отриманих результатів. Проводиться якісний аналіз змісту відповідей учнів та вираховується відсоток тих, учнів, які проявили гуманістичну орієнтацію, та тих, що проявили антиемпатійність.

Методика 4 ДВОР («Діагностика вад особистісного розвитку»)

(для учнів 3-9 класів)
Мета: виявити рівень емоційного компоненту емпатії у школярів.

Необхідний матеріал: бланк із запитаннями та варіантами відповідей..

Хід проведення.

Дітям пропонується відповісти на запитання, які стосуються їх особистості (поведінки, самопочуття, бажань, переконань), щоб краще пізнати себе. Необхідно поставити знак «х» у тій графі(«часто», «іноді», «ніколи»), що відповідає частоті прояву ними описаних фактів поведінки.

№ п\п	Твердження	часто	іноді	ніколи
1.	Коли хтось із дітей на мене кричить, я також кричу у відповідь
2.	Коли хтось мене образить, я прагну поквитатися з ним.		\ " ■ '■^:' ^г
3.	Мені приносить задоволення, коли я щось зламаю, розіб'ю, розірву.
4.	Я дуже серджуся, коли хтось сміється з мене.
5.	Я можу зробити іншому щось погане.
6.	Я легко можу посваритися чи побитися.
7.	Я не поступаюсь іншим, не ділюся з ними нічим.
8.	Буває, що я звинувачую когось у тому, в чому насправді винний сам.
9.	Я завжди знаходжу виправдання непорядному вчинку.
10.	Я люблю сміятися з інших.
11.	Я кривджу своїх однокласників, б'ю їх, штовхаю, дражню.
12.	Я можу знущатися з тварин, нищити без потреби рослини.
13.	Спочатку я піклуюся про інших, а потім уже про себе.
14.	Янамагаюся допомагати людям навіть тоді, коли мене про це не просять.
15.	Я можу заплакати, коли чую сумну історію.

Обробка та аналіз отриманих результатів. Підраховується у відсотках вказана школярами частота прояву певного факту поведінки. Робляться висновки про схильність до прояву позитивних емоцій і почуттів у стосунках з іншими чи навпаки – гніву, агресії, помсти тощо.

Методика 5 «Люди і ситуації, які потребують емпатії»

(для учнів 8-11 класів)

Мета: вивчити поведінковий компонент емпатійності учнів.

Необхідний матеріал: опитувальник, що складається з трьох блоків.

Хід проведення.

Учням пропонується перший блок із переліку ситуацій, в яких знаходяться люди, щ потребують чуйності від інших. Учні мають вирішити (проранжувати), яким людям і в яких ситуаціях варто співчувати в першу чергу, а яким – в останню (із перерахованих людей, що знаходились у певних ситуаціях, обрати того із них, кому на, їх думку, потрібно поспівчувати в першу чергу, і поставити навпроти цифру 1; із тих випадків (людей), що залишилися, обрати наступний, у ставленні до якого найбільш потрібно проявити співчуття, і поставити навпроти цифру 2; і так далі до останнього випадку, який автоматично отримує цифру 8).

№	Людина в ситуації	Ранг співчуття
1.	Людина, яка винна сама у своїй біді
2.	Людина на самоті
3.	Ворог, зла людина
4.	Жебрак, який не бажає працювати
5.	Незнайома людина
6.	У смерті
7.	Людина, яка не знає відповіді
8.	Співчувати слід всім у будь-яких випадках

Аналогічний блок запитань використовується для ранжування оцінки власної чуйності до різних людей:

№	Людина	Ранг співчуття
1.	Члени родини
2.	Класний керівник
3.	Вчителі
4.	Друзі
5.	Сусіди
6.	Незнайомі

Третій блок запитань вимагає від учнів вказати, який вид допомоги, тип співчуття (1 – допомога, 2 – емоційна підтримка, 3 – матеріальна підтримка, 4 – залучення дорослих, 5 – спостереження (без втручання) потребує певна ситуація, та з яких джерел (кінофільмів Ф) чи власного досвіду (В), дитина про це знає.

№	Ситуація	Вид допомоги	Джерела знань
1.	Трагічні обставини (горе, втрата, біда)
2.	Негативні переживання (образа, смуток, розчарування, збентеження)
3.	Наявність проблем, перебування у складній ситуації, неприємності
4.	Хвороба, травма
5.	Негаразди в сім'ї
6.	Самотність
7.	Бідність

Обробка та аналіз отриманих результатів. Відповіді учнів аналізуються, та за кількістю відповідей виявляється, до кого діти проявляють емпатію в першу чергу, як вони її проявляють і звідки у них інформація про поведінковий аспект емпатійності.

Ідеали

Методика 1 «Що таке щастя?» (для учнів 9-11 класів)

Мета: вивчення моральних ідеалів особистості.

Необхідний матеріал: листи з текстом, в якому наведені різні «формули щастя» у вигляді афоризмів.

