Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–ед.] —пектральн≥ д≥апазони

—пектральн≥ д≥апазони з вид≥леним видимим св≥тлом

¬ залежност≥ в≥д частоти чи довжини хвил≥ (ц≥ величини пов'€зан≥ м≥ж собою), електромагн≥тн≥ хвил≥ в≥днос€ть до р≥зних д≥апазон≥в. ’вил≥ в р≥зних д≥апазонах р≥зним чином взаЇмод≥ють ≥з ф≥зичними т≥лами.

≈лектромагн≥тн≥ хвил≥ з найменшою частотою (або найб≥льшою довжиною хвил≥) належать до рад≥од≥апазону. –ад≥од≥апазон використовуЇтьс€ дл€ передач≥ сигнал≥в на в≥ддаль за допомогою рад≥о, телебаченн€, моб≥льних телефон≥в. ” рад≥од≥апазон≥ працюЇ рад≥олокац≥€. –ад≥од≥апазон розд≥л€Їтьс€ на метровий, дицеметровий, сантиметровий, м≥л≥метровий, в залежност≥ в≥д довжини електомагн≥тноњ хвил≥.

≈лектромагн≥тн≥ хвил≥ з вищою частотою належать до ≥нфрачервоного д≥апазону. ¬ ≥нфрачервоному д≥апазон≥ лежить теплове випром≥нюванн€ т≥ла. –еЇстрац≥€ цього випром≥юванн€ лежить в основ≥ роботи прилад≥в н≥чного баченн€. ≤нфрачервон≥ хвил≥ застосовуютьс€ також дл€ вивченн€ теплових коливань у т≥лах ≥ допомагають встановити атомну структуру твердих т≥л, газ≥в та р≥дин.

≈лектромагн≥тне випром≥нюванн€ з довжиною хвил≥ в≥д 400 нм до 760 нм належать до д≥апазону видимого св≥тла. ¬ залежност≥ в≥д частоти й довжини хвил≥ видиме св≥тло розр≥зн€Їтьс€ за кольорами.

’вил≥ з довжиною меншою за 400 нм називаютьс€ ультраф≥олетовими. Ћюдське око њх не розр≥зн€Ї, хоча њхн≥ властивост≥ не дуже в≥др≥зн€ютьс€ в≥д властивостей хвиль видимого д≥апазону. Ѕ≥льша частота, а, отже, й енерг≥€ квант≥в такого св≥тла призводить до б≥льш руйн≥вноњ д≥њ ультраф≥олетових хвиль на б≥олог≥чн≥ об'Їкти. «емна поверхн€ захищена в≥д шк≥дливоњ д≥њ ультраф≥олетових хвиль озоновим шаром. ƒл€ додаткового захисту природа над≥лила людей темною шк≥рою. ѕроте ультраф≥олетов≥ промен≥ потр≥бн≥ людин≥ дл€ продукуванн€ в≥там≥ну D. —аме тому люди в п≥вн≥чних широтах, де ≥нтенсивн≥сть ультраф≥олетових хвиль менша, втратили темне забарвленн€ шк≥ри.

≈лектромагн≥тн≥ хвил≥ ще вищоњ частоти належать до рентген≥вського д≥апазону. ¬они називають так тому, що њх в≥дкрив –ентген, вивчаючи випром≥нюванн€, €ке утворюЇтьс€ при гальмуванн≥ електрон≥в. ¬ закордонн≥й л≥тератур≥ так≥ хвил≥ заведено називати X-промен€ми, поважаючи бажанн€ –ентгена, щоб промен≥ не називали його ≥менем. –ентген≥вськ≥ хвил≥ слабо взаЇмод≥ють ≥з речовиною, сильн≥ше поглинаючись там, де густина б≥льша. ÷ей факт використовуЇтьс€ в медицин≥ дл€ рентген≥вськоњ флюорограф≥њ. –ентген≥вськ≥ хвил≥ застосовуютьс€ також дл€ елементного анал≥зу та вивченн€ структури кристал≥чних т≥л.

Ќайвищу частоту й найменшу довжину мають γ-промен≥. “ак≥ промен≥ утворюютьс€ внасл≥док €дерних реакц≥й ≥ реакц≥й м≥ж елементарними частинками. γ-промен≥ мають велику руйн≥вну д≥ю на б≥олог≥чн≥ об'Їкти. ѕроте вони використовуютьс€ у ф≥зиц≥ дл€ вивченн€ р≥зних характеристик атомного €дра.



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
–ед.] ’арактеристики | –ед.] ≈лектромагн≥тна хвил€ в середовищ≥
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-07; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 570 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2120 - | 1927 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.