Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈лементи теор≥њ в≥дносност≥




—учасна ф≥зика ірунтуЇтьс€ переважно на двох теоретичних узагальненн€х: квантов≥й г≥потез≥ ћ. ѕланка, висунут≥й ним у 1990 роц≥, ≥ постулатах теор≥њ в≥дносност≥, сформульованих у 1905 роц≥ ј. ≈йнштейном. —пец≥альна теор≥€ в≥дносност≥ перегл€нула насамперед спрощен≥ класичн≥ у€вленн€ про прост≥р ≥ час €к незалежн≥ абсолютн≥ субстанц≥њ. ¬она дала б≥льш глибоке, узагальнене њх тлумаченн€, обТЇднавши в Їдиний континуум Ц прост≥р Ц час. «авд€ки цьому в —“¬ ≥накше характеризуЇтьс€ одночасн≥сть под≥њ: дв≥ под≥њ, що в≥дбуваютьс€ в р≥зних точках простору ≥ Ї одночасними в одн≥й систем≥ в≥дл≥ку, не будуть одночасними в ≥нших.

¬ основу спец≥альноњ теор≥њ в≥дносност≥ покладено два принципи:

1) в ус≥х ≥нерц≥альних системах в≥дл≥ку, незалежно в≥д стану њх руху, ф≥зичн≥ €вища в≥дбуваютьс€ за однаковими законами;

2) швидк≥сть поширенн€ св≥тла Ї сталою дл€ вс≥х ≥нерц≥альних систем в≥дл≥ку ≥ не залежить в≥д њх руху; вона Ї граничною у передач≥ будь-€коњ взаЇмод≥њ чи поширенн≥ ≥мпульсу.

ј. ≈йнштейн встановив, що при переход≥ в≥д одн≥Їњ системи в≥дл≥ку до ≥ншоњ перетворенн€ координат сп≥впадають з формулами перетворень Ћоренцо. “ому довжина lТ в рухом≥й систем≥ в≥дл≥ку менша в≥д довжини l в систем≥, в≥дносно €коњ та рухаЇтьс€:

lТ=l ;

тривал≥сть под≥њtТ у рухом≥й систем≥ завжди б≥льша за њњ тривал≥стьt у нерухом≥й систем≥:

tТ = .

” випадку рел€тив≥стських швидкостей маса т≥ла залежить в≥д швидкост≥ його руху:

m= ,

де m - маса спокою, v Ц швидк≥сть т≥ла, с Ц швидк≥сть св≥тла.

«а допомогою математичних перетворень, що випливають ≥з закону збереженн€ енерг≥њ, ј. ≈йнштейн встановив ун≥версальний дл€ будь-€ких вид≥в енерг≥њ взаЇмозв'€зок м≥ж масою та енерг≥Їю т≥ла:

.

- “аким чином, завд€ки б≥льш глибокому тлумаченню властивостей простору ≥ часу сучасна ф≥зика отримала досконал≥ший ≥нструмент п≥знанн€ природи, в €кому класична теор≥€ Ї окремою системою погл€д≥в ≥ теоретичних узагальнень дл€ законом≥рностей макросв≥ту ≥ незначних швидкостей руху т≥л.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-07; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1122 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

743 - | 581 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.