Хід проведення. Кожному досліджуваному пропонується підкреслити (або записати) три формули, які він готовий захищати, особливо виділивши ту, що імпонує йому найбільше.

1. Щастя – бути самим собою.

2. Щастя – це коли тебе розуміють.

3. Щастя – в праці.

4. Щастя – бути таким, як всі.

5. Найщасливіша людина - та, яка потрібна людям.

6. Щастя – у подоланні себе, у самовдосконаленні.

7. Щоб бути щасливим, потрібно жити правильно.

8. Щастя – у боротьбі.

9. Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, чи щасливий ти.

10. Якщо хочеш бути щасливим – будь ним.

Обробка та аналіз отриманих результатів. На основі вибраних афоризмів визначити моральні ідеали кожного школяра та їх стійкість; виявити, яке місце у спрямованості особистості учня займає його прагнення приносити користь людям, чи стало воно головною потребою в житті.

Методика 2 «Що ми цінуємо в людях?» (для учнів 7-11 класів)

Мета: вивчити ціннісні орієнтації та моральні ідеали учнів.

Хід проведення. Учням пропонується з числа добре знайомих ровесників(прізвища називати необов’язково) вибрати двох: одного – з позитивними рисами характеру, а іншого – людину з негативними рисами. Слід вказати у першого ті якості, які найбільше подобаються, у другого – ті, що не подобаються, та навести приклади трьох вчинків того й іншого, що характеризують ці якості.

Обробка та аналіз отриманих результатів. Аналізуючи відповіді учнів, встановити ступінь сформованості моральних цінностей та ідеалів, ставлення до моральних норм.

Методика 3 «Що таке краса?» (для 9-11 класів)

Мета: вивчити морально-естетичні ідеали особистості; з’ясувати індивідуальні еталони краси.

Необхідний матеріал: аркуші паперу з текстом, в якому наведені різні «формули краси» у вигляді афоризмів.

Хід проведення. Учням пропонується вказати (підкреслити) той вислів, який вони вважають найбільш правильним.

1. Краса – це сила.

2. Краса врятує світ.

3. Ліс і води – краса природи.

4. Краса криється в найпростішому.

5. Не родись красивим, а родись щасливим.

6. Не та краса, що наяву, а та, що всередині.

7. Красу потрібно берегти та наслідувати.

8. Щастя дає не зовнішність, а внутрішня краса.

9. Якщо хочеш бути красивим, то будь ним.

10. Краса – це досконалість?

Обробка та аналіз отриманих результатів. На основі отриманих результатів визначити

морально-естетичні ідеали кожного учня, виявити ті, що переважають у класі в цілому.

Методика 4 «Що найважливіше?» (для учнів 9-11 класів)

Мета: визначити уявлення учнів про якості ідеальної людини.

Необхідний матеріал: аркуші паперу з переліком 35 якостей людини.

Хід проведення. Учням пропонується обрати із 35 вказаних якостей тільки 5 тих, які притаманні людині, що може бути для них зразком.

Якості особистості

1. Дисциплінованість.

2. Ерудованість.

3. Ділові якості.

4. Начитаність.

5. Працелюбність.

6. Безкорисливість.

7. Вміння контролювати себе.

8. Вихованість.

9. Самокритичність.

10. Громадська активність.

11. Доброзичливість.

12. Вміння планувати роботу.

13. Товариськість.

14. Цілеспрямованість.

15. Колективізм.

16. Винахідливість.

17. Вимогливість до себе.

18. Кмітливість.

19. Духовне багатство.

20. Чесність.

21. Ініціативність.

22. Відповідальність.

23. Самостійність.

24. Веселість.

25. Розсудливість.

26. Чуйність.

27. Скромність.

28. Принциповість.

29. Комунікабельність.

30. Настирливість.

31. Справедливість.

32. Оригінальність.

33. Пунктуальність.

34. Впевненість у собі.

35. Широкий кругозір.

Обробка та аналіз отриманих результатів. Проаналізувавши вибір якостей, визначити ті, яким учні віддали перевагу(кількість виборів у %). Виявити, яке значення надають учні моральним якостям в образі ідеальної людини.

Методика 6 «Пам’ятник герою» (для учнів 7-11 класів)

Мета: виявити морально-етичні установки учнів та осіб, які є для них зразком.

Необхідний матеріал: аркуші паперу та олівці.

Хід проведення. Учням сповіщається про існуючу в світі тенденцію – ставити пам’ятники героям: історичним особам, сучасникам, літературним героям, представникам різних професій тощо. Далі дітям пропонується розробити проект пам’ятника своєму улюбленому герою:

- відповісти, кому хотіли б поставити пам’ятник і чому;

- яким вони уявляють собі цей пам’ятник і чому;

- намалювати(по можливості) ескіз пам’ятника.

Обробка та аналіз отриманих результатів. Визначити образи, які є героями в уявленні учнів, ставлення їх до цих героїв, мотиви вибору та критерії оцінки.